Ухвала

від 07.11.2023 по справі 240/31015/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 листопада 2023 року м. Житомир справа №240/31015/23

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати :

- грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за вислугу (стаж) роботи та як учаснику бойових дій, без урахування святкових днів, при звільненні за період з 1993 року по 07.11.2015року, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції 07.11.2015 з урахуванням індексації;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу:

- грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за вислугу (стаж) роботи та як учаснику бойових дій, без урахування святкових днів, при звільненні за період з 1993 року по 07.11.2015року, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції 07.11.2015 з урахуванням індексації;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 : середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області виплатити позивачу: моральну шкоду, заподіяну внаслідок затримки розрахунку при звільненні зі служби, у розмірі 50 000 гривень.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, позивач в позовній заяві має чітко визначити її прохальну частину.

Проте, з прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 неможливо чітко встановити з якої дати (число, місяць, рік) необхідно визнати протиправними дії та зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за вислугу (стаж) роботи та як учаснику бойових дій, без урахування святкових днів, при звільненні.

Окрім того, відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Позивач не надав обґрунтований розрахунок суми, яку просить стягнути, зокрема не вказав, з чого він виходив, якими інформаційними джерелами користувався та як саме (алгоритм обчислення) він визначав вартість моральної шкоди, та яким чином був обчислений цей розмір позивачем.

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд звертає увагу позивача, що обставини відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та доводяться окремо у кожній справі.

Позивачем не наведені жодні обставини та не надані жодні докази, які б свідчили про те, що рішення, дії та бездіяльність відповідачів, які оскаржуються у цій справі, призвели до заподіяння йому душевних страждань, приниження честі та гідності тощо.

Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.

Зокрема, такий висновок викладено (серед багатьох інших судових рішень): - в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 100679837); - в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №420/15949/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 100408670); - в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92972228), правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96890769).

З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначає, що він не обмежений жодними строками звернення до суду.

З вказаними твердженнями суд не погоджується з огляду на наступне.

Визначаючись з приводу того, чи врегульовано іншими законами інші строки для звернення до адміністративного суду у правовідносинах, пов`язаних із затримкою виплати працівникові усіх сум при звільненні, суд враховує положення статті 233 Кодексу законів про працю України.

Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції до 19.07.2022) встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022 встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.

Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту першого глави XIX Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Тобто тримісячний строк звернення до суду з даним позовом розпочався 01.07.2023 та закінчився 01.10.2023, тоді як позов подано 31.10.2023.

А тому, з огляду на викладене, позивачу необхідно подати клопотання (нове) про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням прохальної частини у відповідності до вимог ч.1 ст. 5 КАС України та відповідну кількість копій для відповідачів та третіх осіб;

- обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування;

- клопотання (нове) про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шуляк