Постанова

від 08.05.2024 по справі 910/13905/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13905/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" та Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 (колегія суддів: Шапран В. В., Буравльов С. І., Андрієнко В. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 (суддя Бондаренко-Легких Г. П.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державний реєстратор Мироненко Дмитро Олександрович (Київська філія Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа", 3) Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма "Геровскі", про визнання протиправним та скасування наказу,

за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу,

за участю представників:

позивача - Трембіч А. Я.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- 1 - Опаріна А. Л.,

третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - Касьянов І. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2021 року Акціонерне товариство "Алгоритмцентр" (далі - АТ "Алгоритмцентр") звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державного реєстратора Мироненка Дмитра Олександровича (Київська філія Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг") (далі - державний реєстратор), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (далі - Державне підприємство), Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа" (далі - ТОВ "Укрказа"), Приватного підприємства "Юридична консалтингова фірма" "Геровскі" (далі - Юрфірма), про визнання протиправним і скасування наказу від 23.04.2021 № 1498/5, яким скасовано рішення державного реєстратора від 21.04.2017 № 34874000 про реєстрацію права власності позивача на нерухоме майно.

2. На обґрунтування позовних вимог АТ "Алгоритмцентр" послалося на порушення Мін`юстом при прийнятті цього наказу норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки колегія Мін`юсту розглянула скаргу на рішення реєстратора про державну реєстрацію права, яке було набуто на підставі судового рішення; наказ прийнятий за скаргою третіх осіб, які не мали права оскаржувати реєстраційну дію; скарга третіх осіб до Мін`юсту подана з порушенням установленого законом строку оскарження реєстраційних дій; відповідач не повідомив позивача про розгляд скарги, чим порушив пункти 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів, затвердженого наказом Мін`юсту від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128).

3. У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" (далі - ТОВ "НВО "Ромсат") як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору звернулося з аналогічним позовом до Мін`юсту про визнання протиправним і скасування названого вище наказу, вважаючи, що він порушує майнові права ТОВ "НВО "Ромсат" як нового власника названих вище приміщень, право власності на які виникло на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2021, укладеного з АТ "Алгоритмцентр".

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 21.04.2017 державний реєстратор прийняв рішення № 34874000 про відкриття розділу Державного реєстру прав на нерухоме майно № 1230208280000 на об`єкт незавершеного будівництва (бойлерний блок № 4 готовністю 90 % загальною площею 180 кв. м), розташований за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35 - 37, та зареєстрував за АТ "Алгоритмцентр" право власності, підставою цієї реєстрації було рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004.

5. 03.03.2021 Державне підприємство, ТОВ "Укрказа" та Юрфірма звернулися до Мін`юсту зі скаргою на це рішення реєстратора, за результатами розгляду якої колегія Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів рекомендувала її задовольнити, а оскаржуване рішення державного реєстратора скасувати. Мотивувала тим, що треті особи є власниками сусідніх об`єктів, які знаходяться за тією ж адресою, однак під іншою літерою (м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37, літ. "А"), за якою АТ "Алгоритмцентр" здійснює реконструкцію м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37, літ. "В", чим порушені їх права на безпечні умови реалізації своїх правомочностей як власників щодо належного їм майна, а державний реєстратор, зі свого боку, належним чином не перевірив документів, поданих для реєстрації таких прав, позаяк у рішенні Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, яке було підставою для реєстрації об`єкта незавершеного будівництва, не зазначено номера справи, в якій воно прийнято, а також не встановлено, що таке рішення відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв`язку з чим ним не було зупинено розгляд скарги третіх осіб та не направлено запитів до відповідного суду для отримання копії судового рішення. Комісія дійшла висновку, що державний реєстратор порушив вимоги статей 10, 23, 24 та пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і пункту 1 Порядку № 1128.

6. 23.04.2021 на підставі цього висновку комісії Мін`юст прийняв оспорюваний наказ № 1498/5, задовольнив скаргу третіх осіб і скасував оспорюване рішення державного реєстратора.

7. АТ "Алгоритмцентр" вважає незаконним цей наказ, оскільки його позбавлено права власності на нерухоме майно.

8. ТОВ "НВО "Ромсат" у поданому ним як третьою особою із самостійними вимогами позові також оскаржує цей наказ, посилаючись на набуття права власності на майно на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2021, укладеного з АТ "Алгоритмцентр". До того ж зазначає, що 26.11.2021 (під час розгляду справи у суді першої інстанції) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромсат" (далі - ТОВ "Ромсат") і ТОВ "НВО "Ромсат" уклали договір купівлі-продажу групи нежитлових приміщень № 1, літ. "В" за названою вище адресою.

9. Мін`юст, Державне підприємство, ТОВ "Укрказа" та Юрфірма заперечували проти позовних вимог з огляду на таке:

- АТ "Алгоритмцентр" за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37, літ. "В", здійснює самочинне будівництво шляхом щільної забудови поряд з будівлями Державного підприємства, ТОВ "Укрказа" та Юрфірми, розташованими за цією ж адресою, але літ. "А", з використанням земельної ділянки, призначеної для обслуговування будівлі, співвласниками якої вони є;

- АТ "Алгоритмцентр" під час реєстрації права власності використав документ невідомого походження, яким імітовано рішення Святошинського районного суду міста Києва, тоді як матеріали справи у цьому суді відсутні,

- звертаючись до Мін`юсту зі скаргою, Державне підприємство, ТОВ "Укрказа" та Юрфірма не пропустили строку оскарження, а АТ "Алгоритмцентр" повідомлено про її розгляд шляхом публікації на офіційному вебсайті Мін`юсту.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

10. 23.05.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023, про відмову у задоволенні обох позовів.

11. Суди виходили з того, що державний реєстратор, встановивши відсутність у Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, яким визнано право власності на об`єкт незавершеного будівництва за АТ "Алгоритмцентр", зобов`язаний був направити до Святошинського районного суду міста Києва запит про отримання належним чином засвідченої копії судового рішення від 29.11.2004 та зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію речових прав. Проте таких дій державний реєстратор не вчинив і протиправно ухвалив оспорюване рішення.

12. Суди спростували посилання АТ "Алгоритмцентр" і ТОВ "НВО "Ромсат" на те, що скарги Державного підприємства, ТОВ "Укрказа" та Юрфірми подані 03.03.2021 з порушенням строку оскарження реєстраційних дій (частина третя статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження"), оскільки про початок самочинного будівництва АТ "Алгоритмцентр" вони дізналися лише з відповіді Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 19.02.2021 і після цього отримали інформацію про зареєстрований за позивачем на праві власності об`єкт.

13. Суди перевірили, що з метою повідомлення про час і місце засідання, яке відбулося 16.03.2021 о 14:10, на офіційному вебсайті Мін`юсту 12.03.2021 було розміщено оголошення про засідання, а крім того, скаржники повідомлялись телефонограмою від 11.03.2021.

14. У підсумку суди зробили висновок про те, що оскаржуваним наказом не порушуються права АТ "Алгоритмцентр" і ТОВ "НВО "Ромсат", оскільки позивач 11.06.2021 продав спірне майно ТОВ "Ромсат", яке останній 26.11.2021 продав ТОВ "НВО "Ромсат" і відсутні підстави стверджувати про порушення спірним наказом прав АТ "Алгоритмцентр".

Короткий зміст касаційних скарг

15. ТОВ "НВО "Ромсат" і АТ "Алгоритмцентр" звернулися з касаційними скаргами про скасування цих судових рішень й ухвалення нового - про задоволення позовів.

16. Підставами касаційного оскарження визначили пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

17. Скаржники наполягають на тому, що судові рішення ухвалені без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування:

- статті 41 Конституції України, статей 15, 16, частини першої статті 21, частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини другої статті 4 ГПК України, викладених у постановах від 09.08.2023 у справі № 910/14060/21 та від 15.11.2021 у справі № 757/37253/20-ц у подібних правовідносинах;

- пункту 1 частини другої і пункту 9 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", викладених у постанові від 15.11.2021 у справі № 757/37253/20-ц.

18. Наполягають також на відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 3, частин першої, третьої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 9 частини першої статті 27, частин першої, третьої, п`ятої - сьомої, пунктів 1, 8, 9 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 391 ЦК України, частини першої статті 76, частини першої статті 77, статей 86, 236 ГПК України та пунктів 11, 12 Порядку № 1128 у подібних правовідносинах.

19. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, послалися на пункт 4 частини третьої статті 310 і частину другу статті 311 цього ж Кодексу.

20. Узагальнено доводи скаржників зводяться до такого:

- прийняття державним реєстратором рішення на підставі судового рішення, що набрало законної сили, виключає компетенцію Мін`юсту щодо розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у її задоволенні згідно з пунктом 1 частини другої та пунктом 9 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- помилковим є висновок судів про порушення прав третіх осіб на тій підставі, що права власників сусідніх об`єктів залежать від додержання норм і правил забудови об`єкта, належного позивачу, і його реєстрації;

- Мін`юст, розглянувши скарги третіх осіб, які не є співвласниками спірного об`єкта, вирішив спір про право;

- помилковими є висновки судів про дотримання третіми особами строку на подання скарги до Мін`юсту;

- суди не надали належну оцінку доводам АТ "Алгоритмцентр" про розгляд скарги без належного повідомлення його як заінтересованої особи.

21. ТОВ "НВО "Ромсат" у додаткових поясненнях також звернуло увагу на те, що воно є добросовісним власником нерухомого майна, тоді як оскаржувані судові рішення ставлять під сумнів такий його титул, що є порушенням статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ТОВ "Укрказа" зі свого боку заперечило проти цього.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

22. Мін`юст та Державне підприємство у відзивах на касаційні скарги просять залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

23. Мін`юст на обґрунтування своїх доводів у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що треті особи є власниками сусідньої будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37, літ. "А", тоді як позивач здійснює самочинне будівництво сусідньої будівлі за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37, літ. "В"; копія рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, на підставі якого державний реєстратор відкрив розділ Державного реєстру прав на нерухоме майно на об`єкт незавершеного будівництва та зареєстрував право власності на нього за позивачем, не містить номера справи, в якій воно прийняте; рішення відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а державний реєстратор не направив запиту до Святошинського районного суду міста Києва з метою отримання належним чином засвідченої копії цього судового рішення. Тому під час прийняття оскаржуваного рішення державний реєстратор порушив вимоги статей 10, 23, 24, пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 1 Порядку № 1128. При цьому звернуло увагу на дотримання третіми особами строку для звернення зі скаргою, а Мін`юст дотримався пунктів 10, 11 Порядку № 1128 щодо повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду скарги.

24. Державне підприємство, спростовуючи аргументи ТОВ "НВО "Ромсат", посилається на те, що оспорюваним наказом не порушені права останнього, оскільки це товариство не було власником майна на момент прийняття Мін`юстом оскаржуваного наказу. Наполягає також на безпідставному вчиненні державним реєстратором реєстраційних дій щодо спірного майна за відсутності копії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, порушенні прав третіх осіб щодо забудови сусідніх об`єктів за цією ж адресою, однак під іншою літерою, спростовує посилання скаржника на подібність правовідносин у цій справі та справі № 910/14060/21. Інші доводи Державного підприємства тотожні доводам, викладеним Мін`юстом у відзиві на касаційну скаргу.

25. ТОВ "Укрказа" та Юрфірма у поясненнях просять відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки в АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат" відповідно не виникло права власності на об`єкт незавершеного будівництва і цей позов спрямований на захист неіснуючого права.

26. 08.05.2024 Мін`юст через електронну пошту надіслав клопотання, підписане електронним підписом представника - Юлії Башук, про відкладення розгляду справи унаслідок неможливості бути присутнім у судовому засіданні. Аналогічне клопотання через систему "Електронний суд" надіслав до суду 07.05.2024 представник Юрфірми та ТОВ "Укрказа".

27. Утім наведені представником Юрфірми та ТОВ "Укрказа" причини неможливості бути присутнім у судовому засіданні, які мотивовані поганим самопочуттям представника, не є підставою для задоволення їх клопотання, оскільки: (1) жодних доказів на обґрунтування свого клопотання не додано; (2) маючи бажання взяти участь у судовому засіданні, представник Юрфірми та ТОВ "Укрказа" міг скористатися засобами відеозв`язку, зокрема і поза межами приміщень судів; (3) явка представників сторін у судове засідання Верховного Суду обов`язковою не визнавалася.

28. Клопотання Мін`юсту також відхилено колегією суддів з огляду на таке.

29. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 42 ГПК України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

30. Згідно із частинами шостою, восьмою статті 6 ГПК України, зокрема, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля). Проте це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі.

31. Мін`юст має кабінет у підсистемі "Електронний суд".

32. Враховуючи положення статті 6 ГПК України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте подання процесуальних та інших документів, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі здійснюється виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено положеннями ГПК України.

33. Оскільки Мін`юст надіслав клопотання про відкладення розгляду справи не у спосіб, передбачений ГПК України (у паперовій формі або в електронній формі через підсистему "Електронний кабінет"), то воно не може бути враховане під час розгляду касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

Стосовно порушення прав третіх осіб

34. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

35. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

36. Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

37. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права.

38. Разом із тим у статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга).

39. Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина перша статті 4 ГПК України).

40. З огляду на положення статті 4 ГПК України та статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

41. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

42. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

43. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу (див. зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження N 14-49цс22, пункт 24)). Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Належним є ефективний спосіб захисту, застосування якого не може призводити до порушення прав третіх осіб. При цьому, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.6 ), від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19 (провадження № 12-29гс20, пункт 43), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 75).

44. Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним та належним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

45. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним чи неналежним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним і належним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного і належного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

46. Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

47. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юст здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом (пункт 2 Порядку № 1128).

48. У пункті 9 Порядку № 1128 зазначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться у реєстрі чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

49. Згідно із пунктом 13 Порядку № 1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

50. АТ "Алгоритмцентр" і ТОВ "НВО "Ромсат" оскаржують прийнятий за скаргою Державного підприємства, ТОВ "Укрказа" та Юрфірми наказ Мін`юсту про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності позивача на об`єкт незавершеного будівництва.

51. Треті особи мотивували свою скаргу до Мін`юсту порушенням своїх прав, що полягало у самовільному здійсненні АТ "Алгоритмцентр" будівництва (за відсутності належних дозвільних документів) у районі щільної забудови поряд з їх будівлями, з використанням земельної ділянки, яка призначена для обслуговування будівлі, співвласниками якої вони є.

52. До моменту прийняття скасованого наказом Мін`юсту рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не було власника цього об`єкта. Суди попередніх інстанцій також не встановили факту державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва ані за Державним підприємством, ані за ТОВ "Укрказа", ані за Юрфірмою, ані за будь-якою іншою особою до реєстрації права власності на нього за АТ "Алгоритмцентр".

53. Відповідно до абзацу першого частини третьої, пункту 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" звернутися зі скаргою до Мін`юсту може лише особа, права якої порушено у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав.

54. Мін`юст видав наказ на підставі висновку колегії, яка обґрунтувала свій висновок тим, що відповідно до реєстру за скаржниками зареєстроване право власності на частину будівлі по сусідству (які не стверджують, що є власниками спірного об`єкта), і що АТ "Алгоритмцентр" здійснює самовільне будівництво.

55. Разом з тим колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що здійснення АТ "Алгоритмцентр" діяльності з порушенням будівельних норм і правил порушує права власників сусідніх об`єктів, які можуть бути захищені у такий спосіб, а саме шляхом скасування рішення про реєстрацію права власності на новозбудоване майно, прийнятого за відсутності документів, на підставі яких таке право може бути зареєстровано.

56. Оскільки порушення будівельних норм і правил не пов`язане з державною реєстрацією права власності на нерухомість, то така реєстрація не може розглядатися як порушення прав заявників (третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача).

57. За загальним правилом суб`єктом подання скарги до Мін`юсту (скаржником) може бути особа, за якою було зареєстроване право власності до прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора, на підставі якого право власності зареєстроване за іншою особою. В іншому випадку скаржник є неналежним суб`єктом подання скарги і не може посилатися на порушення його прав державним реєстратором.

58. Тому Мін`юст не мав розглядати скаргу і приймати рішення по суті за наслідком такого розгляду. Звернутися зі скаргою до Мін`юсту може лише особа, права якої порушено у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав. Треті особи, звертаючись до Мін`юсту зі скаргою, не стверджували, що право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за ними, і відповідно не довели, що спірною реєстрацією порушено їх права.

59. До того ж слід звернути увагу на те, що під час розгляду скарги на рішення державного реєстратора Мін`юст не вправі вирішувати спір між сторонами, зокрема робити висновки про права сторін на майно. Натомість до повноважень Мін`юсту належить повернення майна у володіння скаржника (особи, за якою було зареєстроване право власності до оскаржуваної реєстрації), якщо майно вибуло з його володіння за відсутності його волевиявлення, а державна реєстрація вчинена з порушенням закону, внаслідок чого інша особа за посередництва державного реєстратора самоправно заволоділа майном скаржника (тобто Мін`юст здійснює посесорний захист володіння скаржника). Такі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у cправі № 910/18929/21 (пункт 4.28).

60. Не було підставою для розгляду скарги Мін`юстом і посилання заявників скарги на те, що АТ "Алгоритмцентр" здійснює будівництво з використанням земельної ділянки, яка призначена для обслуговування будівлі, співвласниками якої є скаржники (треті особи). Адже Мін`юст не вправі вирішувати спір або формулювати власні судження ані щодо дотримання будівельних норм та правил при здійсненні будівництва, ані щодо того, кому саме належить земельна ділянка. Такі спори вирішуються виключно судом.

61. Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваний наказ Мін`юсту прийнятий відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є помилковим, позаяк треті особи не довели порушення їх прав.

Щодо вирішення спору по суті

62. У справі 910/14060/21, в якій Господарський суд міста Києва 04.07.2022 ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, установлено закриття 23.10.2020 розділу реєстру № 1230208280000 на об`єкт незавершеного будівництва на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни № 54742818. Відповідно Мін`юст повідомив ТОВ "Укрказа" та Юрфірму, за скаргою яких прийнятий спірний наказ, про неможливість його виконання.

63. Ці судові рішення скасовані Верховним Судом і в постанові від 09.08.2023 суд касаційної інстанції визнав протиправним оскаржуваний наказ Мін`юсту лише на тій підставі, що під час розгляду Мін`юстом скарги АТ "Алгоритмцентр" відчужило групу нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37 літ. "В" ТОВ "Ромсат", тоді як наявність державної реєстрації права на спірне майно за іншою особою виключає можливість задоволення скарги та прийняття Мін`юстом згідно із забороною, встановленою пунктом 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

64. Оскільки оскаржуваний у справі, що розглядається, наказ Мін`юсту не може бути виконаний з об`єктивних причин, то судове рішення про його скасування не призведе до захисту прав скаржника, тоді як Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що визначення позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

65. Зазначене не позбавляє скаржника права звернутися з позовом до держави в особі Мін`юсту про відшкодування шкоди, у тому числі моральної, завданої незаконним наказом Мін`юсту, за правилами глави 82 ЦК України. Для такого звернення немає необхідності заявляти вимоги про визнання такого наказу незаконним чи його скасування. Адже Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 109).

66. До того ж АТ "Алгоритмцентр" зі свого боку посилається на те, що воно є власником об`єкта незавершеного будівництва на підставі названого вище судового рішення й у державного реєстратора, який зареєстрував право власності, не було підстав для відмови у такій реєстрації.

67. Згідно із абзацом вісімнадцятим частини сьомої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у чинній редакції у разі визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, Мін`юст забезпечує відновлення попереднього становища, яке існувало до прийняття такого рішення, шляхом внесення відомостей до реєстру у порядку, встановленому частиною третьою статті 26 цього Закону (внесення відомостей про скасування, набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно).

68. Тому задоволення позовної вимоги про скасування наказу Мін`юсту не призведе до захисту прав АТ "Алгоритмцентр", стосовно якого закритий розділ у реєстрі, тоді як судове рішення про це не є підставою для повторної державної реєстрації його прав.

69. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у позовах, але з інших підстав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

71. Відповідно до статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

72. Попри обґрунтованість касаційних скарг у частинах відсутності порушення прав третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, які зверталися до Мін`юсту зі скаргою, інші доводи скаржників не знайшли підтвердження під час касаційного перегляду цієї справи та не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій про необхідність відмови у позові, але з інших підстав.

Судові витрати

73. Оскільки за наслідками розгляду касаційної скарги результат вирішення спору не змінився, а позови залишені без задоволення, то судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" та Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/13905/21 залишити без змін, змінивши їх в мотивувальній частині. У решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя С. К. Могил

Суддя Л. І. Рогач