Постанова

від 26.12.2024 по справі 400/5726/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/5726/23Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Миколаїв;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

25.07.2023 року;

Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Градовського Ю.М.

Крусяна А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4082,63 грн. в місяць у загальній сумі 27353,62 грн. за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач у період з 04.11.2013 по 21.09.2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалось не у повному обсязі, а саме не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення позивача, у тому числі за період з 01.03.2018 по 21.09.2018 в порушення положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 не виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4082,63 грн., всього за цей період у сумі 27353,62 грн.

Посилаючись на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про індексацію грошових доходів», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, позивач вказує, що не виплата протягом проходження служби і під час проведення розрахунків повного грошового забезпечення порушує його права та соціальні гарантії як військовослужбовця, тому він вимушений звернутись за захистом своїх прав в судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Проаналізувавши положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 року №1078, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування і виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Разом з цим, оскільки розмір підвищення доходу військовослужбовця з березня 2018 року перевищував суму індексації, що склалася у березні 2018 року, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу за період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 року фіксованої індексації відповідно до положень абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року скасовано, провадження у справі №400/5726/23 закрито.

Суд апеляційної інстанції зауважив про неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, що ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав. Водночас, судова колегія апеляційної інстанції зазначила, що судовим рішенням у справі №400/3822/21 вже надано оцінку бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4082,63 грн за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року включно відповідно до означених положень Порядку №1078.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги, які заявлені позивачем у цій справі, були предметом судового розгляду у справі №400/3822/21, у якій прийнято відповідне судове рішення, що набрало законної сили, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі відповідно до приписів пункту 4 частини першого статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Верховного Суду від 16 травня 2024 року задоволено касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 . Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року скасовано. Справу направлено до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу для продовження розгляду, Верховний Суд виходив з того, що у межах розгляду цієї справи, вирішено питання про право позивача на нарахування і виплату поточної індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року, яка склалась внаслідок перевищення порогу індексу споживчих цін в розмірі 103%. Однак суди не досліджували питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення позивача, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078. Таким чином, судом апеляційної інстанції в цій справі здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається, та у справі №400/3822/21.

Крім того, Верховним Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену щодо подібних правовідносин, зокрема у справах №460/3473/21, №200/2737/21-а, №200/4258/22, №560/832/23, №560/10793/22, №380/14200/22, №420/2884/23, №400/68/23, №200/2373/22, №200/15017/21, №240/24565/22, №120/8306/22, №160/16055/22, №560/2917/23 та №160/20796/22. Серед іншого, у цих справах Верховний Суд зауважив, що відповідно до пункту 13 Порядку №1078, спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.

Отримавши справу та продовжуючи апеляційне провадження, колегія суддів враховує, що не погодивсь із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову. У скарзі апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального, порушення норм процесуального права, а також неповне з`ясування судом обставин справи.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та неповно з`ясовано обставини щодо розміру підвищення грошового доходу, внаслідок чого дійшов помилкових висновків про відсутність правових підстав для виплати «фіксованої» індексації грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку від 17.07.2003 року №1078.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

У період з 04.11.2013 по 21.09.2028 позивач проходив військову службу у військовій частина НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2018 №280 позивача звільненого з військової служби відповідно до підпункту «к» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 21 вересня 2018 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

У січні 2021 позивач звертався до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій, у тому числі, просив нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 року.

Оскільки вказані вимоги задоволені не були, позивач, посилаючись на порушення відповідачем у такий спосіб гарантій на належне грошове забезпечення військовослужбовця, звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У частинах 2, 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Вищенаведені положення Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII кореспондуються із приписами частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), згідно яких індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

З 01.01.2016 року, у зв`язку із набранням чинності Законом №911-VIII від 24.12.2015 року, вказана норма Закону України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Також, у цій статті передбачається, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Положення вказаного Закону кореспондуються із приписами Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Разом з цим, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін і в обов`язковому порядку нараховується роботодавцями незалежно від форми власності та виду.

Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і нараховується у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади.

При цьому, відсутність належного бюджетного фінансування не є підставою для порушення права особи на отримання коштів, оскільки обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення.

Стосовно застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення щодо підстав виплати та розміру «фіксованої» індексації грошового забезпечення та наявності/відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цьому питанні, слід виходити з наступного.

При цьому, слід зазначити, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

У цьому контексті суд встановив, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати позивачу поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (який діяв в період спірних правовідносин) і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави вважати, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Також, у цьому контексті, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Верховний Суд, зокрема у постанові від 23 березня 2023 року №400/3826/21, дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Згідно п. 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 (чинної станом на лютий березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, а саме Довідки за №111/150 розмір грошового забезпечення позивача, розрахованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у лютому 2018 року склав 7622,64 грн.

Також, розмір грошового забезпечення позивача, розрахованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, у березні 2018 року склав 8003,16 грн.

Тобто, підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року відбулось на суму 380,52 грн.

Також, для правильного вирішення спірних правовідносин слід визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.

Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», становив 1762 гривні.

Разом з цим, за нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.

При кожному наступному перевищенні порогу індексації приріст рахуватиметься за формулою:

ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:

ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;

ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;

ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.

При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.

Судова колегія погоджується із аргументами позивача, що розрахунок величини приросту індексу споживчих цін слід починати з лютого 2008 року, як місяця наступного за тим, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.

За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме:

у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень;

у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад;

у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень;

у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень;

у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%;

у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%;

у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень;

у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад;

у 2016 році 1 раз: квітень;

у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%;

у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.

Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд: 2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)*1,011*1,017*1,015*1,021* 2009 рік: 1,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998*1,008*1,009)*1,011* 2010 рік: 1,018*1,019*0,993 (1,009*0,997*0,994*0,996*0,998)*1,012*1,029*1,016 (1,005*1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 (1,008*1,004*0,987*0,996*1,001*1,001*1,002*1,002*1,002 *1,003*0,997*0,997*0,998*0,997*1,001*0,999*1,002*1,002*0,999*1,001*0,999*0,993*1,004*1,002*1,005*1,002*1,006) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033*1,038*1,01*1,012(1,004*1,008)*1,029*1,024*1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року:1,031*1,053*1,108*1,14*1,022*0,986 (1,004*0,99*0,992)*1,023*0,987*1,02*1,022 (1,007*1,009*0,996*1,01) * квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001*0,998*0,999*0,997*1,018*1,028*1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009) = 253,30%.

Отже, у позовній заяві позивачем вірно визначено, що величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30%.

За наведеними колегією суддів розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30%= 4463,15 грн.

Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року дорівнює 380,52 грн., що не перевищує суму можливої індексації, позивач має право на отримання щомісячної індексації різниці період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 у розмірі 4082,63 грн. (4463,15 грн. 380,52 грн.) щомісячно.

Відтак, за період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 року відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу вказаний вид індексації у розмірі 27353,67 грн. (4082,63 грн. * 6 повних місяців служби + 2857,89 грн. за вересень 2018 року пропорційно відпрацьованому часу).

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 та у період дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підлягала виплаті позивачу у розмірі 4082,63 грн. щомісячно до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової служби.

З урахуванням викладеного, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 року включно у фіксованій величині відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, у розмірі 27353 (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят три) гривень 67 копійок із одночасною компенсацією сум податків та зборів.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: Ю.М. Градовський

А.В. Крусян