Постанова

від 10.08.2023 по справі 910/12667/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2023 р. Справа№ 910/12667/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 10.08.2023

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Андрусишин Олени Іванівни про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу)

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023

у справі № 910/12667/22 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Андрусишин Олени Іванівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик»

про стягнення 452 650,29 грн

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець Андрусишин Олена Іванівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик» про стягнення 452 650,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді 2020 року між сторонами укладено усний договір надання транспортних послуг. Відповідач надав позивачу рахунки на оплату транспортних послуг на загальну суму 431 170,00 грн.

Позивачем перераховано відповідачу попередню оплату в сумі 431 170,00 грн, проте, в порушення умов договору відповідачем транспортних послуг надано не було.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів в розмірі 431 170,00 грн, 3% річних в розмірі 2 304,00 грн та інфляційних втрат в розмірі 19 176,29 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик» на користь Фізичної особи-підприємця Андрусишин Олени Іванівни основний борг у розмірі 431 170 грн 00 коп, 3% річних у розмірі 2 268 грн 07 коп, інфляційні втрати у розмірі 13 872 грн 89 коп, витрати на вчинення інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у розмірі 218 грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 5 174 грн. 04 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі № 910/12667/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2022 у справі №910/12667/22 залишено без змін.

До Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Андрусишин Олени Іванівни надійшла заява про ухвалення додаткової постанови у справі №910/12667/22 та долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 22 576,00 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №910/12667/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 призначено до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Андрусишин Олени Іванівни про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) на 06.07.2023.

06.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик» надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які визначені позивачем. В обґрунтування вказаного клопотання, відповідач вказав на те, що позивачем в акті-розрахунку обсягу наданої професійної правничої допомоги з описом робіт вказано 18000 грн за надання послуг адвоката при розгляді справи у суді першої інстанції у задоволенні яких, місцевим господарським судом було відмовлено і рішення суду першої інстанції в цій частині позивачем не оскаржувалось. За доводами відповідача, відшкодування ТОВ «Добро Логістик» витрат на правничу допомогу можливе в обсязі 4000 грн.

06.07.2023 по справі оголошено перерву до 10.08.2023.

У судове засідання 10.08.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача просив задовольнити заяву та ухвалити додаткову постанову про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача просив зменшити витрати на професійну правничу допомогу з мотивів викладених у клопотанні (запереченні).

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Андрусишин Олени Іванівни про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи №910/12667/22 з доданими до неї документами, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вказує позивач, у зв`язку з розглядом справи №910/12667/22 у суді апеляційної інстанції, ним були понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22576,00 грн.

До матеріалів справи та заяви про понесені ФОП Андрусишин О.І. судових витрат, було долучено: договір № 1156499 від 01.08.2022 про надання професійної правничої допомоги, ордер серії ВС № 1156499 від 01.08.2022, акт-розрахунок обсягу наданої професійної правничої допомоги з описом робіт від 27.06.2023 на суму 22576,00 грн, платіжну інструкцію від 27.06.2023 на суму 22576,00 грн та докази надсилання заяви учаснику справи.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПУ України).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки, постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі № 910/12667/22 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 02.03.2022 у справі №910/12667/22 залишено без змін, то витрати позивача на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді апеляційної інстанції необхідно покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик».

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Як зазначалось вище, ТОВ «Добро Логістик» подало клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування вказаного клопотання, відповідач вказав на те, що позивачем в акті-розрахунку обсягу наданої професійної правничої допомоги з описом робіт вказано 18000 грн за надання послуг адвоката при розгляді справи у суді першої інстанції у задоволенні яких, місцевим господарським судом було відмовлено. За доводами відповідача, відшкодування ТОВ «Добро Логістик» витрат на правничу допомогу можливе в обсязі 4000 грн.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Досліджуючи надані позивачем докази як на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, а саме, договір № 1156499 від 01.08.2022 про надання професійної правничої допомоги, ордер серії ВС № 1156499 від 01.08.2022, акт-розрахунок обсягу наданої професійної правничої допомоги з описом робіт від 27.06.2023 на суму 22576,00 грн та платіжну інструкцію від 27.06.2023 на суму 22576,00 грн, судом апеляційної інстанції встановлено що позивачем, в описі виду робіт під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, в одній графі (18000,00 грн), крім підготовки відзиву на апеляційну скаргу, заяви про ухвалення додаткової постанови, зазначено: вивчення, правовий аналіз, підготовка та складання позовної заяви, заяви про прискорення розгляду справи (18000,00 грн), тобто, заявником вказані роботи, які були зазначені у акті-розрахунку обсягу наданої професійної правничої допомоги з описом робіт від 23.01.2023 на суму 18000,00 грн (а.с.41) під час розгляду справи у суді першої інстанції і у задоволенні яких місцевим господарським судом було відмовлено.

Також, позивачем вказано участь у судовому засіданні 22.06.2023 (4500 грн), надсилання поштових відправлень(40,00 грн та 36,00 грн).

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе частково задовольнити заяву позивача та стягнути з відповідача на користь позивача 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 76,00 грн витрат пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В іншій частині заяви слід відмовити, оскільки вказані позивачем витрати у сумі 18000,00 грн вже були предметом розгляду у суді першої інстанції та місцевим господарським судом залишені без задоволення. Позивач, не надав суду апеляційної інстанції будь-яких пояснень, щодо можливості задоволення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за підготовку та складання відзиву на апеляційну скаргу та заяви про ухвалення додаткової постанови, не вказав скільки часу було затрачено на виготовлення таких документів.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Андрусишин Олени Іванівни про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №910/12667/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик» (03127, м. Київ, Голосіївський проспект, будинок 108, корпус 2, квартира 41; код ЄДРПОУ 40409467) на користь фізичної особи-підприємця Андрусишин Олени Іванівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу та 76 (сімдесят шість) грн 00 коп витрати на вчинення інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

3. В іншій частині заяви - відмовити.

4. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови у справі №910/12667/22 доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/12667/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід`ємною складовою основного судового рішення (постанови) та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 06.11.2023 після виходу суддів з відпусток.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала