Постанова

від 08.11.2023 по справі 213/3418/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8535/23 Справа № 213/3418/23 Суддя у 1-й інстанції - Мазкренко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №213/3418/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року (суддя Мазуренко В.В., повний текст судового рішення складено 21 серпня 2023 року),

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ОСОБА_2 , в якій просив встановити факт постійного проживання з його матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та знаходження останньої на його утриманні, здійснює за нею постійний догляд як за особою, яка потребує такого догляду.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовлено.

З вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , та оскаржив її в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України. Крім того, судом першої інстанції помилково зазначено, що заявником не вказано мету встановлення фактів, які юридичні наслідки для заявника вони породжують, оскільки така інформація міститься в заяві. Вважає, що в результаті відмови у відкритті провадження у справі судом були порушені права заявника на доступ до правосуддя, та порушено інтереси його хворої матері на догляд сином за рішенням суду. Опіка (піклування) стосовно матері не оформлювалася, оскільки суд розглядає справи про встановлення факту перебування на утриманні. Звернення до органів соціального захисту, опіки та піклування для вирішення питання оформлення догляду за хворою матір`ю є не обов`язком заявника, який здійснює фактично догляд за своєю матір`ю, а є його правом.

Від заінтересованої особи відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву, згідно якої просить справу розглянути за її відсутності.

Згідно із частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заяника, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ОСОБА_2 , в якій просив встановити факт постійного проживання з його матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та знаходження останньої на його утриманні, який здійснює за нею постійний догляд як за особою, яка потребує такого догляду.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення факту здійснення постійного догляду за особою похилого віку не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку, заявник має право звернутися до відповідних уповноважених органів з дотриманням вимог законодавства та, у разі незгоди із прийнятим рішенням, оскаржити його у судовому порядку. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті провадження відповідно пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можливо з наступних підстав.

Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із частиною 1, 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Як слідує зі змісту поданої заяви, ОСОБА_1 просив встановити факт постійного проживання з матір`ю, знаходження її на його утриманні та здійсненням ним постійного догляду як за особою, що потребує такого догляду, вказавши, що від встановлення зазначених фактів залежить виникнення його особистих прав та можливість безперешкодно реалізувати ці права.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що встановлення факту здійснення постійного догляду за особою похилого віку не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку, але суд першої інстанції не звернув уваги на те, що крім встановлення даного факту, заявник просив встановити факт постійного проживання з матір`ю та знаходження її на його утриманні, а ці факти згідно з вимогами статті 315 ЦПК України підлягають встановленню в судовому порядку.

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.

Якщо у заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо в позасудовому порядку підтвердити цей факт, якими доказами він підтверджується, суддя відповідно до статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Разом з тим, відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції належним чином не встановив коло заінтересованих осіб та не з`ясував конкретну мету встановлення вказаного факту.

Отже, суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження.

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 постановлена з порушенням норм процесуального права та є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України з направленням матеріалу до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись статтями 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити.

Ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2023 року.

Судді І.В. Кішкіна

О.В. Агєєв

О.І. Корчиста