Постанова

від 08.11.2023 по справі 2-361/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-361/11

Провадження № 22-ц/801/2109/2023

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О. І.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 рокуСправа № 2-361/11м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Сопруна В. В., Якименко М. М.

Секретар: Кахно О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2023 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у цивільній справі за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Ухвалу постановила суддя Бондаренко О. І.

Ухвалу постановлено у відсутності учасників справи у м. Вінниці

Дата виготовлення повного тексту судового рішення невідома

встановив:

У вересні 2023 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, посилаючись на те, що 10 лютого 2011 року заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області у справі № 2-361/2011 стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» суму заборгованості в розмірі 315 845,85 грн., з яких: непогашений кредит - 268 725,37 грн.; несплачені відсотки - 46 164,24 грн.; підвищені відсотки - 956,24 грн. та стягнуто судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1820,00 грн.

17 січня 2011 року на виконання вищевказаного рішення суду Вінницьким районним судом Вінницької області видано виконавчі листи № 2-361/2011 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості в розмірі 315 845,85 грн., з яких: непогашений кредит 268 725,37 грн.; несплачені відсотки - 46 164,24 грн.; підвищені відсотки - 956,24 грн. та стягнення судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1820,00 грн.

Згідно інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, виконавчий лист № 2-361/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості в розмірі 315 845,85 грн., з яких: непогашений кредит - 268 725,37 грн.; несплачені відсотки - 46 164,24 грн.; підвищені відсотки - 956,24 грн. та стягнення судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1820,00 грн. перебував на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в період з 13 квітня 2020 року по 07 жовтня 2022 року.

07 жовтня 2022 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Довганенком М. В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 61762438.

Згідно інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, виконавчий лист № 2-361/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості в розмірі 315 845,85 грн., з яких: непогашений кредит - 268 725,37 грн.; несплачені відсотки - 46164,24 грн.; підвищені відсотки - 956,24 грн. та стягнення судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1820,00 грн. перебував на виконанні у Вінницькому районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в період з 19 грудня 2019 року по 30 березня 2020 року.

30 березня 2020 року старшим державним виконавцем Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Невмержицькою Я. А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 60916286 .

30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір Факторингу № 30/04/21/ФК2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Універсал Банк» суму фінансування, а АТ «Універсал Банк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору та підписується одночасно з ним. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання права грошової вимоги здійснювались безпосередньо первісним кредитором - АТ «Універсал Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань (відсотки, пеня, штрафи, тощо), умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Враховуючи те, що в додатку № 1 до договору факторингу міститься інформація щодо великої кількості боржників, що є банківською таємницею, розкриття якої має здійснюватися у визначеному законом порядку, у засвідченій копії витягу з додатку № 1 до договору факторингу містяться лише дані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно п. 2.3. договору факторингу відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних АТ «Універсал Банк» за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від АТ «Універсал Банк» до ТОВ «ФК«ЄАПБ» відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку № 1 до цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги визначені цим договором та всі права вимоги за договорами поруки. Сторони підписують акт прийому-передачі реєстру прав вимог в день здійснення оплати суми фінансування згідно п. 3.І. цього договору. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимог - підтверджує факт переходу від АТ «Універсал Банк» до ТОВ «ФК«ЄАПБ» прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору.

Отже, заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2011 року у справі № 2-361/2011 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк», станом на сьогоднішній день, залишається не виконаним.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2023 року заяву задоволено.

Замінено стягувача по виконанню рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2011 року по справі № 2-361/11 за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», у зв`язку з переходом до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав кредитора, відповідно до договору факторингу № 30/04/21/ФК2 від 30 квітня 2021 року.

В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, а в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача, відмовити.

Зазначає, що оскаржувану ухвалу суду вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції не враховано, що з приводу заміни стягувача у справі № 2-361/11 заявник уже неодноразово звертався з аналогічними заявами, в задоволенні яких йому було відмовлено і в ухвалі від 17 липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду проаналізувавши обґрунтування поданої заяви та додані докази, прийшов до висновку що суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши відсутність порушеного заявником питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про заміну стягувача.

Вважає, що ані заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» від 31 серпня 2023 року, ані оскаржувана ухвала Вінницького районного суду Вінницької області не містять підстав для відступлення від висновків Верховного Суду у даній справі.

В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що боржник вважає, що суд першої інстанції виніс оскаржувану ухвалу всупереч положень статті 255 ЦПК України, оскільки у справі наявні підстави для закриття провадження. Зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у цій справі № 2-361/11 уже було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача (позивача) у виконавчих листах, щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Вважає, що у даній справі у зв`язку з наявністю іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, провадження підлягає закриттю.

Заявником ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановлений судом строк надано відзиви на апеляційні скарги боржників, у яких товариство заперечує проти доводів апеляційних скарг, просить їх залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 адвокат Мишковська Т. М. підтримала апеляційну скаргу та погодилася із апеляційною скаргою ОСОБА_2 і просить їх задовольнити.

Представник боржника ОСОБА_2 адвокат Дажук С. М. підтримав апеляційну скаргу і погодився із апеляційною скаргою ОСОБА_1 , просить скаргу задовольнити.

Представник стягувача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився. У поданих відзивах на апеляційні скарги просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників боржників, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Суд першої інстанції постановив ухвалу про задоволення заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» і виходив при цьому зі змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з яких вбачається, що заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Апеляційний суд не може погодитись з зазначеним висновком.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством передбачено порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Частиною першою статті 55 ЦПК України встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до положень статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442, відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу, стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Отже, з системного аналізу законодавства вбачається, що заміна сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України) можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження, тобто вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення.

Оскільки у даному випадку виконавчий документ у виконавчих провадженнях № 60916286 та № 61762438 було повернуто стягувачу (а. с. 7-8), апеляційний суд приходить до висновку, що заміна стягувача у виконавчому листі №2-361/2011, виданому 17 січня 2011 року, регулюється ст. 55 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням норм процесуального права.

Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні заяви про заміну стягувача з тих підстав, що у цій справі № 2-361/11 заявник уже неодноразово звертався з аналогічними заявами в задоволенні яких йому було відмовлено. Вказані доводи апеляційної скарги судом відхиляються, як і посилання на ухвалу Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17 липня 2023 року у цій справі, з урахуванням наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 30 березня 2020 року старшим державним виконавцем Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Невмержицькою Я. А. винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документа, яким є виконавчий лист № 2-361/2011, виданий 17 січня 2011 року Вінницьким районним судом Вінницької області про стягнення солідарно із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості в розмірі 315 845,85 грн., з яких: непогашений кредит 268 725,37 грн.; несплачені відсотки - 46 164,24 грн.; підвищені відсотки - 956,24 грн. та стягнення судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1820,00 грн. (том 3 а. с. 8).

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності (п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

За п. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (постанова Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 240/10258/19).

За ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення суду, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває донині.

Разом з цим, відповідно до п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Отже строки пред`явлення до примусового виконання рішення суду щодо боржника ОСОБА_1 станом на день подачі товариством заяви про заміну стягувача у виконавчому листі 08 вересня 2023 року, не закінчилися.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 11 жовтня 2021 року зверталося до суду із заявою про заміну стягувача (позивача) та сторони виконавчого провадження, у якій просило: 1) замінити стягувача (позивача) АТ «Універсал Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-361/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором, на його правонаступника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»; 2) замінити стягувача (позивача) АТ «Універсал Банк» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Вінницького районного суду у справі № 2-361/11 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на його правонаступника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

При цьому в обґрунтуванні такої заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не зазначало обставин щодо строку звернення до виконання чи виконання судового рішення і взагалі не ставило питання щодо таких строків у відношенні до кожного із боржників (том 2 а. с. 10-11).

За наслідками розгляду цієї заяви відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2023 року (том 2 а. с. 184-186), яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року (том 2 а. с. 217-219).

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на ці зазначені судові рішення, відмовлено ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2023 року, у якій зазначено, що подання заяви про заміну стягувача на його правонаступника після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Подавши 08 вересня 2023 року нову заяву про заміну стягувача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», товариство обґрунтувало в ній питання строків пред`явлення виконавчих документів до виконання щодо обох боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Так, товариство вказало, що виконавчий лист № 2-361/11 про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором перебував на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в період з 13 квітня 2020 року по 07 жовтня 2022 року. 07 жовтня 2022 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Довганенком М. В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (том 3 а. с. 2-5).

За правилами частин 1 і 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років; у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином відлік строку для пред`явлення до примусового виконання рішення суду щодо боржника ОСОБА_2 розпочався із 07 жовтня 2022 року і станом на день подачі заяви про заміну стягувача триває, що крім наведеного підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 07 жовтня 2022 року ВП № 61762438 (том 3 а. с. 7).

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, не заслуговують на увагу, оскільки для закриття провадження у справі на підставі статті 255 ЦПК України необхідна наявність рішення суду або ухвали суду, що набрали законної сили, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Тобто, підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17.

Проте, звертаючись з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі Вх. №20748/23 від 08 вересня 2023 року, заявником були доповнені підстави звернення з заявою, що стосується строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, що є суттєво відмінним стосовно змісту заяви про заміну стягувача Вх. № 20911/21 від 11 жовтня 2021 року.

Крім того, посилання боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» вже зверталось із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області у справі № 2-361/2011 та ухвалою суду, залишеною без змін апеляційним та касаційним судами, було відмовлено у задоволенні такої заяви є безпідставними, оскільки діючим цивільним процесуальним законом не заборонено повторне звернення до суду із заявою про заміну сторони стягувача.

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками, які викладені Верховним Судом в постанові від 29 березня 2021 року у справі №2-5356/10.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

У рішенні в справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За таких обставин, з урахуванням того, що заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2011 року не виконано, заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає задоволенню, шляхом заміни стягувача ПАТ «Універсал Банк» у виконавчих листах № 2-361/2011 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості в розмірі 315 845,85 грн., з яких: непогашений кредит 268 725,37 грн.; несплачені відсотки - 46 164,24 грн.; підвищені відсотки - 956,24 грн. та стягнення судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1820,00 грн., на його правонаступника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав, для заміни стягувача по виконанню рішення суду з посиланням на положення ч. 1 ст. 442 ЦПК України, оскільки правильним буде заміна стягувача у виконавчих листах по справі № 2-361/2011 на підставі положень ч. 1 ст. 55 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала суду, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» у виконавчих листах № 2-361/2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» суми заборгованості в розмірі 315845,85 грн., з яких: непогашений кредит - 268 725,37 грн.; несплачені відсотки - 46 164,24 грн.; підвищені відсотки - 956,24 грн. та стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1820,00 грн., на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ.В. Матківська СуддіВ. В. Сопрун М. М. Якименко

Повний текст судового рішення складено 08 листопада 2023 року