Постанова

від 31.10.2023 по справі 910/13905/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2023 р. Справа№ 910/13905/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання: Місюк О.П.

та представників:

позивача - Трембіча А.Я.;

відповідача - Рєпкіна Н.І.;

третьої особи на стороні позивача - не з`явився;

третьої особи-1 на стороні відповідача - Опаріної А.Л.;

третьої особи-2 на стороні відповідача - Попова А.С.;

третьої особи-3 на стороні відповідача - Попова А.С.;

третьої особи із самостійними вимогами - Касьянова І.О.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" та Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023

у справі №910/13905/21 (суддя - Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Акціонерного товариства "Алгоритмцентр"

до Міністерства юстиції України

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний реєстратор Мироненко Дмитро Олександрович (Київська філія Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг")

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки";

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА";

3. Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма" "Геровскі"

про визнання протиправним та скасування наказу,

за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат"

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним і скасування наказу.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство "Алгоритмцентр" звернулося з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказу №1498/5 від 23.04.2021, яким було скасовано рішення реєстратора Мироненка Д.О. №34874000 від 21.04.2017 про реєстрацію права власності за позивачем на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем при прийнятті спірного наказу норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки колегія Міністерства юстиції України всупереч норм Закону: розглянула скаргу на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права, яке було набуто на підставі судового рішення; наказ прийнято за скаргою третіх осіб, які не мали права оскаржувати реєстраційну дію; скарга третіх осіб подана з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій; відповідач не повідомив позивача про розгляд скарг, чим порушив пункти 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства юстиції №1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1128).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 відкрито провадження у справі №910/13905/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: державного реєстратора Мироненко Дмитра Олександровича (Київська філія Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг") - на стороні позивача, Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" та Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма" "Геровскі" - на стороні відповідача.

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об`єднання "Ромсат" подало позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України №1498/5 від 23.04.2021.

Обґрунтовуючи право на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об`єднання "Ромсат" зазначило, що з 26.11.2021 на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромсат", є власником групи нежитлових приміщень №1 літ. В та групи нежитлових приміщень №2 літ. В, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 (повне рішення складено 22.06.2023) у справі №910/13905/21 у задоволенні позовів Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" та Акціонерне товариство "Алгоритмцентр" звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, згідно яких просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України №1498/5 від 23.04.2021.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційних скарг позивача та третьої особи з самостійними вимогами зводяться до наступного:

- суд першої інстанції не надав оцінку тому факту, що прийняття державним реєстратором рішення на підставі судового рішення, що вступило в законну силу, виключає компетенцію відповідача щодо розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у задоволенні скарги згідно з п. 1 ч. 2 та п. 9 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про порушення прав третіх осіб, за скаргою яких прийнято спірний наказ, мотивуючи це тим, що права власників нерухомого майна значною мірою залежить від стану додержання норм і правил забудови сусідніх об`єктів, внаслідок чого неправильно застосував норми ч. 5 ст. 37 та п. 1 ч. 8 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- суд першої інстанції не надав оцінку тим обставинам, що фактично відповідач, розглянувши скарги третіх осіб, які не є співвласниками об`єкту нерухомого майна, вирішив спір про право - усунення перешкод у користуванні майном (ст. 391 ЦК України), що є порушенням п. 9 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- місцевий господарський суд дійшов неправильних висновків щодо дотримання строку на подання скарги, передбаченого ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що є окремою підставою для відмови у задоволенні скарги згідно з п. 8 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- суд першої інстанції не надав належну оцінку доводам позивача про розгляд скарги без належного повідомлення заінтересованих осіб (Акціонерного товариства "Алгоритмцентр"), чим останнього було позбавлено права на участь у розгляді скарги, що є порушенням п. п. 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1128.

Крім того Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" стверджує про хибність висновків суду першої інстанції щодо відсутності обставин, які б свідчили про порушення наказом відповідача №1498/5 від 23.04.2021 його прав, в результат чого неправомірно відмовив у позові третьої особи з самостійними вимогами.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023 та протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 апеляційні скарги у справі №910/13905/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційних скарг без руху у справі №910/13905/21 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

02.08.2023 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/13905/21 до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 відкрито апеляційне за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" та Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/13905/21, об`єднано подані апеляційні скарги в одне апеляційне провадження для спільного розгляду, справу призначено до розгляду на 03.10.2023 та встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів на апеляційні скарги.

28.08.2023 до суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач заперечує проти доводів апеляційних скарг, просить залишити їх без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

За твердженнями відповідача, задовольняючи скаргу третіх осіб Міністерство юстиції України виходило з того, що: скаржники є власниками частини будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, тоді як позивач здійснює самовільне будівництво за вказаною адресою; копія рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, на підставі якого державним реєстратором відкрито розділ Державного реєстру прав на об`єкт незавершеного будівництва та зареєстровано право власності на нього за позивачем, не містить номеру судової справи у якій воно прийняте, рішення відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а реєстратором не направлено запит до Святошинського районного суду міста Києва з метою отримання належним чином засвідченої копії вказаного рішення суду. Отже, під час прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором порушено вимоги ст. ст. 10, 23, 24 та пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 1 Порядку №1128.

Також відповідач зазначає, що скаржниками дотримано строку для звернення зі скаргою, а міністерством дотримано вимог п. п. 10, 11 Порядку №1128 щодо повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду скарг.

31.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" подало до суду письмові пояснення, згідно яких просило суд врахувати під час розгляду апеляційних скарг постанову Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №910/14060/21, яка ухвалена щодо аналогічного спору та частково щодо тих самих скаржників.

Також 31.08.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" подано заява про участь адвоката Касьянова І.О. у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

21.09.2023 заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" надійшла від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа" та Приватного підприємства "Юридична консалтингова фірма "Геровскі" адвоката Попова А.С.

28.09.2023 письмові пояснення надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа", згідно яких третя особа-2 на стороні відповідача вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити в частині мотивування підстав для відмови у задоволенні позовів та доповнити тим, що позивачі звернулися до суду за захистом неіснуючого права, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та від 28.09.2023 задоволено клопотання третьої особи з самостійними вимогами та третіх осіб-2, 3 на стороні відповідача про участь їх представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 03.10.2023 у розгляді справи №910/13905/21 оголошено перерву до 31.10.2023.

У судовому засіданні 31.10.2023 представники сторін надали додаткові пояснення по суті спору. Представники скаржників підтримали доводи апеляційних скарг, просили їх задовольнити, рішення суду від 23.05.2023 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовів. Представники відповідача та третіх осіб на стороні відповідача заперечували проти доводів апеляційних скарг, просили залишити без змін оскаржуване рішення суду.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши думку представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржниками доводи та вимоги апеляційних скарг, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 21.04.2017 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Мироненком Дмитром Олександровичем (третя особа на стороні позивача) прийнято рішення №34874000 про відкриття розділу Державного реєстру прав №1230208280000 на об`єкт незавершеного будівництва (бойлерний блок №4, готовністю 90%, загальна площа 180 кв. м), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37, та зареєстровано право власності за Акціонерним товариством "Алгоритмцентр". Підстава для державної реєстрації: рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 29.11.2004, видавник: Святошинський районний суд міста Києва.

03.03.2021 до Міністерства юстиції України (відповідач) надійшла скарга третіх осіб на стороні відповідача, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №8296-33-21 на рішення від 21.04.2017 за №3487400, прийняте державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» Мироненком Дмитром Олександровичем щодо незавершеного будівництва бойлерного блоку №4 літ «В», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37.

За результатами розгляду скарги колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - колегія) рекомендувала її задовольнити, а рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» Мироненка Д.О. №34874000 від 21.04.2017 скасувати.

Відповідно до змісту мотивувальної частини висновку від 16.03.2021, у результаті перевірки рішення державного реєстратора №34874000 від 21.04.2017 комісією було встановлено, що скаржники є власниками частини будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, за якою Приватне акціонерне товариство "Алгоритмцентр" здійснює самовільне будівництво, чим порушує їхні права. З відомостей державного реєстру прав колегією встановлено, що державним реєстратором Мироненком Д.О. під час прийняття оскаржуваного рішення не було перевірено документи на наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, оскільки у поданому для проведення державної реєстрації судовому рішенні Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004 не було зазначено номеру судової справи, у якій воно прийнято, а також не встановлено, що таке рішення відсутнє у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв`язку з чим ним не було зупинено розгляд заяви та не направлено запит до відповідного суду задля отримання копії рішення суду.

За наведеного, комісія дійшла висновку, що державним реєстратором під час прийняття спірного рішення порушено вимоги ст. ст. 10, 23, 24 та пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 1 Порядку №1128.

На підставі висновку комісії, 23.04.2021 Міністерство юстиції України прийняло оспорюваний наказ №1498/5, яким скаргу Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа" та Приватного підприємства "Юридична консалтингова фірма "Геровські" від 03.03.2021 №005/799 задоволено та скасовано рішення №34874000 від 21.04.2017 прийняте державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» Мироненком Д.О.

Вважаючи оскаржуваний наказ безпідставним, прийнятим з порушенням процедурних правил щодо оскарження рішень у сфері державної реєстрації прав, без з`ясування дійсних обставин справи, Приватне акціонерне товариство "Алгоритмцентр" вказуючи, що спірним наказом позбавлено його права власності на нерухоме майно, звернулося до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи судом першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об`єднання "Ромсат" подало позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору вважаючи, що оскаржуваний наказ від 23.04.2021 порушує його майнові права як нового правовласника групи нежитлових приміщень №1, літ. «В» за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, що набув права власності на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2021.

В обґрунтування правомірності звернення до суду з позовом товариство відмітило, що 11.06.2021 між Акціонерним товариством «Алгоритмцентр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромсат» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: групу нежитлових приміщень №1, літ. «В» за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37.

В подальшому, 26.11.2021 (в процесі розгляду справи судом першої інстанції) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромсат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об`єднання "Ромсат" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: групу нежитлових приміщень №1, літ. «В» за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37.

Відповідач та треті особи заперечували проти позовних вимог, з огляду на наступне: - рішенням державного реєстратора №34874000 від 21.04.2017 порушено права скаржників, оскільки за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37 позивач здійснює самовільне будівництво в районі щільної забудови поряд з будівлями скаржників, розташованих за цією ж адресою з використанням для організації під будівельні роботи земельної ділянки, яка призначена для обслуговування будівлі, співвласниками якої є скаржники; - позивач при реєстрації права власності 21.04.2017 використав документ невідомого походження, яким імітовано рішення Святошинського районного суду міста Києва, проте матеріали справи відсутні в районному суді; - звертаючись до Міністерства юстиції України зі скаргою скаржники не пропустили строк оскарження, а позивач був повідомлений про розгляд скарги шляхом публікації на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що державний реєстратор Мироненко Д.О., встановивши відсутність в ЄДРСР судового рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, яким визнано право власності на об`єкт незавершеного будівництва за Акціонерним товариством «Алгоритмцентр», зобов`язаний був направити до Святошинського районного суду міста Києва запит про отримання належним чином засвідченої копії судового рішення від 29.11.2004 та зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію речових прав. Проте, вказаних дій державним реєстратором Мироненком Д.О. зроблено не було, що вказує на протиправність рішення державного реєстратора та прийняття його з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку №1128. Таким чином, позивачами не спростовано наявність порушень, допущених державним реєстратором Мироненком Д.О. при вчиненні ним оскаржуваної реєстраційної дії та не спростовано висновків колегії Міністерства юстиції України.

Також судом визнано необґрунтованими доводи позивача та третьої особи з самостійними вимогами про те, що скарги третіх осіб подані з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій (порушення ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження"), оскільки підтвердження про початок самовільного будівництва Акціонерним товариством «Алгоритмцентр» треті особи отримали лише з відповіді Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 19.02.2021, що в свою чергу призвело до необхідності отримання інформації про зареєстровані на праві власності об`єкти нерухомого майна за позивачем за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, літ. «В».

Крім того суд вказав, що з метою повідомлення про час і місце засідання, яке відбулося 16.03.2021 об 14:10, 12.03.2021 на офіційному веб-сайті Мін`юсту було розміщено оголошення про вказане засідання. Окрім розміщення повідомлення на веб-сайті Міністерства юстиції України про розгляд скарги скаржники повідомлялись телефонограмою від 11.03.2021.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ Міністерства юстиції України №1498/5 від 23.04.2021 винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні. При цьому судом відмічено, що оскаржуваним наказом не порушуються права позивача та третьої особи з самостійними вимогами, оскільки Акціонерне товариство «Алгоритмцентр» в процесі розгляду справи розпорядилося таким майном, та вчинило правочин щодо купівлі-продажу майна, яке в подальшому було продано третій особі з самостійними вимогами, а оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» не було власником майна на момент прийняття наказу Мін`юсту №1498/5 від 23.04.2021, відсутні підстав стверджувати про порушення вказаним наказом будь-яких прав товариства.

Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційних скарг погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовів та відзначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади та процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІV та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1127).

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції, чинній на момент вчинення спірних реєстраційних дій) визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" закріплено систему органів та об`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, процедуру проведення державної реєстрації, перелік документів необхідних для вчинення таких дій та порядок їх оскарження.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, державній реєстрації підлягає право власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає реєстрації. Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень (п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону).

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону).

Пунктом 1 ст. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності", що набрав чинності 02.11.2016, встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами. У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127) у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Як було зазначено, 21.04.2017 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» прийнято рішення №34874000 про відкриття розділу Державного реєстру прав №1230208280000 на об`єкт незавершеного будівництва (бойлерний блок №4, готовністю 90%, загальна площа 180 кв.м.), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37, та зареєстровано право власності на нього за Акціонерним товариством «Алгоритмцентр» на підставі рішення Святошинського районного суду від 29.11.2004.

Враховуючи, що (ЄДРСР) почав функціонувати з 01.06.2006 (з дня набрання чинності Закону України «Про доступ до судових рішень») та саме з цієї дати всі ухвалені судами України процесуальні документи (крім рішень місцевих загальних судів, які вносились до реєстру з 01.01.2007) повинні були заноситись до реєстру і з`являтися на інтернет-запит будь-якого користувача, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, що набрало законної сили 31.12.2004, відсутнє в реєстрі, оскільки винесено до початку функціонування відповідного реєстру.

Відтак, державний реєстратор Мироненко Д.О., встановивши відсутність в ЄДРСР судового рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, яким визнано право власності за Акціонерним товариством «Алгоритмцентр» на об`єкт незавершеного будівництва, зобов`язаний був з дотриманням вимог чинного законодавства направити до Святошинського районного суду міста Києва запит про отримання належним чином засвідченої копії судового рішення від 29.11.2004 та зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію речових прав.

Проте, колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг встановлено, що державним реєстратором Мироненком Д.О. під час вчинення реєстраційних дій не здійснено направлення запиту до Святошинського районного суду міста Києва з метою отримання належним чином засвідченої копії вищевказаного рішення суду.

Разом з тим слід зауважити, що згідно ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 12.05.2017 у справі №759/4235/17 (за якою, 29.11.2004 було винесено рішення про набуття позивачем права власності на недобудоване нерухоме майно), вказана справа відсутня в архіві районного суду, а відновлення втраченого судового провадження є неможливим, оскільки відсутні матеріали для його відновлення. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, отримати належним чином засвідчену копію судового рішення не вбачається за можливе, через відсутність матеріалів справи №759/4235/17 в Святошинському районному суді міста Києва.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що державна реєстрація права власності сама по собі не є способом набуття права власності, а виступає лише засобом підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі визначених законом документів.

Частиною 1 статті 328 ЦК України (в редакції чинній на час прийняття рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004) визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною (ч. 4 ст. 331 ЦК України).

Тобто, при вирішенні спорів щодо визнання права власності на недобудоване нерухоме майно, судам слід встановлювати, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в судовому порядку.

Зі змісту рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12.05.2017 слідує, що задовольняючи зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «Алгоритмцентр» до ОСОБА_1 та визнаючи право власності Відкритого акціонерного товариства «Алгоритмцентр» на недобудоване нерухоме майно - бойлерну блоку №4 комплексу Науково-учбового центру Відкритого акціонерного товариства «Алгоритмцентр», загальною площею 180 кв. м., по вулиці Василя Стуса, 35-37 у м. Києві, суд виходив з того, що спірний об`єкт нерухомості відображається в самостійному балансі підприємства - Відкритого акціонерного товариства «Алгоритмцентр», отже цей об`єкт є майном і належить підприємству. Також судом відмічено, що частка робіт, які не виконані відповідно до проекту є незначною і становить менше 1%.

При цьому, з рішення Святошинського районного суду від 29.11.2004 неможливо встановити, за яких обставин, на якій правовій підставі та у який спосіб Відкрите акціонерне товариство «Алгоритмцентр» оприбуткувало на власний баланс приміщення недобудованого бойлерного блоку №4, як не можливо встановити і підстави набуття правомочностей на земельну ділянку, на якій знаходиться об`єкт незавершеного будівництва.

З наведеного слідує, що державна реєстрація права власності Відкритого акціонерного товариства «Алгоритмцентр» на недобудоване приміщення бойлерного блоку №4 на підставі судового рішення відбулася з порушенням законодавства, позаяк рішення Святошинського районного суду від 29.11.2004 відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а державний реєстратор Мироненко Д.О. не направив запит про надання копії такого рішення до відповідного суду. Крім того, як було встановлено під час розгляду справи, копію рішення Святошинського районного суду від 29.11.2004 неможливо отримати в суді, у зв`язку з відсутністю матеріалів справи та неможливістю відновити втрачене провадження.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не було порушено ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду), оскільки, в даному випадку, державним реєстратором не було вчинено дій спрямованих на отримання відповідної копії судового рішення про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва за Акціонерним товариством «Алгоритмцентр» та не встановлювалось чи наявні матеріали справи та оригінал рішення в суді. Отже, Міністерство юстиції України обґрунтовано провело перевірку правомірності прийнятого рішення державного реєстратора Мироненка Д.О., тоді як підстави для відмови у задоволенні скарги, визначені п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», були відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Частиною 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Тобто, надана Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів передбачає подання скарги саме на захист прав особи, яка її подає.

За правилами ч. 8 ст. 37 цього Закону Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з п. 3 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 (в редакції на момент розгляду скарги), розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Відповідно до пунктів 5, 7 вказано Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора (в редакції на момент розгляду скарги) перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема, чи дотримано вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги.

У разі, коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Таким чином, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, неподання доказів порушення внаслідок прийняття державним реєстратором рішень її прав, виключає можливість розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у її задоволенні.

На переконання скаржників, у результаті прийняття рішення державним реєстратором не порушуються права третіх осіб, а тому місцевий господарський суд неправильно застосував норми ч. 5 ст. 37 та п. 1 ч. 8 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Проте з наведеними доводами скаржників колегія суддів не погоджується, зазначаючи наступне.

З матеріалів справи слідує, що Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" та Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма "Геровські" звернулися зі скаргою до Міністерства юстиції України від 03.03.2021 №005/799, що була зареєстрована в Мін`юсті 04.03.2021 №8296-33-21, на рішення від 21.04.2017 №34874000 прийняте державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» Мироненком Д.О. щодо державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва (бойлерний блок №4, готовністю 90%, загальна площа 180 кв.м.), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37.

Звертаючись до Міністерства юстиції України зі скаргою та обґрунтовуючи факт порушення їх прав та інтересів, треті особи зауважили, що вони є власниками частини нежилого будинку (літ."А") за адресою, за якою проведена реєстрація прав на підставі рішення від 21.04.2017 №34874000. З січня 2021 року за адресою: м. Київ, вулиця Василя Стуса, буд. 35-37 розпочато активне будівництво, а саме: на існуючу одноповерхову споруду, загальною площею 180 кв. м., літ «В», яка була незавершеним об`єктом будівництва бойлерної. Будівництво здійснювалось в районі щільної забудови та з використанням для організації під будівельні роботи земельної ділянки, яка призначена для обслуговування будівлі, співвласниками якої є скаржники.

З метою з`ясування обставин правомірності здійснення будівельних робіт на вказаному об`єкті, 27.01.2021 треті особи звернулися до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з відповідною заявою.

Згідно відповіді Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 19.02.2021 за вих. №073-1529, перевіркою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міст Києва (акт від 02.02.2021) встановлено здійснення Акціонерним товариством "Алгоритмцентр" робіт з реконструкції об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, літ. "В", без належно затвердженої проектної документації, тобто здійснення самочинного будівництва.

Північний апеляційний господарський суд відмічає, що здійснення власником свого права відбувається на його власний розсуд, при цьому власник може здійснювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Однак існують певні обмеження, які власнику слід враховувати при здійсненні своїх правомочностей, зокрема, щодо не порушення прав третіх осіб (ч. 2, ч. 5 ст. 319 ЦК України).

Оскільки будівництво об`єкта нерухомого майна є складною технологічною діяльністю, яка здійснюється за певними будівельними нормами та правилами, виключно на підставі дозволів, виданих органами, що здійснюють управління у сфері містобудівною діяльністю (Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"), запроваджені законодавством регуляторні та контрольні механізми і процедури у галузі будівництва переслідують мету як забезпечення безпеки самого об`єкту будівництва, так і безпеки об`єктів, що знаходяться поруч. А тому здійснення такої діяльності з порушенням встановленого порядку порушує права власників таких об`єктів, які можуть бути захищені також і шляхом скасування рішення про реєстрацію права власності на новозбудоване майно, що прийнято за відсутності документів, на підставі яких таке право може бути зареєстровано.

Враховуючи, що перевіркою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міст Києва (акт від 02.02.2021) встановлено здійснення Акціонерним товариством "Алгоритмцентр" робіт з реконструкції об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, літ. "В", без належно затвердженої проектної документації, тобто здійснення самочинного будівництва, доводи апелянтів про не порушення прав заявників (Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа" та Приватного підприємства "Юридична консалтингова фірма "Геровські") відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки права заявників на безпечні умови реалізації своїх правомочностей власників щодо належного їм майна (частини будівель за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37) залежать, значною мірою, від стану додержання норм і правил забудови сусідніх об`єктів, які знаходяться за тією ж адресою, однак під іншою літерою.

Отже, Господарський суд міста Києва вірно встановив відсутність підстав (передбачених п. 7 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») для відмови у задоволенні скарги, так як рішенням державного реєстратора та відповідно, здійснення позивачем самочинного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, літ. "В", порушуються права та законні інтереси третіх осіб.

Щодо доводів скаржників про недотримання заявниками строку на подання скарги, передбаченого ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що є окремою підставою для відмови у задоволенні скарги згідно з п. 8 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Відповідний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі №826/3442/17, від 17.07.2018 у справі №911/4006/16.

Пунктом 5 Порядку №1127 визначено, що інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід`ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень.

В цій частині суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи третіх осіб на стороні відповідача, що про існування рішення державного реєстратора від 21.04.2017 №34874000 Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" та Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма "Геровські" дізналися 19.02.2021, а саме з листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 19.02.2021 за вих. №073-1529, що призвело до необхідності отримання інформації про зареєстровані на праві власності об`єкти нерухомого майна за Акціонерним товариством «Алгоритмцентр» за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, літ. «В». Доказів, які б свідчили про обізнаність третіх осіб щодо прийнятого державним реєстратором рішення з іншої дати, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції, в розумінні ст. 76-80, 269 ГПК України, скаржниками подано не було.

Оскільки законодавець встановив не присічний строк (60 днів з дня прийняття рішення), а можливість звернення з відповідною скаргою з прив`язкою до моменту обізнаності особи з ухваленим рішенням, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з моменту обізнаності про порушення прав скаржників, 60-денний строк не було пропущено. Тому доводи апелянтів в цій частині не є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відхиляються також доводи апелянтів про розгляд скарги без належного повідомлення заінтересованих осіб (зокрема, Акціонерного товариства «Алгоритмцентр»), з огляду на слідуюче.

Як було зазначено, процедура розгляду скарги врегульована Порядком №1128.

Згідно з п. 10 Порядку №1128 для розгляду скарги колегіально Міністерство юстиції чи відповідний територіальний орган обов`язково запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Міністерства юстиції, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відповідно до п. 11 цього ж Порядку суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

У п. 11 Порядку №1128 встановлено, що Міністерство юстиції чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції та додатково одним з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Згідно позиції Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №910/574/22, основним обов`язковим способом повідомлення про розгляд скарги по суті є розміщення Мін`юстом чи його територіальним органом відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту. Натомість, надіслання повідомлення про розгляд скарги телефонограмою або засобами електронної пошти є додатковими способами повідомлення, які в силу зазначених вище норм Порядку №1128 є обов`язковими для Мін`юсту чи його територіальних органів лише у разі, якщо номер телефону, адреса електронної пошти осіб, зазначених у п. 10 Порядку, вказані у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлені заінтересованою особою або встановлені з інших офіційних джерел.

Отже, додатковий спосіб повідомлення про розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом чи відповідним територіальним органом особи виключно за наявності у них відомостей про номер телефону/адресу електронної пошти, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлених заінтересованою особою або встановлених з інших офіційних джерел.

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу на відсутність обов`язку комісії використовувати послідовно кожний наступний спосіб повідомлення виключно у разі неможливості використання попереднього, оскільки диспозиція цієї норми передбачає альтернативні дії суб`єкта розгляду скарги щодо вибору способу повідомлення зацікавлених осіб. Тобто суб`єкт розгляду скарги може застосовувати один із способів, зазначених у вказаній нормі, а черговість використання кожного конкретного способу визначається суб`єктом розгляду скарги в залежності від конкретних обставин та наявної у нього інформації.

Поряд з цим у контексті викладеного, Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі №910/19401/21 наголосив на такому.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Як слідує з матеріалів справи, на офіційному веб-сайті Мін`юсту було розміщено оголошення про розгляд 16 березня 2021 року об 14 год 10 хв скарги Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватного підприємства «Юридична фірма «Геровскі» від 03.03.2021 №005/799, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.03.2021 за №8296-33-21.

Повідомлення містило інформацію про тип та адресу об`єкта нерухомого майна, рішення з реєстрації якого оскаржується (незавершене будівництво бойлерного блоку №4, літ. «В» за адресою: м. Київ, вулиця Стуса Василя, будинок 35-37), про суб`єктів оскарження (державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг», Мироненко Дмитро Олександрович), та заінтересованих сторін (Акціонерне товариство "Алгоритмцентр").

Додатково, телефонограмою від 11.03.2021 було повідомлено Державне підприємство «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» про розгляд скарги.

Щодо повідомлення Акціонерного товариства "Алгоритмцентр", суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно змісту телефонограми від 11.03.2021, номер Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" є недійсний, відтак повідомити позивача додатковим способом виявилось неможливим.

Беручи до уваги, що Міністерством юстиції України завчасно було розміщено оголошення про розгляд відповідної скарги 16.03.2021, із зазначенням інформації щодо типу об`єкту нерухомості, суб`єкта оскарження та заінтересованої особи, та враховуючи, що повідомити Акціонерне товариство "Алгоритмцентр" про розгляд скарги додатковим способом виявилося неможливо через відсутність інформації щодо засобів зв`язку в інших офіційних джерел, тоді як Порядком №1128 не передбачено обов`язкової присутності заінтересованих осіб, колегія суддів вважає, що відповідач виконав вимоги п. 11 Порядку, - вказані обставини спростовують твердження скаржників стосовно неповідомлення Міністерством юстиції України про розгляд скарги заінтересованих осіб та відхиляються судом апеляційної інстанції, як необґрунтовані.

З огляду на встановлені судом обставини, Господарський суд міста Києва дійшов обґрунтованих висновків, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №1498/5 від 23.04.2021 прийнято у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку №1128, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, видатний органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавство і порушує її цивільні права або інтереси.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі №918/150/19, від 26.01.2022 у справі №921/787/20 від 14.06.2022 у справі №904/3870/21, від 13.09.2022 у справі №918/1222/21.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом та вважає, що в даному випадку між позивачем, третьою особою із самостійними вимогами та третіми особами на стороні відповідача існує спір про право, оскільки подаючи скарги на дії державних реєстраторів, а в подальшому оскарження до суду наказів Мін`юсту за результатами розгляду таких скарг, сторони прагнуть досягти правової визначеності у підтвердженні правового титулу спірного майна, в тому числі і підтвердження підстав набуття права власності Акціонерним товариством «Алгоритмцентр» на спірний об`єкт - об`єкт незавершеного будівництва.

Проте, у спосіб оскарження наказів Міністерства юстиції як органу, що здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, майнові права теперішнього власника спірного майна не можуть бути захищені та спір про право в частині встановлення підстав набуття права власності Акціонерним товариством «Алгоритмцентр», який фактично виник між позивачем та третіми особами, не може бути вирішений, оскільки Міністерство юстиції не наділене повноваженнями вирішувати спір про право.

Таким чином, захист прав заінтересованих осіб, які вони вважають порушеними внаслідок проведення державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно, повинен відбуватися у судовому порядку з належним дослідженням обставин та правової позиції всіх осіб, яких стосується така реєстрація, а не шляхом її оскарження за формальною процедурою до Міністерства юстиції України.

Відтак, позивачем не доведено тих обставин, які є підставою позовних вимог та не підтверджено факту порушення його права з боку відповідача. До того ж, як вірно відмічено судом першої інстанції, позивач під час розгляду даного спору відчужив своє право власності на нерухоме майно шляхом укладення договору купівлі-продажу такого майна з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" (від 26.11.2021).

Наведене спростовує також і твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" про порушення його прав спірним наказом.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" про те, що Верховним Судом у постанові від 09.08.2023 у справі №910/14060/21, яка стосується аналогічного спору, встановлено порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" наказом Міністерства юстиції України, визнаються судом безпідставними.

Так, колегія суддів проаналізувавши наведену постанову, висновки, які на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" мають бути враховані під час ухвалення рішення, встановила, що правовідносини у справі №910/14060/21 та у даній справі не є подібними, оскільки під час розгляду справи №910/14060/21 (за позовом Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромсат", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" та Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма "Геровскі", третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України №2661/5 від 27.07.2021) судами було встановлено, що під час розгляду скарги Міністерством юстиції України Акціонерне товариство "Алгоритмцентр" відчужило (11.06.2021) за договором купівлі-продажу нерухомого майна групу нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37 літ."В" Товариству з обмеженою відповідальністю "Ромсат". Відтак суд касаційної інстанції визнав протиправним оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України зазначивши, що наявність державної реєстрації права на спірне майно за іншою особою виключає можливість задоволення скарги та прийняття Міністерством юстиції України відповідного рішення в силу прямої законодавчої заборони, встановленої п. 2 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тоді як у даній справі, судом встановлено, що при розгляді скарги третіх осіб Міністерство юстиції України діяло у відповідності до норм чинного законодавства.

Отже, відсутність порушеного права як у позивача, так і у третьої особи із самостійними вимогами зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Враховуючи, що предметом даного судового розгляду було встановлення правомірності наказу Міністерства юстиції України №1498/5 від 23.04.2021, тоді як не вирішувалося питання щодо підстав набуття права власності на нерухоме майно за позивачем та в подальшому за третьою особою з самостійними вимогами, відсутні підстави для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції та доповнення його тим, що позивачі звернулися до суду за захистом неіснуючого права, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, як просило Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" у письмових поясненнях.

З урахуванням вищевказаного, суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи апелянтів про те, що відповідач, розглянувши скарги третіх осіб, вирішив спір про право - усунення перешкод у користуванні майном (ст. 391 ЦК України), оскільки вказане питання не входило до предмету доведення та предмету розгляду у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не є істотними, відтак, правильності правових висновків господарського суду не спростовують.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

За приписами статей 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки викладені в апеляційних скаргах доводи про порушення місцевим господарським судом норм матеріального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не знайшли підтвердження, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/13905/21 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" та Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянтів в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" та Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/13905/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 07.11.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко