Ухвала

від 09.11.2023 по справі 922/3907/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

09 листопада 2023 року м. ХарківСправа № 922/3907/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши заяву представника ПрАТ "Буддеталь 1" Павлова В`ячеслава Ігоровича про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№30409 від 07.11.2023) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Буддеталь 1" (місцезнаходження: 61106, місто Харків, вулиця Плиткова, будинок 12; код ЄДРПОУ 21209336) до Акціонерного товариства "Харківобленерго"(місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 149; код ЄДРПОУ 00131954 про стягнення 125386, 13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Буддеталь 1" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за електричну енергію, поставлену за договором №0168.05 про постачання електричної енергії від 30.03.2010 в сумі 125 386,13 грн з Акціонерного товариства «Харківобленерго». Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судвий збір у розмірі 2684,00 грн. та 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Буддеталь 1» прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3907/23; справу вирішено рогзглядати за правилами спрощенного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2023р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Буддеталь 1" до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 125 386,13 грн. були задоволені повністю. В задоволенні заяви відповідача АТ "Харківобленерго" про закриття провадження у справі - відмовлено; стягнуто з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства «Буддеталь 1» безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 125 386,13 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

07.11.2023р. до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Павлова В`ячеслава Ігоровича надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№30409 від 07.11.2023), в якій представник позивача просить стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь ПрАТ "Буддеталь 1" витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Дослідивши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№30409 від 07.11.2023), суд зазначає наступне.

Згідно статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі й витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу врегульовано статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм докази на понесення судових витрат можуть бути подані стороною за однією із обставин:

1) до закінчення судових дебатів у справі;

2) протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона звернулась із відповідною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту 9 частини третьої статті 162 ГПК України, представником ПрАТ "Буддеталь 1" в позовній заяві було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому зазначено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., доказів понесених витрат разм з позовною заявою подано не було.

Як було зазначено вище дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, про що позивачу було відомо, оскільки, він отримав ухвалу про відкриття провадження у справі. Отже в рамках даної справи судові дебати не проводились, а тому норма ст. 221 ГПК України в даному випадку не застосовується.

Відповідно до ч. 2, 3, 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи те, що справа № 922/3907/23 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (за наявними у справі матеріалами), у позивача був наявний обов`язок подати докази в підтвердження понесення ним судових витрат до закінчення розгляду справи по суті або ж до закінчення розгляду справи по суті позивач мав подати суду заяву щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зауважує, що передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Судом встановлено, що заява про відшкодування витрат на правову допомогу, а також докази на їх підтвердження була подана з порушенням ГПК України, а саме абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, в якій вказано шо докази на підтвердження відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, до закінчення розгляду справи №922/3907/23 по суті (до 03.11.2023) позивачем доказів в підтвердження понесення ним судових витрат надано не було, а також до закінчення розгляду справи по суті позивач не звертався до суду з заявою, якою повідомив про надання доказів понесених витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд також звертає увагу на те, що чинний Господарський процесуальний кодекс України спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу і розумні обмеження.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд відзначає, що позивачем не враховано вимоги ГПК України, пов`язані зі строками подання заяв про розподіл судових витрат у даній справі, що є наслідком недобросовісного користування останнім своїми процесуальними правами та нездійснення відповідних процесуальних обов`язків, а відтак, вважає за необхідне залишити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№30409 від 07.11.2023) без розгляду, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що з 18 жовтня 2023 року вступив в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частинами шостої статті 6 ГПК України (у редакціїї Закону з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи адвокатом, зокрема шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі.

Відповідно до частини четвертої вказаної норми суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

У зв`язку з відсутністю у поданій адвокатом, представником ПрАТ "Буддеталь 1", заяві про стягнення витрат на правничу допомогу відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету , її слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 162, 170, 221, 232 - 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ПрАТ "Буддеталь 1" адвоката Павлова В`ячеслава Ігоровича про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№30409 від 07.11.2023) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу підписано 09.11.2023

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/3907/23