Постанова

від 26.02.2024 по справі 260/8025/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 260/8025/23 пров. № А/857/22731/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Релігійної громади Української Православної Церкви,

на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя Дору Ю.Ю., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Ужгород, дата складення повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №260/8025/23 за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви до Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Релігійна організація "Релігійна громада Української Православної Церкви (Православної Церкви України) "Свято-Духівська" церква с.Луг Рахівського району,

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

У вересні 2023 року позивач Релігійна громада УПЦ звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Закарпатської ОДА (Закарпатської ОВА), в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) №752 від 28.08.2023 Про реєстрацію статуту релігійної організації.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі.

09 жовтня 2023 року до суду першої інстанції від відповідача Закарпатської обласної військової адміністрації надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позовна заява подана неуповноваженою особою.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі №260/8025/23 задоволено. Позов релігійної громади Української православної церкви до Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатська обласна військова адміністрація), третя особа - релігійна організація "Релігійна громада Української православної церкви (православної церкви України) "Свято-Духівська" церква с.Луг Рахівського району про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишено без розгляду.

З цією ухвалою суду першої інстанції від 09.11.2023 не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а тому оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу №260/8025/23 за правилами спрощеного позовного провадження, але вона відповідно до вимог ст.12 КАС України підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Справу розглянуто за відсутності представника позивача. Позивач не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, і позивач обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Суд першої інстанції формально підійшов до здійснення судочинства, чим порушив його принципи та засади.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 09.11.2023 про залишення позовної заяви без розгляду. Справу направити до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідач подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу позивача. Просить апеляційну скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 09.11.2023 без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу від 09.11.2023 про залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до приписів п.2 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив з того, що після відкриття провадження в адміністративній справі №260/8025/23 було встановлено, що подана у цій справі позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, через відсутність відповідних належних документів на підтвердження її повноважень на це.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті.

Колегія суддів враховує, що залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції встановив, що ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26 липня 2023 року серії АХ №1141655 виданий на підставі договору про надання правової допомоги №25-07/2023 від 25.07.2023, укладений з неуповноваженим представником позивача, а тому суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, бо до суду не було надано належних документів на підтвердження повноважень цієї особи щодо підписання позовної заяви від імені позивача на підставі договору, що підписаний повноважним керівником, а отже, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Однак, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції від 09.11.2023 про залишення позовної заяви без розгляду, апелянт жодним чином не наводить обгрунтувань в частині вказаних висновків суду першої інстанції про те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати. Апелянт навіть не заперечує висновку суду першої інстанції про те, що адвокат Кислий А.М., який підписав позовну заяву від імені Релігійної громади УПЦ, був неналежним представником цього позивача і не мав повноважень на підписання позовної заяви.

Водночас, апелянт вказує, що суд першої інстанції розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності представника позивача і позивач не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів апеляційного суду розцінює такі доводи апеляційної скарги цілком необґрунтованими, з врахуванням наступного.

Згідно ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у цій справі відкрито спрощене позовне провадження. Роз`яснено учасникам справи, що справа буде розглянута одноособовим складом суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів. При цьому відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України суд врахував характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи.

Так, відповідно до статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3).

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу (частина 4).

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частина 5).

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України (частина 6).

Суд також враховує, що відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частина 4 статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом спору в цій справі за позовом Релігійної громади УПЦ до відповідача Закарпатської ОДА являється питання протиправності розпорядження Закарпатської ОВА №752 від 28.08.2023 Про реєстрацію статуту релігійної організації.

З врахуванням наведених вище норм процесуального законодавства, проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, судом першої інстанції сформовано вірний висновок про те, що дана адміністративна справа є справою незначної складності. Отже, суд першої інстанції розгляд даної адміністративної справи правильно здійснив з врахуванням пріоритетності швидкого вирішення справи, і вирішив її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Таким чином, суд першої інстанції у законний процесуальний спосіб розглянув адміністративну справу і прийняв обґрунтовану ухвалу від 09.11.2023 про залишення позовної заяви без розгляду.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції і не вказують на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції дотримано норми процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Релігійної громади Української Православної Церкви залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №260/8025/23 за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви до Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль