Ухвала

від 07.11.2023 по справі 910/26758/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.11.2023Справа № 910/26758/14

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів: головуюча суддя Грєхова О.А., суддя Босий В.П. та суддя Літвінова М.Є. розглянувши

заяву Військової частини НОМЕР_1

про видачу дублікату судового наказу

у справі № 910/26758/14

за позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі

1) Міністерства оборони України

2) Центрального військового клінічного санаторію " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний центр"

про стягнення 2881784,00 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2015 у справі № 910/26758/14 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний центр" на користь Центрального військового клінічного санаторію "ІНФОРМАЦІЯ_1" (військова частина НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 2 881 784 грн. 00 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний центр" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5635 грн. 68 коп.

31.03.2015 на виконання вказаного рішення було видано відповідні накази.

06.11.2023 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником Військової частини НОМЕР_1 подано заяву про видачу дублікату судового наказу по справі № 910/26758/14

06.11.2023 розпорядженням керівника апарату за № 05-23/1231/23 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/26758/14 у зв`язку із закінченням терміну повноважень у головуючого судді Отрош І.М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023, справу № 910/26758/14 передано для розгляду заяви про видачу дублікату судового наказу колегії суддів у складі: головуюча суддя Грєхова О.А., суддя Босий В.П. та суддя Літвінова М.Є.

Відповідно до п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Водночас, частиною 2 ст. 170 ГПК України визначено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Однак, жодних доказів в підтвердження направлення поданої заяви - Заступнику військового прокурора Вінницького гарнізону та Міністерству оборони України, як до електронного кабінету, так і у паперовій формі листом з описом вкладення, заявником не надано.

Частиною 4 ст. 170 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляд у.

За наведених обставин, оскільки подана заява не містить належних доказів надіслання поданої заяви всім учасникам справи, суд дійшов висновку про необхідність повернення поданої заявником заяви без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що про означені недоліки скаржнику вже було зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у даній справі іншим складом суду.

У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:

« 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.»

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

При цьому, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 170, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Військової частини НОМЕР_1 видачу дублікату судового наказу повернути без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя О.А. Грєхова

Судді В.П. Босий

М.Є. Літвінова