Ухвала

від 18.12.2023 по справі 160/4541/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 160/4541/23

адміністративне провадження № К/990/40145/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу адвоката Пащенко Вікторії Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №160/4541/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа: Первинна профспілкова організація Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа: Первинна профспілкова організація Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області Потоцького Олега від 24 лютого 2021 року за №250-к «Про припинення державної служби ОСОБА_1 », якими було припинено державну службу ОСОБА_1 , заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, зі звільненням з займаної посади 27 лютого 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності державних службовців;

- поновити ОСОБА_1 у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 28 лютого 2023 року;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 28 лютого 2023 року і по день винесення рішення суду;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10000,00 грн;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області Потоцького Олега від 24 лютого 2021 за №250-к «Про припинення державної служби ОСОБА_1 », яким було припинено державну службу ОСОБА_1 , заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, зі звільненням з займаної посади 27 лютого 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності державних службовців.

Поновлено ОСОБА_1 в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 28 лютого 2023 року.

Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 28 лютого 2023 року по 30 червня 2023 року у сумі 24744,67 грн (сума вказана без урахування податків та зборів).

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та в частині стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць відповідно до статті 371 КАС України.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 13750,00 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року в справі №160/4541/23 змінено в частині поновлення ОСОБА_1 в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 28 лютого 2023 року, зазначивши: «Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 28 лютого 2023 року».

У решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року в справі №160/4541/23 залишено без змін.

29 листопада 2023 року адвокат Пащенко Вікторія Ігорівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник у тексті касаційної скарги зазначає про те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано частини першу та другу статті 235 КЗпП України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №817/280/16, від 28 лютого 2019 року у справі №817/860/16 та від 29 липня 2020 року у справі №802/3673/15-а.

Проте, Верховний Суд наголошує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Суд зазначає, що посилання на постанови Верховного Суду (цитування окремих абзаців зазначених постанов) не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано подібності правовідносин у справах, на які він посилається.

Суд звертає увагу на те, що посилання на практику Верховного Суду без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Також по тексту касаційної скарги міститься посилання на ряд постанов Верховного Суду, проте скаржник не пов`язує їх з підставами касаційного оскарження судових рішень.

Інших підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, скаржником не зазначено.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу адвоката Пащенко Вікторії Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №160/4541/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа: Первинна профспілкова організація Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур