Вирок

від 08.11.2023 по справі 285/4722/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/4722/23

Провадження № 1-кп/0285/545/23

08 листопада 2023 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді……………….... ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання....... ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора……………………...... ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ............................ ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

кримінальне провадження, внесене 19.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060530000850, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, українця,

уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має,

пенсіонера,

за ознакамикримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу №185/к/тр від 23.11.2021 Золотун працює на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва у приватному підприємстві «Галекс Агро» (далі за текстом ПП«Галекс Агро») та відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 24.11.2021, укладеному між ним та ОСОБА_5 », несе повну матеріальну відповідальність за надані матеріально-технічні цінності на умовах, передбачених чинним законодавством України з моменту його підписання та на весь час роботи працівника.

18.07.2023 Золотун на території ферми ПП«Галекс Агро» за адресою: вул. Стриївська, 50, с. Івашківка, Звягельського району виконував сільськогосподарські роботи на закріпленому за ним тракторі даного підприємства марки МТЗ 82,1, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі за текстом трактор), для чого йому під звіт, відповідно до лімітно-забірної картки на отримання паливно-мастильних матеріалів, було видано дизельне паливо марки ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 60 літрів, яке з моменту отримання, стало перебувати у його віданні. Достовірно знаючи, що по всій території України 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022, запроваджено воєнний стан, строк дії якого продовжено у встановленому законом порядку по даний час, того ж дня Золотун з корисливих мотивів вирішив привласнити частину ввіреного йому майна, а саме дизельного пального.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, маючи намір на привласнення чужого майна, яке йому було ввірене, Золотун 19.07.2023 близько 09 год., перебуваючи на території ферми ПП «Галекс Агро» по вул. Стриївська, 50 в с. Івашківка, Звягельського району, під час виконання сільськогосподарських робіт на закріпленому за ним тракторі, використовуючи власний гумовий шланг та дві полімерні каністри, ємністю 20 л. кожна, які він заздалегідь приніс із собою, умисно злив з паливного баку трактора 40 літрів дизельного пального, марки ДП-Л- Євро5-ВО, вартістю 39,99 грн/л, яке у подальшому привласнив та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв ПП«Галекс Агро» майнової шкоди на загальну суму 1599,84 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно привласнив ввірене йому майно ПП«Галекс Агро» за обставин, зазначених у обвинувальному акті, не заперечив проти часу, дати, місця і способу його вчинення. У вчиненому щиро кається, згоден з кваліфікацією своїх дій, не заперечує з приводу скороченого судового розгляду справи без дослідження доказів, які ним не оспорюються.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Представник потерпілогов судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не бажає, при призначенні покарання покладається на розсуд суду (а.с. 20).

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованогойому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодоюучасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження письмових доказів. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 у справі Девеер проти Бельгії, держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_6 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками, сумнівів у добровільності такої позиції в суду немає.

Дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд знаходитьдоведеною винність обвинуваченого ОСОБА_6 та його умисні дії, які виразилися у привласненні чужого майна, яке було йому ввірене, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікує за ч.4 ст.191 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_6 , є щире каяття. Обставин, які обтяжують його покарання, не встановлено.

При обраннівиду іміри покаранняобвинуваченому,суд враховує:

ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжкого; його характер;

дані про особу винного, який раніше не судимий; вину у скоєному визнав, щиро розкаявся; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарги відсутні.

Також варта уваги позиція представника потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого та положення ст.ст.50, 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням положень ст.75 КК України, без призначення йому додаткового покарання.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч.4 ст.191 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 , попередження вчинення нових злочинів та відповідатиме меті і загальним засадам призначення покарання.

Суд вважає, що обставина, що пом`якшуєпокарання обвинуваченого, не знижуєістотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшуєйого суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченогост.69 КК України.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, його відношення до скоєного (шкодує про вчинене), наявність пом`якшуючої обставини, позицію представника потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_6 не є особою, небезпечною для суспільства, а тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.75 КК України в умовах звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням. На підставі ст.76 КК України на обвинуваченого покладатимуться відповідні обов`язки кримінально-виправного характеру.

Додаткове покарання, передбачене санкцією ч.4 ст.191 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, суд не призначає обвинуваченому, зважаючи на думку прокурора та ту обставину, що він з роботи звільнений і наразі перебуває на пенсії.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Арешт на майно не накладався.

Судові витрати відсутні.

Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.337, 370, 371, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на засудженого обов`язки, передбачені ст.76 КК України:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти його про зміну місця проживання і роботи

та не виїжджати за межі України без його погодження.

Речові докази: 40 літрів дизельного палива марки ДП-Л-Євро5-ВО залишити ПП«Галекс Агро»; дві полімерні каністри, ємністю по 20 літрів, та гумовий шланг чорного кольору повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_1