Рішення

від 08.11.2023 по справі 910/8070/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2023Справа № 910/8070/22за позовом Приватного підприємства "Теплодар-2"

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про стягнення 414 140,91 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Теплодар - 2" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення суми страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту/преміум №07/107-65-009201-21 від 20.12.2021 у розмірі 414 140,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.

26.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову та наводить розрахунок залишків ЗТЗ, та клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 15.12.2022 призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експерта поставлено питання: "Яка вартість залишків, придатних для подальшої реалізації/використання автомобіля Mercedes-Benz GLE 350D, днз НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 станом на дату ДТП 31.01.2022?; зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

08.08.2023 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із матеріалами справи надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта.

Ухвалою суду від 11.08.2022 поновлено провадження у справі та надано сторонам строк для надання до суду пояснень по суті спору.

Сторони правом на подання пояснень не скористалися, пояснень по суті спору не надали.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.12.2021 між позивачем (страхувальником) та відповідачем (страховиком) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту / преміум №07/17-65-009201/21, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та застрахованим додатковим обладнанням, що визначені в розділі 5 договору.

Відповідно до п. 5 договору, застрахованим транспортним засобом є автомобіль Mercedes-Benz GLE 350D, днз НОМЕР_1 , 2019 року випуску.

31.01.2022 мав місце страховий випадок, внаслідок якого було пошкоджено застрахований автомобіль.

Листом ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" від 09.05.2022 №220000531851-3 повідомило позивача про прийняте рішення, зокрема на підставі страхового акта №220000531851, відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 678 000,00 грн.

Не погодившись із розміром страхового відшкодування позивач направив відповідачу претензію від 20.07.2022, у якій посилається на експертний висновок №2857 від 06.06.2022, яким встановлено, що утилізаційна (залишкова) вартість автомобіля становить 522 859,09 грн, просить переглянути рішення про виплату страхового відшкодування щодо розміру відшкодування.

У відповідь на претензію відповідач зазначив, що вартість залишків транспортного засобу було визначено на підставі отриманої пропозиції "AUTOonline", яка узгоджується із умовами договору, а тому підстави для перегляду прийнятого рішення про виплату страхового відшкодування відсутні.

Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку із відшкодування невиплаченої суми страхового відшкодування за укладеним договором добровільного страхування наземного транспорту.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати застосування в своїх відносинах юридично-значимих повідомлень (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №756/15123/18).

Пунктом 26 договору визначено порядок та умови здійснення виплати стразового відшкодування. Зокрема, сторони дійшли згоди, що для прийняття рішення про кваліфікацію страхового випадкуяк пошкодження або як знищення (повна (конструктивна) загибель) ЗТЗ (ЗДО) страховик має право замовити експертне дослідження (висновок спеціалістів експертної організації, висновок оцінювача), виконаного відповідно до Методики оцінки ТЗ (п. 26.2). Розмір страхового відшкодування визначається з урахуванням розміру прямого матеріального збитку, завданого страхувальнику в результаті страхового випадку, з урахуванням умов, встановлених в договорі (п. 26.3). У випадку знищення (повної (конструктивної) загибелі) ЗТЗ (ЗДО) внаслідок будь-якого ризику або у разі втрати ЗТЗ (ЗДО) внаслідок ризику "незаконне заволодіння" розмір прямого матеріального збитку встановлюється в розмірі дійсної вартості ЗТЗ (ЗДО) на дату настання страхового випадку, яка визначається на підставі експертного дослідження (висновку спеціаліста експертної організації), виконаного відповідно до Методики оцінки ТЗ або на підставі розрахунку страховика, виконаного згідно з Методикою оцінки ТЗ (п. 26.4). Розмір страхового відшкодування (при знищенні ЗТЗ (ЗДО) здійснюється наступним чином: СВ=ДВТЗ*КП-Ф-СВВО-ВЗ+ЗВ-НП, де: СВ-страхове відшкодування, ДВТЗ - дійсна вартість ТЗ на дату настання страхового випадку; КП - коефіцієнт недострахування; Ф - франшиза; СВВО - сума відшкодувань, отримана страховиком від осіб, відповідальних за завдані збитки; ВЗ - вартість залишків ЗТЗ (ЗДО), придатних для подальшої реалізації/використання; ЗВ - розмір документально підтверджених витрат, необхідність здійснення яких виникла у страхувальника в результаті страхового відшкодування; НП - розмір несплачених страхових платежів (п. 26. 9.2). ВЗ - вартість залишків ЗТЗ (ЗДО), придатних для подальшої реалізації/використання. Вартість залишків визначається на підставі пропозиції "AUTOonline" або в розмірі, письмово погодженому між сторонами, або на підставі експертного дослідження (висновку спеціаліста експертної організації, висновку оцінювача), виконаного відповідно до Методики оцінки ТЗ (п. 26.8).

Відповідно до п. 32.2 договору, при виникненні спорів з причин та розміру збитків кожна із сторін має право вимагати проведення експертного дослідження. Експертне дослідження (висновок спеціаліста експертної організації, висновок оцінювача) проводиться за рахунок сторони, яка вимагає її проведення. Якщо експертиза проводилася за рахунок страхувальника і результати експертизи були визнані страховиком, то останній відшкодовує страхувальникові зазначені витрати.

Позивачем долучено до матеріалів справи експертний висновок №2857 автотоварознавчої експертизи від 06.06.2022, відповідно до якого експерт дійшов наступних висновків: вартість матеріального збитку, який завданий власнику автомобіля Mercedes-Benz GLE 350D, днз НОМЕР_1 , з технічної точки зору, станом на 31.01.2022, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 31.01.2022 становила 1 698 695,73 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz GLE 350D, днз НОМЕР_1 станом на дату ДТП, яка мала місце 31.01.2022 становила 2 381 308,35 грн; утилізаційна (залишкова) вартість у пошкодженому стані автомобіля Mercedes-Benz GLE 350D, днз НОМЕР_1 станом на дату після ДТП, яка мала місце 31.01.2022 становила 522 859,09 грн.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що долучений висновок експерта не є належним доказом, оскільки експертом визначена саме утилізаційна вартість, у той час як умовами договором передбачено врахування вартість залишків ЗТЗ (ЗДО), придатних для подальшої реалізації/використання.

Відповідно до п. 2.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2002 №142/5/2092, утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу не придатного для експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних і придатних до експлуатації складників. Вартість придатних залишків - це реальна ціна автомобіля в пошкодженому вигляді, враховуючи деталі, які можуть бути реалізовані з урахуванням витрат на їх демонтаж, зберігання і продаж. Інакше кажучи, вартість придатних залишків - це ціна придатних до роботи деталей та частин, що були у користуванні, з якої відняті витрати на демонтаж пов`язаний з реалізацією.

Таким чином, положеннями Методики оцінки передбачено дві окремих бази для оцінки ТЗ.

Враховуючи, що сторонами у договорі передбачено використання вартості залишків ЗТЗ (ЗДО), придатних для подальшої реалізації/використання, суд відхиляє доводи позивача із посиланням на долучений експертний висновок щодо неправомірності розрахунку суми страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у належний спосіб належними та допустимими доказами, обставини, які зазначаються ним у позові, зокрема щодо визначення іншого ніж вказаний страховиком розміру вартості залишків ЗТЗ (ЗДО), придатних для подальшої реалізації/використання.

Суд зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, позивач не був позбавлений можливості подати власний висновок експерта на підтвердження заявлених вимог щодо вартості залишків ЗТЗ (ЗДО), придатних для подальшої реалізації/використання, як то передбачено умовами укладеного договору.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що відмова відповідача перегляді рішення про виплату страхового відшкодування в частині розміру відшкодування є обґрунтованою, відповідає нормам Закону України "Про страхування" та умовам договору; позивачем не спростовано правомірність прийнятого відповідачем рішення та визначеного розміру вартості залишків ЗТЗ (ЗДО), придатних для подальшої реалізації/використання при розрахунку суми страхового відшкодування.

Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за покладаються на позивача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Теплодар-2" до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення 414 140,91 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна