Ухвала

від 31.10.2023 по справі 752/21335/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 42021102010000048 від 19.05.2021, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора Голосіївськоїокружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №42021102010000048 від 19.05.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, яке було вилучено 09.08.2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання співзасновника та директора ТОВ «МЕДІНОВА» та ТОВ «РЕАЛТОН» ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: флеш - накопичувач чорного кольору «TEAMGROUP» СІ82 USB 2.0 32 GB.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність тієї обставини, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є речовим доказом у вищезазначеному кримінальному провадженні, а тому наявні достатні підстави для арешту, відповідно до вимог ч.1,2,3 ст.170 та ч.3 ст. 171 КПК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити органу досудового розслідування в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно. Апелянт вказує на те, що майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. Прокурор не довів існування обставин, перелічених у ч.3 ст.132 КПК України, зокрема, що існує обґрунтована підозра, що було вчинене кримінальне правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні. Посилається апелянт і на те, що у клопотанні про накладення арешту на майно та доданих до нього доказів відсутні дані, які б вказували на причетність ОСОБА_6 до подій, що розслідуються в рамках кримінального провадження № 42021102010000048 від 19.05.2021.

ОСОБА_6 не є особою, яка афілійована з компанією «ФАРМЕДІС». Також, вона не є та ніколи не була співробітником Державного агентства інфраструктурних проектів. В наданих матеріалах відсутні дані, які б вказували, що на поставлені дефібрилятори сформовано в Україні ринкову ціну, а імпортери дефібриляторів в Україну ТОВ «Медінова», ТОВ «РІМЕД» та ТОВ «Реалтон» здійснили подальший продаж дефібриляторів за завищеними цінами за умови, що станом на 2020 р. державне регулювання цін на імпортоване медичне обладнання було скасовано. Зазначає апелянт, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно винесена без належного з`ясування обставин кримінального провадження, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що майно має важливе доказове значення для кримінального провадження, а саме, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення або збереглона собі його сліди,або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин,що встановлюються під час кримінального провадження.

В судове засідання апеляційної інстанції учасники процесу не з`явились про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, прокурор надіслав до суду заяву з проханням розглядати апеляційну скаргу у його відсутність.

Дослідивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та належне обґрунтування необхідності арешту.

З матеріалів справи вбачається, що Слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42021102010000048 від 19.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що Державним агентством інфраструктурних проектів України (код ЄДРПОУ 37026967) та ТОВ «ФАРМЄДІС» (код ЄДРПОУ 36046034) укладено договори про закупівлю за кошти державного бюджету товарів за кодом ДК 021:2015:34140000-3 - Медичні матеріали (укладка медична для аварійно-рятувального розрахунку) у загальній кількості 503 комплекти на загальну суму 100 065 852 грн. Під час досудового розслідування, серед іншого, з`ясовуються обставини операцій купівлі-продажу товарів здійснені з метою штучного завищення цін пов`язаних структур, які зареєстровані за однією адресою, мають спільних директорів та засновників тощо.

В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування з метою забезпечення збереження речових доказів звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання директора ТОВ «МЕДІНОВА» - ОСОБА_6 оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на флеш - накопичувач чорного кольору «TEAMGROUP» СІ82 USB 2.0 32 GB з метою його збереження. При цьому колегія суддів зважує увагу на тому, що вилучене майно визнано речовим доказом. Між тим, колегія суддів враховує матеріали провадження, за якими виникла необхідність в накладенні арешту для подальшої проведення експертизи.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Не підтвердив апелянт належними доказами обставин, за якими він вважає, що дане майно не стосується кримінального провадження, яке розслідується.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 42021102010000048 від 19.05.2021- залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/6131/2023

Єдиний унікальний номер 752/21335/21

Доповідач: ОСОБА_1