Ухвала

від 14.11.2024 по справі 285/4722/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/4722/23

провадження № 1-в/0285/170/24

14 листопада 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді……….….... ОСОБА_1 ,

секретаря……………………. ОСОБА_2 ,

розглянувши подання Звягельського районного відділу філії Державної установи Центр пробації у Житомирській області

про звільнення від подальшого відбування покарання

засудженого З ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, українця,

уродженця тажителя АДРЕСА_1 ,пенсіонера,

ВСТАНОВИВ:

У своємуподанні,яке надійшлодо суду 15.10.2024, орган пробації просить вирішити питання про звільнення засудженого від подальшоговідбування покарання, у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.

В обґрунтування клопотання вказано, що до органу пробації надійшов на виконання вирок щодо засудженого, разом зтим 09.08.2024набув чинностізакон,яким декриміналізованодіяння,вчинене ним, а тому він підлягає звільненню від призначеного покарання в силу ч.2 ст.74 КК України.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені, в заявах не заперечили проти задоволення подання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Вироком Житомирськогоапеляційного судувід 18.06.2024 ОСОБА_4 засуджений за ч.4 ст.191 КК Українидо 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, строком на 1 рік. Відповідно дост.75КК Українивін звільненийвід відбуванняпокарання зіспитовим строком на 1 рік.

Вирок судунадійшов дооргану пробації 27.06.2024 та цього ж дня був прийнятий до виконання.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч.2 ст.74 КК України.

09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 (далі по тексту Закон №3886-ІХ), яким декриміналізовано вчинення крадіжок на суму, меншу за 3028 грн.

До 09.08.2024 кримінально караними дрібні викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважалися, якщо вартість такого майна становила від 302,8 грн (станом 01.01.2024 кваліфікація фактично прив`язувалася до 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який, в свою чергу, по адміністративним та кримінальним правопорушенням прив`язується до прожиткового мінімуму).

Після 09.08.2024 у Законі №3886-ІХ змінилося поняття ознаки складу злочину, зокрема все, що вище 3028 грн, кримінально каране, а за КУпАП каратиметься дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до 3028 грн (станом на 2024 рік).

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у ч.1 ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ст.5 КК, згідно із ч.1 якої закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності.

Таким чином, внесені законодавцем зміни до закону про кримінальну відповідальність, призвели до декриміналізації діяння, а дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч.1 ст.74 КК).

Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного КК певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини КК певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, КУпАП.

Вказана в ч.2 ст.74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч.2 ст.74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати, окрім інших, питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч.2,3 ст.74 КК України.

Згідно вирокущодо ОСОБА_4 , який набравзаконної сили 18.06.2024, останній привласнив чуже майно на суму 1599,84 грн, що станом на момент вчинення злочину складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи,що діяння ОСОБА_4 , за які його засуджено,декриміналізовано,суд приходитьвисновку пронеобхідність його звільнення від призначеного покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України.

Отже, клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.537-539 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання органу пробації задовольнити.

Звільнити З ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

від призначеного вироком Житомирського апеляційногосуду від 18.06.2024 за ч.4 ст.191 КК Українипокарання увиді 5років позбавленняволі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, строком на 1 рік,

у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення або, якщо її було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання її копії.

Головуюча суддя ОСОБА_1