Постанова

від 13.12.2023 по справі 910/9933/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р. Справа№ 910/9933/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

секретар судового засідання Мельничук О.С.,

представники сторін:

від прокуратури - Самолюк Т.В.,

від відповідача 1 - не з`явились,

від відповідача 2 - Гринюк В.Г.,

розглядає апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023

про відмову у задоволенні заяви про зупинення виконавчих проваджень та визнання наказів такими, що не підлягають виконанню

у справі № 910/9933/20 (суддя Балац С.В.)

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ"

про зупинення виконавчих проваджень від 09.05.2023 ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 ВП № НОМЕР_1 та визнання наказів Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 № 910/9933/20 такими, що не підлягають виконанню

За позовом прокурора Львівської області в інтересах держави

до:

1. Львівської обласної державної адміністрації

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ"

про визнання недійсним розпорядження, договору та застосування наслідків недійсного правочину, -

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році прокурор Львівської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про визнання недійсним розпорядження, договору та застосування наслідків недійсного правочину.

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.07.2021 року у справі № 910/9933/20 (суддя Усатенко І.В.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.08.2022 року рішення господарського суду м. Києва від 08.07.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 року скасовано, справу № 910/9933/20 передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації "Про продаж земельної ділянки" № 844/0/5-19 від 07.08.2019 року, яким вирішено продати товариству з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" земельну ділянку площею 15,1563 га (кадастровий номер: 4623387200:02:000:0294), що розташована за межами населеного пункту с. Стрілки Перемишлянського району Львівської області. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2019 року № 1876, укладений між Львівської обласної державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ", посвідчений приватним нотаріусом Юзвою В.Я. на підставі якого відчужено земельну ділянку площею 15,1563 га (кадастровий номер: 4623387200:02:000:0294). Скасовано запис про право власності № 33043713 від 02.09.2019 року внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Присуджено до стягнення солідарно з Львівської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" на користь Львівської обласної прокуратури 114 772 грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору, а також, солідарно з Львівської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" на користь київської міської прокуратури 401 702 грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

У липні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про зупинення виконавчих проваджень від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 року ВП № НОМЕР_1 та визнання наказів господарського суду м. Києва від 20.04.2023 року № 910/9933/20 такими, що не підлягають виконанню.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що накази від 20.04.2023 року у справі № 910/9933/20 видані без достатніх правових підстав, оскільки рішення від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20 не набрало законної сили у зв`язку з поданням заявником апеляційної скарги на таке рішення та подальшим відкриттям апеляційного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 року провадження у справі № 910/9933/20 з розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про зупинення виконавчих проваджень від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 року ВП № НОМЕР_1 та визнання наказів Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 № 910/9933/20 такими, що не підлягають виконанню зупинено до повернення матеріалів справи № 910/9933/20 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 року № 910/9933/20 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 року № 910/9933/20 скасовано, матеріали заяви передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про зупинення виконавчих проваджень від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 року ВП № НОМЕР_1 та визнання наказів Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 року № 910/9933/20 такими, що не підлягають виконанню відмовлено повністю.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява про зупинення виконавчих проваджень від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 року ВП № НОМЕР_1 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки дію рішення від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20 зупинено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 року № 910/9933/20, а виконавчі провадження від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 року ВП № НОМЕР_1, станом на день розгляду заяви по суті, зупинені. Також місцевим господарським судом встановлено, що рішення у даній справі набрало законної сили 04.04.2023 року, оскільки станом 03.04.2023 року апеляційна скарга на таке рішення подана не була, а тому накази на виконання даного рішення були видані обґрунтовано.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року у справі №910/9933/20 та прийняти нове рішення, яким заяву про зупинення виконавчих проваджень та визнання наказів такими, що не підлягають виконанню задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції незаконна, прийнята з порушенням норм процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що на момент відкриття виконавчого провадження не було враховано те, що рішення у даній справі оскаржується в Північному апеляційному господарському суді, тобто є таким, що не набрало законної сили. Також скаржник вважає, що судом першої інстанції було порушено строки розгляду заяви, що визначені у статті 328 Господарського процесуального кодексу України. Отже скаржник зазначає, що внаслідок видання місцевим господарським судом наказів були відкриті виконавчі провадження, що з травня 2023 року позбавило товариство розпоряджатися власним нерухомим майном, а також сплачувати кошти підрядникам за виконані роботи, що в свою чергу на думку скаржника беззаперечно вказує на створення перешкод у веденні господарської діяльності товариства, та застосування непропорційних наслідків за результатом судового рішення, що не набрало законної сили.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали, що необхідні для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року про відмову у задоволенні заяви про зупинення виконавчих проваджень та визнання наказів такими, що не підлягають виконанню відмовити повністю у справі № 910/9933/20.

06.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали, що необхідні для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" у справі №910/9933/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року, розгляд справи призначено на 13.12.2023 року.

27.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ", відповідача-2 у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

29.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Львівської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому прокурор просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 13.12.2023 року представник відповідача 2 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Прокурор надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача 1.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вже було зазначено вище, 03.07.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про зупинення виконавчих проваджень від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 року ВП № НОМЕР_1 та визнання наказів господарського суду м. Києва від 20.04.2023 року № 910/9933/20 такими, що не підлягають виконанню. (а.с. 8-10).

Відповідно до ч. 1, п. 3, ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Отже, керуючись ч. 1, п. 3, ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції повинен був розглянути заяву до 13.07.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 року провадження у справі № 910/9933/20 з розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про зупинення виконавчих проваджень від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 року ВП № НОМЕР_1 та визнання наказів Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 № 910/9933/20 такими, що не підлягають виконанню зупинено до повернення матеріалів справи № 910/9933/20 до Господарського суду міста Києва.

Колегія суддів зазначає, що винесення зазначеної вище ухвали місцевим господарським судом було здійснено в межах строків, встановлених ст. 328 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, в подальшому зазначену вище ухвалу було оскаржено в апеляційному суді та за наслідками розгляду апеляційної скарги її було скасовано, а матеріали справи скеровано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відтак, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" про зупинення виконавчих проваджень та визнання наказів такими, що не підлягають виконанню судом першої інстанції 02.10.2023 року було зумовлено оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 року в апеляційному суді, що спростовує доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом строків розгляду заяви, що визначені у статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частин 1, 2, 3 статті 328 Господарського процесуального кодексу суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Як вже було зазначено рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20 позов задоволено повністю.

Так, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження".

Положеннями статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частина 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Стаття 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, однією з обов`язкових вимог до виконавчого документа дату набрання рішенням законної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої п. 1 ст. 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Частиною 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20 складено 13.03.2023 року.

Відтак, в розумінні приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України та приймаючи до уваги дату складення повного тексту рішення від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20, першим днем початку строку на апеляційне оскарження є 14.03.2023 року, а останнім є 03.04.2023 року. (02.04.2023 року - вихідний день).

Згідно з діловодства Північного апеляційного господарського суду апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20 до Північного апеляційного господарського суду надійшла 28.04.2023 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20 набрало законної сили 04.04.2023 року, оскільки станом 03.04.2023 апеляційна скарга на таке рішення подана не була.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20, 20.04.2023 року судом першої інстанції видано відповідні накази.

Таким чином, враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що на момент видачі судом першої інстанції наказів (20.04.2023 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" не було подано апеляційної скарги (відповідно до інформації діловодства Північного апеляційного господарського суду апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20 до Північного апеляційного господарського суду надійшла 28.04.2023 року), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимоги Заяви про визнання наказів господарського суду міста Києва від 20.04.2023 року № 910/9933/20 такими, що не підлягають виконанню.

Отже, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року, місцевим господарським судом 20.04.2023 року було видано відповідні накази.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Головним державним виконавцем Перемишлянського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції винесені постанови: про арешт коштів боржника від 18.05.2023 року ВП № НОМЕР_2, від 18.05.2023 року ВП № НОМЕР_2, від 25.05.2023 року ВП № НОМЕР_1; а також постанову про арешт майна боржника від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/9930/20 залишено без руху, надано скаржнику строк, не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 172 158 грн. 11 коп. та подання до суду доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам у справі.

11.05.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів надійшла заява на виконання ухвали з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/9933/20 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/9933/20, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2022 року у справі №910/9933/20 та призначено розгляд справи на 12.07.2023 року.

Колегія суддів зазначає, що виконавчі провадження були відкриті в травні 2023 року, тобто ще до відкриття апеляційного провадження. (05.06.2023 року).

Колегія суддів звертає увагу на правову позицію, що викладена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.08.2023 року у справі №924/90/22, а саме, що у випадку, коли виконавець відкрив виконавче провадження, діючи у відповідності до вимог законодавства та Інструкції, на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що у належному порядку спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження.

У разі, коли за наслідками апеляційного перегляду апеляційний суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється.

В іншому випадку виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а стягнуті на його виконання суми - поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.

Отже, державні виконавці під час прийняття постанов про відкриття виконавчих проваджень діяли на підставі виконавчих документів, які за формою та змістом відповідали приписам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», їх дії не суперечили вимогам законодавства та Інструкції.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" повідомив місцевому господарському суду про те, що виконавчі провадження від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 року ВП № НОМЕР_1 зупинені.

Вказаного заявником не спростовано суду апеляційної інстанції.

З огляду на те, що виконавчі провадження від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 року ВП № НОМЕР_1, станом на день розгляду заяви по суті, зупинені, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що вимога заяви про зупинення виконавчих проваджень від 09.05.2023 року ВП № НОМЕР_2 та від 22.05.2023 року ВП № НОМЕР_1 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Колегія суддів також звертає увагу, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/9933/20 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20 залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі № 910/9933/20.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку стосовно того, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року у справі №910/9933/20 є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права та за умов повного з`ясування обставин справи, а відтак не підлягає скасуванню.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, питання вичерпності висновків суду, позиція колегії суддів ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284, ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року у справі №910/9933/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року у справі №910/9933/20 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9933/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.12.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир