Постанова від 07.11.2023 по справі 925/387/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2023 р. Справа№ 925/387/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Сітайло Л.Г.

Євсікова О.О.

при секретарі судового засідання Невмержицькій О.В.

представники сторін у судове засідання 07.11.2023 не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 (про відмову у задоволенні скарги про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.06.2023 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1)

у справі №925/387/23 (суддя Гладун А.І.)

за позовом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 ,

про стягнення 22 330,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про стягнення грошових коштів в сумі 22 330,65 грн, виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.03.2023 відкрито провадження у справі №925/387/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.04.2023 у справі №925/387/23 позов Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь Черкаського обласного центру зайнятості 22 330,65 грн шкоди, 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

22.05.2023 на виконання вказаного рішення Господарським судом Черкаської області видано наказ.

Стягувач, Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості, звернувся до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області з заявою про виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 25.04.2023 у справі №925/387/23, за яким видано наказ від 22.05.2023.

За результатами розгляду заяви Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області листом від 12.06.2023 №04-17-02-10/4358 було повернуто виконавчий документ стягувачу без виконання відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2011 №845. Повернення наказу Господарського суду Черкаської області від 22.05.2023 у справі №925/387/23 обґрунтовано тим, що боржник не включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та до мережі установ та організацій, які отримують кошти з Державного бюджету України, та що у боржника відсутні відкриті в Головному управлінні реєстраційні та особові рахунки по державному та місцевому бюджетах, а стягувачем за виконавчим документом є державний орган.

19.06.2023 Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості пред`явив наказ Господарського суду Черкаської області №925/387/23 від 22.05.2023 для виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області шляхом подачі письмової заяви, до якої долучив копію вищевказаного листа Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області з обґрунтуванням причин неможливості його виконання органом казначейської служби.

19.06.2023 за заявою стягувача головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Сиротюк Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі наказу №925/387/23 від 22.05.2023 про стягнення з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості 22 330, 65 грн шкоди, 2 684, 00 грн витрат зі сплати судового збору.

12.07.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулось до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, у якій просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 19.06.2023

Заявник в обґрунтування скарги посилається на те, що законодавець визначив спеціальні гарантії виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи за рахунок Державного бюджету, тому такі рішення підлягають виконанню не органами державної виконавчої служби, а органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зазначено, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв не у спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження", не з`ясував всіх обставин справи, не дослідив та не проаналізував чинне законодавство, а саме, що рішення суду про стягнення коштів з боржника, яким є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, повинно здійснюватися виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, тобто Казначейством.

Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є державним органом, то рішення суду підлягає виконанню у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" з особливостями, визначеними у Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 у задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.06.2023 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 відмовлено.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що стягувачем за виконавчим документом є державна установа, а боржником державний орган. Дія Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами, а держава не виступає гарантом виконання зобов`язань за механізмами, передбаченими Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі по тексту - апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 у справі №925/387/23 та прийняти нову ухвалу, якою визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.06.2023 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №925/387/23, виданого Господарським судом Черкаської області від 22.05.2023. Апеляційну скаргу сформовано в системі "Електронний суд" 14.08.2023.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що непідвідомчість органам ДВС виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника - державного органу, є тією підставою, яка виключає відкриття органами ДВС виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору. Вказано, що державним виконавцем дані обставини було проігноровано та винесено постанову від 19.06.2023 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, чим порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а Господарським судом Черкаської області не надано належної оцінки зазначеним обставинам.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області у справі №925/387/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Станік С.Р., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/387/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 у справі №925/387/23.

Після надходження матеріалів справи №925/387/23 до Північного апеляційного господарського суду ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 у справі №925/387/23 та призначено до розгляду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 у справі №925/387/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023, у зв`язку із перебуванням судді Станіка С.Р., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 справу №925/387/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 прийнято справу №925/387/23 до свого провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 у справі №925/387/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Сітайло Л.Г.

Головуючий суддя Владимиренко С.В. з 07.10.2023 по 22.10.2023 перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 призначено до розгляду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 у справі №925/387/23 з повідомленням (викликом) учасників справи. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.11.2023 о 14 год. 00 хв.

Позивач свого представника в судове засідання, призначене на 07.11.2023, не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про доставку на повідомленні про вручення поштового відправлення №0411639164977.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що відповідача, державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та третю особу ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлено шляхом доставки ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 в їх «Електронний кабінет».

Згідно ч.ч. 3, 6, 8 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Частиною 5 статті 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку. На що також звертає увагу учасників процесу Верховний Суд у своїх ухвалах від 12.10.2022 у справі №910/14311/21, від 12.10.2022 у справі №910/14469/21, від 12.10.2022 у справі №922/2017/17.

Верховий Суд в ухвалі від 22.08.2022 у справі № 916/2731/21 вказав, що відповідно до Рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал «Електронного кабінету» для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

Таким чином, учасники судового процесу повідомлені судом апеляційної інстанції про час та місце розгляду справи належним чином, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №925/387/23 розглядається за відсутності представників.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (§ 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) № 18357/91).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами статей 5, 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання (частина 4 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з приписами пункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Згідно з приписами пункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

У розумінні зазначеного Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

У разі неможливості органом Казначейства виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника таке списання коштів здійснюється за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, що здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (пункт 47 Порядку).

Згідно з пунктом 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Пунктом 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництв.

В частині 2 цієї статті зазначено, що дія вказаного Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, визначальним для даного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з урахуванням положень статті 6 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, боржником за наказом Господарського суду Черкаської області №925/387/23 від 22.05.2023 - є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань, за організаційно-правовою формою є державним органом, на який поширюються вимоги статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та статті 6 Закону України "Про виконавче провадження". А відтак, рішення суду від 25.04.2023 у справі №925/387/23 на невиконання якого відповідач посилається в якості підстави заявлених вимог підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Судова колегія звертає увагу на постанову Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №916/2182/14 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії (державне підприємство) до Регіональної служби ветеринарно-санітарного контролю (державний орган) про стягнення суми, за скаргою Регіональної служби ветеринарно-санітарного контролю на дії першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.08.2014 у справі № 916/2182/14.

Під час касаційного перегляду у цій справі, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Закону України "Про виконавче провадження" і Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, Верховний Суд України зазначив про таке.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (у редакції, чинній на момент винесення постанови ДВС) дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Враховуючи викладене, державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржниками є державні органи, тому стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.

Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (пункт 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент винесення постанови ДВС).

Відтак, головний державний виконавець першого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ повинен був відмовити ДП "Адміністрація морських портів України" у відкритті виконавчого провадження на підставі зазначеного вище наказу, оскільки виконавчий документ у цій справі має виконуватися виключно органом Казначейства, в якому обслуговується боржник.

За результатами касаційного перегляду Верховний Суд України у справі №916/2182/14 постановою від 24.06.2015 скасував постанову Вищого господарського суду України від 22.01.2015, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 та ухвалу господарського суду Одеської області від 13.10.2014. Ухвалив нове рішення, яким визнав незаконними дії першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 02.09.2014 ВП НОМЕР_2 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.08.2014 №916/2182/14 про стягнення з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії грошової суми у загальному розмірі 8 130,56 грн. Визнав недійсною постанову першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 02.09.2014 ВП НОМЕР_2 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.08.2014 №916/2182/14.

Доводи про неможливість списання коштів з рахунків боржника за відсутності у вказаному органі державного казначейства рахунків, відкритих боржникові з посиланням на лист Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області від 12.06.2023 №04-17-02-10/4358 колегія суддів вважає помилковим.

Суд звертається до правових висновків, викладених в раніше прийнятих постановах Верховного Суду (від 25.06.2018 у справі № 910/12226/16 та від 03.07.2018 у справі №910/13057/16) стосовно того, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду (частини перша і друга статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"). Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України.

У постанові від 16.04.2020 у справі № 804/5950/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що за відсутності в законодавстві України такої підстави (у даній справі - не знаходиться на обслуговуванні та не має відкритих рахунків) для повернення виконавчого документа, з якої накази суду були повернуті стягувачу без виконання, дії ГУДКС України щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень судів є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Відповідно до частин 1, 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки судом першої інстанції не було належним чином з`ясовано порядок виконання рішень суду у даній категорії справ та нормами якого закону регулюються спірні правовідносини, наведене призвело до помилкової відмови у задоволення скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.06.2023 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 у справі №925/387/23 - скасуванню з прийняттям ухвали про задоволення скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Відділ примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 у справі №925/387/23 задовольнити.

2. Ухвалу Черкаської області від 01.08.2023 у справі №925/387/23 скасувати, прийняти нову ухвалу, якою скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 19.06.2023 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу №925/387/23, виданого Господарським судом Черкаської області 22.05.2023.

4. Стягнути з Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (08001, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50 код ЄДРПОУ 43315602) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вулиця Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи №925/387/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.11.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді Л.Г. Сітайло

О.О. Євсіков