Постанова

від 08.11.2023 по справі 2-2417/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7970/23 Справа № 2-2417/11 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді Халаджи О. В.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкніського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2021 року у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну стягувача та поновлення строку виконавчих листів до їх пред`явлення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надішла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником та поновлення для повторного пред`явлення строку виконавчого листа.

Ухвалою Бабушкінського районного суду від 28 квітня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» задоволено.

Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», ЄДРПОУ 40326297, з виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-2417/11, виданих Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Із вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_1 , та подав апеляційну скаргу, вважає, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мабть значення для справи.

Скаргу мотивує тим, що не був належним чином повідомлений про розгляд даної заяви. Судом першої інстанції не перевірено та не встановлено суму грошових зобов`язань відповідача, які згідно договору про відступлення права вимоги перейшли до Товариства.

Наголошує на тому, що судом не перевірено чи пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин.

Вказує на те, що Товариство мало змогу як новий кредитор пред`явити на виконання в період з 28.04.2018 року до 25.03.2019 року в межах строку пред`явлення виконавчих документів до виконання.

ОСОБА_1 просив ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2021 року скасувати та відмовити в задоволенні заяви Товариства в повному обсязі.

Від ТОВ «Фінансова Компанія «Укрфінанс Груп» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що вимоги апеляційної скарги не відповідають дійсним обставинам справи та не узгоджуються із нормами цивільного законодавства.

Товариство просило оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Від ТОВ «Фінансова Компанія «Укрфінанс Груп» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 3 п. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Так, знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги, стосовно неналежного повідомлення ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутне підтвердження будь-якого повідомлення боржника на судове засідання яке було призначено на 28 квітня 2021 року.

Оскільки скаржник у апеляційній скарзі зазначає як довід апеляційної скарги, що справа була розглянута без його належного повідомлення та процесуальних документів він не отримував, що є порушенням норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті вимог.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З апеляційної скарги вбачається, що ухвала суду оскаржується лише в частині поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, питання про окарження ухвали в частині заміни стягувача апелянт не порушує. А тому апеляційній перегляд буде здійснюватись у відповідній частині.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Авальзаборгованість за кредитним договором у розмірі 56535 грн. 67 коп., понесені витрати по справі сплачений судовий збір у розмірі 565 грн. 36 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 57221 грн. 03 коп.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року було виправлено описку в рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2011 року посправіза позовомпублічного акціонерноготовариства "РайффайзенБанк Аваль"до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговоромі,зазначено правильнопо-батьковівідповідача ОСОБА_4 як « ОСОБА_1 » та внесеновиправлення довиконавчого листа№ 2-2417/11,виданого навиконаннявказаного рішенняБабушкінського районногосудум.Дніпропетровська від 02.02.2011 року, зазначено правильно по-батькові відповідача ОСОБА_4 як « ОСОБА_1 ».

27 квітня 2018 року було укладено договір №114/57 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оксі Банк» про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов вищевказаного договору право грошової вимоги за кредитним договором №014/135530/3175/73 від 28.08.2007 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та договором поруки №014/135530/3175/73 від 28.08.2007 року укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , перейшло до ПАТ «Оксі Банк».

27 квітня 2018 року було укладено договір між ПАТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов вищевказаного договору право грошової вимоги за кредитним договором №014/135530/3175/73 від 28.08.2007 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та договором поруки №014/135530/3175/73 від 28.08.2007 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп».

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України, у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і в разі відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Таким чином, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну стягувача у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги стягувача про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів, слід зазначити наступне.

Матеріалами справи встановлено, що представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» отримав виконавчі листи 07.09.2011 року та 29.09.2011 року відповідно. Протягом 2011 року 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звертало вказані виконавчі документи до примусового стягнення та жодних вимог щодо визнання таких виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню боржниками не заявлялось. Відповідно до відміток, які містяться у виконавчих документах, останні дати повернення виконавчого документу стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є 25.03.2016 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 та 29.03.2016 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 . Оскільки строк їх пред`явлення до виконання, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», становив 3 роки з дня видачі чи повернення виконавчого документу, то строк на їх пред`явлення для виконання сплинув.

27 квітня 2018 року було укладено договір №114/57 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оксі Банк» про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов вищевказаного договору право грошової вимоги за кредитним договором №014/135530/3175/73 від 28.08.2007 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та договором поруки №014/135530/3175/73 від 28.08.2007 року укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , перейшло до ПАТ «Оксі Банк».

27 квітня 2018 року було укладено договір між ПАТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов вищевказаного договору право грошової вимоги за кредитним договором №014/135530/3175/73 від 28.08.2007 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та договором поруки №014/135530/3175/73 від 28.08.2007 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп».

Із заявою про заміну сторони виконавчого проваджеггя та поновлення строку для повторного пред`явлення виконавчих листів ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» звернулось 04 березня 2021 ркоу.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, відповідно до ч. 1 ст. 12 якого, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі №3-рп/2001).

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом №1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування його норм до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний по суті висновок зроблений в постановах Верховного Суду у від 28 березня 2018 року у справі №905/6977/13, від 02 травня 2018 року у справі №5016/149/2011(17/6), від 01 серпня 2018 року у справі №553/1951/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі №521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі №344/19847/18, від 16 вересня 2020 року у справі №242/2375/16-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі №202/20331/13-ц.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст. 120 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ«Перехідні положення»ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.129Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

З виконавчих листів вбачається, що вони були повернуті 25.03.2016 року та 29.03.2016 року на підставі п.2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на момент звернення із заявою, стягувачем було пропущено строк для пред`влення виконавчих листів.

Втім навіть з врахуванням змін до законодавства та встановлення строку на пред`явлення до виконання виконавчого листа три роки замість одного року, ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» своїм правом на пред`явлення виконавчого листа до виконання до органів державної виконавчої служби не скористалася

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Заявником не наведено причин, які є поважними та давали підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано таких доказів.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заяви стягувача в частині поновлення строку для повторного пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа № 2-2417 від 07.09.2011 року та від 29.09.2011 року задоволенне не підлягає.

Враховуючи викладене, ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2021 року підлягає скасуванню із ухваленням навого судового рішення про часткове задоволення заяви ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп».

Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Бабушкніського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2021 року скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну стягувача та поновлення строку виконавчих листів до їх пред`явлення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», ЄДРПОУ 40326297, з виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про поновлення строку виконавчих листів до їх пред`явлення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 536 грн. 80 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст судового рішення складено 09 листопада 2023 року.

Головуючий-суддя О. В. Халаджи