Рішення

від 18.10.2023 по справі 910/16488/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 910/16488/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ САКСЕСС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 23, кв. 13, код ЄДРПОУ 40897718)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ ШИЧЖЕНЬ ТАН (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 7, офіс 210, код ЄДРПОУ 42722024)

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна, -

за участю представників сторін:

від позивача: Дзенік С.І., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ САКСЕСС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ ШИЧЖЕНЬ ТАН, в якому просить суд розірвати договір купівлі-продажу від 26.06.2020 №20/06/20-1 та зобов`язати відповідача повернути на користь позивача комплекс для утримання тварин - облаштований Вольєр, що розташований за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, територія Асканія-Нова селищна рада, на земельній ділянці площею 97,5953 га, кадастровий номер 6525455300:06:001:0260.

Позовні вимоги ТОВ СМАРТ САКСЕСС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу від 26.06.2020 №20/06/20-1.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області (суддя Соловйов К.В.) від 24.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.12.2021 о 12:30.

06.01.2022 за вх.№74/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач вказав, що у відповідності до ч.1 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо; 22 жовтня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 26 червня 2020 року №26/06/20-1, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести наступні зміни до пункту 2.2 договору, виклавши його в наступній редакції: ціна майна, визначена у пункті 2.1 договору, підлягає сплаті покупцем в сумі на розрахунковий рахунок продавця до 31 грудня 2022 року (тридцять першого грудня дві тисячі двадцять другого року); таким чином строк виконання зобов`язань за вказаним договором на момент звернення з позовом не настав, відповідно в задоволенні позову, на думку відповідача, слід відмовити; окрім того відповідач зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на 22 жовтня 2020 року керівником позивача була Тао Юань, а отже додаткова угода з боку позивача підписана належним представником.

29.12.2023 за вх.№2/4086/21 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач вказав, зокрема, те, що про існування додаткової угоди від 22.10.2020 позивачу стало відомо з відзиву відповідача, з огляду на що у позивача виникла необхідність звернення до суду з позовом про визнання додаткової угоди від 22.10.2020 недійсною та після зазначених дій позивачем буде подано клопотання про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 08.02.2022 оголошено перерву до 01.03.2022 о 15:00.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей) змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №910/16488/21 між суддями Господарського суду Одеської області від 15.06.2023, справу розподілено судді Бездолі Ю.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2023 прийнято справу №910/16488/21 до свого провадження; підготовче засідання призначено на 13.07.2023 о 17:35. Ухвалою суду від 04.07.2023 підготовче засідання призначено на 20.07.2023 о 17:35. підготовчому засіданні 20.07.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 06.09.2023 о 15:45

07.08.2023 за вх.№26671/23 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач вказує, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у справі №923/68/22 визнано недійсною додаткову угоду від 22.10.2020 до договору купівлі-продажу № 26/06/20-1 від 26.06.2020; отже, відповідачем не доведено того, що між сторонами досягнуто згоди щодо продовження терміну оплати, який визначений умовами пункту 2.2 договору купівлі-продажу №26/06/20-1 від 26.06.2020, а відтак на момент розгляду даної справи строк оплати настав.

У підготовчому засіданні 06.09.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.09.2023 о 15:00. У судовому засіданні 27.09.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 18.10.2023 о 15:20.

У судовому засіданні 18.10.2023 позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У підготовчі та судові засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце засідань повідомлявся належним чином. Відповідач повідомлявся шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулись до суду з відповідними довідками поштових відділень, а також на наявну в матеріалах справи адресу електронної пошти. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Справа №923/16488/21 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

У судовому засіданні 18.10.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

26.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ САКСЕСС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ ШИЧЖЕНЬ ТАН (покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу №20/06/20-1, відповідно до якого продавець зобов`язується передати майно зазначене у п.1.2 цього договору у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити його вартість у розмірі, в порядку та на умовах зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п.1.2 договору предметом купівлі-продажу за цим договором є Комплекс для утримання тварин - облаштований Вольєр, що розташований за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, територія Асканія-Нова селищна рада, на земельній ділянці площею 97,5953 га, кадастровий номер 6525455300:06:001:0260, опис, кількість та характеристики якого наведені у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом іменується - майно.

Згідно з п.2.1 договору ціна майна за цим договором, становить 4249857 грн. 07 коп. (чотири мільйони двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят сім грн. 07 коп.), в тому числі ПДВ в сумі 708309 грн. 51 коп. (сімсот вісім тисяч триста дев`ять грн. 51 коп.).

За п.2.2 договору ціна майна, визначена у пункті 2.1 цього договору, підлягає сплаті покупцем на розрахунковий рахунок продавця до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до п.3.1 договору право власності на майно переходить від продавця до покупця в момент укладання цього договору.

У відповідності до п.п. 3.3, 3.4 договору передача майна продавцем покупцеві здійснюється за актом прийому-передачі майна, який складається у строки, визначені п.3.4 договору, у простій письмовій формі та підписується сторонам. Підписуючи зазначений акт покупець свідчить, що претензій до зовнішнього та технічного стану майна не має, майно придатне для використання за цільовим призначенням; передача майна покупцеві здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати підписання сторонами цього договору за місцезнаходженням майна.

Згідно з п.4.2.1 покупець зобов`язаний оплатити майно згідно з умовами, визначеними в п.2.2 договору.

За п.п. 7.2, 7.3, 7.4 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань; всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі; недійсність окремих положень цього договору не впливає на дійсність інших положень цього договору та дійсність цього договору в цілому.

Додаток №1 до договору визначає характеристику майна: найменування - Комплекс для утримання тварин - облаштований вольєр; адреса - Херсонська область, Чаплинський район, територія Асканія-Нова селищна рада, на земельній ділянці площею 97,5953 га, кадастровий номер 6525455300:06:001:0260.

30.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ САКСЕСС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ ШИЧЖЕНЬ ТАН (покупець, відповідач) підписано акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу №20/06/20-1 від 26.06.2020.

В матеріалах справи наявна додаткова угода від 22.10.2020 до договору купівлі-продажу №20/06/20-1, в якій вказано, зокрема, що викладено п.2.2 договору в наступній редакції: ціна майна, визначена у пункті 2.1 цього договору, підлягає сплаті покупцем в сумі на розрахунковий рахунок продавця до 31 грудня 2022 року (тридцять першого грудня дві тисячі двадцять другого року).

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у справі №923/68/22, зокрема, визнано недійсною додаткову угоду від 22.10.2020 до договору купівлі-продажу №26/06/20-1 від 26.06.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Смарт Саксесс Інтернешнл Лімітед та Товариством з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Шичжень Тан.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу №26/06/20-1 від 26.06.2020 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про розірвання договору та повернення майна.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ч.1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 697 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як передбачено чинним законодавством, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

При цьому істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/22259/17, від 14.08.2018 у справі №910/22454/17, від 28.08.2018 у справі №910/20932/17, від 02.10.2018 у справі №910/21033/17, від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18, від 07.05.2020 у справі № 910/5027/19.

Господарський суд зазначає, що виходячи з наявних матеріалів справи, відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу №26/06/20-1 від 26.06.2020, у встановлений договором строк не здійснив оплату за майно, протилежного відповідачем не доведено, з огляду на що господарський суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору купівлі-продажу №26/06/20-1 від 26.06.2020, що є підставою для його розірвання.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу №26/06/20-1 від 26.06.2020, та оскільки допущене відповідачем порушення зобов`язання фактично позбавило продавця (позивача) за спірним договором того, на що останній розраховував при його укладенні, таке порушення відповідача свідчить про наявність обставини істотного порушення відповідачем умов спірного договору та, як наслідок, завдання майнової шкоди позивачу, а отже вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на Додаткову угоду від 22.10.2020 до договору купівлі-продажу №26/06/20-1 від 26.06.2020, якою було продовжено строки оплати за майно до 31.12.2022, оскільки судом, а саме: постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у справі №923/68/22 вказану додаткову угоду визнано недійсною. Таким чином, строк оплати за договором встановлений п.2.2 договору - до 31.12.2020, проте матеріали справи доказів такої оплати не містять.

Іншого відповідачем не доведено.

Приймаючи до уваги задоволення судом вимог позивача про розірвання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №26/06/20-1 від 26.06.2020, враховуючи, що умовами договору сторонами було передбачено, що право власності на майно переходить від продавця до покупця в момент укладання цього договору, проте встановивши факт не здійснення відповідачем оплати за майно у встановлений договором строк та враховуючи розірвання судом договору, господарський суд із врахуванням аналізу вказаних обставин та положень законодавства, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути позивачу майно - Комплекс для утримання тварин - облаштований Вольєр, що розташований за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, територія Асканія-Нова селищна рада, на земельній ділянці площею 97,5953 га, кадастровий номер 6525455300:06:001:0260 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ САКСЕСС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ САКСЕСС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД задовольнити повністю.

2.Розірвати договір купівлі-продажу від 26.06.2020 №20/06/20-1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ САКСЕСС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 23, кв. 13, код ЄДРПОУ 40897718) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ ШИЧЖЕНЬ ТАН (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 7, офіс 210, код ЄДРПОУ 42722024).

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ ШИЧЖЕНЬ ТАН (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 7, офіс 210, код ЄДРПОУ 42722024) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю СМАРТ САКСЕСС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 23, кв. 13, код ЄДРПОУ 40897718) Комплекс для утримання тварин - облаштований Вольєр, що розташований за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, територія Асканія-Нова селищна рада, на земельній ділянці площею 97,5953 га, кадастровий номер 6525455300:06:001:0260.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ ШИЧЖЕНЬ ТАН (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 7, офіс 210, код ЄДРПОУ 42722024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ САКСЕСС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 23, кв. 13, код ЄДРПОУ 40897718) 4540 /чотири тисячі п`ятсот сорок/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07 листопада 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля