Ухвала

від 09.11.2023 по справі 924/433/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"09" листопада 2023 р. Справа № 924/433/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2023

(ухвалене о 12:56 год. у м. Хмельницькому, повний текст складено 08.09.2023)

у справі № 924/433/23 (суддя Яроцький А.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишок+1"

про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2023 у справі №924/433/23 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2023 у справі № 924/433/23 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2023 у справі № 924/433/23 залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути, протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 4 026 грн в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір".

Також, за змістом вказаної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, яке вказано в апеляційній скарзі.

В подальшому, на адресу суду від скаржника надійшла заява, відповідно до якої просить звільнити її від сплати судового збору, у зв`язку із важким майновим станом.

Зокрема, заявник вказує, що за подання апеляційної скарги необхідно сплатити 4 026 грн, а 5 відсотків розміру її річного доходу складає 3 821 грн 25 коп. На підтвердження вказаного до заяви додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Крім того, заявник повідомляє суду, що 15.07.2023 вона, у зв`язку із одруженням, змінила прізвище на ОСОБА_3 та надає копію свідоцтва про одруження.

За таких обставин, суд вказує вірне прізвище позивачки - ОСОБА_3 .

Колегія суддів розглядаючи вказане клопотання скаржника, бере до уваги таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Як зазначено вище, скаржник просить звільнити її від сплати судового збору, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а саме, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу.

Підтверджуючи таку обставину, скаржник подала суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Надаючи оцінку такому доказу, суд зауважує таке.

В силу ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно із приписами ст. 70 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.

Порядок отримання відомостей про доходи з Державного реєстру визначено розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 № 822 (далі - Положення), згідно з яким відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи платника податків (його представника) щодо отримання відомостей з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.

Згідно із п. 4 р. Х Положення для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя. Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною заявою.

Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення (п. 6 р. Х Положення).

Таким чином, суд зауважує, що належним суб`єктом видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків є відповідний контролюючий орган (податковий орган), в якому зареєстрована особа, яка бажає отримати відповідні відомості.

Проаналізувавши надані скаржником відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, суд апеляційної інстанції зауважує, що з них неможливо встановити котрим саме органом вони видані, а також, що вони не скріплені печаткою (кваліфікованою електронною печаткою) контролюючого органу.

Таким чином, подані заявником відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не можуть бути належним та допустимим доказом, обставин, на які посилається скаржник.

Окрім того, апеляційний господарський суд акцентує, що в п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 вказано, що з аналізу ж статті 8 Закону України Про судовий збір чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може… , тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Також, у Рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 пп. 2.3 п. 2 мотивувальної частини Рішення).

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України" (заява №377/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства").

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви скаржника про звільнення її від сплати судового збору.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що ОСОБА_1 так і не усунено недоліки апеляційної скарги, суд доходить висновку, що скаржником не виконані вимоги суду, вказані в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2023 у справі № 924/433/23 про залишення апеляційної скарги без руху.

Окрім того, суд враховує, що скаржник не просить надання їй додаткового строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у випадку відмови в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За умовами ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо особа не усунула недоліки поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з такою заявою.

Згідно частин 6, 7 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не усунуті виявлені недоліки протягом встановленого судом строку, а саме не подано доказів сплати судового збору у розмірі 4 026 грн в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір", що є підставою для повернення скарги.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику.

Також, суд зауважує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє скаржника на можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції, на загальних підставах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2. Повернути апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2023 у справі № 924/433/23 - ОСОБА_1 .

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.