Постанова

від 09.11.2023 по справі 915/611/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/611/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача Жигадло І.Б. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК №0011354 від 27.04.2018, довіреність №20/10-2022 від 20.10.2022

від відповідача Соколік В.Д. ордер на надання правничої) допомоги серія ВЕ №1078482 від 12.01.2023

/третя особа не використала свого права на участь у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи/

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївського національного аграрного університету

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2023, проголошене об 11:11:02 суддею Мавродієвою М.В. у м. Миколаєві, повний текст якого складено 30.06.2023

у справі № 915/611/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до скаржника

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

про стягнення 309 704,79 грн. та

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Миколаївського національного аграрного університету, в якій просило суд стягнути з останнього грошові кошти у загальному розмірі 309 704,79 грн., з яких: 227 460,58 грн. - основний борг, 27 544,55 грн. - пеня, 5 103,85 грн. - 3% річних та 49 595,81 грн. - втрати від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що, всупереч умовам Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», відповідачем неналежно виконуються зобов`язання щодо оплати вартості поставленого позивачем, як постачальником «останньої надії», природного газу за період з 01.11.2021 по 21.11.2021 (за листопад 2021 року) у встановлені строки, у зв`язку з чим позивачем нараховано суму основної заборгованості, пеню, 3% річних та інфляційні втрати у зазначеному вище розмірі.

10.03.2023 ухвалою Господарського суду Миколаївської області залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2023 позовні вимоги задоволено в повному обсязі з підстав обґрунтованості вимог та стягнуто з Миколаївського національного аграрного університету на користь ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України заявлені кошти та 4 645,57 грн. судового збору.

Із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погоджується відповідач та звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що між позивачем та відповідачем договір на постачання природного газу укладено не було і не існувало інших домовленостей; позивач самостійно в листопаді 2021 року почав постачати газ відповідачу та виставляти рахунки, тоді як Університетом 01.11.2021 був укладений договір постачання природного газу №13-1020/21-БО-Т з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", який діє включно до 31.12.2022. При цьому, відповідачем згідно зазначеного договору в листопаді 2021 сплачено кошти за спожитий природний газ в сумі 187 394,54 грн.

Апелянт зазначає, що позивачем не було надано відповідачу рахунок за поставлений природний газ до 20.12.2021, тобто до закінчення бюджетного 2021, а надано тоді коли розрахунки за бюджетний рік 2021 закінчилися і Університет вже був позбавлений можливості оплачувати послуги та товари, які були поставлені у 2021, разом з тим вже були оплачені рахунки, які університету надали відповідно до договірних відносин ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

Також на думку скаржника судом неправомірно не враховано положення Закону України «Про публічні закупівлі», а саме те, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом та укладання договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. При цьому, відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема укладення договору з постачальником «останньої надії» на постачання природного газу або електричної енергії, отже для укладення договору та можливості здійснення оплати за ним, може бути застосована переговорна процедура (скорочена) закупівлі, для проведення якої необхідно мінімум 6 днів.

Крім того, на переконання апелянта, судом першої інтонації безпідставно не враховано, що заявлена сума пені є надмірно великою по відношенню до боргу відповідача та обтяжливою для останнього через обмежене фінансування та оголошений воєнний стан в Україні з 24.02.2022 і Торгово-промислова палата України у своїй заяві №2023/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою для введення Указом Президента України №64/2022 військового стану, а тому суд мав право зменшити розмір санкцій.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області без змін, оскільки судом всебічно, повно і об`єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності та прийнято обґрунтоване рішення. Позивач зазначає, що є постачальником «останньої надії» та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 відповідача автоматично включено до Реєстру його споживачів через відсутність іншого постачальника, оскільки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" почала постачати відповідачу газ за договором, на який посилається відповідач, лише 22.11.2021, а заборгованість виникла в період, що передував йому, а саме з 1.112021.по 21.112021. Позивач з посиланням на низку постанов Верховного Суду вважає безпідставними твердження скаржника про форс-мажорні обставини, оскільки на час виникнення правовідносин їх не існувало, а порушення зобов`язання є достатньою підставою для застосування ст. 625 ЦК України та нарахування пені, встановленої пунктом 4.3 Типового договору.

Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухала пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 та від 09.12.2020 № 1236".

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Миколаївський національний аграрний університет є бюджетною установою, яку позивач на підставі зазначеної постанови визнав споживачем та здійснив йому постачання газу у жовтні 2021 року в період з 01.11.2021 по 21.11.2021.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у зазначений період поставлено відповідачу природний газ в загальному об`ємі 13 539,32 тис. куб. м. на загальну суму 227 460,58 грн, які не були сплачені відповідачем, а тому на користь позивача підлягає стягненню сума боргу з нарахованими на суму боргу інфляційними, 3% річних та пені.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу (далі-Правила) врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Згідно з пунктами 4.2-4.4 Договору, об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, підставою для здійснення оплати є рахунок.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Таким чином, цей Договір є договором приєднання, при укладенні якого зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Згідно з пунктом 1 розділу II Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є:

-наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

-наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

-наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

-включення споживача до Реєстру споживачів постачальника увідповідному

розрахунковому періоді:

-відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків. або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Разом із цим, відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі Кодекс ГТС). Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет. функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди га є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

-відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо- технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби ? до 02:00 ГІТС (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (13-1) та 01:00 ІІТС (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (О-І) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня. наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

-відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня. наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, та у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 року автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Як вбачається з відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача Миколаївський національний аграрний університет зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XS0000015DTX00P.

Згідно з листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" щодо споживача з ЕІС-кодом 6XS0000015DTX00P зазначено, що у періоди з 01.11.2021 по 21.11.2021 обсяг природного газу, використаний споживачем, внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", та становить 13 539,32 куб. м.

Таким чином, позивачем у період з 01.11.2021 по 21.11.2021 року поставлено відповідачу природний газ в загальному об`ємі 13 539,32 тис. куб. м. на загальну суму 227 460,58 грн.

На виконання умов Договору позивач надіслав відповідачеві рахунок на оплату (природний газ) № 34140 за 13 539,32 тис. куб. м. на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 227 460,58 грн та Акт приймання-передачі природного газу.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ непобутовим споживачем постачальнику "останньої надії" у загальному розмірі 227 460,58 грн

Проте, відповідач не сплатив заборгованість, чим порушив умови договору, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення суми боргу з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки відповідач порушив умови договору щодо оплати поставленого позивачем природного газу, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення на користь позивача передбаченої пунктом 4.5. Договору пені у сумі 27 544,55 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошових зобов`язань, господарський суд першої інстанції дійшов також обгрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 3% річних у сумі 5 103,85 грн. та інфляційних у сумі 49 595,81 грн.

При цьому, доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення заборгованості з огляду на те, що ним було укладено договір з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", є безпідставними з огляду на наступне.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що 03 листопада 2021 року між Миколаївським національним аграрним університетом (Споживач) та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) укладено Договір № 13-10320/21-БО-Т постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити Споживачу природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що постачальник передає замовлений Споживачем обсяг природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року в кількості 610 тис. куб. метрів

Відповідно до п. 3.2 договору, постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди га є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-22-9925 від 15.09.2022 (наявний в матеріалах справи) та інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10), відповідач був включений до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та спожитий відповідачем в період з 01.11.2021 по 21.11.2021 газ віднесено до портфеля постачальника «останньої надії».

Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в період з 01.11.2021 по 21.11.2021 саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник «останньої надії», натомість в зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу в період з 01.11.2021 по 24.12.2021 з боку ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Також відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у спірний період.

Означене спростовує доводи відповідача про отримання природного газу в період у період з 01.11.2021 по 21.11.2021 від постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Доводи апелянта про те, що судом першої інтонації безпідставно не враховано, що заявлена сума пені є надмірно великою по відношенню до боргу та обтяжливою для відповідача через обмежене фінансування та оголошений воєнний стан в Україні з 24.02.2022 і Торгово-промислова палата України у своїй заяві №2023/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою для введення Указом Президента України №64/2022 військового стану, а тому суд мав право зменшити розмір санкцій, колегія суддів відхиляє враховуючи наступне.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану в країні з 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Це означає, що війна є форс-мажором, тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності у випадку несвоєчасного виконання зобов`язання, час виконання якого настав згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів, але виконання якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору, водночас такі докази відповідачем не надано.

Також колегія суддів зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Крім того, відповідачем не надано доказів щодо відсутньої можливості виконати зобов`язання за укладеним між сторонами договором в частині сплати пені, нарахованої йому у відповідності до п. 4.5 цього договору.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач в порядку ст.233 ГК України не був позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням про зменшення суми штрафних санкцій до суду першої інстанції, між тим, скаржник вказаним правом не скористався.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення щодо стягнення пені у визначеному позивачем розмірі, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів залишає апеляційну скаргу Миколаївського національного аграрного університету без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2023 у справі - без змін.

,Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги витрати скаржника по сплаті судового збору за її подання і розгляд не відшкодовуються.

На підставі ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2023 у справі №915/611/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Миколаївського національного аграрного університету без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.11.2023 о 14.50

Головуючий суддяГ.П. Разюк

СуддяС.І. Колоколов

СуддяН.М. Принцевська