Вирок

від 31.10.2023 по справі 206/1902/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/1902/23

Провадження 2/206/692/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м.Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропетовська у складі:

головуючого судді Нестеренко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Бублейник В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Дніпро матеріали заяви цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до Самарського районного суду міста Дніпропетровська з позовною заявою до Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працював на Підприємстві з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна» та був звільнений з підприємства, тому звертається до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до зазначеного підприємства з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_4 з посади укладальника-пакувальника 3 розряду пакувальної дільниці від 04 січня 2022 року №1/К, визнання трудового договору, таким, що укладений на невизначений строк та поновлення ОСОБА_4 на посаді укладальника-пакувальника 3 розряду пакувальної дільниці Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна».

1. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відповідно до наказу про прийняття на роботу №33/к від 30.09.2021 року ОСОБА_1 був прийнятим на посаду укладальника-пакувальника ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА". Відповідно до вказаного наказу та заяви про прийняття на роботу, трудовий договір укладений з 01.10.2021 року по 31.12.2021 рік.

Проте, не дивлячись на то факт, що трудовий договір є строковим та закінчував свою дію 31.12.2021 року, Позивач, після 31.12.2021 року, на підтвердження свого наміру працювати й далі, продовжував виходити на роботу та виконував свої трудові обов`язки. Тобто, трудові відносини фактично тривали й після закінчення строку трудового договору, при цьому, Позивач не отримував від Відповідача жодного повідомлення про намір припинити укладений трудовий договір, натомість, в підтвердження наміру продовження трудового договору з боку Відповідача, Позивачу нараховувалась та сплачувалась заробітна плата в строки, які передбачені внутрішніми локальними нормативними актами Відповідача відповідно до яких відбувається щомісячне нарахування та сплата заробітної плати для всіх працівників Відповідача.

В період з 10.11.2015 року по 05.05.2020 року проходив військову службу та приймав безпосередню участь у Антитерористичній операції в України (копія довідки Міністерства оборони України Кам`янського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 11.09.2020 року №584, копія військового квитка серія НОМЕР_1 , копія посвідчення серія НОМЕР_2 додаються).

У січні 2022 року, відповідно до витягу із наказу Міністерства оборони України від 10.01.2022 року №2, Позивач, лейтенант ОСОБА_1 , був призначений наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.12.2021 року №358-ОС на посаду начальника розвідки штабу кадру батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 та з 10 січня 2022 року приступив до виконання службових обов`язків за відповідною посадою (копія витягу з наказу Міністерства оборони України від 10.01.2022 року №2 додається).

Так, після отримання вищевказаного витягу із наказу та припису від 10.01.2022 року №5 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо прибуття до військової частини, Позивач оповістив відділ кадрів Відповідача про його зарахування до особливого складу військової частини № НОМЕР_3 .

В той же час, вже перебуваючи на військові службі, ІНФОРМАЦІЯ_3 , на картковий рахунок, Позивача було здійснено зарахування заробітної плати у розмірі 7987 грн. 12 коп. Позивач здивувався, адже ця сума не відповідала розміру заробітної плати і строкам її сплати, та зателефонував на роботу. У телефонній розмові Позивачу повідомили, що останній більше не працює на підприємстві.

Звертаю увагу, шановного суду, що жодного письмового повідомлення про звільнення та/або наказу про припинення трудових відносин Позивач не отримував та не підписував.

Наразі, Позивач й далі проходе військову службу з метою охорони територіальної цілісності України в період військового стану, який введений в дії Указом Президентом України від 24.02.2022 року №64/2022, проте Позивач ставить під сумнів законність виданого наказу про звільнення від 04.01.2022 року №1/К.

На думку Позивача, дії Відповідача щодо його звільнення на підставі наказу від 04.01.2022 року №1/К у зв`язку із закінченням строку трудового договору відповідно до п.2, ч1, ст.36 Кодексом законів про працю України (далі за текстом КЗпП України) за фактичним продовженням трудових відносин після 31.12.2021 року, порушують, передбачені діючим законодавством законні права та інтереси Позивача, що й стало підставою для звернення до суду з метою їх визнання та захисту.

При цьому, звертаю увагу шановного суду, на наступне:

21.12.2021 року Позивачем була отримана довідка з Пенсійного фонду форма ОК-7 (відповідно до чинного законодавства дана довідка містить відомості про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини) та страховий стаж за період із 2011 року) з якої вбачається, що після 02 травня 2021 року по 21.1.2021 року у Позивача відсутні будь-які відомості щодо сум заробітної плати, з яких сплачується єдиний соціальний внесок. Окрім того, як випливає з довідки, серед страхувальників Відповідач взагалі відсутній. Вказане вище ставить під сумнів нарахування заробітної плати та офіційне оформлення трудових відносин з Відповідачем, що позбавляє можливості Позивача користуватися гарантіями, які передбачені діючим національним законодавством України як працівника так і як військовослужбовця, який несе військову службу, захищаючи нашу державу.

Відсутність оформлених відповідно до чинного законодавча трудових відносин, підтверджує, також, й відсутність запису у трудовій книжці про прийом на роботу до заінтересованої особи, а також дані з Пенсійного фонду України станом на 04.02.2020 року.

Наразі, Позивач й далі проходе військову службу з метою охорони територіальної цілісності України в період військового стану, який введений в дії Указом Президентом України від 24.02.2022 року №64/2022, проте з урахуванням вказаного, у Позивача виник сумнів, що Відповідач офіційно оформив трудові відносини з Позивачем у зв`язку з чим, також, ставиться під сумнів забезпечення гарантій, які передбачені ч. 3 ст. 119 Кодексу закону про працю, а саме збереження роботи, посади та виплати середнього заробітку на підприємстві за період проходження мною військової служби.

За наявності підстав вказаних вище, Позивач, звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною вимогою до Відповідача про визнання трудового договору укладеним, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку.

21.03.2023 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська було відкрите провадження по справі № 199/9289/22, Провадження № 2/206/330/23, Суддя: СухоруковА.О.

Вказаною ухвалою, суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті 18 квітня 2023 року о 13 годині 00 хвилин та витребував у Відповідача належним чином засвідчені копії документів:

- Правила внутрішнього трудового розпорядку Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна»;

- Положення про оплату праці Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна»;

-Штатний розпис Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна» в період з серпня 2021 року по січень 2022 рік;

- Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу ОСОБА_1 №33-К від 30.09.2021 року (таб. №545) на посаду укладальника-пакувальника 3 розряду пакувальної дільниці Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна»;

- Наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади укладальника-пакувальника З розряду пакувальної дільниці Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна» з відміткою про ознайомлення;

- Інформацію щодо повідомлення ОСОБА_1 про його звільнення;

- Особова картка працівника - ОСОБА_1 ;

- Роздруківки розрахункових листів із роз`ясненням скорочень нарахувань ОСОБА_1 заробітної плати;

- Посадова інструкція укладальника-пакувальника 3 розряду пакувальної дільниці;

- Табелі обліку робочого часу відпрацьованого ОСОБА_1 в період з жовтня 2021 року по січень 2022 року;

- Інформацію відносно відпрацьованого ОСОБА_1 випробувального терміну (період, оплата, тощо);

- Інформацію стосовно підстав здійсненних розрахунків з ОСОБА_1 в період з 01.10.2021 року по 07.02.2022 року;

- Журнал обліку наказів/розпоряджень Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна» про прийняття на роботу за 2021/2022 рік, тощо;

- Журнал обліку наказів/розпоряджень Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна» про припинення трудового договору за 2021/2022 року, тощо;

- Розрахунок середнього заробітку, який повинен був сплачуватись Позивачу за період проходження військової служби з 10.01.2022 року по 18.07.2022 року.

В рамках даної справи, представник Позивача ознайомився з витребуваними документами, в тому числі й наказом про звільнення №1/К від 04.01.2023 року. Фактично Позивач дізнався про наявність спірного наказу про звільнення лише 18.04.2023 року.

ІІ. ЩОДО ПІДСТАВ ВИЗНАННЯ НАКАЗУ НЕЗАКОННИМ

Одним із основних прав громадян України є право на працю, яке забезпечується державою, зокрема, статтею 43 Конституції України, де визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи.

Право на працю може бути реалізовано шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Кодексом законів про працю України (далі за текстом КЗпП України) визначено трудовий договір як угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За терміном дії, трудові договори можуть бути безстроковими, тобто такими, що укладаються на невизначений строк, або строковими.

Припинення строкового трудового договору відбувається в разі спливу строку договору, у разі його дострокового розірвання на вимогу однієї зі сторін та в інших випадках, передбачених статтею 36 КЗпП.

Слід пам`ятати, що відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі Інструкція № 58), днем звільнення працівника є останній день його роботи.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. Якщо ж працівник цього дня був відсутній на роботі, хай би з яких причин, наказ про його звільнення однаково видається, а працівника, відповідно до пункту 4.2 Інструкції № 58, телеграмою чи рекомендованим листом повідомляють про звільнення і потребу одержати трудову книжку.

Для того щоб правильно визначити останній день роботи, тобто день звільнення, після закінчення строку трудового договору, насамперед слід, визначаючи строк трудового договору, чітко додержувати вимог статті 241 1 КЗпП України.

Відповідно до наказу про прийняття на роботу №33/к від 30.09.2021 року та заяви про прийняття на роботу, трудовий договір укладений терміном дії з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року.

Таким чином, відповідно до вказаних вище документів, строк дії трудового договору мав би закінчитись 31.12.2021 року.

Проте, діюче трудове законодавство, передбачає, що сплив строку трудового договору не тягне за собою автоматичного звільнення працівника, тому роботодавець в останній день дії строкового трудового договору повинен видати наказ про звільнення працівника.

В той же час, Відповідачем було видано наказ 04.01.2022 року щодо звільнення Позивача 31.12.2021 року.

Позивач ставить під сумнів законність оформлення вказаного наказу про звільнення та його направлення на адресу Позивача на підставі наступного:

По перше не зрозуміло, яким чином, наказом від 04.01.2022 року можливо взагалі звільнити особу 31.12.2021 року. Фактично наказ про звільнення не є таким, що підтверджує звільнення Позивача саме 31.12.2021 року та не може бути доказом по справі з огляду його допустимість, достовірність та достатність, адже не підтверджує звільнення особи не тільки не в останній день, а фактично «заднім» числом, що порушує діюче трудове законодавство та законні права і інтереси Позивача.

По-друге Позивач так і не отримав спірний наказ та, відповідно, так і не був з ним ознайомлений.

Також, звертаю увагу шановного суду, що при підготовки позовної заяви до суду про визнання трудового договору укладеним, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку представником Позивача був направлений адвокатський запит з проханням надати, в тому числі, й копію наказу про звільнення Позивача.

Даний адвокатський запит відповідно до треку Укрпошти 490820103801 отриманий представником Відповідача за довіреністю ще 28.03.2022 року. Проте відповідь Відповідачем так і не була надана.

По-третє положеннями п. 3.2.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку Відповідача, у разі коли наказ про припинення трудового договору неможливо довести до відома працівника або працівник відмовляється ознайомитись з ним під розпис, на наказі робиться відповідний запис або складається Акт про відмову з його ознайомленням.

Звертаємо увагу, що наказ не містить відмітки про неможливість доведення до Позивача наказу про припинення трудового договору, як і матеріали справи не містять Акту про відмову Позивача щодо ознайомлення з таким наказом.

Тобто, Відповідачем порушена процедура звільнення, яка передбачена не тільки національним трудовим законодавством, а й власними правилами внутрішнього трудового розпорядку, що ставить під сумнів сам факт здійснення такої процедури та підтверджує відсутність вимоги Відповідача щодо припинення трудового договору.

Окрім того, відповідно до п. 3.2.7. Правил внутрішнього трудового розпорядку, в день звільнення:

- Працівник знайомиться з наказом про звільнення під підпис;

- Отримує трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення, під підпис в Книзі руху трудових книжок ;

- Проводиться виплата всіх сум, належних працівникові.

Всі, без виключення, вищевказані вимоги, які, в тому числі передбачені й діючим трудовим законодавством, а саме ст. ст. 47, 116 КЗпП України, Відповідачем, також, не виконанні.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Позивачу в день звільнення не було здійснений розрахунок відповідно до вимог закону та локальних нормативних актів Відповідача.

В той же час, як вбачається з банківської виписки, Позивачу, було виплачено 9 482,62 грн. Потім, вже 18.01.2022 року Позивачу було сплачено суму у розмірі 7 987, 12 грн.

Вказані дії лише підтверджують відсутність вимоги Відповідача щодо припинення трудового договору на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України.

III. ЩОДО ПІДСТАВ ПРОДОВЖЕННЯ ДІЇ СТРОКОВОГО ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ НА НЕВИЗНАЧЕНИЙ СТРОК.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП Україна, підставою припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку його дії не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Тому контракт припиняється у зв`язку із закінченням строку його дії. Винятком із цього правила є фактичне продовження трудових відносини, коли жодна зі сторін за закінченням строку дії трудового договору не поставила вимогу про їх припинення.

У статті 39-1 КЗпП закріплена норма щодо продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк. Зокрема, якщо після закінчення строку трудового договору (п. 2 і 3 ст. 23) трудові відносини фактично тривають, і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Після закінчення строку дії договору трудові відносини з Позивачем не припинялись, адже Позивач виходив для виконання ним своїх трудових обов`язків. Також, виходячи з аналізу матеріалів справи, належного рішення про припинення трудових відносин з Позивачем Відповідачем винесено не було.

Таким чином Відповідач не виконав свого обов`язку щодо прийняття рішення про звільнення Позивача у зв`язку із закінченням строку дії договору, належним чином не поставив вимогу про припинення трудових відносин за закінченням строку дії трудового договору 31.12.2021 року, у зв`язку з чим Позивач, не маючи/не отримуючи від Відповідача підтвердження його намірів щодо припинення трудового договору, продовжив виходити на роботу, чим, також, підтвердив свою згоду на продовження договору на невизначений строк, так як відсутня вимога про його припинення з боку Позивача.

З огляду на той факт, що від сторін строкового трудового договору, який укладений 30.09.2021 року не було поставлено вимогу про його припинення, та за умови фактичного виходу Позивача на роботу до 10.01.2022 року, укладений строковий договір вважається таким, що продовжений на невизначений строк.

У разі коли сторони з тих чи інших причин пропустили строк закінчення дії трудового договору, але згодом за взаємною згодою вирішили припинити трудові відносини, то за таких обставин підставою припинення трудового договору буде угода сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП), а не закінчення строку (пункт 2 статті 36 КЗпП), оскільки після закінчення строку строкового договору трудові відносини фактично тривали і цей договір автоматично трансформувався в такий, що укладений на невизначений строк.

IV. ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК СУДОВИХ ВИТРАТ.

Згідно з п.12. ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;

Зміст заявлених Позивачем вимог свідчить, що дані вимоги пов`язані з порушенням його права на збереження за ним місця роботи і посади на підприємстві на час несення ним військової служби та виконання службових обов`язків, що передбачено ст. 119 КЗоТ України.

З урахуванням вищевказаного, Позивач має підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

За подання позовної заяви до суду Позивач понесе витрати з надання правничої допомоги у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. з розрахунку, наведеного нижче:

1. Складання та подання позовної заяви 5000 грн.

2. Складання та подання відповіді на відзив 2000 грн.

Всього: 7000 грн.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача просила визнати незаконним та скасувати Наказ ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА" про звільнення укладальника-пакувальника 3 розряду пакувальної дільниці ОСОБА_1 від 04 січня 2022 року №1/К. Визнати трудовий договір, який укладений 30.09.2021 року на підставі наказу №33/к від 30.09.2021 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду укладальника-пакувальника ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА" таким, що укладений на невизначений строк. Поновити ОСОБА_1 на посаді укладальника-пакувальника З розряду пакувальної дільниці ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА" з 31.12.2021 року. Стягнути з Відповідача на користь Позивача всі документально підтверджені судові витрати.

Не погодившись із доводами представника позивача, представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Підприємства з іноземними інвестиціями «БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА» на посаду укладника-пакувальника 3 розряду за строковим трудовим договором на період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року. Відповідний наказ за №33/К було видано 30 вересня 2021 року. Із наказом про прийняття на роботу позивач був ознайомлений 01 жовтня 2021р., про що свідчить поставлений ним власноруч підпис.

Успішно виконуючи свої трудові обов`язки, позивач отримував відповідну заробітну платню, що підтверджується розрахунковими листами за жовтень 2021р., за листопад 2021р., за грудень 2021р.

Трудові відносини відповідача із ОСОБА_1 після 31.12.2021р. були відсутні.

04 січня 2022р. було прийнято наказ №1/К про звільнення ОСОБА_4 з 31 грудня 2021 року у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору за п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Цього ж дня менеджер з персоналу ОСОБА_5 направив засобами кур`єрського зв`язку копію наказу про звільнення та лист про запрошення для ознайомлення з наказом, однак, відправлення було повернуто у зв`язку з неможливістю його вручення адресату. Водночас, менеджер з персоналу ОСОБА_5 проявив недбалість та не передав вчасно наказ про звільнення позивача до бухгалтерії, що призвело до порушення підприємством встановлених статтею 116 КЗпП строків розрахунку при звільненні. За вказане порушення до ОСОБА_6 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за наказом №1/Тм від 18 січня 2022р. А тому, на виконання приписів ст. 117 КЗпП (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку) відповідачем було сплачено на користь позивача у січні 2022 року наступні грошові кошти відповідно до розрахункового листка за січень 2022р.: у січні ОСОБА_1 нараховано всього 9921,89 грн., що включає в себе компенсацію відпустки за грудень 2021р. (7 днів) та компенсацію затримки виплати заробітної плати при звільненні. З наведеної суми було утримано 1934,77 грн. (воєнний збір та ПДФО), і після цього сума до сплати Позивачу у січні 2022р. склала 7 987,12 грн., яку він і отримав на свій картковий рахунок.

Нормативно-правове обґрунтування.

За змістом ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Зі змісту положення частини 2 статті 23 КЗпП України, зокрема, вбачається, що законодавець не навів вичерпний перелік обставин, за яких трудові відносини можуть бути врегульовані строковим трудовим договором. Також законодавець не обмежив сферу застосування такого виду трудового договору, зазначивши, що строк його дії встановлюється за погодженням сторін.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України визначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України трудовий договір припиняється за закінченням строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що строковий трудовий договір може бути продовжено на невизначений строк лише за сукупності двох умов:

- трудові відносини тривають;

- жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Трудове законодавство не містить чіткого визначення, яким числом повинен бути виданий наказ про звільнення. Обов`язковою умовою є лише зазначення дня звільнення останнього дня дії трудового договору. В даному випадку, трудові відносини відповідача із ОСОБА_1 (а саме, виконання за дорученням, під керівництвом і контролем роботодавця визначеної роботодавцем роботи) у період з 01.01.2022 року по 04.01.2022 року (як і по 10.01.2022 року як заявлено у позовній заяві) були відсутні. А відповідач поставив вимогу про їх припинення, видавши наказ від 04 січня 2022р. за №1/К та зафіксував факт припинення трудових відносин з підстави закінчення строку трудового договору. Відсутність трудових відносин у січні 2022 року підтверджує додані до відзиву табелі обліку використання робочого часу та направлені до суду на виконання ухвали від 03.05.2023р. «Журнал здоровья работников компании ПИИ БИМБО КЮЭСАР УКРАИНА» (мовою оригіналу) за період з 01.01.2022р. по 10.01.2022р. в яких відсутні відомості про виконання роботи Позивачем у вказаний період часу.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України. Закінчення строкового трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин. До такого висновку прийшов Верховний суд у своїй постанові від 25 жовтня 2021 року справа № 607/3393/18.

Верховний Суд у постанові від 06.12.2018 у справі №757/26016/17-ц зазначив, що порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим, але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений, зокрема у наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.

Позивач неодноразово наголошує на порушенні відповідачем приписів ст.116 КЗП України щодо порядку проведення розрахунку з працівником при звільненні, Положення про оплату праці та преміювання (Додаток №1 до Колективного договору від 16.09.2019р.), Правил внутрішнього трудового розпорядку, однак, наведені порушення не спростовують факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із Підприємством з іноземними інвестиціями «БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА» на посаді укладника-пакувальника 3 розряду за строковим трудовим договором виключно у період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року. Позивач власноруч поставив підпис у наказі про прийняття на роботу від 30 вересня 2021 року за №33/К, погодився на умови роботи, в тому числі оплату праці, на умовах строковості. Працівник був проінформований про умови укладеного з ним строкового трудового договору, зокрема, щодо терміну його дії. Що ж стосується самих порушень, то дійсно, підприємством було порушено встановлені статтею 116 КЗпП строки розрахунку при звільненні, однак, за вказане порушення до винної особи було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за наказом №1/Тм від 18 січня 2022р.

Окремо звертає увагу на те, що на запит адвоката Непочатих В.В. №234 від 23.02.2022р. були направлені на вказану у запиті адресу ( АДРЕСА_1 ) належним чином завірені копії документів:

- Колективний договір ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА» схваленого загальними зборами трудового колективу Протокол №2 від 16 вересня 2019р.

- Правила внутрішнього трудового розпорядку ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА»

- Положення про оплату праці ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА»

- Наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду укладальника-пакувальника 3 розряду ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА» від 30 вересня 2021р. №33/К

- Наказ про звільнення ОСОБА_1 31 грудня 2021 року з посади укладальника-пакувальника 3 розряду ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА» від 04 січня 2022р. №1/К;

- Особова картка працівника - ОСОБА_1 ;

- Роздруківки розрахункових листів ОСОБА_1 ;

- Посадова інструкція укладальника-пакувальника 3 розряду пакувальної дільниці.

Однак, відправлення було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Зважаючи на викладені обставини та надані докази представник відповідача вважає, що за відсутності трудових відносин позивача та відповідача після 31.12.2021р. прийнятий відповідачем наказ про звільнення ОСОБА_1 від 04 січня 2022 року №1/К не суперечить діючому законодавству. Позивач, ставлячи свій підпис про ознайомлення з наказом про прийняття на роботу від 30.09.2022р. №33/К, погодився на умови роботи, в тому числі оплату праці, на умовах строковості. Працівник був проінформований про умови укладеного з ним строкового трудового договору, зокрема, щодо терміну його дії. В свою чергу, роботодавець добросовісно виконував свої обов`язки, не приховував справжніх умов праці позивача, наполягав на належному оформленні завершення трудових відносин, надсилав копію наказу про звільнення засобами кур`єрського зв`язку як на зареєстровану адресу проживання позивача, так і його представнику, виплатив компенсацію за несвоєчасне здійснення розрахунків при звільненні.

Звертає увагу, що всі витребувані судом документи, включно зі згаданими у даному відзиві наказами про прийняття на роботу та звільнення з роботи, роздруківки розрахункових листів, надані до Самарського районного суду м. Дніпропетровська на виконання ухвали від 03 травня 2023 року за окремим супровідним листом.

У зв`язку з викладеним, представник відповідача просив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями «БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання трудового договору таким, що укладений на невизначений строк та поновлення на роботі відмовити.

Разом з клопотанням про доручення доказів представником відповідача долучені письмові пояснення відповідно до яких останній зазначив, що відповідно до ст. 48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Оскільки ОСОБА_1 не надавав трудову книжку при влаштуванні на роботу до підприємства, не вимагав вносити відомості про роботу на підприємстві, відповідні відомості Підприємством з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна» не вносились.

Крім того, повідомляємо, що бухгалтерія підприємства виплатила позивачу 7 987,12 грн. 18 січня 2022 року у день, коли відповідна інформація про звільнення ОСОБА_1 була фактично доведена до відділу. Про причини затримки повідомлялось у відзиві на позовну заяву. У січні ОСОБА_1 нараховано всього 9921,89 грн., що включає в себе компенсацію відпустки за грудень 2021р. (7 днів) та компенсацію затримки виплати заробітної плати при звільненні. З наведеної суми було утримано 1934,77 грн. (воєнний збір та ПДФО), і після цього сума до сплати Позивачу у січні 2022р. склала 7 987,12 грн., яку він і отримав на свій картковий рахунок.

На кінець січня за підприємством рахувався борг у розмірі 459,18 грн. Вказана сума є оплатою лікарняного листка за період з 04.12.2021р. по 06.12.2021р. Сума нарахованих лікарняних за цей період складала 570,42 грн. З наведеної суми було утримано воєнний збір та ПДФО і сума до сплати дорівнювала 459,18 грн., які позивач отримав на свій картковий рахунок 04.02.2022 року. Оскільки відділ був завантажений процесом закриття звітного 2021 року, виплати за лікарняним листком були здійснені у найбільш короткі строки, на які було спроможне підприємство.

У судовому засіданні представник позивача та позивач просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаюсь на обставини зазначені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши думку позивача, представника позивача та думку представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом були вивчені наступні матеріали справи: копія паспорта та РНОКПП позивача, копія військового квитка, копія довідки, копія посвідчення, копія витягу з наказу № 2 від 10.01.2022, копія витягу Пенсійного фонду України, копія трудової книжки, копія виписки по картковому рахунку, копія адвокатського запиту, копія ордеру представника позивача, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія наказу № 1/К від 04.01.2022, копія наказу №1/Тм від 18.01.2022, копія табелю обліку використання робочого часу, копія ордеру представника відповідача, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія положень про оплату праці та преміювання, копія наказу № 33/К від 30.09.2021, копія поштового відправлення, копія особової картки працівника, копія розрахункових листів, копія посадової інструкції укладальника-пакувальника Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна», копія табелю обліку робочого часу, копія журналу працівників компанії Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна».

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2021 менеджером з персоналу Підприємства зіноземними інвестиціями«Бімбо КюєсарУкраїна» ОСОБА_7 , якому відповідно до Наказу №11У від 03.08.2021 року «Про делегування права підпису кадрових документів» та відповідно до статуту підприємства від імені ПП «Бімбо Кюєсар Україна» в особі генерального директора Маріаша Йогала, надано право підпису документації по особовому складу, у тому числі і наказів (розпоряджень) про прийняття на роботу та про припинення трудових договорів (звільнення) серед інших, підписано наказ № 33/К, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на роботу з 01.10.2021 по 31.12.2021. Відповідно до наданої копії наказу вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений із вказаним наказом (а.с.101), про що сторони в судовому процесі не заперечували. Тобто відповідно до ч.1 ст.23 КЗпП укладений трудовий договір між позивачем та відповідачем на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Зі змісту положення частини 2 статті 23 КЗпП України, зокрема, вбачається, що законодавець не навів вичерпний перелік обставин, за яких трудові відносини можуть бути врегульовані строковим трудовим договором. Також законодавець не обмежив сферу застосування такого виду трудового договору, зазначивши, що строк його дії встановлюється за погодженням сторін.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України визначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України трудовий договір припиняється за закінченням строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

04.01.2022 менеджером з персоналу Підприємства зіноземними інвестиціями«Бімбо КюєсарУкраїна» ОСОБА_7 підписано наказ № 1/К, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади укладальник-пакувальник 3 розряду, у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.102).

З розрахункових листів вбачається, що з жовтня 2021 року по січень 2022 року ОСОБА_1 отримував заробітну плату (а.с.111-116).

Щодо порушення правил звільнення, з наказу № 1/Тм від 18.01.2022 вбачається, що до менеджера з персоналу Підприємства зіноземними інвестиціями«Бімбо КюєсарУкраїна» ОСОБА_7 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Наказ обґрунтовано тим, що після затвердження проекту наказу про звільнення ОСОБА_1 , не повідомив про це бухгалтерію та представників компанії ТОВ «Емерджекс Аутсорсінг», які здійснюють нарахування необхідних виплат при звільненні, що призвело до порушення термінів розрахунку зі звільненим працівником. За порушення трудової дисципліни, а саме невиконання своїх обов`язків в частині контролю за дотриманням КЗпП України при звільненні, що призвело до порушення статей 47 та 116 КЗпП України, керуючись Колективним договором підприємства, а також статтями 147,149 КЗпП України (а.с.58).

Таким чином,з матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 прийнято нароботу з01.10.2021по 31.12.2021на посадуукладальника-пакувальника3розряду, ОСОБА_1 01.10.2021з наказомбув ознайомлений,натомість знаючи,що трудовийдоговір укладенодо 31.12.2021,сам позивачзазначає,що продовжувавпрацювати після31.12.2021до 08.01.2022року.Письмові абоінші доказина підтвердженняйого ствердження,відсутні. Позивачем не надано письмових або інших доказів того, що трудові відносини фактично тривали й після закінчення строку трудового договору, що Позивачу нараховувалась та сплачувалась заробітна плата в строки, які передбачені внутрішніми локальними нормативними актами Відповідача відповідно до яких відбувається щомісячне нарахування та сплата заробітної плати для всіх працівників Відповідача за січень 2022 року. Відповідачем на відсутність трудових відносин у січні 2022 року у якості письмових доказів надано табелі обліку використання робочого часу та «Журнал здоров`я робітників кампанії ПП БІМБО КЮЕСАР УКРАЇНА» за період з 01.01.2022р. по 10.01.2022р. в яких відсутні відомості про виконання роботи Позивачем у вказаний період часу.

Внаслідок недбалості та невчасної передачі наказу про звільнення позивача до бухгалтерії, що призвело до порушення підприємством встановлених статтею 116 КЗпП строків розрахунку при звільненні, на виконання приписів ст. 117 КЗпП (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку), відповідачем було сплачено на користь позивача у січні 2022 року наступні грошові кошти відповідно до розрахункового листка за січень 2022р.: у січні ОСОБА_1 нараховано всього 9921,89 грн., що включає в себе компенсацію відпустки за грудень 2021р. (7 днів) та компенсацію затримки виплати заробітної плати при звільненні. З наведеної суми було утримано 1934,77 грн. (воєнний збір та ПДФО), і після цього сума до сплати Позивачу у січні 2022р. склала 7 987,12 грн., яку він і отримав на свій картковий рахунок, про що відповідачем надано письмові докази того, що бухгалтерія підприємства виплатила позивачу 7 987,12 грн. 18 січня 2022 року у день, коли відповідна інформація про звільнення ОСОБА_1 була фактично доведена до відділу. У січні ОСОБА_1 нараховано всього 9921,89 грн., що включає в себе компенсацію відпустки за грудень 2021р. (7 днів) та компенсацію затримки виплати заробітної плати при звільненні. З наведеної суми було утримано 1934,77 грн. (воєнний збір та ПДФО), і після цього сума до сплати Позивачу у січні 2022р. склала 7 987,12 грн., яку він і отримав на свій картковий рахунок.

До доводівпозивача,щодо тієїобставини,що записиу трудовійкнижці навмисноне булозроблено,відповідач зазначив,що відповідно до ст. 48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Оскільки ОСОБА_1 не надавав трудову книжку при влаштуванні на роботу до підприємства, не вимагав вносити відомості про роботу на підприємстві, відповідні відомості Підприємством з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна» не вносились. Письмового чи іншого підтвердження щодо відмови відповідачем внесення запису в трудову книжку періоду роботи на підприємстві відповідно до укладеного договору, позивачем не надано.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 5-1, 21, 36, 41, 221, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 15,16,23 ЦК України, ст.ст. 2,4-5,15-16,19, 23, 30,42-43, 48-49, 76-81, 258,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Т.В. Нестеренко