Постанова

від 05.10.2023 по справі 753/7997/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року м. Київ

Справа № 753/7997/22

Апеляційне провадження №22-ц/824/1645/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Поліщук Н.В., Нежури В.А.

за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Концепт-Сервіс» на рішення Дарницького районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Шаповалової К.В. 15 листопада 2022 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Концепт-Сервіс» про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В

У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Концепт-Сервіс» про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з квітня 2016 року позивач за трудовим договором працював на посаді електрика у відповідача. Причиною звернення до суду стало те, що позивач працював фактично в період з 15 березня 2022 року по 06 травня 2022 року включно, проте відповідач й досі не виплатив йому заробітну плату за цей період.

Звернувшись до відповідача із запитом щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати, 06 травня 2022 року позивач дізнався про призупинення дії трудового договору. В подальшому він отримав відмову на свою вимогу від 19 травня 2022 року надати йому чергову оплачувану відпустку, оскільки звернувся із такою заявою про надання 18 календарних днів оплачуваної відпустки з 29 травня 2022 року.

Зазначав, що в період з 15 березня 2022 року по 06 травня 2022 року ним взагалі не отримувалась заробітна плата, а відповідач лише обіцяв найближчим часом розрахуватись в повному обсязі, проте не розрахувався й до цих пір.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Концепт-Сервіс» про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «СК Концепт-Сервіс» від 06 травня 2022 року №5 про призупинення дії трудового договору з електриком ОСОБА_1 з 06 травня 2022 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Концепт-Сервіс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн та судовий збір в розмірі 30 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Концепт-Сервіс» на користь Держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що обставини, встановлені судом першої інстанції свідчать про те, що наказ директора ТОВ «Концепт-Сервіс» від 06 травня 2022 року про призупинення дії трудового договору з 06 травня 2022 року є дискримінаційним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, позивачем було вказано в позові, що за його підрахунком за квітень заробітна плата мала становити 6500 грн, за частину березня з 15 числа - 3673, 91 грн та за частину травня - 1300 грн, проте ним не було надано належного обгрунтування такого розрахунку. При цьому позивач не заперечував той факт, що можливо у своїх розрахунках він не врахував податки та збори, що сплачуються із заробітної плати.

Відносно моральної шкоди суд зазначив, що наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві мав зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обгрунтовується розмір компенсації.

Не погодилось із вказаним рішенням суду, в частині задоволених позовних вимог, відповідач ТОВ «СК Концепт-Сервіс», представником товариства подано апеляційну скаргу, в якій він зазначає про незаконність рішення як такого, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Вказує на те, що перебуваючи на посаді електрика, ОСОБА_1 неодноразово порушував трудову дисципліну, а від початку повномасштабного вторгнення взагалі не з'являвся на роботі, що підтверджується актами про відсутність на робочому місці за березень та квітень 2022 року.

Так як позивач не з'являвся на робочому місці, не повідомляв про причини відсутності, ТОВ «СК Концепт-Сервіс» не могло в подальшому забезпечувати позивача роботою.

Вказує, що посадова інструкція електрика передбачає особисту присутність останнього на об'єкті обслуговування. Виконання обов'язків елекрика в житловому будинку є необхідним для організації життєзабезпечення населення.

Вказує, що суд залишив поза увагою той факт, що особа, яка через побоювання за власне життя не з`являлась на роботі, фізично не могла виконувати обов'язки, виконання яких є необхідною умовою.

Зазначає, що суд критично оцінив доводи відповіда, зазначивши про те, що підставою для призупинення трудового договору є неможливість надання роботи, а не відсутність можливості виплачувати заробітну плату, проте така позпиція не є обгрунтованою, оскільки надаючи роботу працівнику, роботодавець повинен також забезпечити останньому право на заробітну плату та інші соціальні гарантії.

Звертає увагу, що суд, дійшовши до таких висновків фактично поклав на роботодавців відповідальність за те, що у зв`язку із збройним конфліктом, виникли зазначені непередбачувані форс-мажорні обставини.

Також вказує, що висновок суду відносно того, що Закон не передбачає «право» працівника оскаржувати наказ до органу праці не відповідає змісту ч.3 ст. 13 Закону №2352-IX. Позивач не дотримався законодавчо визначеної процедури оскарження наказу від 06 травня 2022 року обравши передчасний спосіб захисту, за наявності альтернативного ефективного способу захисту.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що не порушував трудової дисципліни, завжди вчасно приходив та сумлінно виконував свою роботу. Вважає, що відповідачем жодними належними та допустимими доказами не обґрунтовано, що завдана позивачу моральна шкода завдана не з вини відповідача. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не спростовує висновки викладені в рішенні суду. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача - Сторожук В.А. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.

Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.

Рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем в частині задоволених позовних вимог, а саме в частині визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудових відносин та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже керуючись вказаними положеннями процесуального закону та виходячи із меж доводів апеляційної скарги відповідача апеляційним судом здійснюється перегляд рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами у справі не оскаржується, а тому не становить предмет розгляду апеляційного суду.

По суті спору судом встановлено, що ТОВ «Концепт-Сервіс» здійснює обслуговування та експлуатацію, зокрема багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює ведення обліку, бухгалтерську, статистичну та іншу звітність, несе витрати з обслуговування та експлуатації будинку та отримує компенсацію таких витрат від споживачів, тощо (а.с.43).

19 березня 2021 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду електрика ТОВ «СК «Концепт -Сервіс» з 23 березня 2021 року з посадовим окладом 6000 грн згідно штатного розпису, відповідний запис наявний і в трудовій книжці позивача (а.с.45,119-128). Вказана обставина не оспорювалась та не заперечувалась сторонами у справі.

06 травня 2022 року ТОВ «Концепт-Сервіс» видало наказ №5, у якому зазначено, що «у зв'язку з введенням воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, а також тим, що такі обставини визначені Торгово-промисловою палатою України як «форс-мажор», відповідно до листа від 28 лютого 2022 року № 2024/02.07, а також у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи, відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ - призупинено дію трудового договору з електриком ОСОБА_1 до закінчення дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (а.с.88).

06 травня 2022 року ОСОБА_1 було вручено під розписку повідомлення при призупинення трудового договору з 06 травня 2022 року (а.с.89).

До матеріалів справи відповідачем було долучено посадову інструкцію електрика, відповідно до якої до функціональних обов`язків останнього віднесено, зокрема: забезпечувати підтримку в справному стані, безаварійну і надійну роботу пристроїв і електрообладнання, що обслуговує, проводити планово-попереджувальний ремонт електричної частини обладнання згідно графіку, забезпечувати правильну експлуатацію, своєчасний та якісний ремонт згідно з інструкціями з технічного обслуговування, діючими умовами і нормами обслуговування електричних пристроїв та електричних мереж, виявляти причини зносу обладнання, вживати заходів щодо їх попередження та усунення, усувати недоліки в роботі пристроїв, та регулювати їх, проводити технічний огляд електромереж, арматур і електрообладнання на сходових клітинах, горищах і підвалах будинків (один раз на місяць), вводів щитової зовнішньої проводки з арматури (один раз на місяць), силових установок (два рази на місяць), тощо (а.с.113-114).

04 березня 2022 року, 07 березня 2022 року, 10 березня 2022 року, 14 березня 2022 року, 18 березня 2022 року 24 березня 2022 року, 28 березня 2022 року, 31 березня 2022 року, 04 квітня 2022 року, 11 квітня 2022 року, 18 квітня 2022 року, 25 квітня 2022 року, 26 квітня 2022 року, 29 квітня 2022 року відповідачем були складені акти про відсутність на робочому місці позивача (а.с.53-66). Також були надані копії табелів використання робочого часу, в яких у вказані дні у графік роботи позивача визначено - неявка з не з`ясованих причин (а.с.115-117).

Щодо законності наказу про призупинення дії трудових договорів, зокрема в частині, що стосується позивача.

15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24 березня 2022 року. Вказаний Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами 2 ,3 ст. 1 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

В порядку ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Верховний Суд у Постановах від 01 червня 2023 року у справі № 149/1089/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 754/5488/22 вказав на те, що роботодавцю надано право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв'язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

З наведених обставин справи вбачається, що відповідач є підприємством, що надає комунальні послуги, а позивач працював на підприємстві електриком. Товариство працює, не зупиняло та не припиняло свою роботу протягом всього часу дії воєнного стану в Україні, робота електрика є затребуваною та має виконуватись постійно на належному рівні для забезпечення нормального, повноцінного функціонування багатоквартирного будинку, який обслуговує відповідач. В ході розгляду справи стороною відповідача визнано, що трудові договори з іншими працівниками товариства не призупинялись, але деякі працівники брали відпустки за власний рахунок.

Поряд з цим, представник відповідача вказала, що наразі функції електрика виконує інженер-енергетик. Отже, відповідач, як роботодавець, має змогу та надає роботу, а позивач має можливість її виконувати.

Посилання відповідача на те, що перебуваючи на посаді електрика, позивач ОСОБА_1 неодноразово порушував трудову дисципліну, а від початку повномасштабного вторгнення взагалі не з`являвся на роботі, що підтверджується актами про відсутність на робочому місці за березень та квітень 2022 року не можуть бути підставою для призупинення трудового договору, з урахуванням того, що призупинення трудового договору не є дисциплінарним стягненням. А обставин, які б свідчили про неможливість надання роботи відповідачем та/або неможливість виконання роботи позивачем судом не встановлено.

Таким чином, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені судом обставини свідчать про те, що наказ директора ТОВ «Концепт-Сервіс» від 06 травня 2022 року № 5 про призупинення дії трудового договору з 6 травня 2022 року з електриком ОСОБА_1 , не відповідає положенням ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Доводи представника відповідача про те, що звернення позивача із позовом є передчасним, оскільки він не звертався із скаргою на наказ директора товариства до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, суд першої інстанції вірно оцінив критично, оскільки обмеження права позивача щодо звернення до суду за захистом своїх порушених трудових прав є неправомірним. Крім того, норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом) не містять як норму про те, що звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю є обов`язковою передумовою до звернення із відповідним позовом до суду, так і норму про заборону звернення із позовом до суду про оскарження наказу про призупинення трудового договору, з урахуванням того, що стаття 13 вказаного Закону визначає саме право, а не обов`язок працівника оскаржувати наказ про призупинення дії трудового договору до відповідного центрального органу виконавчої влади. При цьому за загальним правилом відсутність реалізації права на позасудове врегулювання спору не є перешкодою для звернення до суду за захистом цих прав.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції врахував глибину душевних страждань і переживань позивача, при цьому, дотримуючись принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди до 3000 грн.

В порядку ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди, за наявності яких виникає відповідне зобов`язання з відшкодування моральної шкоди полягають у наявності: моральної (немайнової) шкоди, протиправної дії (бездіяльності), вини особи, причинному зв`язку між діями (бездіяльністю) і такою шкодою. І лише за наявності всіх цих умов виникає зобов`язання по відшкодуванню моральної шкоди.

З позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовував обставини заподіяння йому моральної шкоди у спричиненому важкому психологічному шоці у момент, коли він дізнався про відмову у погашенні йому заборгованості із заробітної плати, у безпідставних звинуваченнях у відсутності на роботі, у відсутності можливості реалізувати право на відпустку у зв`язку з призупиненням дії трудового договору, у нехтуванні вимог законодавства щодо видання наказу про призупинення дії трудового договору з конкретно визначеним працівником, у використанні відповідачем домінуючого положення. Позивач також вказував, що з моменту виникнення порушення його прав він перебуває у сумнівах щодо відновлення його прав та постійно відчуває психологічний дискомфорт, розуміючи можливі проблеми при наступному працевлаштуванні. Порушення прав позивача та незаконне призупинення дії трудового договору призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, він тривалий час не отримував заробітну плату, що зруйнувало впевненість відповідача в собі та вимагало додаткових зусиль для організації життя.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що обставини заборгованості із заробітної плати, необґрунтованість звинувачень у відсутності на роботі та порушення права на відпустку не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Позивачем не надано будь яких доказів наявності психологічних розладів, про які він стверджував, порушення здоров`я, вжиття ним додаткових зусиль для організації життя.

Апеляційний суд вважає, що під час судового розгляду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем не доведено наявність моральних страждань, співвіднесення моральних страждань позивача і покладених у основу позову фактичних обставин із діями відповідача, так як в переважній більшості доводи позивача щодо моральних страждань зводяться до відсутності одержання заробітної плати. Також відсутні докази причинного зв`язку між діями відповідача та наслідками у виді спричинення моральної шкоди позивачу.

Отже, під час судового розгляду залишилась недоведеною наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: шкода (моральна) зі встановленням її розміру; протиправна поведінка; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина відповідача. Доводи позивача про необхідність відшкодування моральної шкоди через існування лише ризику таких порушень у майбутньому слід визнати безпідставними і такими, що не можуть покладатись в основу судового рішення.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, з ухваленням в цій частині нового судового рішення, яким ці вимоги залишити без задоволення. В іншій оскаржуваній частині рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства і наведені відповідачем доводи не даються підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Концепт-Сервіс» -задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким ці вимоги залишити без задоволення.

В іншій частині рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: В.А. Нежура

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 08 листопада 2023 року.