Постанова

від 08.11.2023 по справі 916/3661/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3661/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" Андрушко Л.І.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" б/н від 18.10.2023 (вх.№3351/23 від 19.10.2023) про ухвалення додаткового рішення до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023

у справі №916/3661/21

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК"

про визнання недійсними рішень наглядової ради та голови правління, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності, визнання права власності, витребування майна

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 р. Приватне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД", найменування якого в подальшому було змінено на Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД", звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК", в якому просило:

-визнати частково недійсним рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД", прийняте головою наглядової ради Соловійчуком Р.Г., членами наглядової ради: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та оформлене протоколом №6/18 від 19.07.2018 в частині формування статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" за рахунок внеску у не грошовій формі шляхом передання за актом прийому-передачі права власності на нерухоме майно нежитлові будівлі загальною площею 1388,9 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлові будівлі загальною площею 1069,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

-визнати недійсним рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД", прийняте головою наглядової ради Соловійчуком Р.Г., членами наглядової ради: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та оформлене протоколом №19/1 від 25.06.2019, яким вирішено збільшити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" за рахунок додаткового внеску права власності на нерухоме майно: частку нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (зазначена частка складається з нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м, яка є складовою частиною нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 ; затверджена грошова оцінка додаткового внеску складає 813553,90 грн);

-визнати недійсним рішення голови правління Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" №1/19 від 08.01.2019 щодо внесення в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним рішення голови правління Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" №2/19 від 08.01.2019 щодо внесення в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ;

-визнати недійсним рішення голови правління Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" №3/19 від 29.07.2019 щодо внесення в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" права власності 12/100 нежитлових будівель загальною площею 13005,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни (індексний номер 45359457 від 04.02.2019) про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-А за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК";

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни (індексний номер 45359385 від 04.02.2019) про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29В, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК";

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни (індексний номер 48221734 від 13.08.2019) про реєстрацію права власності на 12/100 нежитлових будівель загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Г, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК";

-припинити право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-А і нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29В, та право сумісної власності на 12/100 нежитлових будівель загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Г;

-визнати за Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" право приватної власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-А;

-визнати за Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" право приватної власності на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29В;

-визнати за Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" право приватної власності на 12/100 нежитлових будівель загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Г.

За цією позовною заявою місцевим господарським судом 20.12.2021 відкрито провадження у справі №916/3661/21.

Крім того, у грудні 2021 р. Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК", в якому просило витребувати з незаконного володіння відповідача у власність позивача нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1414236051101); нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1425843351101) та 12/100 частин нежитлових будівель загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1495890251101), які складаються з нежитлової будівлі літ. R4 площею 1532,10 кв.м.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №916/3997/21.

11.01.2022 до суду першої інстанції надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" б/н від 10.01.2022 (вх.№608/22 від 11.01.2022), в якому позивач просив об`єднати справи №916/3661/21 та №916/3997/21 в одне провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.01.2022 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" б/н від 10.01.2022 (вх.№608/22 від 11.01.2022); об`єднано в одне провадження справу №916/3997/21 зі справою №916/3661/21, провадження в якій відкрито раніше; присвоєно об`єднаній справі №916/3661/21.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.05.2023 у справі №916/3661/21 (суддя Шаратов Ю.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 62000 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 04.05.2023 у справі №916/3661/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 09.10.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 04.05.2023 у справі №916/3661/21 без змін; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД"; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/3661/21.

19.10.2023 до апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" б/н від 18.10.2023 (вх.№3351/23 від 19.10.2023) про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи №916/3661/21 в суді апеляційної інстанції.

Дана заява мотивована доведеністю понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 75000 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 вирішено розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" б/н від 18.10.2023 (вх.№3351/23 від 19.10.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3661/21 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд даної заяви на 08.11.2023 о 10:00, а також встановлено Публічному акціонерному товариству "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" строк для подання відзиву на вказану заяву до 01.11.2023.

У судовому засіданні 08.11.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" вищенаведену заяву підтримав; представник Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.VІ а.с.246).

Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" своїм правом не скористалося, відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" б/н від 18.10.2023 (вх.№3351/23 від 19.10.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3661/21 не надало, що в силу вимог процесуального закону не перешкоджає розгляду останньої.

Заслухавши представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК", розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" б/н від 18.10.2023 (вх.№3351/23 від 19.10.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3661/21, колегія суддів зазначає наступне.

01.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" ("Клієнт") та адвокатом Дідуренко Світланою Валеріївною ("Адвокат") укладено договір про надання правової допомоги б/н (далі договір б/н від 01.08.2023), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту за винагороду правову допомогу представництво інтересів Клієнта у Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №916/3661/21. За взаємною домовленістю сторін в процесі дії договору предмет останнього може бути розширений або конкретизований.

Згідно з пунктом 2.1 договору б/н від 01.08.2023 Адвокат користується процесуальними правами, наданими законом Клієнту, в повному обсязі без обмежень.

За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору б/н від 01.08.2023 сума винагороди Адвоката за надання правової допомоги, передбаченої пунктом 1.1 даного договору, складає 75000 грн (з розрахунку 4000 грн за годину витраченого часу). Виплата належної Адвокату винагороди проводиться Клієнтом протягом дванадцяти календарних днів з дати підписання даного договору у безготівковій формі на особовий рахунок, зазначений у розділі 9 цього договору, або у готівковій формі.

В силу пункту 5.1 договору б/н від 01.08.2023 даний договір набирає чинність з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

На виконання договору б/н від 01.08.2023 відповідач сплатив адвокату Дідуренко Світлані Валеріївні грошові кошти у загальній сумі 75000 грн, про що свідчать копії платіжних інструкцій №687 від 01.08.2023 та №693 від 14.08.2023.

06.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" ("Замовник") та адвокатом Дідуренко Світланою Валеріївною ("Виконавець") було підписано без зауважень та скріплено печатками акт приймання наданих послуг б/н за договором б/н від 01.08.2023, відповідно до якого Виконавець надав Замовнику юридичні послуги загальною тривалістю 20 робочих годин, а саме: відвідування суду і ознайомлення з матеріалами апеляційного провадження у справі №916/3661/21; моніторинг судової практики; консультації з питань апеляційного перегляду справи; підготовка та складання відзиву на апеляцію; участь у судовому засіданні. Вартість вказаних послуг становить 75000 грн (з розрахунку 3800 грн за робочу годину).

З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2023 представник відповідача адвокат Дідуренко Світлана Валеріївна, яка діяла на підставі ордеру серії ВЕ№1094658 від 02.08.2023, виданого на представництво даним адвокатом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" у Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №916/3661/21, ознайомилися з матеріалами даної справи.

Відзив на апеляційну скаргу б/н від 22.08.2023 (вх.№1582/23/Д3 від 23.08.2023) від імені відповідача підписаний адвокатом Дідуренко Світланою Валеріївною, яка також брала участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, які відбулися 27.09.2023 та 09.10.2023, що підтверджується протоколами відповідних судових засідань.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги б/н від 01.08.2023, укладеного між відповідачем та адвокатом Дідуренко Світланою Валеріївною, та складеного на його виконання акту приймання наданих послуг б/н від 06.10.2023, а також платіжних інструкцій №687 від 01.08.2023 та №693 від 14.08.2023 на загальну суму 75000 грн.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до договору б/н від 01.08.2023 та акту приймання наданих послуг б/н від 06.10.2023, складеного на виконання вказаного договору, гонорар адвоката за надання правової допомоги відповідачу у даній справі в суді апеляційної інстанції встановлюється у фіксованій сумі та складає 75000 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Колегія суддів зазначає, що жодних клопотань стосовно зменшення заявленої відповідачем до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, від Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходило.

Проаналізувавши опис послуг, які наведені в акті приймання наданих послуг б/н від 06.10.2023 до договору б/н від 01.08.2023, апеляційний господарський суд зазначає про те, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає матеріалам справи (зокрема, відзив на апеляційну скаргу підписаний адвокатом Дідуренко Світланою Валеріївною, яка також ознайомлювалася з матеріалами справи та брала участь у судових засіданнях з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" в суді апеляційної інстанції), при цьому жодного доказу на підтвердження того, що заявлена до стягнення сума витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, до суду не подано.

Отже, обставини щодо понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 75000 грн у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції доведені останнім згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи, у зв`язку з чим відповідна сума підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК".

З огляду на вищевикладене, враховуючи документальне підтвердження відповідачем понесених ним у зв`язку з переглядом даної справи апеляційним господарським судом судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 75000 грн, беручи до уваги, що зазначена сума є розумною та не має надмірний характер, а позивачем, в свою чергу, не подано клопотання про зменшення розміру вказаних витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" б/н від 18.10.2023 (вх.№3351/23 від 19.10.2023).

Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" б/н від 18.10.2023 (вх.№3351/23 від 19.10.2023) задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" 75000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 09.11.2023.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук