Рішення

від 06.11.2023 по справі 922/3883/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3883/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України до 1 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області 2 - Фізична особа-підприємець Ус Євгеній Олександрович 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківський національний університет імені В.Н. Каразінапро визнання недійсним договору

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

РУХ СПРАВИ

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (1 відповідач) та Фізичної особи-підприємця Ус Євгеній Олександрович (2 відповідач) в якому просить суд:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 0200 від 06.10.2022, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ФОП Ус Євгеній Олександрович;

- зобов`язати ФОП Ус Євгенія Олександровича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) звільнити та повернути нежитлову будівлю літ. Х-1 загальною площею 435,3 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 188-А, Харківському національному університету Імені В.Н. Каразіна (код ЄДРПОУ 02071205) за актом приймання-передачі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 01.09.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/3883/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі у якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

11.09.2023 до суду надійшло клопотання (вх. №24490) Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою від 18.09.2023.

15.09.2023 від Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна надійшла заява (вх. №25084) про розгляд справи без участі представника третьої особи.

20.09.2023 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №25458) в якому Фонд заперечує проти позову, а також заявив клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

25.09.2023 прокуратурою подано до суду відповідь на відзив Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вх. №25841) в якій заперечує проти доводів Фонду та просить задовольнити позовні вимоги.

28.09.2023 до суду надійшов відзив ФОП Ус Є.О. на позовну заяву (вх. №26253) в якому відповідач заперечує проти позову, а також заявлено клопотання про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 29.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання ФОП Ус Є.О. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

04.11.2023 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшли заперечення (вх. №26977) на відповідь Прокуратури на відзив на позовну заяву.

11.10.2023 від Міністерства освіти і науки України через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. №27679) в яких позивач зазначає, що ним надано дозвіл на передачу в оренду спірних приміщень.

23.10.2023 засобами поштового зв`язку до суду надійшли пояснення позивача (вх. №28810) які дублюють додаткові пояснення від 11.10.2023.

Отже, в ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановленихГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Прокурор, в обґрунтування своїх вимог зазначає, що спірний Договір оренди нерухомого майна № 0200 від 06.10.2022 суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на те, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти. В свою чергу, за приписами ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства, тобто встановлено законодавчу заборону використання його з іншою метою.

Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова під час опрацювання інформації органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження майном навчальних закладів встановлено, що майно закладу освіти передано суб`єкту господарювання в порушення вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» для здійснення підприємницької діяльності пов`язаної з обслуговування наземного транспорту, тобто для діяльності не пов`язаної з освітнім процесом навчального закладу.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, заперечуючи проти позову, зазначає, що Прокуратурою не доведено того, що передача майна в оренду ФОП Ус Є.О. не пов`язана з обслуговуванням університету та учасників освітнього процесу. Також, зазначає, що 01.11.2022 між ХНУ ім. В.Н. Каразіна та ФОП Ус Є.О. укладено Договір про співробітництво, яким передбачено взаємні зобов`язання по спільній організації, удосконаленню і забезпеченню технічної допомоги Харківському національному університету імені В.Н. Каразіна, які спрямовані на поліпшення технічного стану автомобільного транспорту університету під час дії режиму воєнного стану в Україні.

Також, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області посилається на те, що практика Верховного Суду, на яку посилається позивач прийнята до набрання законної сили Порядку, на підставі норм якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області і діяло у спірних правовідносинах.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області в своїх запереченнях (вх. № 26977 від 04.10.2023) посилається на викладені вище умови договору про співробітництво між Харківським національним університетом імені В.Н. Каразина та ФОП Ус Євгеній Олександрович б/н від 01.11.2022 року та зазначає, що при укладанні спірного договору виходила з того, що Харківський національний університет імені В.Н. Каразина самостійно не мав можливості здійснювати відповідне обслуговування автомобілів, які знаходяться на його балансі, а послуга щодо обслуговування автомобілів, є побутовою, а від так є такою, що не погіршує соціально-побутових умов.

Прокурор у відповіді на відзив (вх. № 25841 від 25.09.2023) посилається на пріоритет норм Закону України "Про освіту" над нормами Порядку, який є підзаконним нормативно-правовим актом, а також на невизначеність прав та обов`язків сторін і оплати послуг за договором про співробітництво між Харківським національним університетом імені В.Н. Каразина та ФОП Ус Євгеній Олександрович б/н від 01.11.2022 року.

ФОП Ус Є.О. заперечуючи проти позову, вважає, що прокурор не має права здійснювати представництво Міністерства освіти і науки України, а приміщення були передані закладом освіти в оренду з метою обслуговування учасників освітнього процесу. В своєму відзиві він також, посилається на необґрунтованість повноважень прокурора щодо подання позову по даній справі через недодержання розумних строків прокурором щодо представництва в суді в особі позивача, а також на умови договору про співробітництво між Харківським національним університетом імені В.Н. Каразина та ФОП Ус Євгеній Олександрович б/н від 01.11.2022 року, які свідчать про те, що спірний договір забезпечує можливість обслуговування учасників освітнього процесу, а саме майна у вигляді автомобільного транспорту третьої особи.

Міністерство освіти та науки України зазначає, що матеріали справи містять лист МОН від 22.08.2022 № 1/9547-22, яким Міністерство надало дозвіл на передачу в оренду нежитлових приміщень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ЇХ ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ТА ОЦІНКА

Листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (i РВ ФДМУ по Харківській області) від 04.07.2022 р. № 16-04-01567 Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (надалі - Університет) було повідомлено про надходження заяви про оренду державного майна нежитлової будівлі літ. «X-1» загальною площею 435,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 188-А (далі за текстом - Договір оренди), що обліковується на балансі університету.

Заявник - ФОП Ус Євгеній Олександрович, мета використання - станції технічного обслуговування автомобілів, строк оренди 1 рік.

22.08.2022 листом №1/9547-22 Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на укладення договору оренди.

Після отримання погодження органом управління - Міністерством освіти і науки України, необхідні документи були направлені до РВ ФДМУ по Харківській області, для прийняття рішення про включення об`єкту оренди до Переліку першого типу.

31.08.2022 рішенням № 00592 РВ ФДМУ по Харківській області, як орендодавця, об`єкт оренди було включено до Переліку першого типу і електронною торговою системою оголошено дату проведення електронного аукціону.

30.09.2022 РВ ФДМУ по Харківській області проведено аукціон з передачі в оренду нежитлових приміщень Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (нежитлова будівля літ. «X-1») загальною площею 435,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 188-А. (посилання на сторінку торгів - https://prozorro.sale/auction/LLE001- UA-20220902-93599). Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону № LLE001-UA-20220902-93599 електронною торговою системою переможцем торгів з найвищою орендною ставкою визначено ФОП Ус Євгенія Олександровича.

За результатами аукціону 06.10.2022 укладено Договір оренди № 0200, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлову будівлю "Х-1" загальною площею 435,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 188-А, що перебуває на балансі Університету. Вартість вказаного приміщення визначено в порядку, передбаченому абзацом третім п. 175 Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, а саме в розмірі 700 100,00 гривень (сімсот тисяч сто гривень нуль копійок) без податку на додану вартість.

Наведені приміщення Університету передавались в оренду з обмеженням можливості їх використання. Орендар зобов`язується дотримуватись щодо використання об`єкту оренди згiдно категорiй за цільовим призначенням: 10 - Склади, Камери схову, архіви, 12 Проведення виставок, 14 - Майстерні, ательє, Салони краси, перукарні. Надання інших побутових послуг населенню, 15 - Ритуальні послуги. Громадські вбиральні, Збір і сортування вторинної сировини, 17 - Розміщення суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють іншу виробничу діяльність.

Відповідно до пункту 12.1 Договір укладено строком на 1 рік з дня набрання чинності цим договором, що діє з 06.10.2022 по теперішній час.

На виконання зазначеного вище договору 06.10.2022 між Орендодавцем та Орендарем, підписано акт приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрiшнiй волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслiдків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенція державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти визначено положеннями Закону України «Про освіту».

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

Структура освіти включає, зокрема, дошкільну освіту, повну загальну середню освіту, позашкільну освіту, спеціалізовану освіту, професійну (професійно-технічну) освіту, фахову передвищу освіту та вищу освіту (ст. 10 Закону України «Про освіту»).

Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту», суб`єкт освітньої діяльності фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про освіту» передбачено, що заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Відповідно до п.1.5 Статуту Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (далі Університет), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 644 від 13.06.2018, Університет є юридичною особою державної форми власності, яка діє в статусі бюджетної установи, має самостійний баланс, власний герб, прапор, товарний знак, гербову печатку, печатку із своєю назвою, офіційний бланк із зображенням Державного герба України, бланки з гербом Університету. Університет від свого імені може набувати цивільних прав і мати цивільні обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Головним завданням Університету є серед іншого, провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями (напрямами) (п.п. 1 п. 1.4 Статуту).

Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здiйснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством (ч. 2 ст. 78 Закону України «Про освіту»).

До майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; iншi активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане вiдповiдно до статті 81 цього Закону (ст. 80 Закону України «Про освіту»).

Отже, зі змісту наведеної вище норми вбачається, що об`єкт освiти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землi, комунікації, обладнання та iншi цiнності підприємств системи освіти (подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №906/164/17, від 25.07.2018 у справі № 906/143/17, від 10.10.2018 у справі №917/1934/17).

Згідно з п.п. 9.1, 9.3 Статуту, матеріально-технічна база Університету включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності. Майно закріплюється за Університетом на праві господарського вiдання і неможе бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди Міністерства освіти і науки України та конференції трудового колективу Університету крім випадків передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть встановлюватися виключно законами. Зокрема, відносини оренди рухомого та нерухомого майна, що належить закладам освіти, регулюються вказаним Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про освіту».

Згідно з ч. 1 ст. 79, абз. 3 ч. 5 ст. 80 Закону України «Про освіту» майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Разом з цим, за приписами ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області у своєму відзиві (вх. №25458 від 20.09.2023) в обґрунтування своєї правової позиції посилається на Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 року № 483 (далі "Порядок").

Згідно абзацу 4 пункту 29 Порядку: обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров`я, освіти, соціально-культурного призначення (майна закладів культури, об`єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об`єктів протягом трьох років (для об`єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п`яти років (для об`єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об`єкті, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.

Підстава включення майна за спірним договором оренди до Переліку першого типу потенційного об`єкту оренди згідно пункту 48 Листа-відповіді третьої особи на лист від 04.07.2022 року № 16-04-01567 (електронний лист: підписант Пантелеймонов Антон Валерійович) - майно не використовується у діяльності відповідного закладу протягом 3 років (для об`єктів площею меншою 500 кв.м.).

Також Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області надано копію електронного листа третьої особи, в якому Університет посилається як на підставу включення майна за спірним договором оренди до Переліку першого типу потенційного об`єкту оренди:

- об`єкт не використовується Університетом протягом 3-х років;

- через часткове зруйнування приміщень автотранспортного підрозділу університету внаслідок обстрілів російськими окупантами, розміщення станції технічного обслуговування автомобілів дозволить використовувати її для технічного обслуговування автомобілів, які знаходяться на балансі Харківського національного університету імені В.Н. Каразина.

В додатках до відзиву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надано копію договору про співробітництво між Харківським національним університетом імені В.Н. Каразина та ФОП Ус Євгеній Олександрович б/н від 01.11.2022 року.

За цим договором встановлено:

п. 1.1 ФОП Ус Є.О. ("Станція") є діагностичною та ремонтною базою автотранспортного підрозділу Університету (надалі - Підрозділ) з технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових частин, які обліковуються на балансі Університету, та розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-А.

п. 1.2. Сторони приймають на себе взаємні зобов`язання по спільній організації, удосконаленню і забезпеченню технічної допомоги Університету, які спрямовані на поліпшення технічного стану автомобільного транспорту Університету під час дії режиму воєнного стану в Україні.

п. 1.3. Роботи по наданню технічної допомоги проводяться в приміщеннях Станції.

п. 2.1.1. Станція зобов`язується надавати Підрозділу право спільного користування приміщеннями, інструментом, обладнанням та апаратурою для діагностики технічного стану та ремонту автомобільного транспорту Університету.

2.1.2. Станція зобов`язується приймати участь в забезпеченні і організації проведення діагностики технічного стану та ремонту автомобільних транспортних засобів Університету.

2.1.4. Станція зобов`язується забезпечувати співробітників Підрозділу інструментом необхідним для проведення діагностики технічного стану та ремонту автомобільних транспортних засобів Університету.

2.4.1. Університет має право спільного користування приміщеннями, інструментом, обладнанням та апаратурою для діагностики технічного стану та ремонту автомобільних транспортних засобів Університету.

6.1. Цей Договір укладено без взаємних фінансових зобов`язань.

Стаття 1 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» (в редакції чинній на момент укладення спірного договору, далі - Закон) визначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 3 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що об`єктами оренди за цим Законом є зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини) та інше окреме індивідуально визначене майно.

Згідно з ч. 1 ст. 80 Закону України «Про освіту» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать:

- нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо;

- майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав;

- інші активи, передбачені законодавством.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Частиною 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» (в редакції на час укладання оспорюваного договору) передбачалось, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомими майном відповідно до законодавства.

Наразі імперативними приписами ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» передбачено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства (набрали чинності 10.07.2021).

Таким чином, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог зазначеної норми законодавець визначає обов`язкове використання об`єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов`язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Невикористання певного приміщення навчальним закладом не свідчить про неприналежність цього приміщення до об`єкта освіти. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 905/1266/17, від 10.04.2018 у справі № 906/165/17, від 04.07.2018 у справі № 902/653/17. Невикористання позашкільним закладом спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітньою діяльністю, а недостатнє фінансування комунального навчального закладу також не с підставою для використання об`єктів освіти для цілей, не пов`язаних з освітньою діяльністю.

Абзацом 5 ч. 1 ст. 79 Закону України «Про освіту» передбачено, що джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, однак оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об`єкт оренди використовується за освітнім призначенням.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведених правових положень, як додаткові джерела фінансування навчальних закладів законом передбачається можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 (провадження № 12-112гс18), постанові Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №917/782/20.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 ГПК України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про освіту» визначено, що підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права на освіту, а також визначених законом автономії суб`єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу.

Аналогічну позицію щодо того, що Постанова Кабінету Міністрів України має підзаконний характер і має застосовуватися лише в контексті відповідності нормам Закону України «Про освіту», який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання імперативних вимог частини 4 статті 80 цього Закону щодо заборони використання об`єктів освіти і науки не за метою, викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.03.2021 у справі №922/2712/19.

Отже, при вирішенні даного спору мають застосовуватись положення частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту", які мають більшу юридичну силу в порівнянні з нормами Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 року № 483.

На підставі системного аналізу частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" суд дійшов висновку, що надання в оренду приміщень навчального закладу можливо лише з метою надання послуг:

- які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу;

- які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Згідно копії електронного листа третьої особи, в якому Харківський національний університет імені В.Н. Каразина посилається як на одну із підстав включення майна за спірним договором оренди до Переліку першого типу потенційного об`єкту оренди - "через часткове зруйнування приміщень автотранспортного підрозділу університету внаслідок обстрілів російськими окупантами, розміщення станції технічного обслуговування автомобілів дозволить використовувати її для технічного обслуговування автомобілів, які знаходяться на балансі Харківського національного університету імені В.Н. Каразина."

Така підстава відповідає ознакакам мети оренди за приписами частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" щодо отримання послуг які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із обслуговуванням учасників освітнього процесу: технічне обслуговування та ремонт автомобільного транспорту Харківського національного університету імені В.Н. Каразина.

В договорі про співробітництво між Харківським національним університетом імені В.Н. Каразина та ФОП Ус Євгеній Олександрович б/н від 01.11.2022 року, реалізовано зазначену мету на безоплатній основі:

п. 1.1 ФОП Ус Є.О. ("Станція") є діагностичною та ремонтною базою автотранспортного підрозділу Університету (надалі - Підрозділ) з технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових частин, які обліковуються на балансі Університету, та розташована за адресою : м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-А;

п. 1..2. Сторони приймають на себе взаємні зобов`язання по спільній організації, удосконаленню і забезпеченню технічної допомоги Університету, які спрямовані на поліпшення технічного стану автомобільного транспорту Університету під час дії режиму воєнного стану в Україні;

п. 1.3. Роботи по наданню технічної допомоги проводяться в приміщеннях Станції;

п. 2.1.1. Станція зобов`язується надавати Підрозділу право спільного користування приміщеннями, інструментом, обладнанням та апаратурою для діагностики технічного стану та ремонту автомобільного транспорту Університету;

2.1.2. Станція зобов`язується приймати участь в забезпеченні і організації проведення діагностики технічного стану та ремонту автомобільних транспортних засобів Університету;

2.1.4. Станція зобов`язується забезпечувати співробітників Підрозділу інструментом необхідним для проведення діагностики технічного стану та ремонту автомобільних транспортних засобів Університету;

2.4.1. Університет має право спільного користування приміщеннями, інструментом, обладнанням та апаратурою для діагностики технічного стану та ремонту автомобільних транспортних засобів Університету;

6.1. Цей Договір укладено без взаємних фінансових зобов`язань.

Договор про співробітництво між Харківським національним університетом імені В.Н. Каразина та ФОП Ус Євгеній Олександрович б/н від 01.11.2022 року є чинним та обовязковим до виконання.

Таким чином, метою спірного договору оренди згідно наявних в справі документів є отримання послуг які не можуть бути забезпечені безпосередньо Харківським національним університетом імені В.Н. Каразина, пов`язаних із обслуговуванням учасників освітнього процесу, а саме технічним обслуговуванням та ремонтом автомобільного транспорту Харківського національного університету імені В.Н. Каразина.

Доводи прокурора про невизначеність кола прав та обовязків за договором про співробітництво між Харківським національним університетом імені В.Н. Каразина та ФОП Ус Євгеній Олександрович б/н від 01.11.2022 року, а також про невизначеність ціни послуг - спростовується умовами даного договору.

Щодо наявності/відсутносту на балансі у третьої особи автомобільних транспортних засобів, суд виходить з того, що обидва відповідача, які укладали спірний договір оренди при його укладанні виходили з наявності такий автомобільних транспортних засобів у Харківського національного університетом імені В.Н. Каразина на підставі зазначеного вище листа. Можлива відсутність на балансі у третьої особи автомобільних транспортних засобів позивачем не доведена і за вірогідністю доказів суд виходить про наявну необхідність у Харківського національного університетом імені В.Н. Каразина на отримання послуг які не можуть бути забезпечені безпосередньо Харківським національним університетом імені В.Н. Каразина, пов`язаних із обслуговуванням учасників освітнього процесу, а саме технічним обслуговуванням та ремонтом автомобільного транспорту Харківського національного університету імені В.Н. Каразина.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2020 року у справі № 904/2357/20).

Таким чином, суд робить висновок, що спірний договір оренди укладено з дотриманням вимог частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту", а відтак в задоволенні позовних вимог по даній справі слід відмовити.

Щодо визначення повноважень прокурора стосовно подання позову по даній справі, суд зазначає про наступне.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )» (Постанови КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі № 465/3586/17, від 08.10.2020 у справі № 712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)» (Постанова КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц).

Оскільки по даній справі суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, розгляд такої підстави для відмови з задоволенні позову як недодержання прокурором розумних строків щодо права на представництво інтересів позивача не є необхідним для вирішення справи.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістомст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на прокуратуру.

Інших витрат заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись статтями124,129-1 Конституції України, статтями1,4,5,20,73,74,76-79,86,126,129,185,191,192, ст. ст.236-239Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

Прокурор яким подано позов керівник Шевченкіської окружної прокуратури м. Харкова (адреса реєстрації: 61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-а)

Позивач - Міністрество освіти і науки України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 10, код ЄДРПОУ 38621185).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Харківський національний університет імені В.Н. Каразина (61022, м. Харків, м-н Свободи, 4; код ЄДРПОУ 0207105).

Відповідач 1 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (адреса реєстрації: 61057, м. Харків, м-н Театральний, 1; код ЄДРПОУ 44223324).

Відповідач 2 - фізична особа-підприємець Ус Євгеній Олександрович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Повне рішення складено "09" листопада 2023 р.

СуддяС.А. Прохоров