ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 300/6212/21
адміністративне провадження № К/990/16036/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 300/6212/21
за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Булавинець Микола Миколайович,
на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року, постановлені суддею Главачем І.А.,
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Обрізка І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - відповідач, Тлумацька РДА) про скасування розпорядження від 30.03.2021 № 16-к, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
2.1. скасовано розпорядження Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 30.03.2021 № 16-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
2.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області з 01.04.2021;
2.3. стягнуто з Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2021 по 23.05.2022 у розмірі 297 943,31 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
3. Івано-Франківським окружним адміністративним судом 23.05.2022 видано виконавчі листи у цій справі в частині негайного виконання рішення суду.
4. Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Л.З. 06.06.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69171996 згідно виконавчого листа № 300/6212/21 від 23.05.2022 про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови районної державної адміністрації Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області з 01.04.2021.
5. Івано-Франківським окружним адміністративним судом 26.12.2022 видано виконавчі листи у справі 300/6212/21 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судових витрат зі сплати судового збору та правову допомогу.
6. Представник позивача звернувся 11.01.2023 до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, де просив замінити боржника у виконавчих листах на його правонаступника - Івано-Франківську районну державну адміністрацію.
7. Представник позивача також звернувся із заявою від 30.01.2023 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2023, залишеною постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та заміну боржника у виконавчих листах.
8.1. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції зазначив, що відповідач, Тлумацька РДА, на час постановлення ухвали, перебуває у стані припинення, але ще не припинена, тобто не втратила статусу юридичної особи. Окрім цього, суд звернув увагу, що відповідач включений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, а також включений до мережі установ державного бюджету Івано-Франківської обласної державної адміністрації на 2023 рік за кодом відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету.
8.2. Тому, на думку суду першої інстанції, вказані обставини свідчать про те, що відповідач продовжує виконувати зобов`язання у спірних правовідносинах, а прийняття та затвердження передавального акта не є визначальним щодо встановлення факту припинення юридичної особи, та, як наслідок, покладених зобов`язань на Тлумацьку РДА на стадії виконання судового рішення, позаяк визначальним у такому випадку є лише державна реєстрація припинення юридичної особи.
8.3. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що спірні правовідносини не стосуються публічно-владних функцій відповідача, а стосуються трудових відносин, а тому заміна відповідача на правонаступника не є можливою до моменту фактичного його вибуття внаслідок державної реєстрації припинення юридичної особи.
9. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023, повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
9.1. Повертаючи вказану заяву без розгляду суд першої інстанції виходив із того, що позивач вже звертався до суду із аналогічною заявою, яка була ідентична тій, що подана повторно. При цьому обставини, що зазначені у повторній заяві вже розглядалися судом і в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2023, яким була надана оцінка. Так, у цій ухвалі суд зауважив, що позивач не реалізував можливість виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, в тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
9.2. Таким чином, на думку суду першої інстанції, подана заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою.
9.3. Суд апеляційної інстанції, із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.04.2021 у справі № П/811/3474/15, додатково зазначив, що фактично аналогічне питання про встановлення судового контролю вже було вирішено судом, і таке рішення суду позивачем не оскаржувалося та набрало законної сили, отже повторне звернення до суду із того самого питання свідчить про очевидну безпідставність такої заяви, а її повторний розгляд судом по суті фактично б призвів до порушення принципу правової визначеності.
9.4. Крім того, суд цієї інстанції зауважив, що встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, при цьому у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
10. Не погодившись із вище вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Булавинець М.М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2023, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 у справі № 300/6212/21, де сторона позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
10.1. Касаційну скаргу у частині доводів щодо заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні та боржника у виконавчих листах правонаступником вмотивовано тим, що перехід майнових прав та обов`язкові реорганізованих районних державних адміністрацій, в тому числі і відповідача, переходить до райдержадміністрацій новоутворених районів з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації. Такий передавальний акт був затверджений, а тому, на думку позивача, Івано-Франківська РДА є правонаступником не тільки публічних (владно-управлінських) функцій, а й усіх інших прав та обов`язків, в тому числі і у спірних правовідносинах щодо поновлення позивача на посаді.
10.2. Вказане питання щодо правонаступництва РДА Івано-Франківської області шляхом їх приєднання до Івано-Франківської РДА, як зауважує касатор, вже було предметом розгляду Верховним Суду у постановах від 08.03.2023 у справі № 909/916/16, від 20.01.2022 у справі №922/347/21 та від 13.01.2023 у справі № 909/760/17.
10.3. У частині доводів щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду касаційна скарга вмотивована тим, що законодавством не передбачено обов`язок позивача використати можливість виконання примусового рішення суду у межах процедури виконавчого провадження перш ніж звертатися до суду із відповідною заявою у порядку статті 382 КАС України.
10.4. А тому, на переконання сторони позивача, суд першої інстанції не мав законних підстав вважати таку повторну заяву незаконною та повертати її на підставі частини другої статті 167 КАС України, а мав її розглянути саме на предмет наявності чи відсутності об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Калашнікової О.В., суддів Губської О.А., Білак М.В. від 23.05.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
12. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.08.2023 № 1269/0/78-23 (у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03.08.2023 № 770/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно з наказом Голови Верховного Суду від 03.08.2023 № 2457-к «Про відрахування судді Калашнікової О.В. зі штату Верховного Суду»), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Губська О.А., Соколов В.М.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 07.08.2023 прийнято справу до провадження.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 08.11.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
15. Від заступника голови комісії з реорганізації Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької РДА до Суду надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, де просить відмовити у задоволенні її вимог, а оскаржувані судові рішення залишити в силі з огляду на їх законність та обґрунтованість.
15.1. Крім того, до Суду від заступника голови комісії з реорганізації Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької РДА надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 300/6212/21 на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
15.2. В обґрунтування вказаного клопотання зазначається, що Тлумацькою РДА на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 перераховано на рахунок позивача кошти, стягнуті з відповідача за цим судовим рішенням, що підтверджується доданими копіями платіжних інструкцій від 27.09.2023 №№ 5, 6, 7, 8.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
17. Відповідно до ухвали Верховного Суду касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
18. За приписами частин першої та третьої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
19. Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
20. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
21. З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
22. Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
23. У постанові від 22.01.2020 у справі № 2а-15057/09/2670 Верховний Суд указав, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
24. Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду у від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270).
25. Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
25.1. У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.
25.2. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).
26. У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині продовження дії трудового договору з працівниками.
27. Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.
28. За встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 80-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» Богородчанська, Галицька, Рогатинська, Тисменицька та Тлумацька райдержадміністрації реорганізуються шляхом приєднання до новоутвореної Івано-Франківської райдержадміністрації.
29. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321 затверджено Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються (далі - Порядку № 1321).
30. Пунктом 1 Порядку № 1321 передбачено, що він визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України, а його дія поширюється на райдержадміністрації, які у зв`язку з прийняттям постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" підлягають утворенню та/або реорганізації (пункт 2 Порядку).
31. Так, відповідно до пункту 7 Порядку № 1321 визначено, що перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється:
31.1. у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації);
31.2. у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.
32. Пунктом 8 Порядку № 1321 визначено, що перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється:
32.1. у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації;
32.2. у разі утворення райдержадміністрації на території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та затвердження передавального акта комісії з реорганізації.
33. За правилами частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
34. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
35. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Тлумацька районна державна адміністрація (код ЄДРПОУ - 23803078) перебуває в стані припинення (16.03.2021, 1001171270021000273, Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації).
36. Водночас обов`язок боржника (Тлумацької РДА), який слідує із рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 стосується поновлення позивача на роботі та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто не стосується публічно-владних функцій відповідача.
37. Запис про припинення Тлумацької РДА в Реєстрі на момент вирішення судами попередніх інстанцій питання про заміну відповідача Тлумацької РДА її правонаступником Івано-Франківською РДА відсутній.
38. Ураховуючи, що суть спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, що були передані Івано-Франківській РДА, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача до Реєстру не був унесений запис про припинення Тлумацької РДА, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні та виконавчих листах.
39. Аналогічна правова позиція викладена у схожих за змістом правовідносинах у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18, від 13.10.2021 у справі № 803/130/16, від 06.10.2022 у справі № 600/2258/21-а, від 15.12.2022 у справі № 826/8906/15, від 24.01.2023 у справі № 300/7605/21, від 31.01.2023 у справі № 380/4967/22, від 01.03.2023 у справі №120/14457/21-а.
40. Варто також зауважити, що Тлумацька РДА включена до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів за КРК 011300 та включена до мережі установ державного бюджету Івано-Франківської обласної державної адміністрації на 2023 за кодом відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету (КВК) 779.
41. Згідно із наданими відповідачем копіями платіжних інструкцій від 27.09.2023 №№ 5, 6, 7, 8 кошти (середній заробіток за час вимушеного прогулу) на виконання рішення суду у справі № 300/6212/21 на користь ОСОБА_1 були перераховані із рахунків Тлумацької РДА, тобто рішення суду у вказаній справі виконувалося саме цим відповідачем.
42. Поруч із цим, посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 909/916/16, від 20.01.2022 у справі № 922/347/21 та від 13.01.2023 у справі № 909/760/17 є безпідставними, оскільки у цих справах спірним було встановлення факту правонаступництва між Управліннями соціального захисту населення (як структурними підрозділами райдержадміністрацій, що припиняються) внаслідок їх реорганізації та Івано-Франківською РДА, як правонаступника. У вказаних справах Суд зазначив, що у цьому випадку відбулося універсальне правонаступництво усього майна, майнових прав та обов`язків від Управлінь соціального захисту населення РДА, що припиняються до Івано-Франківської РДА, яка, відповідно, стала боржником за усіма зобов`язаннями цих Управлінь.
43. При цьому, суд касаційної інстанції зауважив, що райдержадміністрація, що припиняється та Управління соціального захисту населення цієї РДА є окремими юридичними особами публічного права. Отже, процедура реорганізації Управління соціального захисту населення РДА, незважаючи на його статус структурного підрозділу цієї райдержадміністрації, проводиться відокремлено від процедури реорганізації самої райдержадміністрації.
44. У розглядуваному ж випадку, як вже вище вказувалося, предметом оцінки є питання встановлення повного правонаступництва, тобто переходу прав та обов`язків юридичної особи (Тлумацької РДА), які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині продовження дії трудового договору з працівниками.
45. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень у цій частині відсутні.
46. Щодо доводів касаційної скарги в частині оскарження судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю, колегія суддів виходить із такого.
47. Положеннями частини другої статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
48. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
49. Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
50. КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
51. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
52. Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
53. Частиною восьмою цієї статті визначено, що Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
54. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
55. Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
56. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
57. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
58. В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
59. Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021 у справі № 9901/598/19.
60. Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконанням судового рішення окремими категоріями осіб - суб`єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.
61. За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
62. Приймаючи рішення про повернення без розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 300/6212/21 з підстав її очевидної безпідставності, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що така заява була подана заявником повторно. При цьому, як зауважили суди, оцінку попередньо поданій позивачем заяві, яка за своєю суттю є ідентичною повторно поданій, суд вже надавав в ухвалі від 06.01.2023 та відмовив у її задоволенні.
63. Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
64. Із змісту оскаржуваних рішень слідує, що висновок судів попередніх інстанції про те, що заява позивача є безпідставною ґрунтується на тому, що оцінка аргументам позивача щодо необхідності вжиття заходів із встановлення судового контролю вже надавалася судом в ухвалі від 06.01.2023 під час розгляду подібного за змістом клопотання, яке також містило вимогу про встановлення судового контролю за виконанням рішення. Крім того, як зазначили суди попередніх інстанцій, суд здійснює заходи щодо контролю за виконанням рішення суду лише у разі, якщо заходи примусового виконання у межах відповідного виконавчого провадження виявилися безрезультатними. Водночас до заяви не додано доказів звернення виконавчих листів у цій справі до примусового виконання.
65. Разом із тим, судами попередніх інстанцій не зазначено норми матеріального або процесуального права, які встановлюють обмежень щодо можливості звернення особи, на користь якої ухвалене судове рішення, із заявою про встановлення судового контролю за його виконанням, лише після звернення до органів виконавчої служби та за умови відсутності результату примусового виконання рішення суду.
66. Своєю чергою, положення статті 382 КАС України таких обмежень не містять.
67. Варто також зауважити, що хоча встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, таке повноваження повинно використовуватися в залежності від наявності тих чи інших об`єктивних обставин, яким має бути надана оцінка у судовому рішенні за результатами розгляду відповідної заяви по суті.
68. Посилаючись на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2023 у справі № 300/6212/21, якою було відмовлено у задоволенні попередньої заяви позивача про встановлення судового контролю, як на обставину, що свідчить про безпідставність подання повторної заяви, суди не звернули увагу на те, що мотивуючи відмову у задоволенні такої заяви суд вказав на її передчасність. Тобто у вказаній ухвалі суд не надав оцінки наявності/відсутності об`єктивних підстав для встановлення судового контроль шляхом зобов`язання відповідач подати звіт про виконання судового рішення у справі № 300/6212/21.
69. Крім того, із змісту ухвали від 13.02.2023 слідує, що суд не надав оцінки аргументам та доводам цієї заяви по суті, як і не з`ясовував чи надано позивачем докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення та не вказав у чому саме полягає безпідставність аргументів, зазначених позивачем у заяві від 30.01.2023. Водночас сам по собі факт повторного подання позивачем відповідної заяви не може свідчити про її очевидну безпідставність.
70. Із наведеного слідує, що висновки судів попередніх інстанцій у цій частині є передчасними, а оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.
71. Таким чином, зважаючи на приписи частини першої статті 353 КАС України ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 про повернення без розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 в частині перегляду цієї ухвали необхідно скасувати, а справу в указаній частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
72. Поруч із цим, ураховуючи приписи статті 350 КАС України, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 про відмову в задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, заміну боржника у виконавчих листах та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 у цій частині необхідно залишити без змін.
73. Щодо клопотання заступника голови комісії з реорганізації Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької РДА про закриття провадження у справі № 300/6212/21 на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у зв`язку із тим, що відповідач виконав рішення у вказаній справі, колегія суддів зауважує на такому.
74. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
75. Водночас предметом перегляду у цьому касаційному провадженні є судові рішення, ухвалені судами за наслідками вирішення процесуальних питань у справі № 300/6212/21, а саме з питань заміни боржника у виконавчому провадженні та виконавчих листах та встановленні судового контролю за виконання рішення суду. Натомість оцінка оскаржуваним рішенням та діям відповідача надавалася судами попередніх інстанцій у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 під час розгляді справи № 300/6212/21 по суті.
76. Отже, відсутні підстави для закриття провадження у справі № 300/6212/21 на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
77. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Булавинець Микола Миколайович, задовольнити частково.
2. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року про відмову в задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, заміну боржника у виконавчих листах та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у цій частині залишити без змін.
3. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року про повернення заяви про судовий контроль за виконання судового рішення без розгляду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у цій частині скасувати, а справу № 300/6212/21 в указаній частині направити для продовження розгляду до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько О.А. Губська В.М. Соколов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2023 |
Оприлюднено | 10.11.2023 |
Номер документу | 114805018 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Єресько Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні