Ухвала

від 09.11.2023 по справі 260/8025/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

09 листопада 2023 рокум. Ужгород№ 260/8025/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Дору Ю.Ю., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом релігійної громади Української православної церкви до Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатська обласна військова адміністрація), третя особа - релігійна організація "Релігійна громада Української православної церкви (православної церкви України) "Свято-Духівська" церква с.Луг Рахівського району про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кислий Андрій Матвійович в інтересах релігійної громади Української православної церкви звернувся до суду із позовною заявою до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа - релігійна організація "Релігійна громада Української православної церкви (православної церкви України) "Свято-Духівська" церква с.Луг Рахівського району про визнання протиправим та скасування розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) №752 від 28.08.2023 «Про реєстрацію статуту релігійної організації».

Ухвалою суду від 21 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

09 жовтня 2023 року до суду від представника Закарпатської обласної військової адміністрації надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки остання подана неуповноваженою особою.

В обгрунтування клопотання зазначено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.10.2023 станом на дату подання позову (15.09.2023) керівником Релігійної організації код ЄДРПОУ 26397012 є Друляк Лаврентій Васильович, голова парафіяльної ради з 30.07.2023, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо (а.с.61-65).

Представником третьої особи 12 жовтня 2023 року подано відзив на позовну заяву, у якому останній, окрім іншого, також просить суд залишити позовну заяву без розгляду оскільки даний позов подано неуповноваженою особою (а.с.102-115).

Представник позивача заперечень своїх щодо вказаної заяви відповідача не надав.

Дослідивши подане клопотання та докази, що стосуються повноважень представника позивача на звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заявленого клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності до положень статей 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред`явлення позову. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частиною 2 статті 43 КАС України регламентовано, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 59 КАС України встановлено: повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта); в разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма).

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути ордер (пункт 1).

За змістом частини другої статті 26 цього Закону, ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов подано через систему «Електронний суд» та підписано електронним цифровим підписом адвоката Кислий Андрій Матвійович. До вказаної позовної заяви долучено свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №1294 від 08 червня 2004 року та ордер на надання правової (правничої) допомоги серії АХ №1141655 від 26.07.2023 року.

Згідно вказаного ордеру такий виданий для надання правової допомоги релігійній громаді Української православної церкви на підставі договору про надання правової допомоги №25-07/2023 від 25 липня 2023 року у Закарпатському окружному адміністративному суді та Восьмому апеляційному адміністративному суді (а.с.7).

На виконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року про витребування доказів, представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги №25-07/2023 від 25.07.2023.

Судом встановлено, що даний договір укладено між релігійною громадою Української православної церкви в особі Легач Володимира Степановича, який діє на підставі статуту та протоколу №3 Загальних парафіяльних зборів від 23.07.2023 року та адвокатом Кислий Андрій Матвійович.

Згідно долученого до матеріалів позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 01.07.2023 року керівником та підписантом релігійної громади Української православної церкви код 26397012 значився ОСОБА_1 . Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.09.2023 року релігійної громади за кодом 26397012 керівником є ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що особа, яка значилася у витягу, що наданий позивачем керівником зазначено ОСОБА_1 . Разом з цим, у матеріалах справи міститься свідоцтво про смерть ОСОБА_1 від 23 серпня 2019 року серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №21 (а.с.118).

Отже, судом встановлено, що станом на час укладення договору між позивачем та адвокатом відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника та підписанта релігійної громади позивача не відповідали дійсності, зокрема, уповноваженим представником згідно вказаного реєстру значилася померла особа ОСОБА_1 , а відомості щодо ОСОБА_3 у реєстрі відсутні.

За правилами п.13 ч.2 ст.9 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

На підставі викладеного, суд зауважує, що договір укладений між ОСОБА_4 та адвокатом Кислий Андрій Матвійович укладений неуповноваженим представником позивача, оскільки відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про наявність повноважень на підписання договорів саме ОСОБА_4 відсутні.

Суд зазначає, що повноваження адвоката можуть бути підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги, але тільки якщо такий виданий на підставі чинного договору про надання правової допомоги.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що договір про надання правової допомоги від 25-07/2023 від 25.07.2023 року укладений неуповноваженою особою на представництво інтересів позивача, то ордер поданий адвокатом Кислий А.М. не може братися судом до уваги як належний доказ підтвердження повноважень представництва інтересів позивача, як особи, яка подала позов та уповноважена була нелажним чином на його підписання.

Також слід наголосити, що звернення особи до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, під час реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи надавати професійну правничу допомогу. Такі докази мають усувати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник мусить демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Вказаний висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду, висловленому в ухвалі від 05.10.2020 у справі №340/21/20.

Отже, з огляду на те, що ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26 липня 2023 року серії АХ №1141655 виданий на підставі договору про надання правової допомоги №25-07/2023 від 25.07.2023 , який укладений з неуповноваженим представником позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, бо до суду не було надано належних документів на підтвердження повноважень цієї особи щодо підписання позовної заяви від імені позивача на підставі договору, що підписаний повноважним керівником, а отже, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Дії суду у разі встановлення факту підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, після відкриття провадження у справі врегульовано приписами п.2 ч.1 ст.240 КАС України.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. Дана норма є імперативною.

Зважаючи на те, що після відкриття провадження в адміністративній справі №260/8025/23 було встановлено, що подана у цій справі позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, через відсутність відповідних належних документів на підтвердження її повноважень на це, така позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

При цьому суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Одночасно суд роз`яснює, що залишення без розгляду судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження дій суб`єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 27.04.2021 у справі №420/1819/21, від 31.05.2021 у справі №140/16276/20.

Керуючись ст. 240, 241, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі №260/8025/23 задовольнити.

Позов релігійної громади Української православної церкви до Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатська обласна військова адміністрація), третя особа - релігійна організація "Релігійна громада Української православної церкви (православної церкви України) "Свято-Духівська" церква с.Луг Рахівського району про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяЮ.Ю.Дору