Ухвала

від 16.10.2023 по справі 576/2641/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №576/2641/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/380/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2021, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Береза Глухівського району Сумської області, українку, громадянку України, з вищою освітою, працюючу на посаді інженера з лісокористування ДП «Глухівський агролісгосп», заміжню, раніше не судиму, проживаючу: АДРЕСА_1 ,

виправдано за ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст.364, ч.2 ст. 366 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення нею цих кримінальних правопорушень,-

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора ОСОБА_9 в якій він просив вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2021скасувати як незаконний та ухвалити новий вирок, яким просив ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 246 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 2 ст. 364 КК України - 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій строком на 2 роки, зі штрафом 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 грн;

- за ч. 2 ст. 366 КК України - 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік, зі штрафом 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн;

- за ч. 4 ст. 246 КК України - 6 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, прокурор просив остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 6 років позбавлення полі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, зі штрафом 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 грн.

Також прокурор просив задовольнити позов сторони обвинувачення та стягнути з ОСОБА_8 :

- на користь Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області, вул. Центральна, 1, с. Береза, Глухівський район, Сумська область, 41437 (ЄРДПОУ 04390624), шкоду в сумі 473 855,27 грн на розрахунковий рахунок: иА 388999980333159331000018468, код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача Казначейство України, МФО отримувача 899998, код 37983953, отримувач коштів УК у Березівському районі/м.Берез./18010400

- на користь Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області вул. Кільцева буд. 1, с. Полошки, Глухівський район, Сумська область, 41452 (ЄРДПОУ 04390676), шкоду, що становить 452 136,70 гри. на розрахунковий рахунок:ИА 128999980333119331000018123, код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача Казначейство України.

Речові докази, згідно ч. 9 ст. 100 КПК України, залишити в матеріалах справи.

Даним вироком ОСОБА_8 виправдано за ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст.364, ч.2 ст. 366 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення нею цих кримінальних правопорушень.

В задоволенні позову прокурора відмовлено за його необґрунтованістю.

Речові докази по справі залишено в матеріалах справи.

В обґрунтування своїх вимог прокурор стверджував, що при винесенні вироку судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, необґрунтовану однобічність на користь сторони захисту та визнано недопустимими ключові докази якими встановлено збитки завдані кримінальними правопорушеннями.

Судом безпідставно звужено розгляд пред`явленого обвинувачення та визнано «визначальним» встановлення факту незаконного порубу, що спричинив тяжкі наслідки, а інші кримінальні правопорушення «похідними» від встановлення вказаного факту.

Хибним є також висновок суду, що недоведеність тяжких наслідків спричинених незаконним порубом автоматично виключає наявність у діях ОСОБА_8 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

В той же час незаконність порубу доводиться саме фактом його проведення на підставі підробки лісорубного квитка серії СУ ЛРК № 003057 шляхом внесення до нього неправдивих відомостей ОСОБА_8 .

Своє рішення про виправдання ОСОБА_8 суд обґрунтував відсутністю доказів на підтвердження суми збитків завданих кримінальними правопорушеннями, інших належних, допустимих та достатніх у своїй сукупності доказів, які б підтвердили факт спричинення обвинуваченою тяжких чи будь-яких інших наслідків внаслідок незаконного порубу.

Доводи суду про не можливість прийняття висновку судової інженерно- технічної та економічної експертизи від 27.05.2020, проведеної ХНІДСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, та розрахунку державного екологічного інспектора ОСОБА_10 , як належних доказів завданої шкоду, не відповідають обставинам справи виходячи з наступного.

Розрахунок шкоди внаслідок незаконного порубу, як і зазначено в судовому рішенні, має здійснюватися згідно Постанови КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» №665 від 23.07.2008, якою затверджено такси для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу відповідно до додатку 1.

Однак судом зроблено не правильний висновок, що відповідно до додатку, розмір шкоди розраховується за кожне зрубане або пошкоджене дерево виключно шляхом вимірювання в сантиметрах кожного дерева біля шийки кореня і ніяк інакше, хоча пряма вказівка щодо отримання вихідних даних лише зазначеним способом для обчислення за таксами вказаними в Постанові КМУ №665 від 23.07.2008 відсутня.

Судом процитовані положення п. 4 примітки вказаного додатку, однак залишено поза увагою положення п. 3, що у разі неможливості встановлення розрядів висоти насаджень за фактичними вимірами (дерева або насадження повністю вирубані, вивезені з місця рубання тощо), а також узгодження категорій технічної придатності дерев (ділові, напівділові, дров`яні) їх матеріальна цінність визначається за найвищим розрядом висоти для деревостанів вирубаної породи відповідно до матеріалів лісовпорядкування, таксаційного виділу.

Разом з цим, згідно наданих свідками показів, враховуючи проведення повторних порубів на тих самих ділянках протягом незначного періоду часу унеможливлює розмежування та визначення внатурі дерев, поруб яких проведено на підставі незаконно оформленого ОСОБА_8 лісорубного квитка серії СУ НОМЕР_1 , не можливий.

Враховуючи викладене, посилання суду на обов`язковість огляду місця події і проведення фактичних вимірів для встановлення збитків не відповідає положенням нормативно-правових актів у вказаній сфері та обмежує сторону обвинувачення в збиранні та подачі доказів на підтвердження збитків за вказаної ситуації.

При цьому, факт проведення рубки, вирубка конкретних дерев згідно документів, які використовувались для розрахунку завданих збитків, ніким не оспорювався і не піддавався сумніву.

Під час проведення розрахунків по кожному зрубаному дереву державним екологічним інспектором ОСОБА_10 використовувалися нормативні матеріали та наукові знання (статті; нормативно-довідкові матеріали), матеріали лісовпорядкування та інші документи на підставі яких проводився поруб та фіксація його результатів, про що останній зазначав під час допиту в суді. Вказані документи стороною обвинувачення отримані у належний процесуальний спосіб, їх достовірність (даних, що в них зазначені).

Стороною захисту не надано жодного переконливого доводу, що б давав можливість не брати до уваги розрахунок шкоди та висновок, будь які інші висновки експертів з метою спростування висновку судової інженерно-технічної та економічної експертизи від 27.05.2020, проведеної ХШДСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса або розрахунки, що протирічать розрахункам проведеним державним екологічним інспектором ОСОБА_10 суду не надані.

Разом з цим, суд у своєму рішенні вдався лише до аналізу наявності або відсутності шкоди завданої незаконним порубом, як одного з елементів складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, і залишив поза увагою інші обставини, що підлягають доказуванню при розгляді пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення.

Під час судового розгляду встановлено, що у 2019 році ДП «Глухівський агролісгосп» в кварталі 44 виділ 42 та кварталі 93 виділ 9 повторно проведені санітарні рубки вибіркові.

Даний захід з поліпшення санітарного стану лісів не запроектований лісовпорядкуванням, що є порушенням ст. 46, ст. 48 Лісового кодексу України, п. 13 Санітарних правил в лісах України, п. 4, п. 20 Постанови КМУ від 12.05.2007 № 724. Види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення санітарної рубки не визначено Державним лісозахисним підприємством, Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та не внесено до переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП «Глухівський агролісгосп" на 2019 рік і не проінформовано Департамент екології та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації про необхідність проведення вибіркової санітарної рубки, що є порушенням п. 3, п. 13 Санітарних правил в лісах України.

Крім того, в лісорубних квитках, на підставі яких були проведені санітарні рубки не вказана площа експлуатаційної ділянки (зазначено 0,00 га), що є порушенням п. 7.6. Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів.

Однак, судом залишено поза увагою та не надано оцінку доведеність стороною обвинувачення того факту, що ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді інженера лісокористування ДП «Глухівський агролісгосп», внесла 17.10.2019 завідомо неправдиві відомості до офіційного документа - лісорубного квитка серії СУ ЛРК №003057, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КК України. Якщо брати до уваги висновки суду про недоведеність стороною обвинувачення суми завданих збитків, то суд мав право змінити кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України і прийняти відповідне рішення.

Зауваження суду щодо «очікувань» сторони обвинувачення, що суд самостійно віднайде бодай якийсь інший склад злочину не є об`єктивними, адже судом залишено поза увагою пред`явлене обвинувачення за ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України і надано оцінку лише за ч. 4 ст. 246 КК України, що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Прокурор вважав, що суд не забезпечив належного захисту прав потерпілих, не перевірив чи наявні у діях ОСОБА_8 ознаки іншого кримінального правопорушення, зокрема ч. 1 ст. 366 КК України.

Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК є менш тяжким, аніж той, що передбачений ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухилення судом від надання оцінки діянням особи у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого судом, не виправдовує легітимних очікувань особи, яка зазнала шкоди і не узгоджується із завданнями кримінального судочинства.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

На апеляційну скаргу прокурора захисником ОСОБА_7 подано заперечення в яких він вказував про необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги і не вбачав підстав для її задоволення (а.с. 152 т.3).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді інженера з лісокористування ДП «Глухівський агролісгосп» з 19.11.2001, відповідно до посадової інструкції обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому будучи службовою особою вказаного державного підприємства в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, діючи з прямим умислом, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди ДП «Глухівський агролісгосп», шляхом внесення 17.10.2019 недостовірних відомостей до офіційного документа лісорубного квитка серії СУ ЛРК №003057, у період часу з жовтня по грудень 2019 року, здійснила незаконний поруб дерев на землях лісового фонду ДП «Глухівський агролісгосп» у кварталі 44 виділі 42 у кількості 211 дерев, чим завдала шкоду територіальній громаді Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області на суму 473 855,27 грн та у кварталі 93 виділі 9 у кількості 114 дерев, чим завдала шкоду територіальній громаді Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області на суму 452 104,94 грн, а усього на загальну суму 925 991,97 грн, що у 964 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками. Тобто ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 246 КК України незаконна порубка лісу, кваліфікуючою ознакою якої є спричинення тяжких наслідків;

- ч. 2 ст. 364 КК України зловживання службовим становищем, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків;

- ч. 2 ст. 366 КК України службове підроблення, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , який апеляційну скаргу підтримав, просив виправдувальний вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким просив визнати обвинувачену ОСОБА_8 винною в інкримінованих їй злочинах і просив призначити їй прохане в апеляційній скарзі покарання, думки обвинуваченої ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечили, просили вирок суду першої інстанції залишити без зміни, повторно дослідивши письмові доказів, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, чи винна особа у вчиненні кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, та в разі недоведеності її винуватості - ухвалити виправдувальний вирок.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, в тому числі і поданих у судовому засіданні.

Ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_8 , суд першої інстанції наведених вимог закону дотримався.

Як вбачається з вироку, у ньому викладено формулювання пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення, що визнане судом недоведеним, підстави виправдання та мотиви, з яких суд визнав окремі докази сторони обвинувачення недопустимими для доведення винуватості обвинуваченої.

При цьому, матеріалами кримінального провадження підтверджується, що в ході судового розгляду, дотримуючись вимог ст. ст. 22, 23 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, суд створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності переконливості перед судом, безпосередньо дослідив і оцінив всі докази у справі, в тому числі й ті, на підставі яких ОСОБА_8 було пред`явлено обвинувачення, та в повній мірі з`ясував обставини, що мають істотне значення для прийняття правильного рішення, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про те, що зібрані докази не доводять винуватість ОСОБА_8 , за обставин встановлених органом досудового розслідування.

Статтею ст. 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), а також винуватість обвинуваченого (форма вини, мотив і мета вчинення) та інше.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 246 КК України незаконна порубка лісу, кваліфікуючою ознакою якої є спричинення тяжких наслідків;

- ч. 2 ст. 364 КК України зловживання службовим становищем, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків;

- ч. 2 ст. 366 КК України службове підроблення, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції такий доказ сторони обвинувачення як висновок судової інженерно-технічної та економічної експертизи від 27.05.2020, проведеної ХНІДСЕ ім. Засл.проф. М.С. Бакаріуса суд першої інстанції визнав як неналежний доказ завданої шкоди внаслідок незаконної рубки дерев на землях лісового фонду ДП «Глухівський агролісгосп», оскільки ні розрахунок державного екологічного інспектора ОСОБА_10 , ні вказаний висновок експертизи не містить посилання на затверджені в установленому порядку методики нормативного визначення діаметру пня зрубаного дерева та взагалі без проведення замірів пнів.

Інших належних, допустимих, та достатніх у своїй сукупності доказів, які б підтвердили факт спричинення обвинувачуваною тяжких, чи будь-яких інших наслідків внаслідок незаконного порубу на землях лісового фонду ДП «Глухівський агролісгосп» у кварталі 44 виділ 42 та у кварталі 93 виділі 9, стороною обвинувачення не надано.

Також, оскільки не доведено факт спричинення обвинувачуваною тяжких, чи будь-яких інших наслідків внаслідок незаконного порубу на землях лісового фонду вказаного підприємства, тобто не доведено вчинення ОСОБА_8 злочину за ч.4 ст. 246 КК України, то автоматично виключається наявність в діях ОСОБА_8 складу інших злочинів, передбачених ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України.

Щодо самостійної перекваліфікації дій обвинуваченої з ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України, як на тому наголосив прокурор, то суд першої інстанції, врахувавши положення ч.3 ст. 337 КПК України, не вбачав для цього підстав, обгрутовуючи своє рішення положеннями інших ст.ст. 17, 22, 25 та 26 КПК України.

Аналізуючи доводи прокурора про безпідставність таких висновків суду першої інстанції колегія суддів з твердженнями прокурора не погоджується.

В ході апеляційного розгляду даного кримінального провадження не встановлено підстав, передбачених ст.409 КПК України та не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про те, що судом першої інстанції не було дано належної оцінки усім наявним в матеріалах справи доказам, оскільки з аналізу вироку та матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, у відповідності до вимог ст.94 КПК України, безпосередньо були досліджені усі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, яким суд дав юридичну оцінку, що у вироку достатньо мотивував.

Відповідно до ч.2 ст. 411 КПК України, вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначених обставин в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Так, з матеріалів справи видно, що допитана судом першої інстанції обвинувачена ОСОБА_8 своєї вини в інкримінованих їй правопорушеннях не визнала та пояснювала суду, що 17.10.2019 недостовірних відомостей до лісорубного квитка серії СУ ЛРК №003057 вона не вносила, бланк цього лісорубного квитка вона заповнила тільки після повної перевірки всіх документів необхідних для його заповнення і ці документи вказували на об`єктивну необхідність проведення повторних санітарних рубок у вказаних у лісорубному квитку кварталах. Тому вважала, що в її діях відсутній склад інкримінованих їй злочинів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши покази обвинувачуваної, свідків, оцінивши інші докази з точки зору їх належності та допустимості, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів апеляційного суду, що існують підстави для виправдання обвинуваченої ОСОБА_8 в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях з огляду на наступне.

З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувачуючи ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.246, ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України орган обвинувачування посилався на наступні докази.

Пояснення свідка ОСОБА_11 який зазначав, що працюючи на посаді директора ДП «Глухівський Агролісгосп» він відповідав за фінансову та господарську діяльність підприємства. Питанням підготовки та видачі лісорубного квитка займалась інженер з лісокористування ОСОБА_8 , а він його лише підписував. Також свідок зазначав, що він фактично не перевіряв правильність його видачі, адже перед цим проводились ряд заходів щодо перевірки необхідності відводу (вирубки) лісу. Пояснював, що «довідводи» для проведення санітарних рубок траплялися і до цього, адже це не забороняється жодними нормативними актами. При видачі лісорубних квитків оформлюються матеріали лісокористування, для цього запрошують спеціалістів «Сумилісозахисту», які обстежують та дають висновки, на яких ділянках необхідно провести санітарні рубки і підставі цього видаються лісові квитки. В результаті їх обстеження складається акт. Також свідок зазначав, що матеріали щодо санітарних рубок складаються на рік. В даному випадку, рік ще не був закінчений, а тому, на його думку, ОСОБА_8 цілком законно видала лісовий квиток на проведення повторної санітарної рубки, бо ліс був сильно заражений «короїдом» і його необхідно було рятувати від цієї небезпечної хвороби. Без проведення такої «довирубки», негативні наслідки від хвороби лісу були б значно серйозніші. Також свідок зауважував, що при проведенні цієї санітарної «довирубки» весь ліс обраховується із неї платяться гроші в місцевий бюджет згідно розрахунку. Вважав, що жодної шкоди природному середовищу діями ОСОБА_8 не було і не могло бути спричинено.

Пояснення свідка ОСОБА_12 який зазначав, що з 03.06.2010 по 30.06.2020 працював на посаді головного лісничого ДП «Глухівський Агролісгосп». Також пояснював, що лісорубний квиток видається на підставі матеріалів, які складаються з акту рубки. Акт лісопатологічного обстеження робиться раз на рік, його розробляють лісопатологи ДСЛП «Харківлісозахист». А довідводи розробляються з метою очищення лісу залежно від стану лісу. В даному випадку, у ОСОБА_8 був у наявності весь перелік документів, необхідних для проведення довідводу. Також свідок зазначав, що спочатку лісорубний квиток був виписаний на початок року і на той період були помічені дерева, які необхідно вирубати. Але після проведення першої вирубки з`ясувалось, що багато дерев і далі рижіють, вражені короїдом. Тому їх потрібно було терміново прибирати. Для цього була створена спеціальна комісія за участю лісничих та керівництва ДП «Агролісгосп», яка виїжджала на місце, проводила відповідні обстеження лісу, про що склала акт. Цей акт був затверджений директором підприємства і на його підставі були проведені санітарні дорубки, а тому вважав, що Молафєєва ніяких порушень в цьому випадку не допустила.

Пояснення свідка ОСОБА_13 яка зазначала, що працює на посаді інженера з охорони і захисту лісу ДП «Глухівський Агролісгосп» з 2013 року. До її повноважень входить вносити повідомлення майстрів про стан лісу до спеціального журналу. Також вона готує макет після обстеження ділянок, який перевіряє головний лісничий, а потім затверджує ДСЛП «Харківлісзахист» та ОКАП «Сумиоблагроліс». Протягом року, коли лісничі та майстри обстежують ліси та бачать, що є пошкодження лісу, вони пишуть повідомлення, після чого ДСЛП «Харківлісзахист» проводить обстеження ділянки та вирішує питання щодо необхідності проведення довирубки. Також свідок пояснювала, що в цьому випадку спочатку був зроблений відвід, але після закінчення рубки з`ясувалось, що багато дерев, що залишились, сильно вражені короїдом. А тому необхідно було проводити довирубку. Для перевірки цих даних була створена відповідна комісія, яка на місці обстежила дерева, склала відповідний акт, на підставі якого і була проведена довирубка заражених дерев.

Пояснення свідка ОСОБА_14 який зазначав про те, що в жовтні 2019 року він займав посаду майстра лісу ДП «Глухівський Агролісгосп». Цього місяця лісничий Печений виявив враження дерев «короїдом», що про що доповів йому. Разом вони виїхали на місце та дійсно з`ясували, що багато дерев, які залишились після санітарної рубки, також вражені «короїдом». Про це він доповів головному лісничому. Після цього була створена комісія до якої ввійшов він, головний лісничий ДП «Глухівський Агролісгосп» ОСОБА_15 та працівник підприємства Голованьова. В складі цієї комісії вони виїхали на місце, оглянули ліс та дійсно встановили, що ліс заражений «короїдом», а тому цю ділянку треба вирубати, так як хворими деревами було вражено близько 20 га. На підставі цього було складено відповідний акт обстеження, був проведений довідвід дерев, складені відомості переліку дерев, польова відомість переліку дерев і нумераційну відомість дерев. І як йому стало відомо пізніше, на підставі цих документів ОСОБА_8 виписала лісорубний квиток на підставі якого була проведене санітарна довирубка лісу.

Пояснення свідка ОСОБА_10 , який пояснював, що займаючи посаду старшого державного інспектора з охорони природнього навколишнього середовищ він був залучений правоохоронними органами в якості спеціаліста для документальної перевірки 93 і 44 кварталів ДП «Глухівський агролісгосп», де були виявлені факти самовільного порубу. Зазначав, що на місце вирубки він не виїжджав, обмір пеньків не здійснював, а збитки природному середовищу він нарахував згідно матеріалів відводу та польової перелікової відомості, з яких брав дані для розрахунку.Також свідок пояснював, що проведення додаткових санітарних заходів є можливим лише за умови дотримання всіх передбачених заходів та повного оформлення всіх документів та дозволів. Лише після цього можливе проведення до вирубки. Оскільки ДП « Глухівський агролісгосп» при проведенні санітарної довирубки не отримав відповідного дозволу від ДСЛП «Харківлісзахист», то це свідчить про те, що ним був здійснений незаконний поруб. При цьому свідок зазначав, що розрахунок збитків він проводив згідно Постанови КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» № 665 від 23.07.2008 відповідно до наданих документів підрядником який здійснював санітарну вирубку, хоча безпосередньо місця порубу він не оглядав і діаметр пеньків зрубаних дерев він не заміряв.

Пояснення свідка ОСОБА_16 яка зазначала, що займає посаду державного інспектора головного спеціаліста Державної екологічної інспекції в Сумській області. Наприкінці 2019 року згідно плану перевірок вона разом з інспектором ОСОБА_17 повинна була провести планову перевірку ДП «Глухівський агролісгосп», але до її проведення їх не допустило керівництво підприємства. Пізніше до проведення слідчих дій на цьому підприємстві були залучені працівники Державної екологічної інспекції, але при їх проведенні вона присутня не була.

Пояснення свідка ОСОБА_17 який пояснював, що займає посаду начальника відділу Державного нагляду (контролю) природного заповідного фонду, лісів і рослинного світу Державної екологічної інспекції у Сумській області - старшого державного інспектора. У 2019 році він приймав участь у проведенні обшуку на ДП «Глухівський Агролісгосп» як спеціаліст. Підставою для обшуку стало те, що директор цього підприємства ОСОБА_11 5 разів не допустив інспекторів до планової перевірки. В ході обшуку, під час ознайомлення з документами за 2019 рік, при дослідженні лісорубних квитків було встановлено, що на двох ділянках двічі проводились санітарно-вибіркові рубки, була вказана площа 0, 0 га, що є порушенням видачі лісорубних квитків, так як повинна бути вказана конкретна площа ділянки. Проаналізувавши, ці документи було встановлено, що це була повторна вирубка, яка була проведена незаконно оскільки для її проведення не був виписаний повторний лісорубний квиток.Також свідок зазначав, що план рубок визначається один раз на рік на певну ділянку лісу. Порядок видачі лісорубних квитків передбачений Постановою КМУ №761. Для видачі лісорубного квитка на повторну рубку були відсутні всі необхідні документи. Лісорубний квиток дійсний для проведення одного санітарного заходу на певну площу. Перший лісорубний квиток був виданий законно і після проведення рубки був складений відповідний акт. Повторно робити довирубку на тій самій ділянці забороняється, бо це свідчить про те, що перший поруб зроблений неналежним чином або є інші причини. Оскільки на тих ділянках уже були проведені необхідні санітарні рубки, то проводити повторну дорубку без відповідних документів ДП «Глухівський Агролісгосп» не мав права. Також свідок пояснював, що обрахунок шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу вони проводили за матеріалами відводу, але безпосередньо на місце незаконного порубу вони не виходили.

Пояснення свідка ОСОБА_18 який пояснював, що зараз працює лісником в ДП «Глухівський Агролісгосп». За ним закріплена ділянка лісу квартал 93 виділ 9, приблизною площею 26,7 га, де були проведені вибірково-санітарні рубки в 2019 році. Зазначав, що вони ставлять межі ділянки, яка відведена до рубки, а всю документацію веде майстер лісу. В січні 2019 року він допомагав проводити рубку, в жовтні знову в цьому виділі провели вибірково-санітарну рубку, оскільки при її обході він виявив пошкоджені короїдом дерева. Про це він доповів майстру лісу ОСОБА_14 та головному лісничому ОСОБА_12 , який сказав робити довідвід, щоб прибрати хворі дерева. Оскільки межі на вирубки були позначені ще в січні при проведенні першої санітарної рубки, то повторно межі цієї рубки уже не виділяли, а лише вирізали хворі дерева. Нові дерева для вирубки вимічав майстер лісу.

Пояснення свідка ОСОБА_19 , яка зазначала, що працює в ДП «Глухівський Агролісгосп» на посаді інженера відділу кадрів з 2009 року. Зазначала, що до її повноважень входить ознайомлення працівників із їх посадовими інструкціями та ведення особових справ працівників. Посадова інструкція ОСОБА_8 є типовою, яка була розроблена відділом кадрів ще у 2001 році. Оскільки типова інструкція була розроблена ще до того, як свідок почала працювати в ДП «Глухівський Агролісгосп», то їй не відомо, хто саме її розробляв. Також їй не відомо, хто наділяв ОСОБА_8 відповідними повноваженнями. У підпорядкуванні обвинуваченої працівників не було. Також зазначала, що вона двічі ознайомлювала ОСОБА_8 з інструкцією: перший раз - при прийомі на роботу, другий раз у 2013 році, коли був призначений новий директор, але нічого з її обов`язків в посадовій інструкції останньої не змінилося.

Пояснення свідка ОСОБА_20 який зазначав, що в ДП «Глухівський Агролісгосп» у 2019 році він займав посаду майстра лісу. Пояснював, що згідно їхніх нормативних документів лісовпорядкування робиться один раз на 10 років. Він, як майстер, повідомляв головного лісничого про стан лісу, а головний лісничий викликав спеціалістів, після чого складався перелік документів, який погоджується ОКАП «Сумиоблагроліс» та ДСЛП «Харківлісзахист», а потім підписується директором ДП «Глухівський Агролісгосп».З приводу проведення повторних санітарних вирубок, які є предметом розгляду цієї кримінальної справи, йому нічого не відомо, бо він у них не приймав ніякої участі.

Пояснення свідка ОСОБА_21 який зазначав, що працює лісником в ДП «Глухівський Агролісгосп» і за ним закріплена ділянка лісу квартал 44 виділ 42. У січні-вересні 2019 року були проведені рубки на зазначеному кварталі. Свідок пояснював, що у вересні 2019 року приїхав майстер лісу ОСОБА_22 та повідомив, що цей квартал відведений під рубку. У жовтні 2019 року, коли попередня рубка ще не була закінчена, після приїзду головного лісничого ОСОБА_12 були виявлені вигорілі ділянки лісу та велика кількість ушкоджених короїдом дерев, після чого була проведена повторна рубка.

Пояснення свідка ОСОБА_22 який зазначав, що у 2019 році він займав посаду майстра лісу в ДП «Глухівський Агролісгосп». Територія кварталу 44 виділ 42, площею 6,4 га, була в його підпорядкуванні. Ця територія була відведена під рубку.Після проведення рубки він виявив, що після пожежі дерева почали сохнути і багато із дерев уражені короїдом. Про це він доповів головному лісничому ОСОБА_12 . Після цього ОСОБА_12 у складі комісії разом із іншими працівниками ДП «Глухівський Агролісгосп» оглянули територію та прийшли до висновку про необхідність проведення довідводу, про що було складено відповідний акт. Повторна рубка проводилась в тих самих межах.

Пояснення свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 які зазначали, що в 2019 році працюючи лісниками в ДП «Глухівський Агролісгосп» вони здійснювали мітку хворих дерев та пробивали візири на території кварталу 44 виділ 42, де проводилась санітарна рубка лісу. Зазначали, що польова перелікова відомість була у майстра лісу, а вони (лісники) відмічали хворі дерева на зазначеній території.

Пояснення свідка ОСОБА_25 який зазначав, що з 2018 року він як приватний підприємець займається лісозаготівлею та переробкою лісо продукції. У 2019 році він оформив договір з ДП «Глухівський Агролісгосп» на вирубку лісу. Йому була виділена територія для лісозаготівлі, де він разом із своїми працівниками провів валку лісу відповідно до виписаного лісорубного квитка та технологічної картки. Після проведення робіт був складений відповідний акт виконаних робіт. Жодних претензій щодо незаконно вирізаного лісу ДП «Глухівський Агролісгосп» йому не виставляв.

Пояснення свідка ОСОБА_26 , який зазначав, що у 2019 році він працював в ДП «Глухівський Агролісгосп» на посаді майстра лісу. Як майстер лісу він вимічав ділянки, де пошкоджені дерева. По 42 кварталу він лише один раз вимічав ділянку, а під час вирубки присутній не був так як на той момент звільнився з роботи.

Пояснення свідка ОСОБА_27 який пояснював, що з 2019 року працює директором ДП «Глухівський Агролісгосп». ОСОБА_8 , як інженер лісового відділу, заповнює та видає лісорубний квиток на основі даних, які надає головний лісничий. Без головного лісничого не може бути виданий лісорубний квиток, бо саме він відповідає де і яку ділянку лісу рубати. За правильність і за цифри в лісорубному квитку відповідає головний лісничий, заповнює Молафєєва згідно даних, які їй надають майстри лісу. Після того, як ОСОБА_28 виписує лісорубний квиток, вона ставить на ньому свій підпис, як інженера лісового відділу, а потім вже ставить підпис директор ДП «Глухівський Агролісгосп». Але без рішення ДСЛП «Харківлісзахист» та ОКАП «Сумиоблагроліс» виписувати лісорубний квиток не можна. Також свідок пояснював, що у підпорядкуванні ОСОБА_8 ніяких працівників немає і вона жодних організаційно-розпорядчих функцій на підприємстві вона не виконує.

Пояснення свідка ОСОБА_29 який зазначав, що він займає посаду начальника відділу лісового господарства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства. Відділ лісового господарства займається доглядом за лісом, видачою дозвільних документів на лісокористування. Щодо порядку видачі лісорубних квитків свідок пояснював, що головним документом є акт, який складається ДСЛП «Харківлісзахист» з метою виявлення стану лісу та оздоровлення лісу Потім виїжджають спеціалісти, роблять відводи, складається обліково-польову відомість, матеріально-грошова оцінка, якою займається інженер лісового відділу. Після цього на відповідному бланку в трьох екземплярах видається лісорубний квиток. При пошкодженні дерев лісу викликають спеціаліста, який складає відповідний акт, в якому той вказує причину санітарної рубки. Інженер лісового відділу при видачі лісорубного квитка перевіряє дані згідно польової відомості. При підписанні лісорубного квитка директор не зобов`язаний перевіряти документи, на підставі яких виданий лісорубний квиток, бо це зобов`язаний робити інженер лісу, який несе відповідальність за правильність заповнення лісорубного квитка. Питання довідводу не розглядається окремо, але враховуючи нашестя короїда у 2018-2019 роках довідвід проводився, щоб зберегти стан лісу, так як на це необхідно негайно і оперативно реагувати. Тому свідок вважав, що дії ОСОБА_8 в тій ситуації були виправдані. Також свідок зауважував, що розрахунок шкоди здійснюється згідно Постанови КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» №665 від 23.07.2008 року, де чітко розписано, як його проводити. Тому без перерахунку кількості пеньків і вимірювання їх діаметру неможливо правильно порахувати завдану шкоду. Також свідок зазначав, що прямої заборони проводити довідводи щодо санітарних рубок у законодавстві немає.

Крім пояснень обвинуваченої і ряду свідків, судом першої інстанції та апеляційним судом, за клопотанням прокурора, було досліджено і ряд письмових доказів наданих стороною обвинувачення, а саме:

- наказ директора ДП «Глухів агролісгосп» № 158-к від 19.11.2001 року згідно із яким ОСОБА_8 призначена на посаду інженера з лісокористування вказаного підприємства;

- посадову інструкцію інженера з лісокористування затверджену директором ДП «Глухівський агролісгосп», якою визначені його завдання та обов`язки, права та відповідальність. Зокрема, серед іншого, на інженера з лісокористування покладений обов`язок з оформлення лісорубного квитка на право рубання і відпуску лісу, а також квитків на всі види побічного користування лісом;

- лісорубний квиток серії СУ ЛКР 003022 від 02.01.2019, виписаний обвинувачуваною ОСОБА_8 та підписаний директором ДП ««Глухівський агролісгосп» ОСОБА_11 , яким дозволено проведення санітарної вибіркової рубки у кварталі 93 виділі 9 на площі 26 га на території Первомайської сільської ради Глухівського району;

- лісорубний квиток серії СУ ЛКР 003044 від 01.07.2019, виписаний обвинувачуваною ОСОБА_8 та підписаний директором ДП ««Глухівський агролісгосп» ОСОБА_11 , яким дозволено проведення санітарної вибіркової рубки у кварталі 44 виділі 42 на площі 6,4 га на території Полошківської сільської ради Глухівського району;

- лісорубний квиток серії СУ ЛКР 003057 від 17.10.2019, виписаний обвинувачуваною ОСОБА_8 та підписаний директором ДП ««Глухівський агролісгосп» ОСОБА_11 , яким дозволено проведення санітарної вибіркової рубки у кварталі 93 виділі 9 на території Первомайської сільської ради Глухівського району та кварталі 44 виділі 42 на території Полошківської сільської ради Глухівського району, в якому не зазначена площа вирубки;

- відомості матеріальної оцінки лісосіки, відомості переліку дерев, нумераційні відомості дерев призначених для вибіркової санітарної рубки, викопіювання насаджень відведених під вибірково-санітарну рубку на 2019 рік, якими зафіксовані місце, кількість, стан, порода дерев та вартість деревини, яка була вирубана відповідно до вказаних вище лісорубних квитків від СУ ЛКР 003022 від 02.01.2019, СУ ЛКР 003044 від 01.07.2019 та СУ ЛКР 003057 від 17.10.2019 ( т.1 а.с 161-179);

- акт комісії від 08.10.2019 в складі головного лісничого ОСОБА_30 інженера з охорони та захисту лісу ОСОБА_8 , майстра лісу ОСОБА_22 , який затверджений директором ДП «Глухівський агролісгосп». Відповідно цього акту, в ході огляду лісонасадження, розташованого на території Первомайської сільради ( квартал 44 виділ 42 площа 6,4га) після проведеної вибірково- санітарної рубки у вересніжовтні 2019 року на підставі лісорубного квитка № 003044 від 01.07.2019, виявлені свіжо сухостійні дерева, які з`явились після відводу. Тому комісія вирішила необхідним здійснити довідвід з наступною випискою лісорубного квитка на об`єм виявленої при обстеженні і відводі деревини;

- акт комісії від 15.10.2019 в складі головного лісничого ОСОБА_30 інженера з охорони лісу ОСОБА_13 , майстра лісу ОСОБА_14 який затверджений директором ДП «Глухівський агролісгосп». Відповідно до цього акту, в ході огляду лісонасадження, розташованого на території Полошківської сільради ( квартал 93 виділ 9 площа 26.9га) після проведеної вибірково- санітарної рубки у січні -серпні 2019 року на підставі лісорубного квитка №003022 від 02.01.2019, виявлені свіжо сухостійні дерева, які з`явились після відводу. Тому комісія вирішила необхідним здійснити довідвід з наступною випискою лісорубного квитка на об`єм виявленої при обстеженні і відводі деревини;

- договір підряду від 02.01.2019 укладений між ДП «Глухівський агролісгосп» та ФОП ОСОБА_25 відповідно до якого лісгосп замовив виконання вказаному ФОП проведення вибірково-санітарної рубки, в тому числі згідно лісорубного квитка № 003022 від 02.01.2019;

- товаротранспортні накладні (т.1 а.с. 186-189, т.2 а.с. 2-89);

- наряди - акти виконаних робіт (т.1а.с.190,193,196,199,202,205,208, 211, 216-220,223);

- щоденник приймання робіт по заготівлі лісопродукції (т.1 а.с.191,194,197,203, 206, 209,212, 214,221,224);

- акти приймання виконаних робіт за січень - березень, червень серпень, жовтень, грудень 2019 року;

- акти огляду місць використання лісових ресурсів від 02 та 30 грудня 2020 року ( т.2 а.с.147-150) якими стверджується, що вказаний вище договір підряду між ДП «Глухівський агролісгосп» та ФОП Мовчаном виконаний сторонами відповідно до його умов;

- переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2019 рік ДП «Глухівський агролісгосп», погоджений ДСЛП «Харківлісозахист», ОКАП «Сумиоблагроліс» та Сумським ОУЛМГ ( т.2 а.с.211-230);

- висновок судовоїекономічної та інженерно-екологічної експертизи від 27.05.2020 проведеної експертами ХНДІСЕ ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса, згідно якого документально підтверджується завдання шкоди внаслідок незаконної рубки дерев на землях лісового фонду ДП «Глухівський агролісгосп» у кварталі 44 виділ 42 на суму 473855,27 грн, а у кварталі 93 виділі 9 на суму 452136,70 грн;

- протокол обшуку від 24.02.2020 згідно якого під час проведення цієї слідчої дії в ДП «Глухівський агролісгосп» були вилучені документи, в тому числі лісорубні квитки за 2018-2019 року, матеріали лісовпорядкування за 2018-2019 року, договори на проведення лісорубних робіт, журнали обліку-приймання деревини, щоденники приймання деревини за вказані вище роки. А також документи щодо прийняття на роботу посадових осіб ДП «Глухівський агролісгосп» та їх посадові інструкції, а саме директора підриємства, майстрів та лісників;

- протокол тимчасового доступу від 24.11.2020 яким були отримані копії особової справи ОСОБА_8 , копії актів огляду місць використання лісових ресурсів в кварталі 44 виділі 42 за лісорубними квитками № 003044 від 01.07.2020 та № 003057 від 17.10.2019 та кварталі 93 виділі 9 від за лісорубними квитками № 003022 від 30.122.2019, № 003057 від 17.10.2019, а також копії карт технологічного процесу розроблення вказаних вище ділянок (т.2 а.с.235-250, т.3 а.с.1-13).

Оцінюючи згадані докази на предмет їх належності та допустимості, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким повністю погоджується і колегія суддів, що ключовим та першочерговим доказом, який повинен покладатись в основу обвинувачення в цій справі, повинен бути доказ, що підтверджує факт спричинення обвинуваченою ОСОБА_8 тяжких чи будь-яких інших наслідків внаслідок незаконного порубу на землях лісового фонду ДП «Глухівський агролісгосп» у кварталі 44 виділ 42 та у кварталі 93 виділ 9.

З матеріалів справи видно, за змістом висунутого ОСОБА_8 обвинувачення, остання, під час перебування на посаді інженера з лісокористування ДП «Глухівський агролісгосп», усвідомлюючи відсутність повного обсягу необхідних матеріалів лісовпорядкування, зловживаючи своїм службовим становищем, 17.10.2019 незаконно оформила лісорубний квиток СУ ЛРК №003057 на проведення рубки у кварталі 93 виділі 9 на площі 26,9 га та у кварталі 44 виділі 42 на площі 6,4 га не зважаючи на те, що вказані рубки вже проведені протягом січня-квітня 2019 року, що привело до тяжких наслідків у виді незаконного порубу на загальну суму 925991,97 грн.

Тобто, як правильно зауважив суд першої інстанції, і з чим за встановлених обставин погоджується і колегія судів апеляційного суду, тяжка шкода, яка була спричинена діями обвинувачуваної по всім інкримінованим їй статтям, безпосередньо пов`язана із спричиненням шкоди довкіллю внаслідок проведення незаконної порубки лісу.

А тому, визначальним в цій справі є доведення самого факту незаконного порубу, що спричинив тяжкі наслідки, оскільки інкриміновані ОСОБА_8 зловживання службовим становищем та службове підроблення за своєю суттю є похідними від встановлення вказаного факту. Недоведеність тяжких наслідків внаслідок незаконного порубу, в цьому випадку, попри доводи апеляційної скарги прокурора, автоматично виключає наявність в діях ОСОБА_8 складу злочинів, передбачений ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України.

При цьому кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 статті 246 КК України відноситься до категорії злочинів проти довкілля. Диспозиція вказаної норми передбачає, що одним з обов`язкових елементів складу цього злочину є наявність тяжких наслідків, завданих об`єкту злочинного посягання. Відповідно до п.2 примітки до ст.246 КК України у цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Наявність шкоди довкіллю та її розмір має бути доведено визначеними законом засобами доказування.

Пунктом 6 частини 2 статті 242 КПК України передбачено, що розмір шкоди довкіллю визначається на підставі висновку експерта.

При цьому, розрахунок шкоди лісу внаслідок незаконного порубу має здійснюватись згідно Постанови КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» № 665 від 23.07.2008, якою затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту відповідно до додатку 1.

Як правильно встановив суд першої інстанції і з чим погоджується апеляційний суд, відповідно до вказаного додатку, розмір шкоди розраховується за кожне вирубане або пошкоджене дерево шляхом вимірювання в сантиметрах діаметру кожного дерева біля шийки кореня. А відповідно до п.4 примітки до вказаного додатку, діаметр пня дерева у корі зазначається як середнє арифметичне значення між найменшим та найбільшим замірами діаметра. Замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.

В апеляційній скарзі прокурор категорично був не згодний з таким висновком суду першої інстанції і зауважував, що у вказаній постанові немає посилань на те, що саме так міряється дерево, суд у вироку процитував пункт № 4 примітки до вказаного додатку постанови та прокурор звертав увагу на пункт № 3 в якому йдеться, що в разі неможливості встановити висоту і технічну придатність дерев, їх матеріальна цінність визначається за найвищим розрядом висоти, а всі вирубані стовбури визначаються діловими. На переконання прокурора з пояснень свідків неможливо розмежувати і визначити незаконно вирубані дерева. Сам факт проведення рубки і конкретно дерев за документами ніким не оспорюється.

У відповідь на такі висновки сторони обвинувачення, колегія суддів звертає увагу на правильно зроблені судом першої інстанції висновки, які прокурором також не заперечуються, а саме те, що під час проведення досудового розслідування цієї справи, огляду місця незаконної порубки лісу взагалі не проводилось, кількість пнів на місці незаконного порубу, відповідно, не обраховувалась і їх діаметр не замірювався. Тобто органом досудового розслідування взагалі не вжито заходів щодо фіксацієї самого місця події, як і не вжито заходів по виїзду інспектора на місце події для проведення заміру і визначення кількості вирубаних дерев, що ставляться в провину ОСОБА_8 . З пояснень свідків, як про те зауважив прокурор, колегія суддів не вбачає того, щоб останні вказували про неможливість встановлення вказаного. Факт проведення рубки і конкретно дерев за документами дійсно ніким не оспорюється, однак для визначення їх кількості і діаметру, що є суттєвим для визначенні їх вартості, а в послідуючому і суми завданих збитків, існує чітко визначений Постановою КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» № 665 від 23.07.2008 порядок. При цьому, пункт під № 3 на який посилається прокурор, є виключним, для того випадку, коли існує неможливість встановлення розрядів висоти насаджень за фактичними вимірами, яких в даному випадку, взагалі як таких і не проводилось. Тому, такі посилання апелянта колегія суддів вважає безпідставними, як і висновки прокурора про те, що вказана постанова не визначає як саме повинні здійснюватись виміри, оскільки це не відповіда дійсності.

Встановлено, що відповідно до висновку комплексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи № 7696/7697/10369-10370 від 27.05.2020, проведеної ХНІДСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, документально підтверджується завдання шкоди внаслідок незаконної рубки дерев на землях лісового фонду ДП «Глухівський агролісгосп» у кварталі 44 виділ 42 на суму 473855,27 грн. у кварталі 93 виділі 9 на суму 452136,70 грн.

Однак, згідно висновку цієї експертизи експертом вирішувалося лише одне питання - чи підтверджується розрахунок розміру шкоди, складений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_10 , що також прокурором під сумнів не ставиться. Прокурор лише зауважує в апеляційній скарзі про те, що екологічний інспектор визначав вартість по нормативним документах і використовував наукові знання.

При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, в ході допиту державного інспектора ОСОБА_10 було встановлено, що для розрахунку завданих збитків ним використовувались виключно матеріали відводу та польової перелікової відомості, з яких він брав дані та переводив діаметр зрубаних дерев з висоти грудей на діаметр пня.

Зазначені методики інспектора по здійсненню розрахунку колегія суддів вважає такими, що не узгоджуються з методиками визначеними в Постанові КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» № 665 від 23.07.2008.

А тому, позицію суду першої інстанції про неврахування висновку судової інженерно-технічної та економічної експертизи від 27.05.2020, проведеної ХНІДСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, як належного доказу завданої шкоди внаслідок незаконної рубки дерев на землях лісового фонду ДП «Глухівський агролісгосп», колегія суддів вважає правильною, оскільки ні розрахунок державного екологічного інспектора ОСОБА_10 , ні вказаний висновок експертизи не містять посилання на затверджені в установленому порядку методики нормативного визначення діаметру пня зрубаного дерева та взагалі без проведення замірів пнів, що стороною обвинувачення залишається не спростованим.

Інших належних, допустимих, та достатніх у своїй сукупності доказів, які б підтвердили факт спричинення обвинувачуваною тяжких, чи будь-яких інших наслідків внаслідок незаконного порубу на землях лісового фонду ДП «Глухівський агролісгосп» у кварталі 44 виділ 42 та у кварталі 93 виділі 9, стороною обвинувачення не надано.

Таким чином, на підставі оцінки й аналізу усіх наданих по справі доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у цій справі сторона обвинувачення не довела винуватість ОСОБА_8 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих злочинів, а тому відповідно до ч.1 ст.373 КПК України обвинувачена підлягає виправданню за недоведеністю того, що кримінальні правопорушення нею вчинені.

Також, в апеляційній скарзі прокурор стверджував:

1) що підробка лісорубного квитка № НОМЕР_2 доводить факт незаконного порубу;

2) в лісорубних квитках, на підставі яких проведено рубку, не вказана площа ділянки;

3) що суд мав самостійно перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч.2 на ч.1 ст. 366 КК України;

4) що висновки суду першої інстанції про те, що не доведення тяжких наслідків автоматично виключає в діях ОСОБА_8 складу злочинів за ч.2 ст. 364 та за ч.2 ст. 366 КК України безпідставні. Суд мав дати оцінку доведеності злочинів за ч.2 ст. 364 та за ч.2 ст. 366 КК України;

5) що суд встановив факт незаконності рубки і що вона не запроектована.

У відповідь на вказане колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, як йшлося вище і вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 246 КК України незаконна порубка лісу, кваліфікуючою ознакою якої є спричинення тяжких наслідків;

- ч. 2 ст. 364 КК України зловживання службовим становищем, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків;

- ч. 2 ст. 366 КК України службове підроблення, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків.

При цьому, у всіх трьох кримінальних правопорушеннях має бути доведено факт існування заподіяння тяжких наслідків цими злочинами. Крім цього, ключовим злочином виступає саме перший незаконна порубка лісу, оскільки саме від встановлення першого залежить існування другого та третього.

З матеріалів провадження вбчається, що ні поясненнями обвинуваченої і свідків, ні письмовими доказами встановити існування вини обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, тобто незаконної порубки лісу, кваліфікуючою ознакою якої є спричинення тяжких наслідків, стороні обвинувачення довести так і не вдалося. Тому стверджувати про існування зловживання службовим становищем і вчинення службового підроблення, без жодних наслідків, колегія суддів не може. Як судом першої інстанції так і апеляційним судом за клопотанням прокурора проведено детальне дослідження доказів з наданням їм оцінки та визначення їх достатності для доведення вини обвинуваченої.

Самі по собі факти відсутності в лісорубних квитках площі ділянки на якій здійснено рубку, факт рубки і відсутність на той час її проекту, само по собі та в своїй сукупності в цілому, не достатні для визнання ОСОБА_8 винною у вчиненні пред`явлених їй злочинів.

Вказані обставини в суді першої інстанції виступали предметом детального дослідження про що суд у вироку навів відповідні мотиви.

Щодо самостійної перекваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_8 з ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України, про що вів прокурор мову як в суді першої так і апеляційної інстанції, то тут судом першої інстанції також була надана обґрунтована та мотивована відповідь з якою колегія суддів погоджується.

Відповідно до частині 3 статті 337 КПК України суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Однак, ці положення абсолютно не вказують на те, що у разі не підтвердження за результатом судового розгляду висунутого обвинувачення, сторона обвинувачення може «очікувати», що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший склад злочину і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки відповідно до загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 17,22, 25, 26 КПК України, доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення, а не суду. (Відповідний правовий висновок викладений в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в справі №243/1573/17 від 13.01.2021року).

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Зі змісту ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України випливає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

З урахуванням викладеного, оцінивши кожен поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що стороною обвинувачення не доведено того, що ОСОБА_8 вчинила інкриміновані їй кримінальні правопорушення.

В ході апеляційного розгляду даного кримінального провадження не встановлено підстав, передбачених ст.409 КПК України та не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не було дано належної оцінки усім наявним в матеріалах справи доказам, оскільки з аналізу вироку та матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, у відповідності до вимог ст.94 КПК України, безпосередньо були досліджені усі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, яким суд дав правильну юридичну оцінку, що у вироку достатньо мотивував. Крім цього, заявлені прокурором докази виступили і предметом повторного дослідження в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладені вище обставини, в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим, у зв`язку з чим його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2021 відносно ОСОБА_8 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на цей вирок, без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4