Постанова

від 09.11.2023 по справі н/806/5274/15

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № Н/806/5274/15

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

09 листопада 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Житомирського міського управління юстиції, Треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольга Петрівна, Акціонерне товариство "Житомирські ласощі", Ляховець Вацлава Володимирівна, ОСОБА_2 про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. ЗМІСТ ЗАЯВИ

28.10.2016 закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі" звернулося із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Житомирського міського управління юстиції про скасування та виключення з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 заяву Акціонерного товариства "Житомирські ласощі" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 у справі 806/5274/15. Закрито провадження у справі, як такій що не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що характер спору свідчить виключно про наявність спірних відносин ТДВ "ЖЛ", одним із засновників (власників) якого є позивач, ОСОБА_1 , та ЗАТ "Житомирські ласощі" АТ "Житомирські ласощі", які зумовлені спором щодо речових прав на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, які підлягають державній реєстрації.

Тобто, спір щодо правомірності реєстраційних дій безспірно є похідним від приватно-правового спору, який підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства.

В розумінні вимог ч.3 ст.19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які заявлені позивачем в даній справі як похідні від приватно-правового спору.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 повністю та в задоволенні заяви АТ "Житомирські ласощі" про перегляд постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 №806/5274/15 за нововиявленими обставинами відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що всі обставини та факти викладені в заяві АТ "Житомирські ласощі" не стосуються обставин, що визначені як підстави задоволення позовних вимог в постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 та не є тими обставинами, які, в разі їх наявності на період розгляду справи, вплинули б на результати розгляду.

Крім того, як вбачається зі змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення суду у іншій справі, що набуло законної сили, є новою, але не нововиявленою обставиною, тому, не є підставою для перегляду постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 за нововиявленими обставинами у силу ст. 361 КАС України (у чинній редакції), що виключало можливість перегляду вказаного судового рішення з цих підстав.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Представник АТ "Житомирські ласощі" подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що рішення судів у справах № 806/2612/15, №819/3419/15, №906/1783/15, які набрали законної сили на момент розгляду справи № 806/5244/15 судами попередніх інстанцій, є обов`язковими до виконання, а встановлені у них обставини незаконності реорганізації ЗАТ "Житомирські ласощі" та як її наслідок - створення нової юридичної особи ТДВ "Житомирські ласощі" не може бути поставлено під сумнів, зокрема, через ініціювання інших судових спорів."

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 13.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги та положення ст. 312 КАС України колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

07.12.2015 ОСОБА_1 , власник (засновник ТДВ "ЖЛ") звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Житомирського міського управління юстиції про скасування та виключення із Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна та земельних ділянок за ЗАТ "Житомирські ласощі", здійснену Приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольгою Петрівною.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 позов задоволено шляхом зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно всі реєстрації за ЗАТ "Житомирські ласощі" прав власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що проведені 29.11.2015 Приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш О.П на підставі постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року по справі №819/3419/15.

Вказане судове рішення набрало законної сили відповідно до Ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016.

В касаційному порядку вказане судове рішення не переглядалося.

28.10.2016 Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі" звернулося із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Житомирського міського управління юстиції.

Ухвалою суду від 15.11.2016 після усунення заявником недоліків заяви від 28.10.2016 відкрито провадження про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 в адміністративній справі №806/5274/15.

Ухвалою суду від 01.02.2017 зупинено провадження в адміністративній справі № Н/806/5274/15 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №906/994/16, що перебуває в провадженні Господарського суду Житомирської області, предметом розгляду якого є підтвердження права власності на відповідні об`єкти нерухомого майна, відносно яких оспорюються реєстраційні дії щодо їх власника.

Ухвалою суду від 28.03.2023 поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 заяву Акціонерного товариства "Житомирські ласощі" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано судове рішення (постанову) Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 у справі 806/5274/15. Закрито провадження у справі, як такій що не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

VІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно пункту першого частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Так, за приписами частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Зміст наведеної норми свідчить, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 28 липня 2022 року, від 26 травня 2022 року у справах № 560/1778/19 і № 480/3585/19 та від 02 лютого 2023 року у справі № 641/675/19 відповідно.

Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують свідчення, висновки які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення не можуть визнаватися нововиявленими. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, на які посилався учасник судового процесу, зокрема у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скаргах.

З урахуванням наведеного перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.

Такі ж правові висновки викладені ВС у постанові від 20.07.2023 у справі №380/6608/22.

Як вбачається з заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач покликався на те, що ухвалюючи постанову від 15.02.2016 Житомирський окружний адміністративний суд в даній справі, зазначив, що згідно доданих до позовної заяви документів, а саме свідоцтв про право власності та витягів КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав власності, а також державних актів на право власності на земельні ділянки майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки, на яких він розташований, належать на праві власності ТДВ "ЖЛ".

Разом з тим, на думку представників заявника, судовим рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.12.2020 у справі №906/994/16, яке набуло чинності, визнано незаконними рішення про передачу майнових прав від ЗАТ "Житомирські ласощі" до ТДВ "ЖЛ".

Судовим рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.07.2016 у справі №906/549/16, яке набуло чинності, визнано незаконними рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради в частині визнання права власності ТДВ "ЖЛ" на всі перелічені об`єкти нерухомого майна та свідоцтва про право власності на них.

Отже, при ухваленні постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 в даній справі суду та сторонам не було відомо про недійсність таких правовстановлюючих документів, що суттєво могло вплинути на судове рішення.

Згідно постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016, (яку в порядку ст. 361 КАС України, просить переглянути заявник) підставою для скасування перелічених реєстраційних дій, окрім іншого, слугувало те, що " ОСОБА_1 згідно відомостей, що містяться в Статуті Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (далі ТДВ "ЖЛ" Товариства) є учасником Товариства з часткою в статутному капіталі 109264972,72 грн., що становить - 97,55801135714% статутного капіталу ТДВ "ЖЛ".

Водночас, з доданих до позовної заяви документів, а саме свідоцтв про право власності та витягів КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав власності , а також державних актів на право власності на земельні ділянки, слідує, що майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки, на яких він розташований, належать на праві власності ТДВ "ЖЛ".

Тобто, ухвалюючи постанову від 15.02.2016, що підлягає перегляду, суд, окрім іншого враховував, що згідно досліджених судом свідоцтв про право власності та витягів КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав власності, а також державних актів на право власності на земельні ділянки майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки, на яких він розташований, належать на праві власності ТДВ "ЖЛ".

Разом з тим, відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 14.12.2020 у справі №906/994/16, яке набрало законної сили відповідно до Ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду та Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2021, окрім іншого, визнано недійсними:

1) свідоцтва про право власності ТДВ "ЖЛ", видані виконкомом Житомирської міської ради 08.04.2011 на об`єкти нерухомого майна:

- будівлю цеху №7 площею 2391,60кв.м по АДРЕСА_1 ;

- будівлю цеху №9 площею 2870,70кв.м по АДРЕСА_1 ;

- будівлю складу з магазином площею 765,30кв.м та приміщення АЗС площею 6,20 кв.м по АДРЕСА_1 ;

- будівлю складу площею 1812,20кв.м по АДРЕСА_1 ;

- будівлю цеху площею 4388,60 кв. м по АДРЕСА_1 ;

- будівлю складу готової продукції площею 2820,60 кв. м по АДРЕСА_1 ;

- майновий комплекс виробничих будівель площею 5554,30кв.м по АДРЕСА_1 ;

- адміністративну будівлю площею 2862,10 кв. м по АДРЕСА_1 ;

- будівлю головного виробничого корпусу площею 7918,30 кв. м. адміністративну будівлю;

- приміщення захисної споруди площею 290,90 кв. м по майдану Станишівському,7 в м. Житомирі;

- приміщення магазину площею 552,70 кв. м. по АДРЕСА_2 ;

- приміщення магазину площею 104,10кв.м по АДРЕСА_3 ;

2) свідоцтва про право власності ТДВ "ЖЛ", видані виконкомом Житомирської міської ради 13.05.2011 на об`єкти нерухомого майна:

- приміщення будівлі захисної споруди площею 288,30кв.м по АДРЕСА_1 ;

- будівлю складу спиртомістких концентратів і спирту площею 141,90 кв.м по АДРЕСА_1 ;

- будівлю прохідною площею 97,70 кв.м по майдану Станишівскому,7 в м. Житомирі;

3) свідоцтво про право власності ТДВ "ЖЛ", видане виконкомом Коростенської міської ради 10.05.2011 року на нежиле приміщення магазину площею 51,5 кв.м. по вул.Грушевського,43 в м. Коростені;

4) свідоцтво про право власності ТДВ "ЖЛ", видане виконкомом Бердичівської міської ради 25.05.2011 на нежиле приміщення магазину площею 50,6 кв.м. по вул.30-річчя Перемоги,3/13 в м. Бердичеві;

5) свідоцтво про право власності ТДВ "ЖЛ", видане виконкомом Олевської міської ради 21.04.2011 року на нежитлове вбудоване приміщення площею 36,1 кв. м. по АДРЕСА_4 ;

6) свідоцтво про право власності ТДВ "ЖЛ", видане Ружинською селищною радою Житомирської області 19.05.2011 на нежитлову будівлю, продовольчий магазин площею 143,5 кв.м. по вул.Ф.Деркача,1 в с. Заріччя, Ружинський район Житомирської області;

7) свідоцтво про право власності ТДВ "ЖЛ", видане виконкомом Високівською сільською радою Черняхівського району Житомирської області 24.05.2011 на будівлю сокоцеху, надвірних будівель та споруд площею 949,10кв.м по АДРЕСА_5 ;

8) свідоцтво про право власності ТДВ "ЖЛ", видане КП "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" 19.05.2011 на нежитлове приміщення магазину площею 63,8кв.м. по вул. Замковій, 7 м. Новоград - Волинський.

Отже, на час судового розгляду даного позову та на час ухвалення постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016, що підлягає перегляду набуття ТДВ "ЖЛ" прав власності на перелічені об`єкти нерухомого майна було набуто в незаконний спосіб, що встановлено рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.12.2020 у справі №906/994/16.

Така протиправність набуття ТДВ "ЖЛ" права власності на перелічені об`єкти нерухомого майна, як юридичний факт не могла бути відома заявникові та суду на час розгляду справи.

При цьому, ухвалюючи постанову від 15.02.2016, про скасування реєстраційних дій, Житомирський окружний адміністративний суд, окрім іншого враховував наявність у ТДВ "ЖЛ" речового права (права власності) на таке нерухоме майно і своїм рішенням суд захищав такі, порушені права ТДВ "ЖЛ" в особі позивача, як одного із власників цього товариства.

Отже, протиправність набуття ТДВ "ЖЛ" прав власності на перелічені об`єкти нерухомого майна є істотною обставиною для розгляду справи, та її врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, відповідають критеріям пункту 1 частини другої статті 361 КАС України та є нововиявленими обставинами у даній справі, оскільки про такі не було відомо на час розгляду справи по суті, крім того, при вирішенні спору по суті врахування зазначених обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Стаття 2 КАС України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, встановлювала, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України, передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною другою статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно пункт 7 частини першої статті 3 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів на час розгляду цієї справи судом першої інстанції належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому, наведене вище правове регулювання, узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України у чинній редакції, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його дії або індивідуальний акт. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:

"До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів".

Крім того, приймаючи постанову від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом, яким оскаржує записи Державного реєстратора у Єдиному реєстрі стосовно державної реєстрації права власності цілого ряду об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок за ЗАТ "Житомирські ласощі", здійснену Приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольгою Петрівною.

При цьому, треті особи, залучені до розгляду цієї справи, а саме юридична особа АТ "Житомирські ласощі та акціонери цього товариства проти задоволення позовних вимог заперечують, оскільки вважають, що скасування реєстраційних дій призведе до фактичної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за неіснуючою юридичною особою - ТДВ "ЖЛ" та буде порушувати права власності на вказані об`єкти його законного власника АТ "Житомирські ласощі".

Такий зміст позовних вимог та характер правовідносини, щодо яких виник спір, вказує на те, що необхідність звернення позивача до суду з даним позовом обумовлена необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а тому цей спір не має ознак публічно-правового спору та не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Отже, спір у даній справі, з огляду на наведені позивачем обґрунтування позовних вимог і обставини справи, фактично виник між учасниками цієї справи стосовно їх корпоративних і майнових прав, а тому має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням приватних інтересів, а не прав у сфері публічно-правових відносин. Участь державного реєстратора в якості відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені своїх прав) у спорі не змінює його цивільно-правового, господарсько - правового характеру.

Скасування ж спірних реєстраційних дій та записів не призводить до вирішення цього спору і не сприяє виконанню завдання адміністративного судочинства.

Згідно пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

За таких обставин, цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватись в порядку господарського судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державного органу, а також захист приватного майнового інтересу позивача чи третьої особи.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові 29.07.2020 (справа №806/5231/15), від 24.06.2020 (справа №806/5244/15) та від 02.04.2020 (справа №806/5233/15) (у справах між тими самими сторонами з подібними та пов`язаними позовними вимогами ВС зроблено висновок, що такі спірні відносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення заяви АТ "Житомирські ласощі" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 №806/5274/15 та закриття провадження в даній справі.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.