Постанова

від 18.10.2023 по справі 160/4541/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/4541/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.

за участю позивача: ОСОБА_1 ,

за участю представників: позивача Пащенко В.І., відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 (суддя першої інстанції Неклеса О.М.) в адміністративній справі №160/4541/23 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа: Первинна профспілкова організація Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області Потоцького О. від 24.02.2021 за № 250-к Про припинення державної служби ОСОБА_1 , якими було припинено державну службу ОСОБА_1 , заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, зі звільненням з займаної посади 27.02.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності державних службовців; поновити ОСОБА_1 у Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 28.02.2023; стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 28.02.2023 і по день винесення рішення суду; стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок); стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

На думку позивачки, при звільненні не було враховано її переважне право на залишення на роботі відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП. Крім того, зі сторони відповідача було порушено вимоги законодавства та не запропоновано протягом усього часу після попередження її про звільнення усіх наявних вакантних посад та безпідставно не було переведено позивача на наявну вакантну рівнозначну посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області після отримання вимоги від позивача, чим порушено фундаментальне право позивача на працю. Крім того, вона була членом Первинної профспілкової організації Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області і з неї щомісячно утримували профспілкові внески, при цьому її звільнення відбулося без згоди виборного органу первинної профспілкової організації, що є порушенням вимог ст. 43 КЗпП України. Також зазначає, що протиправними діями та рішеннями відповідача, її, як мати одиначку, позбавлено у воєнний час засобів до існування, поставлено у стан правової невизначеності, що спричинило відчуття розпачу і зневіри, було спричинено позивачу моральну шкоду, що виразилася в душевних переживаннях, а саме тяжкому сприйнятті позивачем інформації про вчинення щодо неї грубих та цинічних дій щодо незаконного звільнення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області Потоцького Олега від 24.02.2021 за № 250-к Про припинення державної служби ОСОБА_1 , якими було припинено державну службу ОСОБА_1 , заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, зі звільненням з займаної посади 27.02.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності державних службовців; поновлено ОСОБА_1 в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 28.02.2023; стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 28.02.2023 по 30.06.2023 у сумі 24744,67 грн. (сума вказана без урахування податків та зборів).

Встановлено допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та в частині стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст.371 КАС України.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 13 750 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

З апеляційною скаргою звернувся відповідач ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Підставою апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі скаржник зазначає, що такі висновки судів не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, та прийняті у зв`язку з неправильними тлумаченнями статті 87 Закону № 889-VIIІ та статті 49-2 КЗпП України, так як вказані положення не передбачають першочерговості пропонувати тільки рівнозначні посади та заборони пропонувати поряд з рівнозначними і інші наявні посади, які працівник може обіймати; жодним нормативно-правовим актом не передбачено у якій формі має бути доведено до працівника пропозиція наявних вакантних посад.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, ОСОБА_1 працювала у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області з 27.07.2017 по 27.02.2023.

Сім`ю ОСОБА_1 складає вона та її неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з 16.03.2021 шлюб позивачки з ОСОБА_4 , батьком ОСОБА_3 , розірвано за рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2021 у справі № 201/11662/20, дитина проживає з матір`ю.

16.01.2023 ОСОБА_1 , яка обіймала посаду заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, було вручено ПОПЕРЕДЖЕННЯ про звільнення, у якому зазначено, що у зв`язку із затвердженням граничної чисельності Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 07.12.2022 № 516 Про граничну чисельність працівників територіальних органів Держпродспоживслужби, введеним в дію наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 29.12.2022 № 1214-к Про введення в дію структури та штатного розпису Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 30.12.2022 затверджених структури та штатного розпису по Головному управлінню Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, посада заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яку обіймає ОСОБА_1 , скорочена.

Водночас, керуючись ст. 87 Закону України Про державну службу, позивачу запропоновано переведення на вакантну посаду начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Дніпровського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з окладом 6 500,00 грн.

16.01.2023 ОСОБА_1 подала до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області вимогу про переведення на рівнозначну посаду за вх. № 805, згідно якої зазначила, що їй відомо про існування на момент вручення ПОПЕРЕДЖЕННЯ про звільнення вакантної посади начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яка є рівнозначною до посади заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, тобто належить до однієї підкатегорії посад державної служби у державному органі одного рівня.

Даною вимогою позивач вимагала від відповідача виконання обов`язку, який встановлений абзацом другим частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII, та переведення її на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яка є рівнозначною до посади заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

16.01.2023 позивачем було направлено скаргу щодо грубого порушення трудового законодавства до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з вимогою усунути порушення вимог абзацу другого частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII шляхом зобов`язання виконуючого обов`язків Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області надати мені пропозиції щодо переведення на усі вакантні РІВНОЗНАЧНІ посади у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до посади заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

24.01.2023 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом за вих. № 24.3-3/1886 скаргу позивача перенаправила до Головного управління Держпродспоживслужби.

07.02.2023 Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області у відповідь на скаргу позивача направило лист за вих. № Вих-9.1/1272, яким повідомило, що у випадку відсутності згоди позивача на зайняття запропонованої рівнозначної посади, Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, на виконання вимог статті 87 Закону України Про державну службу буде вимушене звільнити ОСОБА_1 з займаної посади, з виплатою всіх належних платежів та компенсацій.

25.01.2023 Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, у відповідь на адвокатський запит за вих. № 432 від 16.01.2023, надало: копію наказу ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області від 29.12.2022 1214-к; копію структури ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області введеної в дію з 30.12.2022; копію штатного розпису ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області введеної в дію з 30.12.2022; інформацію про наявні посади ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області станом на 30.12.2022; інформацію про наявні посади ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області станом на 16.01.2023. Також даною відповіддю повідомлено, що структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області введену в дію з 30.12.2022 до співробітників Головного управління доведено через систему електронного документообігу Megapolis.DocNet. Положення Дніпровського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області знаходиться в стадії розробки та на момент складання відповіді на адвокатський запит не затверджено. Підкатегорії посад державної служби визначено схемою посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 89). Дніпровське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області не є державним органом, а тільки структурним підрозділом у складі Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області. Станом на 30.12.2022 та на 16.01.2023 посада начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління була вакантною.

02.02.2023 ОСОБА_1 за вх. № 155 подала до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області заяву про усунення грубого порушення трудового законодавства про працю та переведення її на вакантну рівнозначну посаду, згідно вимог якої, з посиланням на інформацію, отриману з відповіді на адвокатський запит про наявність вакантної посади Начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, яка вакантна з 09.10.2018 та належить до підкатегорії Б3 категорії Б, вимагала усунути грубе порушення трудового законодавства про працю та перевести її на вакантну посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

20.02.2023 ОСОБА_1 за вх. № 2438 подала до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області заяву про допуск до роботи, відповідно до змісту якої просила допустити її до роботи на рівнозначній посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

24.02.2021 наказом в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області Потоцького Олега за № 250-к Про припинення державної служби ОСОБА_1 було припинено державну службу ОСОБА_1 , заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, зі звільненням з займаної посади 27.02.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності державних службовців.

Вважаючи свої права порушеними, з вимогами про скасування наказу на підставі якого було позивачкою припинено державну службу, остання звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції констатував, що недотримання відповідачем наведених вимог Закону України Про державну службу, зокрема частини третьої статті 87, що проявилося у невиконанні зобов`язання щодо пропонування позивачці вакантних посад державної служби в державному органі, є істотним порушенням процедури припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, яке впливає на остаточний її результат, яким - в контексті цієї справи - є спірний наказ про звільнення, який не відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, отже є протиправний. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач також не довів дотримання ним приписів ч.1 ст.40, ч.ч.1, 3 ст.49-2 КЗпП України стосовно запропонування позивачу будь-якої іншої посади. Тому, враховуючи відсутність на момент попередження позивача про припинення державної служби у спеціальному законі норм, які б урегульовували особливості вивільнення державних службовців у разі реорганізації, ліквідації державного органу, незважаючи на виключення зі статті 87 Закону №889-VІІІ бланкетної (відсилочної) норми щодо застосування законодавства про працю при визначенні процедури вивільнення державних службовців на підставі пунктів 1 і 1-1 частини першої цієї статті, суд вважав за можливе застосувати до спірних правовідносин наведені вище положення КЗпП України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає.

Предметом спору у цій справі є звільнення позивачки із займаної посади відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису, з припиненням державної служби, на підставі п.1 ч.1, ч.4 ст.87 Закону України Про державну службу.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10.12.2015 року №889-VIII Про державну службу.

Частиною 3 ст.5 Закону України Про державну службу встановлено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Статтею 87 даного Закону врегульовані відносини припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, у тому числі внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Як на час попередження позивача про звільнення та винесення спірного наказу про звільнення, так і на даний час стаття 87 Закону України Про державну службу діє в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.09.2019 року №117-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади, які набули чинності з 25.09.2019 року.

Підстави для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення визначені ч.1 статті 87 Закону №889-VII. До таких підстав належать, зокрема:

- скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу (пункт 1 частини першої статті 87 Закону № 889) та ліквідація державного органу (пункт 11 частини першої статті 87 Закону № 889).

Відповідно до судової практики, що склалася при розглядi спорiв з приводу застосування п.1 ч.1 статті 87 Закону № 889 (у редакції Закону, що дiяла до 25.09.2019 року) та викладена, зокрема у постановi Верховного Суду вiд 24.07.2020 року по справi 816/654/17, умовою припинення державної служби з пiдстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 87 Закону № 889, пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, є лiквiдацiя державного органу або його реорганiзацiя, що поєднана зi скороченням штату/чисельностi державних службовцiв та/або зміна в організації роботи (служби), унаслідок яких державний службовець об`єктивно не може виконувати посадові обов`язки за посадою яку обіймав до запровадження змін в організації роботи, а щодо переведення на іншу посаду він або заперечує, або для цього об`єктивно немає можливості.

Частина 3 статті 87 Закону № 889 визначає, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше, ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).

При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Слід зазначити, що наведене правове регулювання процедури припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців суттєво відрізняється від того, яке існувало до 25.09.2019 року, тобто до внесення змін Законом України від 19.09.2019 року №117-IX.

Зокрема, пункт 1 частини першої статті 87 цього ж Закону в редакції до 25.09.2019 року передбачав, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Частиною третьою цієї ж статті в редакції до 25.09.2019 року було визначено наступне:

- процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю;

- звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації, або, якщо він відмовляється від такого переведення.

Отже, наведені вище положення статті 87 Закону України Про державну службу в редакції до 25.09.2019 року цілком узгоджувались з тими положеннями Кодексу законів про працю України, якими врегульовані питання звільнення внаслідок скорочення чисельності або штату працівників, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, зокрема ч.1 ст.40, ч.ч.1, 3 ст.49-2, на які посилався суд першої інстанції в обґрунтування своєї позиції.

Так, за правилами ч.ч.1, 2 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з вказаних підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно із ч.ч.1, 2, 3 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників, у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі, якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення, власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Водночас, колегія суддів зазначає, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом № 889 (ч. 3 ст. 5 Закону України Про державну службу).

Звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням (стаття 184 КЗпП України).

Враховуючи, що Закон України Про державну службу не містить положень щодо гарантій вагітних жінок і одиноких, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, то в даному випадку до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми Кодексу законів про працю України.

Так, звільнення жінок, зазначених у частині 3 статті 184 КЗпП України, має певні особливості, зокрема, таке звільнення можливе, проте власник зобов`язаний працевлаштувати жінку на цьому самому або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.02.2018 у справі № 826/26336/15 та у постанові від 19.09.2019 по справі №561/171/17.

При цьому, Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 6-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої статті 40 Кодексу.

Отже, звільнення позивачки без врахування зазначених обставин порушує Конституцію України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові висновки про непорушність гарантій захисту прав жінок за статтею 184 КЗпП України, а також невідворотність обов`язку власника (роботодавця) поновити на роботі працівника, який звільнений незаконно на вимогу статті 235 КЗпП України висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 по справі №759/19440/15-ц.

Зазначені вище та інші встановленні обставини справи в сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, а відтак колегія суддів зазначає, що суб`єктом владних повноважень не доведено належними та допустимими доказами факт правомірності припинення перебування позивача на службі, а оскаржуваний наказ прийнятий без врахування всіх обставин і підстав звільнення, з порушенням діючого законодавства, без дотримання принципу пропорційності, що має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення, що свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо скасування наказу про звільнення позивача, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Проте, в даному випадку, судом першої інстанції помилково поновлено ОСОБА_1 в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області саме на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, оскільки позивач до протиправного її звільнення займала посаду заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, а отже поновлення має відбутися на відповідній посаді, право на яку позивач втратила незаконним звільненням.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: необхідно змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 в адміністративній справі №160/4541/23 в частині поновлення позивача на відповідній посаді, у решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 листопада 2023 року у зв`язку із знаходженням судді Олефіренко Н.А. (з 23.10.2023 по 05.11.2023) та судді Суховарова А.В. (з 20.10.2023 по 06.11.2023) у щорічній основній відпустці.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 в адміністративній справі №160/4541/23 змінити в частині поновлення ОСОБА_1 в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 28.02.2023, зазначивши: Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 28.02.2023.

У решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 в адміністративній справі №160/4541/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2023 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЮ. В. Дурасова

суддяА.В. Суховаров