Ухвала

від 08.11.2023 по справі 925/980/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08 листопада 2023 року Справа № 925/980/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від першого позивача представник не з`явився,

від другого позивача представник не з`явився,

від третього позивача представник не з`явився,

від четвертого позивача представник не з`явився,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом

1. ОСОБА_1 , м. Черкаси;

2. ОСОБА_2 , с. Яснозір`я, Черкаського району,

Черкаської області;

3. ОСОБА_3 , с. Бобриця, Канівського району,

Черкаської області;

4. ОСОБА_4 , м. Черкаси

до релігійної організації СВЯТО-СТРІТЕНСЬКА ПАРАФІЯ

Черкаської єпархії Української Православної Церкви

(Православної Церкви України), м. Черкаси, м. Черкаси

про визнання недійсним рішення загальних зборів релігійної громади

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до релігійної громади СВЯТО-СТРІТЕНСЬКОЇ ПАРАФІЇ Черкаської єпархії Української Православної Церкви про визнання недійсним рішення загальних зборів релігійної громади СВЯТО-СТРІТЕНСЬКОЇ ПАРАФІЇ Черкаської єпархії Української Православної Церкви від 29 червня 2023 року стосовно виходу з підпорядкування Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви (УПЦ) і про перехід до Православної Церкви України (ПЦУ), зміни офіційного найменування релігійної громади та внесення змін до Статуту СВЯТО - СТРІТЕНСЬКОЇ ПАРАФІЇ УПЦ, шляхом викладення його в новій редакції.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 13 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Змінено назву відповідача по справі з релігійної громади СВЯТО-СТРІТЕНСЬКОЇ ПАРАФІЇ Черкаської єпархії Української Православної Церкви на релігійна організація СВЯТО-СТРІТЕНСЬКА ПАРАФІЯ Черкаської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) м. Черкаси.

Клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

Витребувано в Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації копії документів, перелік яких вказано в ухвалі суду від 13 вересня 2023 року.

Відкладено підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 11 жовтня 2023 року.

Ухвалою від 11 жовтня 2023 року відкладено підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 08 листопада 2023 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду справи №906/1330/21 Великою Палатою Верховного Суду з наступних підстав.

Позивачі звертаючись до суду з відповідним позовом вважають незаконним рішення загальних зборів релігійної громади Свято- Стрітенської Парафії УПЦ від 29 червня 2023 року (про зміну канонічної приналежності релігійної громади шляхом виходу релігійної громади з підпорядкування УПЦ та переходу до ПЦУ).

Як на підставу своїх вимог позивачі зазначають, що 29 червня 2023 року рішення загальних зборів про зміну канонічної приналежності релігійної громади Свято-Стрітенської Парафії УПЦ відбулося з порушенням норм Закону України Про свободу совісті та релігійні організації та з порушенням Статутів Свято-Стрітенської Парафії УПЦ, Черкаської єпархії УПЦ та Статуту Української Православної Церкви.

Зокрема, позивачі стверджують, що спірне рішення було прийнято не уповноваженими особами, які не є членами Релігійної громади СВЯТО-СТРІТЕНСЬКОЇ ПАРАФІЇ Черкаської Єпархії Української Православної Церкви та не є членами Загальних (Парафіяльних) зборів цієї релігійної громади.

Судом встановлено, що Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 липня 2023 року у справі №906/1330/21 за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про визнання недійсним протоколу загальних зборів та визнання недійсним статуту, прийнято до розгляду справу №906/1330/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 вересня 2022 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про визнання недійсним протоколу загальних зборів та визнання недійсним статуту.

У своїй ухвалі Велика Палата Верховного Суду зазначає, що передаючи справу колегія суддів палати КГС ВС вказала, що згідно із чинним законодавством держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і зміну такої підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами (частина третя статті 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації).

Також закон визначає, що членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення та на вимогах статуту (положення) релігійної громади (частина друга статті 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації).

В ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати судді палати КГС ВС також звертають увагу на те, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади (частина четверта статті 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації).

Отже, Закон чітко передбачає можливість прийняття рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади. Такі положення застосовні, якщо відповідно до вимог статуту (положення) релігійної громади можливо встановити кількість членів релігійної громади.

Водночас, на думку суддів палати КГС ВС, в законі існує прогалина щодо вирішення цього питання, якщо релігійна громада, користуючись своїм правом самостійно вирішувати свої внутрішні справи, не визначила у статуті на власний розсуд порядок прийняття нових та виключення існуючих членів, порядок обліку членів громади. Так само Закон не регламентує порядок правового статусу вірян (прихожан) церкви, що ототожнюють себе як члени релігійної громади, але не визнаються такими її керівником, тощо. Подолання цієї законодавчої прогалини у спосіб, сумісний зі статтями 9, 11 Конвенції, є завданням суду.

Беручи до уваги наявність прогалини в законодавчому регулюванні питання визначення необхідної кількості членів релігійної громади для прийняття рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту у разі, коли загальна кількість членів не визначена, ураховуючи необхідність вирішення питання застосування аналогії закону чи права у цій справі, а також зважаючи на те, що питання у справі стосується захисту прав людини і основоположних свобод, що гарантуються Конституцією України та Конвенцією, і вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі, Суд вважає, що у межах цієї справи наявні ознаки якісного критерію виключної правової проблеми у справі, вирішення якої є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

В своїй ухвалі КГС ВС також вказав, що аналіз судової практики, здійснений на підставі інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить що значна кількість справ у спорах, що пов`язані зі зміною підлеглості релігійної громади (в тому числі з «колишніми» керівниками релігійних громад щодо усунення їх від користування будівлями після здійснення зміни підлеглості) розглядаються як в судах господарської (зокрема, справи № 910/12018/22, 910/14722/22, 924/356/23, 924/278/23, 906/820/22, 902/1043/21, 911/1900/22, 903/511/22, 910/13963/21, 727/5571/19, 902/1283/21, 918/74/22, 910/18406/21, 727/5575/19, 910/4517/22 та інші), так і цивільної юрисдикції (справи № 359/1946/23, 567/1464/22, 167/439/22 та інші), що ілюструє наявність кількісного критерію у цій справі.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

На час розгляду справи №925/980/23 не закінчено перегляд справи №906/1330/21 в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Таким чином, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №925/980//23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №906/1330/21, оскільки правовідносини учасників у цих двох справах є подібними.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись п.7 ч. 1 ст. 228, ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі №925/980/23 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №906/1330/21.

2.Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович