Ухвала

від 08.11.2023 по справі 910/9933/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"08" листопада 2023 р. Справа№ 910/9933/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про відвід суддів Агрикової О.В., Козир Т.П., Мальченко А.О. подану під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 (повний текст рішення складено 13.03.2023)

у справі № 910/9933/20 (суддя Балац С.В.)

За позовом прокурора Львівської області в інтересах держави

до: 1. Львівської обласної державної адміністрації

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ"

про визнання недійсним розпорядження, договору та застосування наслідків недійсного правочину, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні колегії суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О. перебуває апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/9933/20.

Судове засідання, призначене на 11.10.2023 не відбулось у зв`язку з відрядження судді Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 року розгляд справи №910/9933/20 призначено на 08.11.2023 року.

07.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ", відповідача-2 у справі, надійшла заява про відвід суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., Мальченко А.О.

Заява про відвід мотивована тим, що дії та поведінка судді Агрикової О.В. викликає сумніви в неупередженості та об`єктивності.

Заявник зазначає, що судді не давали змоги адвокату висловити власну позицію або відповісти на запитання судді, постійно озвучуючи фактично позицію прокуратури. Також, заявник вказує, що головуючою суддею зазначено, що по всіх матеріалах зроблено виділення оранжевим маркером саме того, що вказує на наявність водойми на території землі, однак, на думку заявника, заперечення відповідач-2 на зазначені вище факти заперечували суддями проігноровані.

Крім того, відповідач-2 підкреслює, що фактично судді вже зробили передчасні висновки по справі, акцентуючи увагу виключно на позиції прокуратури та повністю відкидаючи будь-які заперечення. Більше того, судді апеляційного суду наголосили на тому, що рішення судом вже прийняте і фактично вже повідомити свою позицію до розгляду справи по суті і відповідно винесення постанови апеляційним судом

Отже, на думку заявника, вищенаведені твердження та поведінка суддів свідчить про явну упередженість до однієї сторони з боку суддів, а також викликають сумнів у їх обєктивності.

Дослідивши вказану вище заяву про відвід суддів Агрикової О.В., Козир Т.П., Мальченко А.О. у справі №910/9933/20, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість зазначеної заяви про відвід судді Агрикової О.В. у справі №910/9933/20 з огляду на таке.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

За рішенням у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

За рішенням у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. За змістом ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивований.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

В той же час, у відповідності з положеннями частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 року №46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на практику ЄСПЛ, якій у своїх рішеннях встановлює два виключення із поняття "належних сумнівів". Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустими гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Враховуючи той факт, що підставою відводу стала незгода сторони з процесуальними рішеннями суддів, колегія суддів вважає її необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування, не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу судді від розгляду даної справи. Заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.

В той же час, з приводу тверджень заявника, щодо не надання представнику відповідача-2, адвокату Гринюк В.Г. висловити власну позицію, колегія суддів підкреслює, що з протоколу судового засідання від 06.09.2023 року чітко вбачається, що представнику відповідача-2 надано достатньо часу для надання власних пояснень з приводу заявлених клопотань. При цьому, суд звертає увагу, що в судовому засіданні 06.09.2023 року колегія суддів не переходила до стадії розгляду спору по суті, а лише розглядала клопотання заявлене клопотання відповідача-2 про зупинення провадження, а відтак, твердження про ненадання змоги висловити власну позицію є такими що спростовуються матеріалами справи.

Разом з цим, колегія суддів відхиляє доводи заявника про суперечливість обставин викладених в ухвалі від 06.09.2023 року, щодо відповідача-1, який підтримав клопотання про зупинення, а в наступному реченні відповідач-1 заперечував проти даного клопотання та просив залишити його без задоволення, оскільки, представник відповідача-2 був присутній під час судового засідання, яке відбулось 06.09.2023 року, безсумнівно знає хід подій зазначеного засідання, та достовірно знає, що відповідач-2, тобто заявник, підтримав клопотання про зупинення провадження, а представник відповідача-1 заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження.

Також, суд апеляційної інстанції не погоджується і з твердження щодо затягнення розгляду клопотання ТОВ «Узлісся» про призначення у справі судової експертизи, оскільки саме за клопотанням відповідача-2 від 26.09.2023 року було відкладено розгляд справи та, як наслідок, не відбувся розгляд клопотання про призначення експертизи в судовому засіданні 27.09.2023, а відтак у заявника відсутні підстави стверджувати про очевидне затягування вирішення питання щодо призначення експертизи. Більш того, апеляційний суд зазначає, що вимогами чинного законодавства не встановлено строку розгляду клопотання про призначення експертизи.

Поряд з цим, колегія суддів наголошує, що згідно із частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відтак, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про відвід суддів Агрикової О.В., Козир Т.П., Мальченко А.О. у справі №910/9933/20, колегія суддів вважає її необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування, не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу судді від розгляду даної справи. Заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про відвід суддів Агрикової О.В., Козир Т.П., Мальченко А.О. надійшла до суду 06.11.2023 року, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, отже, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України, остання не підлягає передачі на розгляд іншому судді та вирішується колегією суддів, що розглядає справу

За таких обставин, осікльки справа не підлягає передачі для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України та враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про відвід суддів Агрикової О.В., Козир Т.П., Мальченко А.О. у справі №910/9933/20 - необґрунтованою.

2. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про відвід суддів Агрикової О.В., Козир Т.П., Мальченко А.О у справі №910/9933/20.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир