Ухвала

від 07.11.2023 по справі 461/3124/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3124/20

Провадження № 2/461/26/23

У Х В А Л А

07.11.2023 року місто Львів Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Гая О.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ),

до

ОСОБА_3

( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ),

ОСОБА_4

( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

ОСОБА_5

( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 )

ОСОБА_6

( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 )

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

ОСОБА_7

( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 )

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40»

(79011, м. Львів, вул. Стрийська, 40)

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

ОСОБА_7

( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 )

до

ОСОБА_3

( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ),

ОСОБА_4

( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

ОСОБА_5

( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 )

ОСОБА_6

( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 )

про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,

встановив:

Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом.

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ? ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ? Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40»; позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ? ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

Розгляд справи здійснюється у порядку загального позовного провадження.

ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про призначення у справі додаткової будівельно-технічної експертизи. Дане клопотання обґрунтовує тим, що, на думку позивача, при складанні експертного висновку № 5280 експерт, з незрозумілих для неї причин, вказав площу залитих приміщень 21,2 м.кв. Не вказав і не порахував реальну площу затоплення. Позивач стверджує, що при першому затопленні, яке відбулося 14.08.2019, було залито стелі у кожному приміщенні квартири. Площа усіх стель квартири, окрім балкону, становить 47,7 кв.м, згідно технічного паспорту квартири АДРЕСА_7 . Факт залиття усіх стель квартири було встановлено актом огляду (обстеження) аварійного залиття належної ОСОБА_1 квартири від 09.09.2019, відповідно до якого, орієнтовна площа залиття квартири складає 50 м.кв. Також, позивач вказує, що їй, як власниці квартири, завдано матеріальної шкоди. Введений у країні воєнний стан спричинив зростання цін. Вартість матеріалів та кошториси на виконання робіт змінені на ринку на понад 100%.

Таким чином, позивач вважає, що з метою відшкодування їй завданих збитків на даний момент, необхідно призначити у справі додаткову будівельно-технічну експертизу, оскільки від попереднього висновку експерта пройшло понад півроку, тобто оцінені збитки не відображають вартість майна на даний момент.

Під час обговорення даного клопотання представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , кожен окремо, у задоволенні такого просили відмовити, оскільки вважають, що призначення повторної експертизи у даній справі є недоцільним. Також, зазначили, що таке клопотання спрямоване на затягування розгляду справи, а виключних підстав для повернення до стадії підготовчого провадження позивачем не наведено.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_7 подала заяву про слухання справи за її відсутності, а також письмові пояснення, згідно яких клопотання про призначення експертизи підтримала.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності дост.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями, а також довідками про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи.

Відповідно до статті 121 ЦПК України, суд маєвстановлювати розумністроки длявчинення процесуальнихдій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Виходячи з необхідності дотримання розумних строків під час провадження у справі, суд вважає за наведених обставин можливим розглянути клопотання по суті.

Мотиви та висновки суду,

а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Згідно частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1-3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановлено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Принцип змагальності полягає у тому, що суд уважно досліджує докази та доводи учасників процесу, виходячи з сукупності наявних матеріалів у тій мірі, у якій він є повноважним вивчати питання, що віднесені до його компетенції. Отже, у суду відсутні підстави недотримання принципу диспозитивності і змагальності.

Згідно зістаттею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами зокрема - висновками експертів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з частиною 1 статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.07.2020, клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи було задоволено. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54). На вирішення експерту поставлено наступні питання: 1) Яка причина залиття квартири АДРЕСА_7 , належної ОСОБА_1 , яке відбулося 14.08.2019 року та 07.11.2019 року? 2) Який розмір матеріальної шкоди завдано власнику квартири АДРЕСА_7 унаслідок її залиття?

22.03.2022 року справу повернуто до Галицького районного суду м. Львова з експертної установи.

У підготовчому судовому засіданні, яке було призначено на 27.03.2023, суд поставив на обговорення питання про наявність клопотань для вирішення на стадії підготовчого провадження, можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Представник позивача та позивач, кожен окремо, не заперечили щодо наявності підстав для закриття підготовчого провадження та просили призначити справу до судового розгляду. Представники відповідачів, кожен окремо, віднесли вирішення питання про закриття підготовчого провадження у справі на розсуд суду.

Відтак, оскільки судом було вчинено усі дії, необхідні для закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, вирішено усі клопотання заявлені сторонами, з метою підготовки справи до судового розгляду, до матеріалів справи долучено докази, процесуальні документи та заяви, ухвалено рішення про призначення справи до розгляду по суті.

В цьому контексті слід відзначити, що ні позивачі, ні їх представник не ставили під сумнів висновок експерта, не ініціювали питання про призначення додаткової експертизи, мали безперешкодний доступ до матеріалів справи та не висловили жодних застережень щодо закриття підготовчого провадження.

Як встановлено п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, саме на стадії підготовчого провадження у справі, суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Водночас, ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про призначення повторної будівельно-технічної експертизи на стадії розгляду справи по суті.

Право навчинення процесуальноїдії втрачаєтьсяіз закінченнямстроку,встановленого закономабо судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1,2 ст. 126 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, позивач, посилаючись на підстави наведені у клопотанні про призначення у справі повторної експертизи, просила суд повернутися зі стадії судового розгляду по суті на стадію підготовчого провадження.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши під час судового розгляду письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи та повернення до стадії підготовчого провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Таким чином, процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви у його правильності.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у своїй постанові від 21.04.2021 року Верховний Суд у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у цивільній справі №201/15019/14-ц, прийшов до висновку, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

У судовому засіданні, яке було призначене на 17.10.2023, було отримано пояснення експерта ОСОБА_9 , який підтримав Висновок експерта від 14.03.2022 року. Водночас, вказав, що під час дослідження об`єкту, ним було надано оцінку усій площі квартири, яка постраждала внаслідок залиття до якої він мав доступ та встановлено розмір матеріальної шкоди. Також, експерт вказав, що дослідження проводилось у присутності позивача.

Отже, твердження та доводи ОСОБА_10 про те, що експертом було пораховано збитки у приміщеннях «4», «5», «6» сумарною площею 21,2 кв.м. та не пораховано у приміщеннях «1», «2», «2» сумарною площею 26,5 кв.м. були роз`яснені експертом.

Таким чином, судова експертиза у справі проведена атестованим судовим експертом, який має відповідну освіту та фах, необхідні для проведення такої експертизи, при цьому висновок експертизи відповідає вимогам чинного законодавства, не містить недоліків, які б породжували сумніви у правильності та обґрунтованості зроблених висновків, може бути оцінений у сукупності з іншими доказами, які надані сторонами у цій справі, у тому числі з врахуванням доводів позивача.

Варто також відзначити, що позивач включає до переліку питань до експерта, питання які не входять до предмету даного позову, оскільки стосуються ще двох фактів залиття, з приводу яких позов не подавався.

Слід також відзначити, що позивачем як не наведена норма процесуального закону, яку остання просить застосувати для повернення до стадії підготовчого провадження, так і не наведено виключних підстав які перешкоджали позивачу ініціювати зазначені нею питання на відповідній стадії провадження.

Оцінюючи доводи позивача в контексті необхідності призначення додаткової експертизи з метою збільшення розміру позовних вимог, оскільки ринкова вартість матеріалів необхідних для відновлення приміщення зросла, слід зазначити наступне.

У відповідності до ч.1, п.2 ч.2,ч.3 ст.49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не можна розуміти заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

При цьому варто зауважити, що Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено право позивача на подання до суду уточненої позовної заяви.

Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2020 року по справі №911/2139/19 зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року по справі №405/3360/17 також зазначав, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого позову (ще одного позову), чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстави позову.

За приписами чинного цивільного процесуального кодексу збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося у позовній заяві.

Не може залишити поза увагою суд і те, що справа перебуває у провадженні суду з квітня 2020 року, а отже чергове зупинення провадження у справі та повернення суду до стадії підготовчого провадження, без наявності на те законних, а у даному випадку фактично виключних підстав, очевидно призведе до надмірного затягування розгляду справи, що на думку суду, є неприпустимим.

В цьому контексті слід відзначити, що судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх процесуальних прав, неодноразово, у тому числі за клопотанням позивача або її представника, оголошувались перерви для ознайомлення з матеріалами справи та для подачі заяв і клопотань суду.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно положень ч.1 та п.10 ч.3 статті 2 ЦПК України, завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави.Основними засадами(принципами)цивільного судочинства,серед іншого,є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_1 не доведено наявності, передбаченої ч.1 ст.103 ЦПК України, обов`язкової сукупності умов та підстав, необхідних для призначення повторної будівельно технічної експертизи у справі, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 121, 102-113 ЦПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі додаткової будівельно-технічної експертизи та повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький