Рішення

від 07.11.2023 по справі 461/3124/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/3124/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2023 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Яциника В.В., Гая О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ),

до

ОСОБА_2

( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ),

ОСОБА_3

( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

ОСОБА_4

( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 )

ОСОБА_5

( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 )

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

ОСОБА_6

( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40»

(79011, м. Львів, вул. Стрийська, 40)

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

ОСОБА_6

( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 )

до

ОСОБА_2

( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ),

ОСОБА_3

( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

ОСОБА_4

( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 )

ОСОБА_5

( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 )

про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,

встановив:

Позиції сторінта учасниківсправ,заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі.

10.04.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири. У прохальній частині позовної заяви, позивач просить стягнути солідарно на її користь із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири, у розмірі 30000 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн., а також судові витрати, понесені ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач покликається на те, що їй на підставі договору дарування квартири від 05.09.2023, реєстровий номер 901, посвідченого приватним нотаріусом Зуєвою С.М., на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_7 . 14.08.2019 року мало місце залиття квартири, орієнтовна площа якого складає 50 м.кв., що зафіксовано актом ОСББ «Стрийська, 40» від 09.09.2019.

07.11.2019 квартиру було повторно затоплено. Комісією ОСББ «Стрийська 40» було оглянуто квартиру та встановлено факт затоплення та запрошено власника квартири АДРЕСА_8 , яка знаходиться поверхом вище, ОСОБА_5 .. При огляді квартири ОСОБА_5 було встановлено, що вона також затоплена, а затоплення відбулося з квартири АДРЕСА_9 , яка знаходиться поверхом вище. При огляді квартири АДРЕСА_9 було виявлено протікання труб під ванною. Зокрема, на підлозі під ванною, яка знаходиться нижче рівня підлоги ванної кімнати виявлено значну кількість води, яка поступово стікала з квартири АДРЕСА_9 (5 поверх) у квартиру АДРЕСА_8 (4 поверх) та квартиру АДРЕСА_10 (3 поверх). За фактом залиття квартири ОСББ «Стрийська 40» 21.11.2020 було складено акт, яким зафіксовано залиття, зобов`язано власників квартири АДРЕСА_11 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провести заміну несправного фільтра холодної води та відшкодувати збитки, завдані власникам затоплених квартир. Позивач вказує, що на час затоплення її квартири, у квартирі номер АДРЕСА_9 проживав ОСОБА_4 , який винаймав це помешкання у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Незважаючи на наведені обставини, жодним з відповідачів не було відшкодовано завданих збитків. Орієнтований розмір завданої шкоди залиттям квартири, ОСОБА_1 оцінює у 30000 грн. Окрім цього, позивач зауважує, що у результаті винних та протиправних дій відповідачів їй було завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, психологічному стресі та тривалості вимушених змін, порушенні звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, яку вона оцінює у грошовому еквіваленті 10000 грн. У зв`язку з наведеним, позовні вимоги просить задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.04.2020 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.09.2020 від ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву. З тексту поданого відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вказує, що доглядає за квартирою АДРЕСА_11 на підставі усної домовленості з її співвласниками, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відтак, він стверджує, що не є належним відповідачем у даній справі. Окрім того, відповідач зауважує, що ОСОБА_1 йому та іншим відповідачам не було надано кошторису або висновку будівельно-технічної експертизи, якою повинно бути визначено розмір завданої матеріальної шкоди для відновлення фрагментарного залиття стелі і стін приміщення кухні, орієнтовною площею 4,5 кв.м. Також, ОСОБА_4 зауважує, що позивач не зверталась до відповідачів з вимогою добровільного проведення ремонтних робіт або відшкодування матеріальної шкоди. До того ж, співвласників квартири АДРЕСА_9 не було залучено до комісійного обстеження квартири АДРЕСА_10 по факту залиття, про що, власне власноруч зазначено позивачем у акті, що також, за твердженням відповідача, доводить безпідставність позовних вимог, оскільки співвласники квартири АДРЕСА_9 мали бути залучені до огляду у обов`язковому порядку. Виходячи з наведеного, ОСОБА_4 вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог до нього.

09.06.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про призначення у справі будівельно-технічної експертизи з метою встановлення розміру завданих матеріальних збитків.

Ухвалою суду від 02.07.2020 клопотання позивача задоволено. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

02.07.2020 позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_11 .

Ухвалою суду від 03.07.2020 клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.

24.03.2022, у зв`язку з поверненням справи з експертної установи, поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

20.06.2022 адвокатом Шкарупською-Барановою Н.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заявлено клопотання про залучення ОСОБА_5 до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а також подано додаткові пояснення у справі. Представник відповідача вказує, що належним відповідачем у цій справі повинна бути саме власниця квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_5 , оскільки залиття усієї квартири позивачки відбулося з квартири, що знаходиться безпосередньо над її квартирою, тобто з вини ОСОБА_5 , за 40 днів до того, як ніби то з квартири відповідачів було залито 4,5 кв.м. Однак, оскільки відповідач цивільним процесуальним законодавством не наділений можливістю клопотати про залучення співвідповідача чи про заміну неналежного відповідача належним, адвокатом Шкарупською-Барановою Н.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подано дане клопотання.

23.06.2022 позивач звернулась до суду з клопотанням про залучення ОСОБА_5 до розгляду справи у якості співвідповідача. ОСОБА_1 вказує, що відповідно до експертного висновку №5280, залиття її квартири відбулося з двох причин, однією з яких є вихід із ладу гнучких підводок до системи холодного постачання у квартирі АДРЕСА_12 , власником якої є ОСОБА_5 , а тому є необхідність у залученні останньої до розгляду справи у якості співвідповідача.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 23.06.2022 року задоволено клопотання позивача та залучено до розгляду справи у якості співвідповідача ОСОБА_5 . У зв`язку з чим, 08.07.2022 ОСОБА_1 подано уточнену позовну заяву.

22.07.2023 адвокат Романишин Я.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 07.09.2022, змінено порядок здійснення провадження у справі та постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

15.09.2022 адвокатом Яциником В.В., який діє в інтересах ОСОБА_5 , подано відзив на позовну заяву. Сторона відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. ОСОБА_5 вказує, що ОСОБА_1 не є належним позивачем у цій справі, її права не порушені ОСОБА_5 , оскільки на момент затоплення, яке мало місце 14.08.2019, що підтверджується актом ОСББ «Стрийська 40» від 09.09.2019 про огляд аварійного залиття квартири АДРЕСА_7 , власником квартири була ОСОБА_6 . Окрім того, представник відповідача вказує, що із акту огляду аварійного залиття квартири АДРЕСА_7 від 09.09.2019 випливає, що огляд квартири позивача було проведено співвласниками будинку АДРЕСА_13 ? ОСОБА_7 , ОСОБА_1 незалежних свідків ? ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на підставі заяв співвласниць будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , без залучення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка станом на 14.08.2019 року була власником квартири позивача. У вказаному акті не зазначено число та місяць залиття квартири ОСОБА_1 . Жодна із перелічених осіб у акті від 09.09.2019 не відноситься до тих осіб, які мають право та можуть встановлювати причини залиття квартири, які передбачені чинним законодавством України. Виходячи з викладеного у відзиві, адвокат Яциник В.В., який діє у інтересах ОСОБА_5 , просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 06.10.2022 залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ? Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40».

09.12.2022 ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про залучення її до розгляду справи у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Остання звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у яких просить стягнути солідарно з останніх на її користь заподіяну матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири у розмірі 50000 грн. та моральну шкоду у сумі 49000 грн., а також понесені судові витрати. Вказує, що з вини відповідачів 14.08.2019 мало місце залиття квартири АДРЕСА_7 , яку пізніше ОСОБА_6 подарувала своїй дочці ОСОБА_1 . Жодним з відповідачів у добровільному порядку не було відшкодовано завданих збитків. Окрім того, зауважує, що діями відповідачів їй було завдано моральної шкоди, яка полягала у порушенні права власності, що викликало у ОСОБА_6 переживання з приводу пошкодження майна, психологічний стрес та порушення звичного способу життя.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 20.12.2022 залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_6 .

04.01.2022 від представника ОСОБА_5 адвоката Яциника В.В. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_6 . Останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 у повному обсязі. Зокрема вказує, що до матеріалів справи не долучено доказів, що підтверджують причинний зв`язок між шкодою, яка їй завдана та протиправною поведінкою ОСОБА_5 у залитті квартири АДРЕСА_7 . Крім того, зазначає, що строки позовної давності сплили на момент звернення до суду і під час затоплення, що мало місце 07.11.2019, ОСОБА_6 не була власником квартири. Отже, представник позивача вказує, що у випадку якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору застосувати строки позовної давності.

28.02.2023 ОСОБА_6 подано відповідь на відзив ОСОБА_5 . Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору просить задовольнити заявлені нею позовні вимоги. Вказує, що через халатне ставлення ОСОБА_5 до майна інших власників регулярно відбуваються систематичні затоплення. Вважає, що матеріали справи містять докази з яких прослідковується причинний зв`язок між шкодою, яка їй завдана та протиправною поведінкою ОСОБА_5 у залитті квартири АДРЕСА_7 .

Ухвалою суду від 27.03.2023 підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ? ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ? Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40»; позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ? ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, закрито. Жодних заперечень щодо завершення підготовчого провадження від учасників процесу не поступало.

18.04.2023 від голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40» ? Бараніної А.М. надійшли письмові пояснення. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_10 у повному обсязі, стосовно позовних вимог пред`явлених до інших відповідачів покладається на розсуд суду. Вказує, що ОСББ «Стрийська 40» було встановлено, що ОСОБА_5 не затоплювала квартиру АДРЕСА_7 у серпні 2019 року і членом правління ОСББ «Стрийська 40» ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 без огляду квартири ОСОБА_5 неможливо було встановити, що причиною затоплення є саме неправомірні дії ОСОБА_5 .

У судовому засіданні 19.09.2023 ОСОБА_5 долучила до матеріалів справи письмові пояснення, які підтримала під час своїх свідчень суду. Вказала, що жодного затоплення з її квартири не було. Вона надавала можливість позивачу оглянути її квартиру, а також постійно підтримувала зв`язок з останньою. Вважає, що правомочними є вимоги ОСОБА_1 до власників квартири АДРЕСА_11 . Стверджує, що власниками згаданої квартири на протязі трьох років був спричинений збиток, як їй, так і її квартирі.

17.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про призначення у справі додаткової будівельно-технічної експертизи та повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.11.2023 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі додаткової будівельно-технічної експертизи та повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження, відмовлено.

У судовому засіданні 07.11.2023 позивач підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Яциник В.В. підтримав наведені у відзиві доводи та просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Гай О.О. просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ? ОСОБА_6 подала заяву про слухання справи за її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40», відповідно до письмових пояснень наявних у матеріалах справи, просила проводити розгляд справи за її відсутності

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності дост.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та наведені заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, заслухавши доводи учасників процесу та пояснення експерта, суд прийшов до наступних висновків, виходячи з наступних доводів, мотивів та міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_7 . Остання набула право приватної власності на зазначену квартиру на підставі договору від 05.09.2019, зареєстрованого у реєстрі за № 901, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Зуєвою С.М., що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 179936233.

Згідно з наявними у матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 214381797 та № 302943979, квартира АДРЕСА_11 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_12 ; квартира АДРЕСА_12 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

З Акту огляду (обстеження) аварійного залиття квартири АДРЕСА_7 від 09.09.2019, складеного співвласниками будинку АДРЕСА_13 , на підставі заяв співвласниць будинку - членів об`єднання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , комісії у складі: ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , вбачається, що наведеними членами комісії було встановлено, що внаслідок виходу з ладу гнучких підводок до системи холодного водопостачання у кв. АДРЕСА_12 , власником якої є ОСОБА_5 , відбулося аварійне залиття стелі та стін кв. АДРЕСА_7 . Орієнтована площа залиття становить 50 м.кв.

З Акту огляду (обстеження) аварійного залиття квартири АДРЕСА_7 від 21.11.2019, складеного співласниками будинку АДРЕСА_13 , на підставі заяв співвласниці будинку ОСОБА_1 , вбачається, що членами комісії було встановлено, наявність фрагментарного залиття стелі і стін приміщення кухні (орієнтована площа залиття 4,5 кв.м.), яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Аварійне залиття сталося внаслідок виходу із ладу фільтра грубої очистки системи холодного водопостачання з ванної кімнати кв. АДРЕСА_11 , власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З наведеного вище вбачається, що пошкодження квартири належної ОСОБА_1 внаслідок залиття, відбулось повторно.

Позивач, для визначення причин залиття, пошкоджень квартири та вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття, звернулась до суду з клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 02.07.2020 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54). На вирішення експерту поставлено наступні питання: 1) Яка причина залиття квартири АДРЕСА_7 , належної ОСОБА_1 , яке відбулося 14.08.2019 року та 07.11.2019 року? 2) Який розмір матеріальної шкоди завдано власнику квартири АДРЕСА_7 унаслідок її залиття? Матеріали цивільної справи №461/3124/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди надано в розпорядження експерта.

З дослідженого у процесі судового розгляду висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 5280 від 14.03.2023 року, вбачається наступне.

Огляд квартири АДРЕСА_7 був проведений експертом 07.10.2021 року у призначений час у присутності позивача ОСОБА_1 , представника ОСОБА_4 , адвоката Шкарубської-Баранової Н.Б. Додатковий огляд квартири АДРЕСА_7 був проведений експертом 16.02.2022 року у призначений час у присутності позивача ОСОБА_1 та представника ОСОБА_4 - адвоката Шкарупської-Баранової Н.Б., ОСОБА_16 . Дослідження проводилось на місці знаходження об`єкта - квартири АДРЕСА_7 та у робочому кабінет судового експерта.

Квартира АДРЕСА_10 це однокімнатна квартира розташована на третьому поверсі п`ятиповерхового цегляного житлового будинку.

Відповідно до вимог п. 2.3.6 «Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій», у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.

При дослідженні матеріалів цивільної справи експертом встановлено, що залитті квартири АДРЕСА_7 зафіксовано актами огляду (обстеження) аварійного залиття квартири АДРЕСА_7 складеними членами ОСББ «Стрийська 40» від 09.09.2019 та 21.11.2019 року.

У акті огляду (обстеження) аварійного залиття квартири АДРЕСА_7 від 09.09.2019 року зазначено: «…встановлено, що внаслідок виходу з ладу гнучких підводок до системи холодного водопостачання в кв. АДРЕСА_12 , власник ОСОБА_5 , трапилось аварійне залиття стелі та стін квартири АДРЕСА_7 .Орієнтовна площазалиття 50кв.м.». Дата залиття квартири АДРЕСА_10 в акті від 09.09.2022 року не вказана.

Квартира АДРЕСА_8 розташована на четвертому поверсі над квартирою АДРЕСА_10 .

У актіогляду (обстеження)аварійного залиттяквартири АДРЕСА_7 від21.11.2019року зазначено:«…встановлено аварійнезалиття сталосявнаслідок виходуз ладуфільтра грубої очистки системи холодного водопостачання ванної кімнати кв. АДРЕСА_11 власники гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 ». Дата залиття квартири АДРЕСА_10 в акті від 21.11.2022 року не вказана.

Квартира АДРЕСА_9 розташована на п`ятому поверсі над квартирою АДРЕСА_8 .

Враховуючи вищенаведене, дослідженням встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_7 , належної ОСОБА_1 , відбулося з двох причин, а саме:

- внаслідок виходу з ладу гнучких підводок до системи холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_12 , власник ОСОБА_5 ;

- внаслідок виходу з ладу фільтра грубої очистки системи холодного водопостачання у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_11 , власники гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 .

Розмір матеріальної шкоди, завданої власнику квартири АДРЕСА_7 внаслідок її залиття, на дату проведення експертизи, становить 19450,80 грн. (дев`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят грн. 80 коп.).

У судовому засіданні, яке було призначене на 17.10.2023, було отримано пояснення експерта ОСОБА_17 , який підтримав Висновок експерта від 14.03.2022 року. Водночас, експерт також вказав, що під час дослідження об`єкту, ним було надано оцінку усій площі квартири, яка постраждала внаслідок залиття до якої він мав доступ та встановлено розмір матеріальної шкоди. Крім того, експерт зазначив, що, виходячи з обставин встановлених ним під час проведення дослідження, обсяг пошкоджень квартири спричинений внаслідок виходу з ладу гнучких підводок до системи холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_12 , та внаслідок виходу з ладу фільтра грубої очистки системи холодного водопостачання у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_11 , є рівним, тобто розмір шкоди спричиненої у результаті наведених причин фактично є однаковим.

Досліджений судом висновок, у сукупності з його роз`ясненнями наданими експертом у судовому засіданні, не викликають у суду сумнівів та приймаються судом як належний та допустимий доказ. При цьому, судом відхиляються доводи сторони відповідача щодо недопустимості та неналежності даного доказу з огляду на недопустимість актів ОСББ «Стрийська 40». При цьому, суд виходить з того, що згідно пояснень експерта, ним досліджувались згадані акти, але такі не впливають на зміст його висновків, як єдине джерело доказів для дослідження, адже такі надавались за результатами безпосереднього дослідження ним вказаних у висновку приміщень і саме встановлені ним під час такого дослідження дані є визначальними для встановлення відповідних результатів.

У суду немає підстав вважати даний висновок експерта неналежним або недопустимим доказом, оскільки такий передбачений чинним законодавством, отриманий у спосіб визначений законом та має безпосереднє відношення до справи.

Долучені до матеріалів справи позивачем фото- та відео- матеріали засвідчують факт залиття, водночас такі оцінюються судом в сукупності з іншими доказами у справі, зокрема суд виходить з того, що за допомогою таких доказів неможливо достеменно встановити розмір спричиненої шкоди.

Разом з тим, докази надані відповідачем ОСОБА_18 не спростовують висновків експерта, адже вони фактично також засвідчують факт залиття, натомість такі не спростовують причино-наслідкового зв`язку наведеному експертом, а фактично ґрунтуються на припущеннях відповідача, яка до того ж у час залиття у помешканні не знаходилась.

Що стосується доводів сторін стосовно неналежності та недопустимості актів про залиття квартир, то суд виходить з того, що наведені акти оцінювались експертом на предмет їх належності. Крім того, даних про те, що відповідачі мали будь-які перешкоди у висловленні зауважень до таких актів або у тому аби ініціювати питання про переогляд квартир у їх присутності іншими особами в ході розгляду справи також не встановлено.

Оцінюючи доводи сторін про характер та зміст спілкування позивача з відповідачами після залиття суд оцінює виходячи з того, що в процесі розгляду справи сторонами заявлялось клопотання про надання часу для врегулювання питання відшкодування шкоди у позасудовому порядку, однак такого врегулювання не відбулось. З наведеного суд робить висновок, що сторони звертались одна до одної щодо погодження питання відшкодування шкоди, але таке врегулювання не відбулось, внаслідок чого ініційоване відповідне судове провадження. У свою чергу, сам зміст спілкування чи листування озвучений сторонами по своїй суті дублює заявлені вимоги та озвучені заперечення, а тому, оцінюючи наведені мотиви та доводи, суд виходить із перемету позову відшкодування шкоди (наявність або відсутність такої та її розмір).

Крім того, суд враховує наступне.

Судом для реалізації учасниками процесу своїх прав, зокрема на подачу доказів з дотриманням принципу змагальності, було створено належні умови. Так, як наведено вище, під час підготовчого провадження жодним з учасників процесу не було висловлено заперечень проти завершення підготовки справи до розгляду по суті. Крім того, наведений вище висновок був у матеріалах справи на момент закінчення підготовчого провадження, а отже сторонам був відомий його зміст.

Суд виходить з того, що при перевірці й оцінці експертного висновку він повинен з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

В цьому контексті суд зазначає, що усі учасники провадження мали можливість подати свої докази експерту, а даних про те, що сторони були обмежені у цьому праві в ході розгляду справи не встановлено.

Крім того, неможливо не відзначити, що між залиттям квартири позивачів та проведенням експертного дослідження минув достатньо тривалий проміжок часу.

Неузгодженості між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи в процесі провадження не встановлені, а експерт надав досить зрозумілі роз`яснення безпосередньо у судовому засіданні. Експертний висновок відповідає змісту інших матеріалів справи. Варто також відзначити, що доводи позивача стосовно її звернень зі скаргами на експерта не свідчать про недостовірність наведеного висновку, а даних про те, що експерт діяв упереджено або неправомірно під час дослідження та виготовлення висновку не здобуто. Більше того, сама позивач зазначила, що експерт під час дослідження її квартири належним чином звертав увагу на її пояснення.

Стороною позивача, незважаючи на ознайомлення із змістом висновку експерта, питання про визнання його неповним або не досить ясним на стадії підготовчого провадження не ставилось. Зокрема, не наводилось доводів про нечіткість, розпливчатість відповідей експерта, внаслідок чого стає незрозумілий хід думок експерта. Висновок містить відповіді експерта на поставлені питання.

Судом були вжиті належні заходи щодо сприяння сторонам у всебічному і повному з`ясуванні обставин справи та роз`яснено особам, які беруть участь у справі їх права та обов`язки, зокрема забезпечено можливість у здійсненні їхніх прав та обов`язків, встановлених Законом.

При цьому, оцінюючи висновок експерта, суд виходив з того, що надавати оцінку зібраним у справі доказам (їх переконливості та доведеності) він може лише при ухваленні рішення.

В цьому контексті суд також відзначає, що доводи позивача щодо доцільності призначення повторної експертизи у справі, висловлені нею фактично на стадії завершення дослідження доказів, оцінені у відвідному процесуальному рішенні ухвалі суду. Суд вважає, що у цій ситуації призначення повторної експертизи через три роки після відкриття провадження у справі і через понад шість місяців після ознайомлення позивача, тобто сторони яка ініціює відповідне питання, зі змістом даного висновку, по-перше не сприятиме розумним строкам провадження у справі, по-друге очевидно призведе до дисбалансу у реалізації прав на подачу доказів сторонами у справі, адже фактично метою заявленого клопотання є отримання висновку, який встановить більшу вартість пошкоджень які необхідно усунути, чого позивач не заперечила в процесі розгляду справи.

У свою чергу, оцінка розміру шкоди, заподіяної особі може бути здійснена на підставі будь-яких поданих стороною доказів, що відповідають ознакам належності, допустимості, достовірності та достатності, а завданням суду є надання їм правової оцінки за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, а також перевірці з метою встановлення усіх обставин справи та вирішення питань, що входить до предмету доказування.

Статтею 322 ЦК Українивстановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 151 ЖК, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Статтею 177 ЖК встановлено, щогромадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Відповідно до вимогстатті 317 ЦК України,власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно ч. 3ст. 156 Житлового кодексу України,власник квартири та члени його сім`ї повинні дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири).

Згідно ч. 1, 2ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведені положення унормовують загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В свою чергу, шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення є зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому за положеннями ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Крім того, аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку про те, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене, з урахуванням визначених процесуальними кодексами принципів змагальності й диспозитивності, саме на відповідача у даній категорії справ покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди особі, майно/здоров`я якої постраждало внаслідок неналежного утримання об`єкта.

Разом з тим, оцінюючи вимоги пред`явлені до ОСОБА_4 , суд виходить з того, що в процесі розгляду справи встановлено, що він не являється власником будь-якого об`єкта нерухомого майна у будинку АДРЕСА_13 . Жодних доказів з цього приводу суду не надано. Відтак, у силу наведених вище обставин дана особа не може нести відповідальності як власник майна за пошкодження власності ОСОБА_19 та ОСОБА_6 .

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення вимог адресованих ОСОБА_4 з боку ОСОБА_19 та ОСОБА_6 .

У відповідності дост. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідност. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.2постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення, обов`язковому з`ясуванню у процесі розгляду даної справи підлягає: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ст. ст.76,81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2ст. 77 ЦПК України,предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінюючи надані позивачем докази по справі, беручи до уваги висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, суд визнає їх належними і допустимими для використання у процесі доказування, оскільки такі докази знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою та іншими матеріалами справи є достатніми та достовірними, не спростовані відповідачем та його представником у процесі судового розгляду.

За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що внаслідок неналежного виконання відповідачами законними власниками помешкань обов`язку з утримання належних їм квартир у належному стані, було спричинено пошкодження у квартирі АДРЕСА_7 належної позивачу та третій особі яка заявляє самостійні вимоги, що завдало останнім матеріальної шкоди.

Водночас, під час судового розгляду даної справи вбачається, що під час першого затоплення квартири квартирі АДРЕСА_7 , така належала гр. ОСОБА_6 , відтак, розмір матеріальної шкоди підлягає розподілу між ОСОБА_19 та ОСОБА_6 у рівних частках, що у даному випадку буде справедливо, адже кожна з них заявляє вимоги про стягнення коштів для відновлення того ж об`єкту, а фактів залиття встановлено два.

Вирішуючи питання моральної шкоди, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч.3ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Відповідно дост. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до пункту 3постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4,під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. З урахуванням положень ст. 23 ЦК України при визначені розміру компенсації моральної шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2020 року у справі № 455/1076/16-ц).

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків.

У процесі розгляду справи встановлено, що у зв`язку із залиттям майна позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, останнім було завдано матеріальної шкоди, що в свою чергу, спричинило втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань та негативних явищ, заподіяних незаконними діями відповідачів. Наведене вище, а також обставини встановлені в ході розгляду справи, свідчать про спричинення моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням та пошкодженням її майна. Така шкода полягає у тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зазнали тривалого порушення прав власника квартири, були змушені звертатися за захистом порушених майнових прав у судовому порядку, адже відповідачі тривалий час відмовилялись у добровільному порядку відшкодувати спричинену шкоду. Наведене свідчить про те, що внаслідок наведених дій відповідачів у житті ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з`явилися негативні явища, пов`язані із пошкодженням належного їм майна, необхідністю його відновлення, неможливістю повноцінного використання такого майна, а також відновлення своїх порушених прав, що очевидно вплинуло на їх повсякденне життя і є прямим наслідком дій відповідачів. Також, очевидним для суду є те, що тривалість періоду невідновлення пошкодженого майна та сам факт такої шкоди, в сукупності з необхідністю відстоювати свої права та відновлювати саме майно, вплинули на моральний стан позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Відтак, дотримуючись засад розумності та справедливості, суд вважає за можливе визначити розмір компенсації моральної шкоди у розмірі 6000 грн. для ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , кожної окремо.

Вирішуючи питання про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.

Представник ОСОБА_5 адвокат Яциник В.В. вказує, що на момент звернення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, строки позовної давності щодо затоплення, що мало місце коли ОСОБА_6 була власником квартири сплили.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Саме така позиція знаходить своє відображення у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц,від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц,від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_6 , остання заявляє вимогу про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, спричиненої їй внаслідок залиття квартири.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У частині першій статті 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб?єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За частиною четвертою статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У частині першій статті 268 ЦК України визначено, що позовна давність не поширюється, зокрема, на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (статті 280 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз?яснено, що до вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності не застосовуються.

Таким чином, до вимог про відшкодування моральної шкоди позовна давність не поширюється, оскільки вони випливають із порушення особистих немайнових прав, а пропуск позовної давності за вимогами про відшкодування майнової шкоди не свідчить про відсутність моральної шкоди.

Щодо вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22 листопада 2022 року ОСОБА_6 пред`явила позов. У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в Україні встановлено карантин з 12 березня 2020 року, який у подальшому було продовжено до 30 квітня 2023 року.

30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон №540-IX (набрав чинності 02 квітня 2020), який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Зокрема, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом 22 листопада 2022 року про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, яке мало місце 14.08.2019 року, тобто в межах позовної давності, з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо продовження строку позовної давності.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд також враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року).

Крім того, суд враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Статтю 6 параграфу 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Отже, рішення судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Отже, вирішуючи спір, дослідивши та надавши оцінку поданим учасниками справи доказам, врахувавши наведені вище норми матеріального права, суд дійшов висновку, що позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, надали належні та допустимі докази на підтвердження завдання їм майнової та моральної шкоди, понесених моральних страждань, оскільки доведено наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправною бездіяльністю заподіювача.

Згідно п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У зв`язку з проведенням у справі будівельно-технічної експертизи, ОСОБА_1 було понесено витрати на її проведення у розмірі 6864 грн. 40 коп.

Згідно ч. ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ? ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ? Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40» про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 9725 гривень 40 копійок компенсації завданої матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 6000 гривень ? компенсації спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , з кожного, на користь ОСОБА_1 , по 899 гривень 54 копійки ? витрат пов`язаних із залученням експерта та проведення експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані із сплатою судового збору у розмірі по 110 гривень 18 копійок, з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ? ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 9725 гривень 40 копійок компенсації завданої матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 6000 гривень ? компенсації спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 по 52 гривні 55 копійок, з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ),

ОСОБА_2

( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ),

ОСОБА_3

( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

ОСОБА_4

( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 )

ОСОБА_5

( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 )

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

ОСОБА_6

( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40»

(79011, м. Львів, вул. Стрийська, 40)

Повний текст рішення суду складено 17 листопада 2023 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький