Рішення

від 08.11.2023 по справі 517/628/23

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/628/23

Провадження № 2/517/159/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

за участю:

прокурора Овсепян А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області О.Ноздріна в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 про припинення права приватної власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області Ноздрін О. звернувся в суд із зазначеним позовом, у якому просить припинити право приватної власності за відповідачем ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5125283000:01:001:0140 площею 3,843 га розташовану на території Захарівської територіальної громади Роздільнянського району Одеської області, шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та володіє на праві приватної власності земельною ділянкою сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 5125283000:01:001:0140, площею 3,843 га, що розташована на території Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.

Так, 17 травня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І.В. прийняте рішення за № 41143123 про реєстрацію права приватної власності, часткою 1/2 на земельну ділянку із кадастровим номером 5125283000:01:001:0140, площею 3,843 га.

Підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на 1/2 частку вказаної земельної ділянки стало свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.05.2018 року, серія та номер 409.

Крім того, 09 листопада 2021 року державним реєстратором Одеського міського нотаріального округу приватним нотаріусом Делі Н.Г. прийняте рішення за № 61462514 про реєстрацію права приватної власності, часткою 1/2 на земельну ділянку із кадастровим номером 5125283000:01:001:0140, площею 3,843 га.

Підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на 1/2 частку вказаної земельної ділянки стало свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.11.2021 року, серія та номер 1973.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та упродовж року після набуття права власності на вищевказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 09.11.2021 року по даний час) не відчужила її, тому позивач вважає, що є підстави для припинення права власності вказаної особи на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави.

Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 22.08.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження.

Прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області Овсепян А.А. у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Заболотний М.Ф. у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася з невідомихсуду причин,хоча продень,час тамісце розглядусправи булаповідомлена належнимчином,що вбачаєтьсяз оголошеньпро викликособи опублікованихна офіційномувеб-порталісудової владиУкраїни від22серпня 2023року,03жовтня 2023року та23жовтня 2023року,у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, що підтверджується копією паспорта громадянина російської федерації серія та номер НОМЕР_1 , виданий 13.10.2021 року ГУ МВС росії за м. санкт-петербургом та ленінградською областю (а.с. 23-26).

ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності земельною ділянкою сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 5125283000:01:001:0140, площею 3,843 га, що розташована на території Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 травня 2018 року зареєстрованого в реєстрі за № 409 та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 09 листопада 2021 року зареєстрованого в реєстрі за № 1973 (а.с. 28,29).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 17 травня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І.В. прийняте рішення за № 41143123 про реєстрацію за відповідачем права приватної власності, часткою 1/2 на земельну ділянку із кадастровим номером 5125283000:01:001:0140, площею 3,843 га (номер запису про право власності 26189572) (а.с. 39-40).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2023 року, 09 листопада 2021 року державним реєстратором Одеського міського нотаріального округу приватним нотаріусом Делі Н.Г. прийняте рішення за № 61462514 про реєстрацію за відповідачем права приватної власності, часткою 1/2 на земельну ділянку із кадастровим номером 5125283000:01:001:0140, площею 3,843 га (а.с. 19-20).

Підставами для реєстрації за відповідачем права приватної власності на дану земельну ділянку стали свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.05.2018 року, серія та номер 409 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.11.2021 року, серія та номер 1973.

Отже, ОСОБА_1 порушує визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80,81,145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та, як іноземна громадянка, не відчужила їх упродовж року після набуття права власності. На даний час відповідач без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про Прокуратуру», Роздільнянською окружною прокуратурою 03.04.2023 року за № 62-932 вих-23 на адресу ГУ ДГК в Одеській області скеровано лист щодо надання інформації про вжиті заходи щодо конфіскації земельної ділянки сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 5125283000:01:001:0140 (а.с. 13-16).

Згідно листа ГУ ДГК в Одеській області від 04.05.2023 року № 10-15-0.6-1759/2-23, заходи державного контролю Головним управлінням щодо вказаної земельної ділянки не проводились, позов щодо конфіскації зазначеної земельної ділянки не подавався (а.с. 17-18).

З листа ГУ ДМС України в Одеській області від 14.06.2023 року № 5100.4.1-6814/51.2-23 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документована (а.с. 43).

Згідно із ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст.319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннямиЦивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Частиною 2ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

У п. а ч.1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно п. д, п. е ч.1 ст. 140 ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є конфіскація за рішенням суду.

Відповідно до ч.1, ч. 2ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до п. в ч.1ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також п. 10 ч. 1ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно ч. 4ст. 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює земельні правовідносини та право власності на землю, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Отже, суд вважає, оскільки відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області добровільно її не відчужила, тому слід припинити її право власності та конфіскувати вказану вище земельну ділянку на користь держави.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 2684, 00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України, ст. ст. 373,374,354ЦК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області О.Ноздріна в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 про припинення права приватної власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави - задовольнити.

Припинити право приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина російської федерації серія та номер НОМЕР_1 , виданий 13.10.2021 року ГУ МВС росії за м. санкт-петербургом та ленінградською областю) на земельну ділянку із кадастровим номером 5125283000:01:001:0140 площею 3,843 га, розташовану на території Захарівської територіальної громади Роздільнянського району Одеської області (РНОНМ 1541114251252), шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина російської федерації серія та номер НОМЕР_1 , виданий 13.10.2021 року ГУ МВС росії за м. санкт-петербургом та ленінградською областю), на користь Одеської обласної прокуратури (рах. UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552, юридична та поштова адреса: вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08 листопада 2023 року.

Суддя: