Ухвала

від 03.11.2023 по справі 826/21961/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

03 листопада 2023 року Справа № 826/21961/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №826/21961/15 за позовом ТОВ "Ей джі лоджистікс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третьої особи - Головного управління ДФС України у Львівській області про визнання протиправними результати перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ТОВ "Ей джі лоджистікс" з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третьої особи - Головного управління ДФС України у Львівській області, в якому просило визнати протиправними результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Крафт Компані Плюс» за період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р.; ТОВ «БК Будшляхмаш» за період з 01.09.2014р. по 30.09.2014р., викладені в акті від 29.04.2015р. №247/1-26-50-22- 06:18707047; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015р. №0003412206.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2016р. (справа №826/21961/15) адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 14.05.2015р. №0003412206. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.10.2016р. апеляційну скаргу Інспекції задовольнив, постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства відмовив.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.11.2022р. рішення ОАСК від 01.08.2016р. та постанову КААС від 25.10.2016р. скасовано в частині позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення від 14.05.2015р. №0003412206, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення ОАСК від 01.08.2016р. та постанову КААС від 25.10.2016р. залишено без змін.

Законом України від 13.12.2022р. №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

У подальшому на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом надійшла адміністративна справа №826/21961/15.

12.04.2023р. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

Ухвалою суду від 14.04.2023р. справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 25.05.2023р.

Через неявку без поважних причини представника позивача до судового засідання, розгляд справи відкладався на 14.09.2023р.

Ухвалою суду від 14.09.2023р. визнано неповажною неявку в судове засідання позивача (його представника), адже останній про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань/заяв з цього приводу не подавав. При цьому, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Відкладено розгляд справи на 02.11.2023р.

У судове засідання, призначене на 02.11.2023р. з`явився представник відповідача, позивач втретє не забезпечив явки свого представника до суду, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань/заяв з цього приводу не подавав. При цьому, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Представником відповідача подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ "Ей джі лоджистікс" через неявку представника товариства до судового засідання без поважних причин три рази поспіль.

В ході судового засідання суд за згодою представника відповідача перейшов до розгляду поданого клопотання в порядку письмового провадження.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов наступних висноків.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.

Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За матеріалами справи судом встановлено, що у судові засідання, призначені на 25.05., 14.09., 02.11.2023р., представник позивача не прибув. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.

З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 205 вказаного Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув три рази, не надавши заяву про розгляд справи без участі його представника та не повідомивши суд про причини неявки.

Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.

«В аспекті наведеного суд першої інстанції зазначив, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення судового засідання як на 09 вересня, так і на 07 жовтня 2019 року, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягав, просив залишити позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправною бездіяльності залишив без розгляду.

Отож, якщо позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань, двічі не прибув у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду.

Міркування ОСОБА_1 про неправильне застосування судом першої інстанції положень частини п`ятої статті 205 КАС України не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскарженого судового рішення. Не змінює оцінки цих міркувань й посилання скаржника на судову практику застосування цієї норми касаційним судом в іншій адміністративній справі.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору».

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, суд роз`яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 121, 122, 183, 205, 229, 240, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративну справу №826/21961/15 за позовом ТОВ "Ей джі лоджистікс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третьої особи - Головного управління ДФС України у Львівській області про визнання протиправними результати перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без розгляду.

2. Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Марич Є.В.