Ухвала

від 21.12.2023 по справі н/806/5274/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № Н/806/5274/15

адміністративне провадження № К/990/41656/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі №Н/806/5274/15 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Житомирського міського управління юстиції, за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольги Петрівни, ЗАТ "Житомирські ласощі", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Житомирського міського управління юстиції про скасування та виключення з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно всі реєстрації за ЗАТ "Житомирські ласощі" прав власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що проведені 29.11.2015 приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш О.П на підставі постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 у справі №819/3419/15.

Житомирський окружний адміністративний суд своєю постановою від 15.02.2016 (залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016) позов задовольнив.

Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі" звернулося 28.10.2016 до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Житомирського міського управління юстиції.

Житомирський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 24.05.2023 (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023) задовольнив вказану заяву, скасував судове рішення (постанову) Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 та ухвалив нове, яким закрив провадження у справі, як такій що не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 11.12.2023 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.

Поза тим, у касаційній скарзі скаржник зазначає про наявність підстави касаційного оскарження, визначеного пунктом 4 частини 2 статті 353 КАС України, а саме порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Водночас, Верховний Суд не бере до уваги зазначене твердження, позаяк скаржником не наведено переліку недопустимих доказів, на підставі яких, суд, на його думку, встановив обставини, що мають істотне значення.

Не заслуговує на увагу також посилання скаржника на пункт 2 частини 3 статті 353 КАС України, де в якості підстави касаційного оскарження зазначено порушення норм процесуального права, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

Як вбачається із положення вказаної норми, скаржник зобов`язаний надати належні та змістовні доводи, які б давали можливість суду касаційної інстанції визнати відвід судді - обґрунтованим. Разом з тим, позивач не навів у касаційній скарзі належних підстав для такого визнання.

При цьому слід наголосити, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі №Н/806/5274/15 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Житомирського міського управління юстиції за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольги Петрівни, ЗАТ "Житомирські ласощі", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дії - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.М. Шарапа