Ухвала

від 06.11.2023 по справі 760/11993/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 760/11993/16-ц

провадження № 61-13617 ск 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Єременко Людмили Олексіївни про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провизнання недійсним договору, витребування майна, в якому просив: визнати недійсним укладений між відповідачами договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_3 на свою користь земельну ділянку загальною площею 0,08 га, кадастровий номер 8000000000:72:279:0057, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

2. У зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача ОСОБА_4 до участі у справі як його правонаступники залучені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

3. У липні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду заяву про зміну предмета позову, якою додатково заявили такі вимоги: визнати незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 2956388 від 11 травня 2016 року, прийняте державним реєстратором Єременко Л. О.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 2956388 від 11 травня 2016 року, прийняте державним реєстратором Єременко Л. О.

4. Крім цього, на підставі заяви позивачів від 22 липня 2020 року, до участі у справі як співвідповідача залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (державного реєстратора) Єременко Л. О.

5. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

6. Постановою Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року (повний текст якої складено 17 серпня 2023 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року - без змін.

7. 18 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд.

8. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - скаржнику необхідно було: подати до Верховного Суду інформацію про ціну позову; самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій справі в частині вимоги майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами, та сплатити (доплатити) йогоза ставкою 200 % від 1 % вартості спірного майна; надати копії касаційної скарги разом з доданими до них матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

9. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306310243126, ОСОБА_1 отримала зазначену ухвалу 09 жовтня 2023 року.

10. На виконання вимог вказаної ухвали 19 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Колесник Г. М. подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: копію договору купівлі-продажу від 13 травня 2016 року земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,08 га, кадастровий номер 8000000000:72:279:0057; копію платіжної інструкції про доплату судового збору в розмірі 1 890,06 грн; копію касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року. В заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржником зазначено, що ціною позову є 149 623,00 грн.

11. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

12. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

13. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

14. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

15. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

16. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684,00 грн.

17. Частиною четвертою статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження, зокрема, призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

18. Частинами першою та другою статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

19. Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, щодо спадкування, щодо приватизації державного житлового фонду, щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

20. Предметом спору у справі № 760/11993/16-ц є вимоги: про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,08 га, кадастровий номер 8000000000:72:279:0057, вартістю 149 623,00 грн; витребування вказаної земельної ділянки; визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо зазначеної земельної ділянки. Ціна позову в цій справі (149 623,00 грн) не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн).

21. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

22. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

23. Дослідивши предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд дійшов висновку про малозначність цієї справи, незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, оскільки стаття 19 ЦПК України розташована у Розділі I «Загальні положення» та поширюється й на касаційне провадження.

24. Касаційна скарга містить посилання на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню у випадках, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

25. Посилаючись на підпункт «в»пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України скаржник вказує, що спірна земельна ділянка була виділена ОСОБА_4 , який проживав у місті Києві, а не мешканцю Автономної Республіки Крим, який цілком ймовірно отримав громадянство рф. Тому справа становить значний суспільний інтерес. Також справа має для неї (скаржника) виняткове значення у зв`язку з допущенням судами попередніх інстанцій порушення закону, а також оскаржуваними судовими рішеннями порушуються питання факту і права, визначення яких вимагає розгляду справи по суті.

26. Доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

27. Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси широкого кола фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення.

28. Касаційна скарга не містить належних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували б на те, що предмет даного спору (щодо конкретної земельної ділянки) стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства.

29. Оцінка судом «винятковості справи» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин в такій скарзі.

30. Наведене скаржником обґрунтування винятковості справи для нього зводиться виключно до його незгоди з результатом розгляду справи.

31. Виходячи із статусу Верховного Суду, в деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, так як розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».

32. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Сама лише вказівка на зазначені винятки без належного обґрунтування та підтвердження належними доказами зазначених обставин, не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції.

33. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

34. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

35. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

36. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

37. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

38. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

39. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

40. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

41. Зазначення апеляційним судом в оскаржуваній постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову в цій справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на відмову у відкритті касаційного провадження.

42. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України, тому за таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 389, 394 та 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Єременко Людмили Олексіївни про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

А. І. Грушицький

Є. В. Петров