Ухвала

від 31.10.2023 по справі 462/5116/22

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/5116/22

УХВАЛА

31 жовтня 2023 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Петришак С.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гнитки Т.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Торгівельно-логістичний центр» до Приватного підприємства «Едель», Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» та ОСОБА_2 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів,

встановив:

В провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ПП «Торгівельно-логістичний центр» до ПП «Едель», АТ «Міжнародний інвестиційний банк», ТОВ «Грінера Україна» та ОСОБА_2 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів.

Ухвалою суду від 02.11.2022 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні 31.10.2023 року представником відповідача ТОВ «Грінера України» - адвокатом Гниткою Т.Ю. було заявлено клопотання про передачу на підставі ч. 2, 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкруцтва цивільної справи за позовом ПП «Торгівельно-логістичний центр» до ПП «Едель», АТ «Міжнародний інвестиційний банк», ТОВ «Грінера Україна» та ОСОБА_2 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів до Господарського суду Львівської області, на розгляді якого перебуває справа №914/2576/23 про банкрутство ПП «Едель».

Заслухавши доводи представника відповідача, думку представника позивача ПП «Торгівельно-логістичний центр» - Цукорник С.Г., яка проти задоволення клопотання заперечила, посилаючись на відсутність підстав для передання справи на розгляд господарського суду, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як передбачено п.8 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.1 та абз.1 ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Згідно з абз.1 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, введеного в дію з 21.10.2019 року, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.01.2020 року справа № 607/6254/15-ц, суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Отже, з огляду на положення законодавства України, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Як було встановлено судом, ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 року у справі №914/2576/23 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП «Едель» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ПП «Едель».

Враховуючи наведене та те, що стороною у даній справі є ПП «Едель», щодо якого є відкрито провадження про банкрутство, а предметом цього спору є, зокрема, скасування державної реєстрації права власності ПП Едель» на будівлі під літ. «Г-1» і літ.«Г1-1», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1; визнання недійсним іпотечного договору №00006.13-СBD/PL.108 від 31.05.2013 в частині передачі ПП «Едель» в іпотеку ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» вказаних нежитлових будівель під літ. «Г-1» і літ.«Г1-1», тобто заявлено майнові вимоги до ПП «Едель» і спір стосується його майна, суд, дійшов висновку, що матеріали справи за позовом ПП «Торгівельно-логістичний центр» до ПП «Едель», АТ «Міжнародний інвестиційний банк», ТОВ «Грінера Україна» та ОСОБА_2 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів, підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду Львівської області, в провадженні якого перебуває справа № 914/2576/23 про банкрутство ПП «Едель».

Керуючись ст.261, 353 ЦПК України, ст.20 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства,

постановив:

Клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» - адвоката Гнитки Тетяни Василівни - задовольнити.

Справу за позовом Приватного підприємства «Торгівельно-логістичний центр» до Приватного підприємства «Едель», Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» та ОСОБА_2 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів передати до Господарського суду Львівської області (79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128), в провадженні якого перебуває справа №914/2576/23 про банкрутство Приватного підприємства «Едель».

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 06.11.2023 року.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний