Ухвала

від 07.11.2023 по справі 916/1907/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

07 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1907/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І.

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників:

від прокуратури: Лянна О.А.

від Білгород-Дністровської районної державної адміністрації: не з`явився

від Кілійського міжрайонного управління водного господарства: Багно В.С.

від Фізичної особи-підприємця Бянової Аліни Іванівни: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року, суддя в І інстанції Д`яченко Т.Г., повний текст якого складено 20.03.2023 в м. Одесі

у справі: №916/1907/22

за позовом: Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області

в інтересах держави в особі: Білгород-Дністровської районної державної адміністрації

до відповідачів:

1.Кілійського міжрайонного управління водного господарства;

2.Фізичної особи-підприємця Бянової Аліни Іванівни

про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кілійського міжрайонного управління водного господарства та Фізичної особи-підприємця Бянової Аліни Іванівни про визнання недійсним договору №356 про біологічному очищенню (біомеліорації) Кагачського водосховища від 03.07.2020р., укладеного між відповідачами та зобов`язання Фізичну особу-підприємця Бянову Аліну Іванівну звільнити штучну водойму Кагачського водосховища площею 105 га, яка знаходиться на території Татарбунарської об`єднаної громади Білгород-Дністровського району Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що укладений між Кілійським МУВГ та ФОП Бянової А.І. договір від 03.07.2020 № 356 по біологічному очищенню (біомеліорації) Кагачського водосховища за своєю природою є прихованим договором позички державного майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об?єктом. Під виглядом діяльності з «біологічного очищення штучної водойми» ФОП Бяновою А.І. фактично отримало у безкоштовне користування строком до 2040 року (з можливістю пролонгації договору на 15 років) штучну водойму Кагачське водосховище площею водного дзеркала 105 га для здійснення аквакультури, тому наявні підстави для визнання судом недійсним договору та зобов`язання ФОП Бянову Аліну Іванівну звільнити штучну водойму.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 у справі №916/1907/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації до Кілійського міжрайонного управління водного господарства та Фізичної особи-підприємця Бянової Аліни Іванівни про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити штучну водойму.

Вказане рішення обгрунтоване тим, що оспорюваний правочин не відповідає ознакам договору позички, а є змішаним договором та містить елементи договору про спільну діяльність та договору про надання послуг/робіт, в даному випадку по біологічному очищенню (біомеліорації). Жодних прав та обов?язків щодо земельної ділянки з розташованим на ній водним об?єктом не передавалось, а Кілійське міжрайонне управління водного господарства продовжує володіти та користуватися водосховищем. Не визначення ціни договору не суперечить чинному законодавству, оскільки конструкція ст. ст. 843, 903 ЦК України передбачає можливість її не встановлення. Крім того, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про недоведеність прокурором можливості ФОП Бяновою А.І. здійснювати щорічний вилов водних біоресурсів в обсягах, що відповідають показникам самостійного господарства із вирощування рибних ресурсів.

Місцевий господарський суд також вказав, що оскільки позовна вимога про зобов`язання Фізичну особу-підприємця Бянову Аліну Іванівну звільнити штучну водойму Кагачського водосховища площею 105 га, яка знаходиться на території Татарбунарської об`єднаної громади Білгород-Дністровського району Одеської області є похідною від вимоги про визнання недійсним договору №356 про біологічному очищенню (біомеліорації) Кагачського водосховища від 03.07.2020р., укладеного між відповідачами, судом в даній частині позовних вимог також відмовляється.

Не погодившись із вказаним рішення, до Південно-західного апеляційного господарського суду від заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги прокуратури задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що ФОП Бянової А.І. надано безкоштовно у користування на тривалий строку штучну водойму -Кагачське водосховище, яке останньою буде використовуватись для риборозведення, внаслідок чого між відповідачами фактично виникли правовідносини із позички державного майна, оскільки за своїм змістом спірний Договір є відповідає вимогам ст. 827 ЦК України в частині визначення істотних умов договору позички. Зокрема, в Договорі визначено об`єкт позички (Кагачське водосховище), строк дії договору (до 31.12.2040) та умови його продовження, містить відомості про безоплатність договору (на ФОП Бянову А.І. не покладено обов`язків із внесення плати за користування водоймою).

Також, як зазначає скаржник, сторонами не надано, а судом першої інстанції взагалі не досліджувалось питання чи відбувалась очистка водойми від водної рослинності за період дії договору, що є головною метою вказаного договору, отже, вказане свідчить про відсутність наміру здійснювати зариблення водойми саме з метою її очищення та незацікавленність Кілійського МУВГ при укладанні оспорюваного договору в отриманні якісних та своєчасних робіт, метою яких мало б бути покращення стану водойми та підтверджує наявність між відповідачами відносин із позички державного майна - Кагачського водосховища.

У відзиві на апеляційну скаргу Кілійське міжрайонне управління водного господарства зазначає, що прокурором не надано до суду жодних доказів, які могли б засвідчити факт перебування сторін оспорюваного договору в правовідносинах позички, а не в правовідносинах надання послуг з біологічного очищення. 3 урахуванням змін, внесених до оспорюваного правочину угодою №1 від 30.09.2022 року є очевидним, що між сторонами відсутні правовідносини з позички, оскільки Кагачське водосховище, з моменту укладення спірного договору до цього часу не вибувало з користування КМУВГ, приймаючи до уваги здійснення забору і водопостачання води з водосховища водокористувачами на зрошення. Отже, на думку КМУВГ, є хибна позиція прокурора щодо оспорюваний договір є удаваним (договором позички) з підстав безоплатної передачі КМУВГ в користування ФОП Бянової A.I. Кагачського водосховища.

Також КМУВГ зазначає, що проведення робіт по біологічному очищенню Кагачському водосховищу не свідчить про те, що КМУВГ передано, а ФОП Бяновою А.І. отримано у користування земельну ділянку з розташованим на ній водосховищем, так як право постійного користування земельною ділянкою належить нам, незалежно від того які роботи з очистки цього водосховища виконуються ФОП Бяновою А.І., КМУВГ продовжує користуватися земельною ділянкою та Нерушайським водосховищем.

Додатково КМУВГ вказує, що прокурором не надано жодних доказів, що спірний договір був укладений з метою отримання КМУВГ або ФОП Бяновою А.І. вищевказаної аквапродукції та її подальшої реалізації (товарна аквакультура). Будь - яких доказів підтверджень реалізації нами або ФОП Бяновою А.І. риб-меліораторів та раків третім особам до матеріалів справи не надано.

22.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення, в якому останній просив суд врахувати правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 19.04.2023 у справі №916/1731/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі у справі №916/1907/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2023 та призначено справу до розгляду на 30.05.2023 об 12:00.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 призначено розгляд справи №916/1907/22 за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 на 07.11.2023 о 12:00.

В судове засідання 07.11.2023 з`явився прокурор та представник Кілійського міжрайонного управління водного господарства, представники ФОП Бянової А.І., та Білгород-Дністровської РДА в судове засідання знову не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судова колегія зазначає, що до суду апеляційної інстанції від Кілійського міжрайонного управління водного господарства надійшло клопотання про зупинення розгляду справи №916/1907/22, яка наразі переглядається Південно-західним апеляційним господарським судом до розгляду судовою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/1719/22.

Клопотання Кілійського міжрайонного управління водного господарства зокрема, обґрунтоване тим, що правовідносини у справі №916/1907/22 та у справі №916/1719/22, яка наразі передана на розгляд судової палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є подібними, підстави позовів у вказаних справах аналогічними, відмінними є лише учасники справ та місцерозташування земельних ділянок.

В судовому засіданні 07.11.2023 прокурор заперечував щодо вказаного вище клопотання Кілійського міжрайонного управління водного господарства, просив суд апеляційної інстанції залишити його без задоволення, представник Кілійського міжрайонного управління водного господарства наполягав на її задоволенні.

Розглядаючи заявлене Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства клопотання про зупинення провадження у справі №916/1907/22, дослідивши предмет та підстави позову прокурора, текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції та підстави його оскарження, судова колегія дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання Кілійського міжрайонного управління водного господарства та зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду із позовом в даній справі, прокурор послався на те, що спірний договір, укладений між відповідачами є удаваним та вчинений сторонами для приховання іншого правочину, а саме: позички нерухомого державного майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами договорів надання послуг та підряду, а також те, що прокурором не доведено наявність у визначеній в договорі діяльності відповідача ознак аквакультури (рибництва) та, як наслідок, обставини отримання відповідачем-2 товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура), тобто здійснення відповідачем-2 сільськогосподарської діяльності із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури.

Разом з тим, під час розгляду справи з`ясовано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 14.06.2023 року справу № 916/1719/22 за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації до Кілійського міжрайонного управління водного господарства та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс" про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити штучну водойму передав на розгляд судової палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

При цьому, передаючи справу №916/1719/22 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, з метою розгляду можливості для відступу від висновку Верховного Суду щодо визначення обставин справи, як підстави для направлення справи на новий розгляд, викладеного у постанові від 19.04.2023 року у cправі №916/1731/22 вважає, що оскільки у провадженні Верховного Суду перебувають, зокрема, справи №916/1730/22, №916/1714/22, №916/1728/22, №916/1715/22 з аналогічними предметами та підставами позовів, направлення всіх цих справ після їх перегляду касаційним судом на новий розгляд, суперечитиме стабільності, остаточності судових рішень та дотриманню розумних строків судового провадження.

Відтак, враховуючи, що правовідносини у справі №916/1719/22 та у справі №916/1907/22 стосуються питань визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити штучну водойму, апеляційний господарський суд вважає правовідносини в цих справах подібними.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку іншої справи.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та з огляду на те, що правовідносини у даній справі та справі №916/1719/22 є подібними, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Кілійського міжрайонного управління водного господарства про зупинення розгляду справи №916/1907/22 до закінчення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/1719/22.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234, 269, 270, 273, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Кілійського міжрайонного управління водного господарства про зупинення провадження у справі №916/1907/22 задовольнити.

Зупинити апеляційне провадження у справі №916/1907/22 за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 у справі №916/1907/22 до закінчення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/1719/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 08.11.2023.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська