Єдиний унікальний номер 341/132/23
Номер провадження 2/341/164/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області в складі головуючогосудді Островської Н. І., за участю:
секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні позовну заяву ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Бурштинської міської ради (юридична адреса: вул. С. Стрільців, 4, м. Бурштин), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ПАТ «Домобудівник « (місцезнаходження: м. Бурштин, вул. Липова, 1) про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Савчук В. Р., у січні 2023 року звернувся до суду із позовною заявою до Бурштинськоїміської ради, третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог - ПАТ«Домобудівник за вимогою визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою суду від 02.02.2023 призначено підготовче судове засідання у порядку позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено н 01.03.2023, з подальшим відкладенням.
17.02.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позов.
29.03.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду, а також ухвалою суду витребувано докази від приватного нотаріуса Чіпка І. П. та приватного нотаріуса Тимощук Н. М.
09.08.2023 від представника позивача-адвоката Савчука В. Р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з можливим примиренням сторін. Розгляд справи відкладено на 11.09.2023 з викликом сторін, а надалі відкладено на 19.10.2023.
19.10.2023 позивач та його представник у судове засідання не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи представник належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Розгляд справи відкладено на 09.11.2023 з викликом сторін.
09.11.2023 у судове засідання позивач та його представник не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що свідчить поштове повідомлення про вручення. Будь-яких клопотань, у тому числі про відкладення розгляду справи не надіслали.
09.11.2023 від представника відповідача через канцелярію суду надійшла заява, за якою розгляд вказаної справи просили залишити без розгляду через неодноразову неявку позивача та його представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення позову без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином повідомлено позивача та його представника про час та місце судових засідань, однак останні два рази в судові засідання не з`явилися.
Згідно приписам ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.
Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВСС України судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т. ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Разом з тим, відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як зазначено вище, позивач та його представник до суду двічі не з`явилися. Будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин неявки в судове засідання, суду не надали.
За таких обставин, суд, з врахуванням ст. ст. 13, 44 ЦПК України, вважає за необхідне зазначити, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Принципи цивільного процесу, змагальність та диспозитивність надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
З системного аналізу ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.
Неявка позивача та його представника в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.
В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні.
Таким чином законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився у судове засідання, так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Згідно з вимогами ЦПК України суд повинен з`ясовувати причини неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
Як зазначено вище, за ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах, зокрема, змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст. 13, 44 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно.
Також слід відмітити, що в Україні дії система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.
Отже, позивач чи представник повинен був цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, однак в підготовчі судові засідання повторно не з`явився та поважних причин неявки не повідомив.
Враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Ураховуючи вищевикладене та розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки позивач, незважаючи на тривалий час перебування справи на розгляді в суді, у судові засідання повторно не прибув, доказів поважності причин неявки суду не надав, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бурштинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ПАТ «про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА
Суд | Галицький районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2023 |
Оприлюднено | 10.11.2023 |
Номер документу | 114783652 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Цивільне
Галицький районний суд Івано-Франківської області
ОСТРОВСЬКА Н. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні