Рішення

від 02.11.2023 по справі 908/2146/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/35/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2023 Справа № 908/2146/23(908/3154/23)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОДУС ОПЕРАНДІ, код ЄДРПОУ 44171507 (69006 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 18, корпус Б)

до відповідача Акціонерного товариства ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ, код ЄДРПОУ 00130820 (51925, Дніпропетровська область, м Кам`янське, вул. Заводська, 2)

про стягнення 83 000,00 грн

в межах справи № 908/2146/23

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю МОДУС ОПЕРАНДІ, код ЄДРПОУ 44171507 (69006 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 18, корпус Б)

кредитори 1/ Приватне підприємство КОПІЙКА ПЛЮС, код ЄДРПОУ 35594421 (51931 Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Сачко, буд. 26, приміщення 27)

2/ Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД КЕПІТАЛ ФІН

3/ ДВ Фінанс Корпорейшн Лімітед

4/ Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи ЛУГАНСЬКГАЗ

Представники сторін не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю МОДУС ОПЕРАНДІ в межах справи № 908/2146/23 про банкрутство позивача, звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовної заявою до Акціонерного товариства ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ про стягнення 83 000,00 грн., заборгованості.

Ухвалою суду 16.10.2023 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МОДУС ОПЕРАНДІ до відповідача - Акціонерного товариства ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ, про стягнення 83 000,00 грн, для розгляду в межах справи № 908/2146/23 про банкрутство позивача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.11.2023 о/об 11:30 год.

Сторони у судове засідання не направили своїх представників, про що повідомлені своєчасно та належним чином (увала від 16.10.2023 направлена на електронні адреси позивача, відповідача). Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність належно повідомлених про розгляд справи сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити рішення з метою дотримання розумного строку розгляду справи.

Дослідивши матеріалами позовної заяви, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви, у зв`язку з наступним.

За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

26.02.2020 року між AT «ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ» (Замовник) та АО «АЮРЛЕКС» (Виконавець) був укладений договір №84/20 про надання юридичних послуг (надалі по тексту - Договір №84/20), за змістом якого Виконавець зобов`язується надавати юридичні послуги Замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у Договорі за погодженням сторін, а Замовник своєчасно, у встановлені цим Договором строки, оплачувати вартість наданих послуг та додаткових витрат, понесених Виконавцем у зв`язку з компенсацією витрат на відрядження представника Сторони, державного мита, нотаріальних послуг, реєстраційних зборів, інших платежів, що не включаються в предмет договору.

Відповідно до п.5.2 Договору №84/20 вартість послуг за даним Договором становить 830 000,00 грн. без ПДВ.

Грошові суми цього Договору перераховуються Замовником на рахунок Виконавця згідно виставлених рахунків (п. 5.3 Договору №84/20).

При належному виконанні умов цього Договору, Сторони підписують Акт про виконання зобов`язання. Вищеказаний акт підписується Сторонами після виконання обов`язків, що випливають з цього Договору та перерахунку коштів, що виступають платою за надані послуги (п. 5.5. Договору №84/20).

Так, протягом березня - травня 2020 року Виконавцем на виконання умов Договору №84/20 надавались юридичні послуги, про що складено Акти виконаних послуг за Договором №84/20 про надання юридичних послуг від 26.02.2020 року №3, №4, №5, підписані обома сторонами.

Виконавцем договірні зобов`язання були виконані належним чином, в повному обсязі та в строк, відповідно до вимог Договору №84/20, а Замовник розрахувався за вказані послуги частково, сплативши 166 000,00 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 83 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію па користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона мас право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж положення містяться і в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.І ст. 903 ЦК України).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, Замовник, в порушення ст.ст. 14, 525, 526, 530. 629, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, своєчасно та у повному обсязі не розрахувався із Виконавцем за надані послуги.

05 жовтня 2023 року між Адвокатським об`єднанням «АЮРЛЕКС» (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДУС ОПЕРАНДІ» (Цесіонарій) укладено Договір 02/10-1 про відступлення права вимоги (цесії), згідно п. 1 якого в порядку та на умовах, визначеними цим Договором, Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає Кредитором за грошовими вимогами Цедента до Акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ» (місцезнаходження та платіжні реквізити: 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Заводська, 2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00130820, р/р № НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 305482), яке надалі іменується "Боржник".

У відповідності до п. 2 Договору про відступлення права вимоги Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника повернення заборгованості з оплати наданих юридичних послуг в сумі 83 000,00 гри, за договором №84/20 про надання юридичних послуг від 26.02.2020 року.

До Цесіонарія, з моменту підписання даного Договору Сторонами, переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього Договору.

Право вимоги Цедента, що відступається Цесіонарієві, засвідчується: договором №84/20 про надання юридичних послуг від 26.02.2020 року; актами виконаних послуг №3, №4, №5 за березень - травень 2020 року; іншими документами, як-то заяви, звернення, листи, довідки, платіжні документи щодо виконання сторонами зобов`язань за вказаними договорами і свідчать про наявність у Боржника заборгованості перед Цедентом, право вимоги якої відступасться (передасться) за цим Договором

У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок переданім ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, AT «ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ», повинно сплатити ТОВ «МОДУС ОПЕРАНДІ» суму заборгованості в розмірі 83 000,00 грн.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у розмірі 83 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За змістом ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст.74 ГПК України).

Згідно з ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ, код ЄДРПОУ 00130820 (51925, Дніпропетровська область, м Кам`янське, вул. Заводська, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОДУС ОПЕРАНДІ, код ЄДРПОУ 44171507 (69006 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 18, корпус Б) заборгованість за надані послуги у розмірі 83 000 (вісімдесят три тисячі) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

Судове рішення складено та підписано-08.11.23.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.