Рішення

від 27.07.2023 по справі 555/459/20

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/459/20

Номер провадження 2/555/11/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі :

головуючий суддя - Старовецька Ю.В.

при секретарі - Григорієвій В.М.

за участю представника позивача - адвоката Вотави І.Л.

представників відповідача - адвокатів Остапенка В.С., Власюка П.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Березне цивільнусправу запозовом Державногоспеціалізованого господарськогопідприємства «ЛісиУкраїни» вособі філії«Березнівське лісовегосподарство» до ОСОБА_1 простягнення матеріальноїшкоди,заподіяної підприємству,-

В С Т А Н О В И В:

І.Стислий виклад позиції позивача

Позивач в обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що 29 жовтня 1999 року наказом № 319-к Державного комітету лісового господарства України ОСОБА_2 (батька відповідача) було призначено по контракту порядком переводу на посаду директора Березнівського держлісгоспу об`єднання «Рівнеліс» на строк з 03.09.1999 року по 08.09.2004 року.

17 квітня 2002 року рішенням №2 виконавчого комітету Березнівської міської ради затверджено рішення адміністрації та профспілкового комітету Березнівсько ДЛГ про надання житлової площі ОСОБА_2 та видано ордер на житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 87,1 кв.м., сім`я якого складається з 4-х осіб та перебувала на обліку ДЛГ з 25.12.2000 року.

До моменту прийняття вказаного вище рішення будинок перебував на балансі Березнівського лісгоспу та був підключений до трансформаторної підстанції, яка знаходилась на території Березнівської лісодільниці, а отже не виникало потреби встановлювати окремий лічильник в будинку, оскільки облік використаної електроенергії в ньому здійснювався лічильником підприємства.

Як стало відомо, ОСОБА_2 (батько відповідача) за період перебування на посаді директора в ДП «Березнівське лісове господарство» та до травня 2019 року користувався послугами з розподілу та постачанню (передачі) електричної енергії, не встановивши окремих приладів обліку електроенергії в будинку, в той час як спожита електроенергія фіксувалась лічильником підприємства та відповідно оплачувалась останнім за власним тарифом.

07 вересня 2004 року наказом № 287-к Державного комітету лісового господарства України, у зв`язку із закінченням терміну дії контракту, укладеного з директором Березнівського держлісгоспу лісогосподарського об`єднання «Рівнеліс» ОСОБА_2 укладено контракт на новий строк з 09.09.2004 року по 08.09.2009 року.

09 вересня 2009 року наказом № 480-к Державного комітету лісового господарства України, ОСОБА_2 призначено за контрактом на посаду директора державного підприємства «Березнівське лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства з 09.09.2009 року по 31.12.2014 року.

14 жовтня 2014 року наказом № 590-к Державного комітету лісового господарства України, припинено трудовий договір з ОСОБА_2 та звільнено його з посади директора державного підприємства «Березнівське лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства з 15.10.2014 року у зв`язку з виходом на пенсію згідно ст. 39 КЗпП України.

26 березня 2016 року між ОСОБА_1 та Державним агентством лісових ресурсів України було укладено контракт з керівником державного підприємства «Березнівське лісове господарство» на строк з 29.03.2016 року по 28.03.2019 року.

З 20 травня 2019 року згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України №246-к, керівником державного підприємства «Березнівське лісове господарство» призначено ОСОБА_3

24 червня 2019 року директору ДП «Березнівський лісгосп» Кльопу Л.Л. були надані письмові пояснення начальником Березнівської ЛЗД ОСОБА_4 , згідно яких останнім на початку травня 2019 року було виявлено кабель у напрямку міського парку, зважаючи на те, що за період роботи ОСОБА_4 на посаді начальника Березнівської ЛЗД підключень чи інших робіт по зазначеному кабелю не проводилось, було прийнято рішення про його відключення.

Так, після відключення кабелю, на адресу ДП «Березнівське лісове господарство» надійшла заява від ОСОБА_2 від 12.06.2019 з проханням надати згоду на підключення будинку по АДРЕСА_1 до електромереж лісгоспу. Згодом відповідачем подано повторно заяву про надання дозволу на підключення. Вказані дії безумовно підтверджують той факт, що ОСОБА_2 без відповідних документів та дозволів безперешкодно користувався електричною енергією до моменту відключення кабелю підприємством.

До трудових обов`язків ОСОБА_1 , який перебував на посаді директора ДП «Березнівське лісове господарство» з 26.03.2016 року по 28.03.2019 року, було віднесено обов`язки з забезпечення дотримання режиму економії ресурсів та їх ефективного використання, забезпечення високоефективної і стабільної роботи підприємства, зміцнення його матеріального стану.

Зважаючи на специфіку роботи керівника, перебуваючи на посаді директора ДП «Березнівське лісове господарство» відповідачу було відомо той факт, що будинок не перебуває на балансі підприємства, однак останній не вчинив жодних дій з метою економії матеріальних ресурсів підприємства, та не повідомив ОСОБА_2 про необхідність негайного відключення його будинку від електромережі підприємства та компенсації шкоди завданої підприємству.

Таким чином, винними протиправними діями відповідача підприємство зазнало витрат, спричинених незаконними, необґрунтованими виплатами (переплатами) на користь енергопостачальної організації, за електроенергію, яку фактично не споживало. Можливість повернення таких переплат з організацій, яка їх одержала, втрачена.

Згідно постанови НКРЕКП № 1338 від 14.10.2010 року, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, ДП «Березнівський лісгосп» визначено розрахунок втрат від не облікованого використання електричної енергії з мережі Березнівської лісозаготівельної дільниці підприємства за період з січня 2017 року по квітень 2019 року, які становлять 59873 кВт на суму 157 723 грн. 41 коп.

24 грудня 2019 року протоколом засідання Інвентаризаційної комісії ДП «Березнівський лісгосп» розглянуто Акт та ухвалено рішення про погодження шкоди в сумі 157 723 грн. 41 коп. (застосовано позовну давність 3 роки до моменту відключення кабелю).

Оскільки відповідач, перебуваючи на посаді директора ДП «Березнівське лісове господарство» був посадовою особою, тому повинен нести відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству.

В даному випадку позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 157 723 грн. 41 коп. як з колишнього керівника ДП «Березнівське лісове господарство», який шляхом невиконання покладених на нього обов`язків, допустив завдання значних матеріальних збитків підприємству.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Вотава І.Л. підтримала позовні вимоги в повному об`ємі.

ІІ. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, про що було подано відзив. Сторона відповідача вказує, що визначений позивачем розмір завданої шкоди, яка обрахована ним згідно постанови НКРЕКП №1338 від 14.10.2010, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, є безпідставним. Згідно п.1.2 постанови НКРЕКП №1338 від 14.10.2010, яка діяла в період з 14.10.2010 по 27.07.2019, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

17.02.2002 рішенням виконавчого комітету Березнівської міської ради №2 було затверджено рішення адміністрації та профспілкового комітету Березнівського ДЛГ про надання житлової площі ОСОБА_2 та видано ордер на житловий будинок АДРЕСА_1 , що перебував на балансі держлісгоспу та був підключений до трансформаторної підстанції, що розташована на Березнівській лісодільниці. Як відомо, і це не заперечується позивачем, вказаний житловий будинок, раніше був діючою і протягом тривалого часу експлуатованою конторою Березнівського лісництва Березнівського ДЛГ.

Таким чином ОСОБА_2 , як власник житлового будинку АДРЕСА_1 , за період свого проживання до травня 2019 року не вчинив жодної із дій, як споживач (фізична особа), які можна розцінити, як порушення правил користування електричною енергією для населення, що передбачені главою 3 п.1-7 постанови НКРЕКП №1338.

Главою 4 постанови НКРЕКП №1338 від 14.10.2010 визначений порядок складання акта про порушення. Зокрема, п.4.1. визначає, що факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ (z0417-96 ) або ПКЕЕН (1357-99-п ) оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

05.11.2019 виконуючим обов`язків енергетика ДП «Березнівське лісове господарство» Глущиком В.Г., виконуючим обов`язків головного інженера ОСОБА_5 , електриком ОСОБА_6 складено «Акт про встановлення факту витоку електричної енергії по кабельній лінії від трансформаторної підстанції ТП-62 до житлового-будинку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 », який повністю не відповідає тим вимогам та не має відомостей, які обов`язково повинен містити «Акт про порушення», перелік яких визначений главою 4 постанови НКРЕКП №1338 від 14.10.2010.

З огляду на викладене, засвідчення /акт від 5.11.2019 та довідка від 12.12.2019 №1874/06-14, на підставі яких позивач обґрунтовує розмір матеріальної шкоди заподіяної відповідачем, у відповідності до вимог ст.ст.77,78,79 ЦПК України, не можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами для підтвердження позивачем своїх вимог.

На підставі п.6 Контракту з керівником державного підприємства Березнівське лісове господарство» від 28.03.2016, укладеного між ОСОБА_1 та Державним агентством лісових ресурсів України зазначено, що Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, Статутом чи Положенням про об`єднання, підприємство, установу, організацію та цим контрактом.

ДП «Березнівське лісове господарство» у своєму штатному розписі має посади спеціально визначених осіб, зокрема, енергетика та головного бухгалтера підприємства. Кожен з них безпосередньо відповідає за свій напрямок роботи, енергетик за енергетичне господарство, а головний бухгалтер за фінанси підприємства. Тому саме ці особи, в першу чергу, поряд з керівником підприємства, у разі порушення ними всіма трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяна пряма дійсна шкода підприємству, можуть нести матеріальну відповідальність.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України слідує, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків тільки за пряму дійсну шкоду,) лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Таким чином, на думку сторони відповідача, позивачем не доведено наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу для покладення матеріальної відповідальності на відповідача як працівника.

З урахуванням наведеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заперечення проти позовних вимог, що викладені у відзиві, у задоволенні позову просять відмовити.

ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову, оскільки як директор здійснював загальне керівництво діяльністю підприємства, до його посадових обов`язків не належало контролювати використання електричної енергії, крім того, його ніхто не повідомляв про факти понаднормового використання електричної енергії на підприємстві. Також відповідач вказав, що його батько ОСОБА_2 в кінці 2017 року переніс оперативне втручання і тому лише періодично проживав у житловому будинку АДРЕСА_1 .

ІІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

17 березня 2020 року було відкрито провадження у цивільній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14.04.2020 року стороною відповідача було подано відзив.

21.04.2020 року позивачем ДП «Березнівське лісове господарство» було подано відповідь на відзив.

02.06.2020 року представником позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

16.03.2023 року представником позивача подано клопотання про виклик свідка, яке судом було задоволено.

13.04.2021 року представником позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

Згідно ухвали Березнівського районного суду Рівненської області від 28.07.2021 року у справі було призначено судову електротехнічну експертизу, провадження у справі зупинено.

12.10.2021 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

18.10.2021 року провадження у справі було поновлено.

Згідно ухвали Березнівського районного суду Рівненської області клопотання експерта було задоволено частково, провадження у справі зупинено.

28.06.2022 року до суду надійшов висновок за результатами проведення судової електротехнічної експертизи, 16.11.2022 року провадження у справ поновлено.

22.03.2023 року залучено до участі у справі в якості правонаступника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Березнівське лісове господарство».

ІV. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини

Згідно з контрактом, укладеним з Державним комітетом лісового господарства України з одного боку та ОСОБА_2 з другого боку - ОСОБА_2 був прийнятий на посаду директора Березнівського держлісгоспу на термін з 09.09.2004 року по 08.09.2009 року.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Березнівської міської ради від 17.04.2002 року №26 «Про виділення житлової площі», розглянувши рішення адміністрації та профспілкової конференції трудового колективу Березнівського держлісгоспу про надання житлової площі ОСОБА_2 , пропозиції комісії з житлових питань при виконкомі міської ради, керуючись Житловим кодексом України, виконком міської ради вирішив, затвердити рішення адміністрації та профспілкового комітету Березнівського ДЛГ про надання житлової площі ОСОБА_2 . Видати ордер на житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 87,1 кв.м. ОСОБА_2 , сім`я якого складається з 4-ох осіб, перебуває на квартирному обліку ДЛГ з 25.12.2000 року.

Відповідно до контракту, укладеного між Державним комітетом лісового господарства України, з одного боку, та ОСОБА_2 ОСОБА_2 був прийнятий на посаду директора Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» ні термін з 09.09.2009 року по 31.12.2014 року.

В період з 29.03.2016 року по 28.03.2019 року керівником державного підприємства «Березнівське лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України відповідно до укладеного контракту був ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.03.2019 року за №157-к «Про припинення трудового договору та звільнення з посади ОСОБА_1 », припинено трудовий договір з ОСОБА_1 та звільнено його з посади директора державного підприємства «Березнівське лісове господарство» 28.03.2019 у зв`язку з закінченням терміну дії контракту за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 20.05.2019 року за №246-к ОСОБА_3 було призначено за контрактом на посаду директора державного підприємства «Березнівське лісове господарство».

Згідно письмових пояснень начальника Березнівської ЛЗД ОСОБА_4 директору ДП «Березнівський лісгосп» Кльопу Л.Л. від 24.06.2019 року, на початку травня 2019 року ним було виявлено кабель у напрямку міського парку. Оскільки за період роботи на посаді начальника Березнівської ЛЗД підключень чи інших електромонтажних робіт по даному кабелю не проводилося, ним було прийнято рішення про його відключення. Роботи по відключенню проводив приватний електрик, тому що електрик лісодільниці був на лікарняному.

12.06.2019 року, 18.06.2019 року ОСОБА_2 звернувся до директора Березнівського ДЛГ із письмовими заявами з метою отримання згоди на підключення до електричної мережі лісгоспу. Проектну документацію та електромонтажні роботи виконають працівники РЕМ, за адресою: вул.Чорновола,8 м.Березне.

Відповідно до листа директора ДП «Березнівський лісгосп» від 09.07.2019 року за №1144/06-14 у зв`язку з виявленням факту крадіжки електричної енергії від трансформаторної підстанції (ТП 562), яка стоїть на балансі ДП «Березнівський лісгосп» та знаходиться на території Березнівської лісодільниці за адресою АДРЕСА_2 , несанкціонованим самовільним підключенням струмоприймачів до кабельної лінії, вищевказаної електроустановки власником приватного будинку ОСОБА_2 , (адреса АДРЕСА_1 ), директор просить направити уповноваженого спеціаліста Березнівського РЕМ для складання акту про порушення Правил користування електричною енергією та проведення розрахунків вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем названих правил.

Із листа начальника Березнівського РЕМ Кондратюка А.М. від 10.07.2019 року за №103 вбачається, що Березнівський РЕМ зазначає, що гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) не є споживачем Березнівського РЕМ. Крім того, Правилами визначено, що межею балансової належності є точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками власності або користування. Власник електричних мереж юридична або фізична особа, якій на праві власності чи користування належать електроустановки, призначені для розподілу електричної енергії, або юридична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі електричної енергії. Відтак, Березнівський РЕМ вважає, що відсутні правові підстави для направлення представника РЕМ для складання акта про порушення правил користування електричною енергією та стягнення вартості не облікованої електроенергії з ОСОБА_2 .

Відповідно до засвідчення (акту) про встановлення факту витоку електричної енергії по кабельній лінії від трансформаторної підстанції (ТП 562), що знаходиться на території АДРЕСА_2 , до житлового будинку п. ОСОБА_2 за адресою Чорновола,8) від 05.11.2019 року, виконуючим обов`язки енергетика ДП «Березнівський лісгосп» Глущиком В.Г., в.о. головного інженера Цимбалюком І.В., електриком ОСОБА_6 , встановлено факт порушення споживання електричної енергії, а саме факт витоку електричної енергії по кабельній лінії від трансформаторної підстанції (ТП 562), що знаходиться на території АДРЕСА_2 ), до житлового будинку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . Зазначене порушення підтверджується поясненням начальника лісодільниці ОСОБА_4 , заявою про дозвіл на підключення ОСОБА_2 , листом ПАТ «Рівнеобленерго» про те, що ОСОБА_2 не є споживачем Березнівського РЕМ, розрахунком споживання електроенергії дільницею до і після відключення кабельної лінії. Виходячи з наведеного зроблено висновок, що ОСОБА_2 споживав електричну енергію по згаданій вище кабельній лінії без приладу обліку і відповідного договору на постачання електроенергії та безоплатно, що є порушенням правил споживання-електроенергії.

Відповідно до листа директора ДП «Березнівський лісгосп» від 25.07.2019 року за №1245/06-14, ОСОБА_2 повідомлений про те, що відповідно до п.п. 18,20, п.5.5.1. V Розділу Правил роздрібного ринку електричної енергії йому необхідно компенсувати вартість необлікованої електричної енергії , що була ним спожита за останні 3 роки. У разі несплати за електричну енергію яку ОСОБА_2 споживав протягом останніх трьох років, лісгосп змушений буде звертатись до правоохоронних та судових органів.

Згідно довідки розрахунку ДП «Березнівське лісове господарство» від 04.11.2019 року, загальна сума втрати від необлікового використання електричної енергії з мережі Березнівської лісозаготівельної дільниці за період з січня 2017 року по квітень 2019 року становить 59873*2,6343=157 723,41 коп., а саме: добове споживання електричної енергії становить 71,28 кВт. Середньомісячне споживання становить 71,28*30 (днів)=2138,33 кВт. Загально спожита електрична енергія становить 2138,33*28(місяців)= 59873 кВт. Середній тариф споживання електричної енергії за період розрахунку становить 2,6342 грн./кВт.

Відповідно до довідки ДП «Березнівське лісове господарство» від 31.03.2021 року за №06-403, станом на 31.12.2019 року на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» обліковується дебіторська заборгованість в сумі 157423 грн. 41 коп., як шкода завдана неправомірними діями.

Згідно довідки ДП «Березнівське лісове господарство» від 31.03.2021 року за №06-404, станом на 31.12.2020 року на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» обліковується дебіторська заборгованість в сумі 157423 грн. 41 коп., як шкода завдана неправомірними діями.

Відповідно до довідки ДП «Березнівський лісгосп» від 31.01.2020 року за №ЦБ000000005, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працював на посаді директор ДП «Березнівський лісгосп» в період з 16.10.2015 року по 28.03.2019 року. Його дохід за період з 01.02.2019 року по 28.03.2019 року склав 97773 грн. 60 коп.

Згідно протоколу засідання Інвентаризаційної комісії ДП «Березнівський лісгосп» від 24.12.2019 року ухвалено, погодити шкоду завдану підприємству неправомірними діями ОСОБА_2 в сумі 157 723 грн. 41 коп. (межі позовної давності). Для стягнення шкоди завданої підприємству матеріали по даній справі направити до суду.

Відповідно до висновку експерта Київського НДІ судових експертиз (КНДІСЕ) від 17.06.2022 року за №28640/21-46, однією з точок приєднання кабелю, по якому відбувалось електроживлення домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є вхідні клемні затискачі автоматичного вимикача типу АЕ 205ЗМ-100-00 з номінальним струмом 63 Ампера, розташованого у розподільчому щиті трансформаторної підстанції ТП-562, що знаходиться на території Березнівської лісодільниці по вул.Чорновола,26. Другу точку приєднання зазначеного кабелю, а саме: до клем якого увідного комутаційного приладу (автоматичний вимикач, роз`єднувач, запобіжники тощо) був приєднаний кабель та який номінальний струм має зазначений пристрій, встановлений у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , встановити не видається за можливе, оскільки дана інформація у матеріалах справи відсутня, а клопотання експерта у цій частині, задоволено не було.

Зважаючи на відсутність всіх необхідних вихідних даних для визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, провести зазначені розрахунки не видається за можливе.

Крім того, експертом було встановлено наступне: використання Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регу-лювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. №562, у даному випадку не правомірне, оскільки зазначена Методика на момент складання довідки-розрахунку (04.11.2019), втратила чинність згідно Постанови НКРЕ № 1525 від 18.07.2019). Тобто, визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікова/ної внаслідок порушення Правил, треба було визначати за методом, викладеним у п.8.4 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», які набули чинності 11.06.2018 відповідно до Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018; час використання самовільного підключення протягом доби (прийнято у розрахуну -12 год,/добу), не відповідає вимогам п,8А13 Правил де для по-бутових споживачів встановлено - 8 год./добу; обсяг загальної спожитої електричної енергії визначено у довідці-розрахунку за 28 місяців, що не відповідає вимогам п.8.4.8 Правил - де в залежності від виду порушення Правил, виявлених у споживача (викладені у п.8.4.2 Правил), кількість днів повинна становити не більше загальної кількості робочих днів у 6 або 12 календарних місяцях; при розрахунку потужності підключення у довідці-розрахунку прийнято величину електричного струму 30 Ампер, який визначено за перерізом жили кабелю живлення. При цьому відсутні будь-які відомості щодо найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі підключення до електричної мережі з боку споживача, як це зазначено у п.8.4.12 Правил, оскільки зазначений прилад, в разі його наявності, може мати номінальний струм 16 або 25 Ампер (стандартні номінальні струми комутаційних апаратів) або будь-які інші, менші за 30 Ампер, прийнятих у довідці-розрахунку.

З урахування наведеного, експерт у висновку зазначає, що визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, зроблений у довідці-розрахунку ДП «Березнівське лісове господарство» від 04.11.2019 року може бути помилковим, а зважаючи на відсутність усіх необхідних вихідних даних провести зазначені розрахунки не видається за можливе.

Свідок ОСОБА_7 дав показання про те, що з 2006 року він працював на посаді головного механіка Березнівського лісгоспу. До його обов`язків входило зняття показників електролічильників та їх передача до Березнівського РЕМ, в тому числі і електролічильника, що розташований на Березнівській лісозаготівельній дільниці по АДРЕСА_3 . Поруч цієї дільниці також розміщений і будинок, власником якого є ОСОБА_2 . Даний будинок раніше був садибою лісгоспу. Саме від трансформаторної підстанції, що розташована на цій дільниці, було виявлено необліковане використання електричної енергії. Свідок вказав, що періодично помічав, як на його думку, завищене використання електричної енергії ( якого саме часу свідок не пригадує), про що повідомляв керівника ОСОБА_1 , однак керівник з цього приводу йому не давав жодних вказівок. В листопаді 2019 року за вказівкою нового керівника лісгоспу ОСОБА_3 він виконав розрахунок втрат від не облікованого використання електричної енергії від житлового будинку по АДРЕСА_1 . Чи він особисто виявляв факт витоку електричної енергії по кабельній лінії від трансформаторної підстанції (ТП 562), що знаходиться на території Березнівської лісодільниці (вул.Чорновола,26), до житлового будинку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , свідок не пам`ятає. Свідок також зазначив, що спеціальних знань та навичок у сфері використання електричної енергії він не має, тому для складання розрахунку звернувся за консультацією до Рівненського НКРЕ. Йому пояснили, що розрахунок здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією і розрахунок здійснюється на підставі діаметру кабелю. У довідці-розрахунку обсяг спожитої ОСОБА_2 електроенергії було визначено відповідно до вищевказаної методики, чи ОСОБА_2 спожив саме такий обсяг електричної енергії, йому не відомо.

V.Норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

З роз`яснень, викладених у п. 3, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» вбачається, що суд у кожному випадку зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно зі статями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами (ч.1 ст.135-1 КЗпП України).

Згідно зі статтею 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що працівники несуть матеріальну відповідальність:

1) за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов`язків за наявності, порушення працівником трудових обов`язків,

2) наявності прямої дійсної шкоди,

3) причинного зв`язку між порушенням і шкодою та вини працівника.

В трудовому праві діє презумпція невинуватості працівника і на роботодавцеві лежить тягар доводити провину працівника та розмір заподіяної шкоди, тому, обов`язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника за шкоду, передбачену статтею130 КЗпП України,покладається на власника або уповноважений ним орган (стаття 138 КЗпП України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так з приписів ст.76, ч.1, ч.2 ст. 77, ст.ст. 78, 79 і 80, ч.1, ч.44 ст. 81 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що в період з 29.03.2016 року по 28.03.2019 року керівником державного підприємства «Березнівське лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України відповідно до укладеного контракту був ОСОБА_1 .

Пунктом 10 контракту з керівником державного підприємства «Березнівське лісове господарство» від 28.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та Державним агентством лісових ресурсів України визначено обов`язки керівника, серед яких, забезпечення ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів, основних фондів, майна, коштів, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віддані підприємства, дотримання режиму економії ресурсів; забезпечення високоефективної і стабільної роботи підприємства та зміцнення його фінансового стану, отримання прибутку, рентабельність виробництва, ефективне використання коштів, динамічний соціально-економічний розвиток.

Сторона позивача зазначає, що в даному випадку вимога про стягнення матеріальної шкоди звернута до ОСОБА_1 як колишнього керівника ДП «Березнівське лісове господарство», оскільки він шляхом невиконання своїх обов`язків допустив спричинення матеріальних збитків підприємству, а саме не прийняв рішення про негайне відключення будинку ОСОБА_2 від електромережі підприємства, не ініціював позов про стягнення з ОСОБА_2 заподіяної підприємству шкоди.

Згідно п.4 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

Судом встановлено, що пряма дійсна шкода визначена позивачем як витрати, спричинені незаконними, необґрунтованими виплатами (переплатами) на користь енергопостачальної організації за електроенергію, яку підприємство фактично не споживало, у розмірі 157723,41 грн.

Отже, сторона позивача, виходячи із визначеного ЦПК України обов`язку доведення обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, має довести суду, що підприємство сплатило на користь енергопостачальної організації грошові кошти у 157723,41 грн. за електричну енергію, яку спожив Олексієвець М.Г.

Як вбачається із довідки-розрахунку від 04.11.2019 року розмір вказаної шкоди було обраховано позивачем на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зі змінами внесеними постановою НКРЕУ №1338 від 14.10.2010 року. Вказана постанова втратила чинність 27.07.2019 року.

Згідно п.1.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією ця методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N28, або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357.

Відповідно п.1.2 даної Методики методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Отже, вказаний нормативний документ передбачав, що сфера його застосування це відносини між постачальником енергії та споживачем у чітко визначених випадках, а саме, якщо споживач порушив Правила користування електричною енергією, виявлено факти крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Проте в даному випадку ДП «Березнівське лісове господарство» не було постачальником електроенергетики і на момент складання довідки-розрахунку постанова втратила чинність.

У висновку експерта за результатами проведення судової електротехнічної експертизи від 17.06.2022 року №28640/21-46 експерт також вказує на неправомірне використання позивачем у своєму розрахунку Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка втратила чинність, на можливій помилковості довідки-розрахунку позивача за браком усіх необхідних вихідних даних.

Таким чином, суд вважає, що позивач безпідставно застосував Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зі змінами внесеними постановою НКРЕУ №1338 від 14.10.2010 року при визначенні розміру прямої дійсної шкоди.

Суд наголошує, що специфіка матеріальної відповідальності працівника за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків полягає у тому, що:

-- працівник може нести відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду, яка у даній справі включає в себе дві нерозривно пов`язані складові: ОСОБА_2 спожив електричну енергію ( згідно довідки розрахунку загальна спожита електрична енергія 59873 кВт), і підприємство безпідставно переплатило за електроенергію, яку не споживало 157723,41 грн.;

-- для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Як визначає ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона позивача не довела суду належними і достовірними доказами, що ОСОБА_2 спожив електричної енергії 59 873 кВт. Стороною позивача не було представлено суду доказів, які б підтверджували і сам факт сплати підприємством на користь енергопостачальної організації грошових коштів у розмірі 157423,41 грн. за електроенергію, яке підприємство не споживала (будь-які квитанції, бухгалтерські документи). Натомість до справи позивач долучає лише довідки про те, що на позабалансовому рахунку 072 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 157423,41 грн. як шкода, завдана неправомірними діями.

VI. Висновок суду.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що стороною позивача не було доведено наявність обставин, визначених ст.130 КЗпП України, для стягнення з ОСОБА_1 як працівника матеріальної шкоди.

Керуючись ст.130, ст.132, ст.138, ст.ст.76,77,80, 81, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Березнівське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної підприємству відмовити.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Старовецька Ю. В.