Рішення

від 23.02.2022 по справі 643/12369/21

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/12369/21

Провадження № 2/643/1473/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Майстренко О.М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої Е.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк» , ОСОБА_2 , 3-ті особи : ПН Львівського МНО Лаврик Тетяна Ярославівна , Харківська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна та за зустрічним позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , 3-ті особи : ПН Львівського МНО Лаврик Тетяна Ярославівна , Харківська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про звернення стягнення на предмет застави,суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася досуду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», ОСОБА_2 , 3-ті особи : ПН Львівського МНО Лаврик Тетяна Ярославівна , Харківська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» та просить суд припинити обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключити запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме: реєстраційний номер 14113678 10.01.2014 14:16:35 реєстратором: Львівська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України Львівської області Янтуріною Світланою Сергіївною, вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави транспортного засобу, серія та номер 18, виданий 09.01.2014 приватним нотаріусом Львівського МНО Лаврик Т.Я.; об`єкт обтяження: TOYOTA PRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ,o6'єм двигуна 3995, чорного кольору, випуск 2006 року; обтяжувач Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк»; боржник: ОСОБА_3 , виключити транспортний TOYOTA PRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ,oб`єм двигуна 3995, чорного кольору, випуск 2006 року з актових записів про арешт майна, накладених державними реєстраторами Львівської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» та стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривен.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що в лютому 2015 року вона набула у власність автомобіль марки TOYOTAPRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна3995, чорного кольору, випуск 2006 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 19.10.2017 року № 53753926.

03.02.2015 року позивачка зареєструвала цей автомобіль на своє ім`я згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.02.2015 року. При проведенні реєстрації зазначеного транспортного засобу працівниками сервісного центру МВС не було виявлено та встановлено відомостей стосовно знаходження у обтяженні або накладеного арешту на вищевказаний транспортний засіб. Позивач стверджує, що належним чином оформила право власності на автомобіль ще у 2015 році та жодним чином не знайома та не пов`язана з громадянином ОСОБА_3 , який є боржником.

Позивач просить припинити обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключити запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме: реєстраційний номер 14113678 10.01.2014 14:16:35 реєстратором: Львівська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України Львівської області Янтуріною Світланою Сергіївною, вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави транспортного засобу, серія та номер 18, виданий 09.01.2014 приватним нотаріусом Львівського MHO Лаврик Т.Я.; об`єкт обтяження: TOYOTAPRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 3995, чорного кольору, випуск 2006 року; обтяжувач Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк»; боржник: ОСОБА_3 та виключити транспортний засіб TOYOTAPRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ,об`єм двигуна 3995, чорного кольору, випуск 2006 року з актових записів про арешт майна, накладених державними реєстраторами Львівської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Від відповідача АТ «Ідея Банк» 09.08.2021 року на адресу Московського районного суду м.Харкова надійшов відзив на позов, згідно якого представник відповідача АТ «Ідея Банк» зазначив , що 20.12.2013 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №910.25453. Строк користування кредитними коштами 20 грудня 2017 року.В якості забезпечення зобов`язання за кредитним договором, між ОСОБА_3 та Банком було укладено нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу. На сьогодні зобов`язання за кредитним договором №910.25453, які забезпечені предметом застави за договором застави, не є припиненими, оскільки заборгованість за цим договором залишається не погашеною, представник відповідача АТ «Ідея Банк» просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Крім того, представник відповідача АТ «Ідея Банк» звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави, в якій просить в рахунок погашення кредитних зобов`язань за кредитним договором №910.25453 у сумі 502552.18 грн, звернути стягнути на предмет застави, який належить ОСОБА_1 , а саме - транспортний засіб TOYOTAPRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеного за результатами таких торгів та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» сплачений судовий збір за подачу зустрічної позовної заяви у розмірі 7538,28 гривен .

Представник позивача, позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи сповіщались належним чином, просили судовий розгляд справи проводити за їх відсутності , підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи сповіщався належним чином, просив розглядати справу у його відсутності та за наявними в матеріалах справи доказами .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи сповіщався належним чином, проти позову ОСОБА_1 не заперечував та просив розглядати справу у його відсутності , відповідно до заяви в матеріалах справи.

Предствник 3-ї особи-Харківська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи сповіщався належним чином, просив розглядати справу у його відсутності та за наявними у справі документами та вирішити спір на розсуд суду .

Предствник 3-ї особи- ПН Львівського МНО Лаврик Т.Я. в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи сповіщався належним чином.

На підставі ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що предметом даного позову є предмет застави, яке було предметом кредитного договору, до даного спору застосовується правило виключної підсудності, передбачене ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Судом встановлено, що в лютому 2015 року позивач набула у власність автомобіль марки TOYOTAPRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна3995, чорного кольору, випуск 2006 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 19.10.2017 року № 53753926.

03.02.2015 року позивач зареєструвала цей автомобіль на своє імя згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.02.2015 року.

При проведенні реєстрації зазначеного транспортного засобу працівниками сервісного центру МВС не було виявлено та встановлено відомостей стосовно знаходження у обтяженні або накладеного арешту на вищевказаний транспортний засіб.

Позивачем належним чином оформлено право власності на автомобіль ще у 2015 році. Мін`юст листом від 08.12.2012 року № 12300-0-4.12/13.1 з посиланням на пункт 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМ України від 07.09.1998р. № 1388 аргументував, що питання перебування у податковій заставі, під арештом, заставі або виявлення інших обтяжень перевіряється органами ДАІ під час зняття з обліку транспортного засобу, що і було зроблено співробітниками ДАІ при оформленні реєстрації транспортного засобу.

Відповідно висновку експертного дослідження від 25.07.2017 №21/6341/7611, проведеним судовим експертом відділу криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, номер двигуна зазначеного транспортного засобу не змінювалися, бланк наданого на дослідження документа «Свідоцтва про реєстрацію ТЗ» серії НОМЕР_3 відповідає бланкам, які знаходяться в офіційному обігу.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, від 15.05.2018 року № 55693141, об`єктом обтяження є автомобіль марки TOYOTAPRADO, державний номер НОМЕР_4 номер кузова НОМЕР_2 , НОМЕР_5 обтяження на підставі договору застави транспортного засобу від 09.01.2014 (приватним нотаріусом Львівського МНО Лаврик Т.Я.), згідно кредитного договору від 20.12.2013 року. Зазначено, що боржником є ОСОБА_3 , код НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .

За позивачем ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль марки TOYOTAPRADO, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , що не співпадає з інформацією згідно Витягу про транспортний засіб, якій є предметом обтяження.

В даному Витягу міститься інформація про те, коли було зареєстровано такий тип обтяження як застава.

Так, договір застави укладався 09.01.2014 року, а реєстрація звернення стягнення 03.08.2016 року, зазначено на стор. 2, що звернення стягнення змінено 03.08.2016 реєстратором, звернення стягнення до змін не зареєстровано, тобто транспортний засіб на 03.08.2016 року вже відчужено боржником третій особі.

Таким чином, позивач є добросовісним набувачем автомобіля TOYOTAPRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . При постановці на облік автомобіль було перевірено і не виявлено будь-яких заборон на його відчуження.

Всі зазначені обставини також підтверджуються постановою Харківського апеляційного суду від 22.04.2021 року по справі № 637/930/19.

Відповідно дост. 82 ЦПК Українипідставами для звільнення від доказування є наявність обставин, які визнаються учасниками справи або таких, які визнано загальновідомими, наявність обставин, встановлених рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, позивач не є стороною у правовідносинах, що випливають з договору застави, єдобросовісним набувачем, оскільки на час придбання мною транспортного засобу у 2015 році договору застави, на підставі якого зареєстроване обтяження у 2018 році, ще не існувало.Відповідно достатті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зістаттею 388 ЦК Україниза умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Таким чином, на час придбання транспортного засобу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про його обтяження, відсутні і підстави для збереження сили застави для позивача, як нового власника майна.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2018 року в справі № 333/6700/15-ц, провадження №61-2859 св 18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 було вжито в повній мірі всіх заходів для перевірки щодо наявності обтяжень на зазначене майно, оскільки у випадку наявності будь-яких обмежень чи обтяжень на майно, перереєструвати транспортний засіб на нового власника було б неможливо.

Відтак, позивач ОСОБА_1 фактично є добросовісним набувачем даного автомобіля, так-як, придбала його з дотриманням відповідних норм чинного законодавств України.

У разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зістаттею 388 Цивільного кодексу Україниза умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень (ч.1ст. 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторівта реєстрацію обтяжень»).

Згідно із ч. 1ст. 589 ЦК Українив разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 590 ЦК Українизвернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зст. 27 Закону України «Про заставу»застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положеньЗакону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч. 3ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістомст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі, якщо порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Реалізація майна, що є предметом застави без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність припереході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в розумінніст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторівта реєстрацію обтяжень»лише зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження.

Суд, приймаючи рішення бере до уваги, що на час придбання автомобіля відповідачем не зареєстрована застава в державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Уст. 330 ЦК Українизазначено, що майно не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Згідно ч.1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні».

Таким чином, під час відчуження та перереєстрації спірного автомобіля в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження, а отже, відсутні підстави вважати збереження сили застави для нового власника майна. У зв`язку з цим відсутні підстави вважати збереження сили застави для нових власників майна.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 333/6700/15-ц викладених у постанові від 06.02.2018 року.

Відтак, суд вважає, що наявність зазначеного обтяження позбавляє позивача ОСОБА_1 , як власника рухомого майна, володіти та розпоряджатися своєю власністю.

Частиною 1ст. 317 ЦК Українипередбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зважаючи наст. 3 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦКцивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судових захист. Захист же цивільних - це передбачені законом способи охорони цивільних прав уразі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається вст. 16 ЦК. Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

У зв`язку із накладенням на автомобіль обтяження, ОСОБА_1 не може в повній мірі використовувати своє право власності на автомобіль, оскільки позбавлена права розпоряджатися власністю. Тому, виникає необхідність в усуненні перешкоди у здійсненні права власності, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна.

Заст. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до роз`яснень, які містяться в пункті 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до положеньст.388 Цивільного кодексу Українивласник майна має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першійст. 388 Цивільного кодексу України.

Якщо рішення не виконувалось в добровільному порядку , позивач мав і має право звернутися за для його виконання в примусовому порядку, а також звернутися до суду з відповідними позовами про визнання угод , щодо продажу автомобіля, недійсними та витребування майна з чужого та незаконного володіння.

Відомостей , щодо виконання рішення суду або причин його не виконання на час звернення до суду, матеріали не містять.

Відповідно доч.1 ст.13 Цивільно- процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідноп. 1 ч. 2ст. 11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочинив.

Як вбачається зі змістуст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідност. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, суд, відповідно до вимогст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача АТ «Ідея Банк» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 гривен.

Щодо зустрічних позовних вимог АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_1 , а саме - транспортний засіб TOYOTAPRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеного за результатами таких торгів та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» сплаченого судового збору у розмірі 7538,28 гривен, суд заначає наступне.

За договором купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного через Територіальний сервісний центр МВД в Харьківській області, ОСОБА_1 придбала та зареєструвала 3 лютого 2015 року транспортний засіб TOYOTA PRADO, 2006 року випуску, чорного кольору ,номер шасі( кузова рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ,що підтверджується даними довідки рахунку від 03.02.2015 та копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 03.02.2015 за ОСОБА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 16 листопада 2016 року у справі № 637/959/16 ц за позовною заявою ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ухвалено: вилучити у ОСОБА_3 предмет застави: транспортний засіб TOYOTA PRADO, 2006 року випуску, чорного кольору, номер шасі ( кузова ,рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , передавши його в управління ПАТ «Ідея Банк». Звернути стягнення на предмет застави в рахунок кредитних зобов`язань за договором № 910.25453 від 20 лютого 2013 року в розмірі 368 407.00 грн. на транспортний засіб TOYOTA PRADO, 2006 року випуску, чорного кольору, номер шасі ( кузова ,рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , шляхом продажу зазначеного автомобіля від імені ОСОБА_3 з наданням ПАТ « Ідея Банк» усіх прав та повноважень на відчуження транспортного засобу, в тому числі з проведенням необхідних дій в органах ДАІ МВС України та інших державних та недержавних установах, отримання дублікатів, документів на транспортний засіб, отримання та виготовлення ключів, їх дублікатів, отримання відомостей про транспортний засіб , особу власника , які пов`язані з продажем автомобіля .

Згідно даних витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18.07.2019, 03.08.2016 Банком було зареєстроване звернення стягнення на заставлене майно, обтяження рахується за фізичною особою ОСОБА_1 .

Таким чином, між Банком та ОСОБА_3 виник спір з приводу неналежного виконання умов Кредитного договору, що був забезпечений заставою нерухомого майна.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першоїстатті 612ЦКУкраїни для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом відповідно до приписів стаття 611 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1048та частини першої статті1054 ЦК Україникредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 Цивільного кодексу Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чиу разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та неустойку припиняється.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначений правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Банк посилався на гарантоване йому законом право звернути стягнення на Автомобіль, що належить ОСОБА_1 , оскільки на час набуття нею права власності та на теперішній час цей Автомобіль перебував і перебуває у заставі Банка на забезпечення зобов`язань ОСОБА_3 за Договором кредиту. Оскільки на час пред`явлення позову зобов`язання за цим договором не виконане, Банк може звернути стягнення на предмет застави в рахунок існуючого боргу.

Таким чином, предметом позову є стягнення заборгованості за Договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет застави Автомобіль у спосіб вилучення його в останнього власника.

Зазначені правовідносини врегульовані положеннями ЦК України, Закону України « Про заставу».

Застава є способом забезпечення зобов`язань; в силу застави кредитор (заставодержатель) має права в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст.1 ЗаконуУкраїни «Про заставу» від 02жовтня 1992року №2654-ХІІ(далі Закон№ 2654-ХІІ) таст. 572 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 2654-ХІІзаставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з ч. 1ст. 589 ЦК Україниу разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини 1, 2ст. 590 ЦК України).

Відповідно дост. 27 Закону № 2654-ХІІ застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтями25,26 Закону України № 1255-IV від 18.11.2003 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтями 12-14 Закону № 2654-ХІІ у договорі застави визначаються суть, розмір та строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойкою), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст. 19 Закону № 2654-ХІІ).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18листопада 2003року № 1255-IV (надалі Закон № 1255-IV) у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зістаттею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Аналогічні висновки зроблено в постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2018 року у справі № 522/11377/13-ц та від 31 жовтня 2018 року у справі № 461/12083/15-ц.

В судовому засіданні встановлено, що договір застави укладався 09.01.2014 року, а реєстрація звернення стягнення 03.08.2016 року, зазначено на стор. 2, що звернення стягнення змінено 03.08.2016 реєстратором, звернення стягнення до змін не зареєстровано, тобто транспортний засіб на 03.08.2016 року вже відчужено боржником третій особі.

Таким чином, позивач є добросовісним набувачем автомобіля TOYOTAPRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . При постановці на облік автомобіль було перевірено і не виявлено будь-яких заборон на його відчуження.

Проте звернути стягнення на зазначений автомобіль не можливо у зв`язку із тим, що рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 16 листопада 2016 року у справі № 637/959/16 ц вже звернуто стягнення на Автомобіль шляхом вилучення його у ОСОБА_3 з переданням в управління ПАТ «Ідея Банк» в рахунок виконання ним кредитних зобов`язань за Кредитним договором в розмірі 368 407.00 грн. шляхом його продажу шляхом продажу зазначеного автомобіля від імені ОСОБА_3 , з наданням ПАТ « Ідея Банк» усіх прав та повноважень на відчуження транспортного засобу, в тому числі з проведенням необхідних дій в органах ДАІ МВС України та інших державних та недержавних установах, отримання дублікатів, документів на транспортний засіб, отримання та виготовлення ключів, їх дублікатів, отримання відомостей про транспортний засіб , особу власника , які пов`язані з продажем автомобіля.

На час ухвалення зазначеного рішення суду у справі № 637/959/16 ц автомобіль вже належав на праві власності ОСОБА_1 .

Банком не надано жодних даних про пред`явлення рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 16 листопада 2016 року у справі № 637/959/16- ц до виконання та вчинення будь яких виконавчих дій.

Постановою Харківського апеляційного суду віж 22.04.2021 року рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави та його витребування, стягнення витрат на правову допомогу змінено та у задоволенні позову акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави відмовлено.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що повторне звернення стягнення на Автомобіль в рахунок однієї і тієї ж заборгованості не можливе, суд вважає, що позов АТ « Ідея Банк» в частині звернення стягнення на предмет застави не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк» , ОСОБА_2 , 3-ті особи : ПН Львівського МНО Лаврик Тетяна Ярославівна , Харківська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна задовольнити .

Припинити обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключити запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме: реєстраційний номер 14113678 10.01.2014 14:16:35 реєстратором: Львівська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України Львівської області Янтуріною Світланою Сергіївною, вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави транспортного засобу, серія та номер 18, виданий 09.01.2014 приватним нотаріусом Львівського МНО Лаврик Т.Я.; об`єкт обтяження: TOYOTA PRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ,o6'єм двигуна 3995, чорного кольору, випуск 2006 року; обтяжувач Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк»; боржник: ОСОБА_3 .

Виключити транспортний TOYOTA PRADO, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ,oб`єм двигуна 3995, чорного кольору, випуск 2006 року з актових записів про арешт майна, накладених державними реєстраторами Львівської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривен.

В задоволенні позову АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , 3-ті особи : ПН Львівського МНО Лаврик Тетяна Ярославівна , Харківська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про звернення стягнення на предмет застави-відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Судя Майстренко О.М.