Рішення

від 06.09.2023 по справі 761/21446/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21446/19

Провадження № 2/761/138/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авістар»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Чижик Андрій Павлович, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування запису про реєстрацію права власності, відновлення реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «ФК «Авістар», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус КМНО Шевченко І.Л., приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Чижик А.П., про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування запису про реєстрацію права власності, відновлення реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 21.03.2008 р. між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Авістар», та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії № 661-001/08Ф від 21.03.2008 р., укладено договір іпотеки за реєстровим номером 2183. За умовами даного договору, ОСОБА_1 передала іпотекодержателю АКБ «Правекс-Банк» належне їй нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30.03.2012 р. у справі № 2-5541/11 позов ПАТ КБ «Правекс-Банк» було задоволено, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 661-001/08Ф від 21.03.2008 р. в сумі 9991463,44 грн., а також в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором про відкриття кредитної лінії в сумі 9991463,44 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, зокрема вищевказану квартиру, шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки визначеною суб`єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження. На підставі вказаного рішення суду 18.05.2012 р. Шевченківським районним судом м.Києва видано виконавчий лист № 2-5541/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 661-001/08Ф від 21.03.2008 р. в сумі 9991463,44 грн. 18.09.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Чижиком А.П. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому за даним виконавчим листом, було видано акт про реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах шляхом заліку забезпечених вимоги в рахунок ціни майна у розмірі 8404000,00 грн. 02.10.2018 р. приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л. було видано свідоцтво за реєстровим номером 1067, на підставі якого ТОВ «ФК «Авістар» набуло у власність квартиру АДРЕСА_1 . Однак позивачка зазначає, що про електронні торги вона повідомлена не була, при цьому на момент проведення цих торгів на належну їй квартиру (предмет іпотеки) ще 11.11.2011 р. постановою слідчого було накладено арешт, який є чинним. За таких обставин позивачка вважає, що електронні торги були проведено з порушенням вимог закону, при цьому на момент їх проведення на предметі іпотеки було наявне чинне обтяження, яке перешкоджає реалізації майна, а тому звернулась до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою від 13.08.2019 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 31.08.2020 р. задоволено клопотання представника відповідача, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ «ФК «Авістар» до ОСОБА_1 про усуненні перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном, а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив та пояснення щодо позову і відзиву.

Ухвалою від 23.06.2021 р. задоволено клопотання представника ТОВ «ФК «Авістар» та призначено судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 24.12.2021 р. поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 15.06.2023 р. залишено без розгляду зустрічний позов.

Ухвалою від 15.06.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві.

Треті особи в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили.

З врахуванням думки присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд вирішив здійснювати розгляд за відсутності осіб, які не з`явились.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 21.03.2008 р. між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Авістар» та ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії №661-001/08Ф від 21.03.2008 р., укладено договір іпотеки за реєстровим номером 2183. За умовами даного договору, ОСОБА_1 передала іпотекодержателю АКБ «Правекс-Банк» нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30.03.2012 р. у справі № 2-5541/11 позов ПАТ КБ «Правекс-Банк» було задоволено, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 661-001/08Ф від 21.03.2008 р. в сумі 9991463,44 грн., а також в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором про відкриття кредитної лінії в сумі 9991463,44 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, зокрема вищевказану квартиру, шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки визначеною суб`єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

На підставі вказаного рішення суду 18.05.2012 р. Шевченківським районним судом м.Києва видано виконавчий лист № 2-5541/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 661-001/08Ф від 21.03.2008 р. в сумі 9991463,44 грн.

26.06.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Чижиком А.П. було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1 за даним виконавчим листом.

27.07.2018 р. приватним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 було винесено постанову про опис та арешт майна ОСОБА_1 , а саме на нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 .

30.07.2018 р. приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «АПРАЙСЕЛ ЮА» та доручено надати висновок щодо вартості описаного та арештованого майна (початкову вартість майна для проведення електронних торгів).

ТОВ «Апарайсел ЮА» надало звіт від 30.07.2018 р. про оцінку квартири АДРЕСА_1 . Згідно виконаного звіту, вартість квартири становить 8404000,00 грн.

Згідно з протоколом № 356680 від 10.09.2018 р. проведення електронних торгів з реєстраційним номером лота 297761, торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 не відбулись, у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

12.09.2018 р. ТОВ «ФК «Авістар» подало заяву приватному виконавцю про придбання предмету іпотеки шляхом заліку своїх забезпечених вимог за рахунок вартості майна.

18.09.2018 р. приватним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 було видано акт про реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах шляхом заліку забезпечених вимоги в рахунок ціни майна в розмірі 8404000,00 грн.

02.10.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. було видано свідоцтво за реєстровим номером 1067, на підставі якого ТОВ «ФК «Авістар» набуло у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивачка у своєму позові, реалізація її майна, а саме квартири АДРЕСА_1 була неможливою, у зв`язку із тим, що на квартиру був накладений арешт на підставі постанови слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві Базько Т.О. в межах к/c № 06-14257, що підтверджується, на думку позивачки, ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 23.11.2018 р. та постановою Київського апеляційного суду від 28.03.2019 р. у справі № 2-5541/11 за скаргою ТОВ «ФК «Авістар» на бездіяльність державного виконавця Дякон Н.М.

Крім того, на думку позивачки, реалізація її арештованого майна не могла відбутися, у зв`язку із тим, що їй не було відомо про проведення електронних торгів в межах відкритого виконавчого провадження, а вона фактично дізналась про реалізацію арештованого майна лише 23.11.2018 р.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як вбачається зі змісту позову позивачці було відомо про рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30.03.2012р. у справі № 2-5541/11 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. Також вона зазначає, що оскільки не мала можливості належним чином виконувати умови зазначеного кредитного договору, у зв`язку зі смертю чоловіка, банк звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, з вказаних норм закону вбачається, що виконавець має право надсилати копії постанов та інших документів виконавчого провадження простим поштовим відправленням, окрім виключень, наведених в частині 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим позивачкою не наведено обґрунтувань щодо того, яким чином неналежне повідомлення її про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна в межах виконавчого провадження, відкритого з метою виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 30.03.2012 р. у справі № 2-5541/11, про яке їй було достовірно відомо, порушує її права.

Відповідно до судової практики Верховного Суду (постанова від 04.02.2021 р. в справі № 199/3248/17, постанова від 16.06.2021 р. в справі № 524/603/18, постанова від 15.02.2023 р. у справі № 61-12029св22), сам по собі факт неналежного повідомлення про проведення електронних торгів не може бути підставою для задоволення вимог про витребування майна, визнання свідоцтва недійсним, скасування державної реєстрації. Суд повинен встановити, чи наявні порушення, що могли вплинути на результати торгів, тобто не тільки недотримання норм закону, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка обрала способом захисту витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі того, що її не було повідомлено про проведення електронних торгів.

Щодо твердження позивачки, що реалізація її майна неможлива, у зв`язку із тим, що на квартиру був накладений арешт на підставі постанови слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в межах к/c № 06-14257, що підтверджується, на думку позивачки, ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 23.11.2018 р. та постановою Київського апеляційного суду від 28.03.2019 р. у справі № 2-5541/11 за скаргою ТОВ «ФК «Авістар» на бездіяльність державного виконавця Дякон Н.М., суд зазначає наступне.

Відповідно частини 1 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Відповідно до частини 2 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Реалізація майна в межах виконавчого провадження здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. № 2831/5, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 р. за № 1301/29431.

Пунктом 2 розділу І Порядку передбачено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.

Згідно п. 3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Відповідно до розділу VІІІ Порядку реалізації арештованого майна, після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. Протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

Відповідно до п.1 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Згідно п. 3 розділу VIIІ Порядку реалізації арештованого майна, у разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода Організатору) від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу X цього Порядку, з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно. У цьому разі Організатор вносить відповідні відомості до Системи й засобами Системи формує новий протокол електронних торгів, який повинен містити, крім інформації, зазначеної в пункті 1 цього розділу, також інформацію про невнесення попередньо визначеним переможцем (переможцями) електронних торгів належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку, та про визнання наступного учасника цих електронних торгів новим переможцем електронних торгів. Цей протокол розміщується Системою на Веб-сайті, в особистому кабінеті наступного учасника цих електронних торгів, визначеного новим переможцем електронних торгів, та особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), яким майно передано на реалізацію.

Позивачка, як на підставу наявності накладеного на квартиру арешту на підставі постанови слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в межах к/c № 06-14257, посилається на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 23.11.2018 р. та постанову Київського апеляційного суду від 28.03.2019 р. у справі № 2-5541/11.

Як вбачається зі змісту ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 23.11.2018 р. та постанови Київського апеляційного суду від 28.03.2019 р. у справі № 2-5541/11, предметом розгляду справи була скарга ТОВ «ФК «Авістар» на бездіяльність державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у м.Києві Дякона Н.П.

В межах даної справи оскаржувалась бездіяльність державного виконавця в рамках виконавчого провадження № 50965016.

Як вбачається з ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 23.11.2018 р. у справі № 2-5541/11, ТОВ «ФК «Авістар» вважало, що бездіяльність державного виконавця полягає в тому, що він не передав на електронні торги описане та арештоване майно ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 20.03.2018 р. за вихідним № 113/6 державним виконавцем на адресу ТОВ «ФК «Авістар» було направлено повідомлення, що 11.11.2011 р. на квартиру ОСОБА_1 накладений арешт на підставі постанови слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в межах к/c № 06-14257 від 11.11.2011 р

Проте, 25.06.2018 р. державний виконавець повернув стягувачу ТОВ «ФК «Авістар» виконавчий документ № 2-5541/11 від 18.05.2012 р.

У постанові Київського апеляційного суду від 28.03.2019 р. у справі № 2-5541/11 зазначається, що відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Авістар» 9991463,44 грн. не перебуває, тому відсутні підстави для зобов`язання державного виконавця вчиняти будь-які дії, з чим колегія суддів погоджується, проте вважає за необхідне зауважити, що дії державного виконавця щодо передання на реалізацію квартири АДРЕСА_1 з метою задоволення вимог стягувача ТОВ «ФК «Авістар» вчинені відповідно до закону в межах повноважень державного виконавця та, відповідно, не порушують права заявника, оскільки на дану квартиру накладено арешт в рамках кримінальної справи № 06-14257 постановою слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України, що унеможливлює передачу державним виконавцем даного майна на реалізацію.

Як вбачається із повідомлення державного виконавця за вихідним № 113/6 від 20.03.2018 р., державним виконавцем 20.03.2018 р. сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника та згідно отриманої інформації 11.11.2011 р. накладено арешт на підставі постанови слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в межах к/c № 06-14257 від 11.11.2011 р.

Судами було встановлено, що станом на 20.03.2018 р. (дату повідомлення виконавця про неможливість реалізації майна) існував арешт в рамках кримінальної справи № 06-14257. Також встановлено, що 25.06.2018 р. державний виконавець повернув стягувачу ТОВ «ФК «Авістар» виконавчий документ № 2-5541/11, виданий Шевченківським районним судом м.Києва.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, 26.06.2018р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Чижиком А.П. було відкрите інше виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 30.03.2012 р. у справі № 2-5541/11, та 10.09.2018 р. в межах якого відбулись електронні торги з реалізації арештованого майна ОСОБА_1 .

Позивачем не надано доказів того, що станом на дату проведення електронних торгів 10.09.2018 р. з реалізації її арештованого майна в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 30.03.2012 р. у справі № 2-5541/11 був наявний арешт, накладений на підставі постанови слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в межах к/c № 06-14257 від 11.11.2011 р.

В матеріалах справи наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна № 181234274 від 17.09.2019 р., з якої вбачається, що станом на 17.09.2019 р. відсутній арешт, на який посилається позивачка.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 р. у справі № 923/971/19 вказано, що продаж майна боржника з публічних торгів у виконавчому провадженні за наявності чинного його обтяження арештом у кримінальній справі може бути підставою недійсності правочину з відчуження такого майна чи визнання незаконними дій державного виконавця у виконавчому провадженні, якщо таке обтяження має вищий пріоритет, порівняно з пріоритетом іпотеки та арешту нерухомого майна, що накладений виконавцем у межах виконавчого провадження (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 р. у справі № 922/3537/17). У протилежному випадку судовий арешт майна може бути несправедливо використаний на шкоду іпотекодержателю та на користь іншого кредитора, чиї вимоги виникли пізніше.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 р. у справі № 922/3537/17 р. вказано, що заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень.

З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2008р. в забезпечення виконання зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії № 661-001/08Ф від 21.03.2008р., укладено договір іпотеки за реєстровим номером 2183, про що був внесений запис про іпотеку № 20648639 від 21.03.2008р. в Державний реєстр іпотек та заборону на нерухоме майно на підставі цього договору іпотеки, номер запису обтяження № 28191076 від 21.03.2008р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявність на момент проведення прилюдних торгів на предметі іпотеки арешту, накладеного у рамках кримінального провадження до внесення відповідного запису про іпотеку, жодним чином не є перешкодою для реалізації майна, оскільки має нижчий пріоритет у порівнянні із записом про іпотеку, внесеним до реєстру раніше цього арешту.

Згідно ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України, обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами порушення її прав та законних інтересів, про які вона зазначає в своєму позові.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що обставини, на які посилається позивачка, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авістар»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Чижик Андрій Павлович, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування запису про реєстрацію права власності, відновлення реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: