Постанова

від 21.08.2024 по справі 213/3418/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6732/24 Справа № 213/3418/23 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Бондар Я.М., Остапенко В.О.

за участю секретаря судового засідання Лідовської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №213/3418/23 за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради, про встановлення факту постійного проживання, знаходження на утриманні та здійснення постійного догляду за особою, яка потребує такого догляду, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Мазуренко В.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання заявника з його матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходження останньої на його утриманні, який здійснює за нею постійний догляд як за особою, яка потребує такого догляду. В обґрунтування заяви зазначає, що він є сином ОСОБА_2 , яка є пенсіонером та за станом здоров`я потребує постійного догляду і лікування, не може проживати сама та обслуговувати себе. Заявник змушений проживати з матір`ю, здійснювати догляд за нею: готувати їжу, прибирати в квартирі, прати речі, купувати продукти та ліки, водити до лікарні в разі потреби. Інших близьких родичів, які б могли здійснювати такий догляд, немає.

Встановлення такого факту необхідне заявнику для можливості офіційного підтвердження вказаного факту з метою надання допомоги й можливості представляти особу, яку заявник доглядає, в медичних закладах, органах місцевого самоврядування та органах державної влади, а також з приводу реалізації соціальних прав заявника.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Крамчанін Олександр Вячеславович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, щовстановлення даного факту необхідне заявнику з метою саме надання допомоги та можливості бути представником особи, яку він доглядає, в медичних закладах, органах місцевого самоврядування та органах державної влади, а також з приводу реалізації соціальних прав заявника.

Проаналізувавши пояснення по справі ІНФОРМАЦІЯ_3 можна дійти висновку, що заінтересована особа не заперечувала про встановлення зазначеного факту, а лише просила врахувати пояснення які були наданні до суду.

Разом з тим, само по собі посилання ІНФОРМАЦІЯ_4 на те, що заявник працює, а тому виходячи з цього не має можливості здійснювати постійний догляд так, як певний час знаходиться на роботі не може беззаперечно свідчити про наявність спору про право.

Таким чином із заявлених вимог не вбачається, що між заявником і заінтересованою особою як суб`єктом владних повноважень виник спір з приводу встановлення юридичного факту, а тому суд першої інстанції, залишаючи заяву без розгляду з підстав наявності спору про право, помилково застосував приписи частини четвертої статті 315 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 зазначив, що встановлення судом факту прямо пов`язано з подальшим вирішенням спору про право-отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що суперечить вимогам ч.4 ст.315 ЦПК України, а отже суд вірно залишив заяву без розгляду. Просив в задоволені апеляційної скарги відмовити у повному обсязі та розглядати справу за відсутності ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ОСОБА_2 в якій просив встановити факт постійного проживання з його матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та знаходження останньої на його утриманні, який здійснює за нею постійний догляд як за особою, яка потребує такого догляду.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року у відкритті провадження у даній справі було відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року скасована вищевказана ухвала суду від 21.08.2023 справу направлено для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 січня 2024 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року залучено до участі у справі як заінтересованих осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради.

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заява про встановлення юридичних фактів постійного проживання заявника з його матір`ю ОСОБА_2 , знаходження останньої на його утриманні, який здійснює за нею постійний догляд як за особою, яка потребує такого догляду передбачає спір про право.

Апеляційний суд не погоджується з даним висновком та зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У частині 4 статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19) вказано, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови). Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. […] Якщо при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено, що існує спір про право і справа має розглядатися за правилами того судочинства, за яким подано цю заяву, проте в порядку позовного провадження, то суд залишає заяву без розгляду. У випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито».

Як вбачається з поданої заяви, підставою звернення заявника з даною заявою стало надання допомоги особі, яку заявник доглядає, та бути її представником в медичних закладах, органах місцевого самоврядування та органах державної влади, а також з приводу реалізації соціальних прав заявника, оскільки заявник є єдиною особою, зайнятою постійним доглядом за своєю матір`ю, яка потребують такого догляду за станом здоров`я. Інших доводів заява не містить.

Порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами похилого віку, у тому числі і за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 року № 1040. Вказані нормативно-правові акти визначають порядок отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Факт постійного надання соціальних послуг (догляду) інвалідам та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, може бути встановлений структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі із дотриманням Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859.

Пунктом 3 ч.6 ст.13 цього Закону для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», передбачена можливість надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, проте для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Таким чином, порядок встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує такого догляду, визначений відповідним законодавством, і він є позасудовим, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22 березня 2018 року в справі №800/559/17, від 03 квітня 2018 року в справі №9901/152/18 та від 30 травня 2018 року в справі №9901/497/18 зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №287/167/18-ц, вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

У справі, що переглядається, відсутні відомості про те, що підрозділ з питань соціального захисту населення оцінив потреби особи/сім`ї у соціальних послугах та ухвалив рішення про надання заявником соціальних послуг з постійного догляду за своєю матір`ю.

Також в матеріалах справи відсутні дані, що заявник, якщо вважає себе надавачом соціальних послуг, був включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг у встановленому порядку, або отримав в цьому відмову.

Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає розгляду судом загальної юрисдикції в порядку окремого провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу суду з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України належить скасувати, а провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Керуючись ст.ст.259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року скасувати.

Провадження у справі №213/3418/23 за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради, про встановлення факту постійного проживання, знаходження на утриманні та здійснення постійного догляду за особою, яка потребує такого догляду закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: