Постанова

від 07.11.2023 по справі 400/5726/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/5726/23

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

повний текст судового рішення

складено 25.07.2023, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

18 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 та просив суд:

- визнати протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 21.09.2018 р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі Порядок № 1078);

- зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4082, 63 грн в місяць у загальній сумі 27353,62 грн за період з 01.03.2018 р. по 21.09.2018 р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання рішення суду відповідач виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням базового місяця січня 2008 року в сумі 84588,95 грн. Проте за період з 01.03.2018 р. по 21.09.2018 р. відповідачем нараховано тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації 103%. Відповідачем не виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 21.09.2018 р. 4082,63 грн в місяць на загальну суму 27353,62 грн.

05.07.2023 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому відзначив, що поняття фіксованої суми індексації Порядком № 1078 не передбачено. Посилання позивача на відсутність підвищення його грошового доходу в березні 2018 року не відповідає дійсності. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації лише у грудні 2018 року і становив 3,7%, а тому законних підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з березня по вересень 2018 року немає. Наведений у позовній заяві розрахунок індексації є неналежним, помилковим та не відповідає Порядку № 1078. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено

На вказане рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Позивач у період з 04.11.2013 р. по 21.09.2018 р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини від 17.09.2018 р. № 30-РС позивача звільнено з військової служби в запас за п.п. "к" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Наказом командира військової частини від 19.09.2018 р. № 280 позивача виключено зі списків особового складу частини.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 р. по справі № 400/3822/21 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 21.09.2018 р.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 р. рішення суду першої інстанції змінено, шляхом доповнення резолютивної частини таким абзацом:

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

На виконання рішення суду відповідачем виплачено 84588,95 грн. індексації за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р.

Позивач вважає, що за період з 01.03.2018 р. по 21.09.2018 р. відповідачем нараховано тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації 103%. На думку позивача, відповідачем не виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 21.09.2018 р. 4082,63 грн в місяць на загальну суму 27353,62 грн.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно до положень ст. 129-1 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності із статтею 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, у травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927 гривень 84 копійки із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4082 гривні 63 копійки відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4082 гривні 63 копійки за період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 року включно в сумі 27353 гривні 62 копійки відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01,2004 року №44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 21.09.2018р.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 21.09.2018р.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині вимог, у задоволенні яких було відмовлено, позивач подав на вказане судове рішення апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у зобов`язанні відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації у фіксованому розмірі 4082,63 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 21.09.2018 включно у загальній сумі 27353,62 грн., а також індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року в якості місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постановою П`ятого апеляційного апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі №400/3822/21 змінено з підстав, викладених у даній постанові.

Доповнено резолютивну частину рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі №400/3822/21 4 абзацом наступного змісту:

« 4.Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.».

У іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі № 400/3822/21 залишено без змін.

Приймаючи означене судове рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що твердження скаржника про необхідність зобов`язання відповідача виплатити йому за період з 01.03.2018р. по 21.09.2018р. індексацію грошового забезпечення у фіксованій сумі 4082,63 грн. на місяць (у загальному розмірі 27353,62 грн.) апеляційний суд оцінює критично, адже розрахунки цієї суми були зроблені позивачем самостійно, в той час, як повноваження стосовно обрахунку індексації у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону №1282-XII покладається саме на відповідача, про що вже було вказано вище, та ще раз наголошується апеляційним судом.

Крім того, ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 400/3822/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року у справі №400/3822/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі №400/3822/21 набрало законної сили 23 листопада 2022 року.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018 по 21.09.2018 року відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, яке отримало своє остаточне вирішення в межах розгляду справи № 400/3822/21.

Колегія суддів зауважує, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.

Водночас, судова колегія звертає увагу, що судовим рішенням у справі №400/3822/21 вже надано оцінку бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4 082,63 грн за період з 01.03.2018 по 21.09.2018 включно відповідно до означених положень Порядку №1078.

Апеляційний суд наголошує, позовні вимоги, які заявлені позивачем у цій справі були предметом судового розгляду у справі №400/3822/21, в якій прийнято відповідне судове рішення, що набрало законної сили, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 серпня 2023 року у справі № 440/8966/22.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (пункт 4 частина 1 стаття 238 КАС України).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 238, 308; 311; 315; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року - скасувати .

Провадження у справі №400/5726/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В.Кравченко