Рішення

від 08.11.2023 по справі 320/16337/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 року м.Київ № 320/16337/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до Приватного підприємства "ДКТ" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з позовом до Приватного підприємства "ДКТ" про стягнення податкового боргу у розмірі 4 880 703,97 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 4 880 703,97 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, у тому числі звертався до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості та надсилав податкові вимоги, однак, вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, інкасові доручення повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника. З цих підстав позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 15.05.2023 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума боргу, яка стала підставою для звернення до суду з даним позовом, була предметом розгляду у межах адміністративної справи № 640/25601/20, за наслідками якої винесено рішення ОАСК від 29.01.2021 про задоволення позову, яке набрало законної сили. Зазначене рішення, яким задоволено позов та стягнуто суму боргу, оскаржене наразі до Верховного суду, а відтак підстави для задоволення позову до винесення касаційний судом рішення відсутні.

Також відповідачем подано до суду доповнення до відзиву, в яких представник відповідача зазначив, що сума боргу, який підлягає стягненню, не відповідає дійсним обставинам справи. Звернув увагу, що при зверненні до суду позивачем не надано доказів щодо надсилання (вручення) відповідачу рішення про опис майна у податкову заставу від 16.03.2018 №53881-17 та акту опису майна від 28.09.2018 №250/26-1517-02-17. Не надано доказів надсилання відповідачу податкової вимоги, доказів звернення позивача до банківських установ щодо стягнення податкового боргу та доказів повернення без виконання банківськими установами інкасових доручень позивача через відсутність на рахунках відповідача грошових коштів.

Також, відповідачем подано заяву про залишення позову без розгляду. Дана заява мотивована тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, оскільки у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено не всі відомості, необхідні для підтвердження повноважень Воєводі І.А. представляти інтереси ГУ ДПС у м. Києві у суді.

Розглядаючи дану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

28 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/23910/15, адміністративне провадження №К/990/25304/22 (ЄДРСРУ № 108146556) досліджував питання щодо достатності Витягу з державного реєстру на підтвердження повноважень особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

Це питання було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, який у постановах від 22 липня 2021 року у справі №280/6557/20, від 09 вересня 2021 року у справі №200/11717/20-а дійшов висновку, що дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до позовної заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи. Більш того, правом підпису позовної заяви, поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі Одночасно, згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону № 755-IV у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Встановивши, що згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала позов, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом.

Про те, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 16 вересня 2021 року у справі №280/8728/20, від 28 квітня 2022 року у справі №160/9003/21, від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21.

За таких обставин, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з огляду на те, що позовну заяву підписано представником позивача, який не мав права та повноважень на її підписання, не підлягає задоволенню.

Також, відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до остачного закінчення перегляду в касаційному порядку рішення ОАСК від 29.01.2021 та постанови ШААС від 08.06.2022 у справі № 640/25601/20.

Розглядаючи дану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч.ч.1,4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Пунктом 3 ч.1 ст.236 КАС України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Судом встановлено, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «ДКТ», у якому просило суд стягнути кошти платника податків Приватного підприємства «ДКТ» з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 5403774,20 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі №640/25601/20, позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «ДКТ» з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 5403774,20 грн.

Відповідач, не погоджуючись з даними рішеннями, подав касаційну скаргу до Верховного суду.

Ухвалою суду від 02.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «ДКТ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі №640/25601/20 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Приватного підприємства «ДКТ» про стягнення заборгованості.

Суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року набрало законної сили, а відтак підстави для зупинення провадження в даній справі відсутні.

Протокольною ухвалою суду від 13.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.08.2023.

Протокольною ухвалою суду від 02.08.2023 на підставі ст. 194, 205 КАС України постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.і статті 14 Кодексу).

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року в справі 640/25601/20 задоволено адміністративний позов ГУ ДПС у м. Києві до ПП "ДКТ" про стягнення заборгованості та стягнуто з відповідача податковий борг у розмірі 5403774,20 грн.

Контролюючим органом було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 53881-17 від 16.03.2018, яка отримана уповноваженою особою відповідача.

16.03.2018 відповідачем складено Рішення №53881-17 про опис майна у податкову заставу, яке надіслано на адресу відповідача, однак було повернуто за закінченням терміну зберігання.

ГУ ДПС у м. Києві складено акт опису майна №250/26-15-17-02-17 від 28.09.2018 та зареєстровано обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З метою виконання постанови судів, позивачем до банківських установ надсилались інкасові доручення на суму податкового боргу, однак вони були повернуті контролюючому органу без виконання, відтак погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, не призводять до сплати податкового боргу.

Таким чином, заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом Приватне підприємство «ДКТ» перебуває на обліку в контролюючих органах, як платник податків за основним місцем.

Станом на день звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 4 880 703,97 грн.

Сума податкового боргу перед бюджетом є узгодженою та виникла з наступних підстав.

За ПП «ДКТ» (код ЄДРПОУ: 31360217) обліковується податковий борг у розмірі 4 880 703,97 грн., а саме:

-по орендній платі з юридичних осіб (18010600) податковий борг у розмірі 4 748 109,31 грн., недоїмка у розмірі 4 626 508,05 грн., пеня у розмірі 121 601,26 грн.;

-по податку на нерухоме майно (18010400) податковий борг у розмірі 100 861,26 грн., недоїмка у розмірі 100 810,82 грн., пеня у розмірі 50,39 грн.;

-по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (18010100) податковий борг у розмірі 31 733,45 грн., недоїмка у розмірі 31 733,46 45 грн.

Проте, як вбачається із картки особового рахунку відповідача сплата зобов`язань не відбувалась.

Таким чином, враховуючи несплачені суми податкових зобов`язань, у відповідача обліковується податковий борг у сумі 4 880 703,97 грн.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

З метою опису майна у податкову заставу прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 53881-17 від 16.03.2018 на підставі якого складено: акт опису майна від 28.09.2018 № 250/26-15-17-02-17.

У ПП «ДКТ» (код ЄДРПОУ: 31360217) усі розрахункові рахунки у банківських установах відкриті.

Враховуючи, що вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу ПП «ДКТ» (код ЄДРПОУ: 31360217) у контролюючого органу виникло право для звернення з позовом до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно з статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Як вже встановив суд, позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

Тобто, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 Податкового кодексу України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього». При цьому, особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 813/2851/17, від 24 квітня 2020 року у справі №822/1262/17.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідач чи власник майна не оскаржували дії позивача щодо включення такого майна до акта опису майна, що перебуває в податковій заставі.

Суд не приймає уваги посилання відповідача на те, що позивачем не надано суду доказів надсилання відповідачу податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, акту опису майна, доказів звернення позивача до банківських установ щодо стягнення податкового боргу та доказів повернення без виконання банківськими установами інкасових доручень позивача через відсутність на рахунках відповідача грошових коштів, оскільки зазначене спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір стягненню зі сторін не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) до Приватного підприємства «ДКТ» (03040, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 87, літ. В, ЄДРПОУ 31360217) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника - задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Приватного підприємства «ДКТ» (03040, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 87, літ. В, ЄДРПОУ 31360217), що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна від 28.09.2018 №250/26-15-17-02-17.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.