Рішення

від 29.09.2010 по справі 32/256-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                        РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.10р.

Справа № 32/256-10

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Підгороднє

До: Дніпропетровського районного коммунального підприємства побутового обслуговування населення «Промінь», м. Підгороднє

Про: визнання договору таким, що діє та внесення змін до договору

                                                                                                              Суддя  Васильєв О.Ю.             

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_2 ( дов. від 07.09.10 р. ) ;

Від відповідача: не з’явився

                                                                  СУТЬ СПОРУ:

           ФОП ОСОБА_1 ( позивач ) звернувся з позовом до Дніпропетровського РКППОН «Промінь»( відповідач ) про «визнання таким , що діє договір оренди №01/08 від 01.02.10 р. у період з 07.10.09 р. до 01.01.13 р.»внесення змін до цього договору, шляхом викладення його в новій редакції, запропонованій позивачем . В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ( орендодавець ) надіслав на його адресу лист, в якому пропонує укласти новий договір оренди, не розірвавши  чи не змінивши існуючий договір оренди №01/08 від 01.02.10 р., а у випадку відмови ним укласти новий договір у строк до 10.08.10 р.  – відповідач погрожує виселенням із орендованих приміщень. Тому з метою запобігання порушення в майбутньому прав орендаря позивач звернувся з позовом до орендодавця про внесення змін до вищезазначеного договору оренди.

             Дніпропетровське РКППОН «Промінь»( відповідач ) відзив на позов та витребувані судом документи не надав, явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив, незважаючи на ту обставину, що про час та місце судового засідання був своєчасно повідомлений судом на адресу, зазначену у позовній заяві ( про що свідчить відповідний штамп канцелярії суду на зворотному боці ухвали про порушення провадження у справі ( а.с.1).Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відзиву на позов та представника відповідача –за наявними в справі доказами.                       Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський  суд,-

                                                             ВСТАНОВИВ:

             07.10.09 р. між Дніпропетровським РКППОН «Промінь»( орендодавець ) та  ФОП ОСОБА_1 ( орендар ) укладено договір оренди, згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 12,5 кв. м., розташоване за адресою: м.  Підгороднє, вул. Центральна, 24; з метою використання його в господарській діяльності орендаря на строк до 08.10.10 р. Договір містить  істотні умови, передбачені як ЦК України, так і Законом України «Про оренду державного та комунального майна», за відсутності яких договір може бути визнаний неукладеним ( а.с.22-26)

          01.02.10 р. сторони уклали додаткову угоду до вищезазначеного договору оренди, якою продовжили строк оренди до 01.01.13 р . ( а.с.21 ) Вищезазначені договір та додаткова угода до нього станом на цей час за згодою сторін або судом ( третейським судом ) достроково не розірвані, судом ( або третейським судом ) недійсними не визнані.

           За твердженням представника позивача, відповідач ( орендодавець ) надіслав на його адресу лист, в якому пропонує укласти новий договір оренди, не розірвавши  чи не змінивши існуючий договір оренди №01/08 від 01.02.10 р., а у випадку відмови ним укласти новий договір у строк до 10.08.10 р.  – відповідач погрожує виселенням із орендованих приміщень. Тому з метою запобігання порушення в майбутньому прав орендаря позивач звернувся з цим позовом до орендодавця.

            Згідно зі ст.652 ЦК України: у разі істотної зміни обставин, якими сторони  керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.  Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для  сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

           Але позивачем не надано доказів наявності одночасно умов, з якими закон пов’язує можливість змінення договору за рішенням суду. Окрім того, позивачем заявлено взаємовиключні позовні вимоги –про визнання  таким, що діє договору оренди №01/08 від 01.02.10 р. у період з 07.10.09 р. до 01.01.13 р.; та одночасно - про внесення змін до цього договору. При цьому між сторонами відсутній спір про дійсність, або недійсність вищезазначеного договору оренди; окрім того на цей час між сторонами відсутній і спір про правомірність користування позивачем приміщенням, що є предметом договору оренди; тому суд вважає, що позивач передчасно –за фактичної відсутності спору та порушення відповідачем його прав орендаря, звернувся до суду з цим позовом. Враховуючи вищезазначене, суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог.

               На підставі викладеного,  керуючись вимогами ст.ст.652 ЦК України, ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

            В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Суддя                                                                                                         Васильєв О.Ю.