Ухвала

від 08.11.2023 по справі 186/1167/23

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/1167/23

Провадження № 1-кс/0186/410/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м.Першотравенськ

Слідчий суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняслідчої СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041380000289 від 10 серпня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Першотравенська Дніпропетровської області, громадянки України, удови, з вищою освітою, яка працює директором Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_6

слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7

підозрюваної ОСОБА_5

В С Т А Н О В И Л А:

Слідча СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, внесеним в рамках кримінального провадження №12023041380000289, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Згідно клопотання слідчої, СВ ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській область розслідується кримінальне провадження №12023041380000289, внесене до ЄРДР 10 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.01.2017 року на підставі розпорядження міського голови виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області №31-р ОСОБА_5 , призначено на посаду директора Першотравенського міського житлово-комунального підприємства.

Відповідно до контракту, укладеного між Першотравенською міською радою, в особі ОСОБА_8 , та директором Першотравенського міського житлово-комунального підприємства від 01.02.2020 року директор має наступні повноваження: здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо - господарську, соціально - побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством статутом підприємства та цим контрактом; забезпечує складання в установленому порядку річного з розбивкою фінансового плану підприємства на кожний наступний рік і подає його для затвердження або погодження Органу управління майном; подає в установленому порядку Органу управління майном квартальну та річну фінансову звітність підприємства, а також квартальний та річний звіти про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності; організовує фінансовий контроль за діяльністю підприємства; здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна; діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях; укладати господарські та інші угоди; відкривати рахунки в банках; користуватися правом розпорядження коштів підприємства, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства.

Отже, директор Першотравенського міського житлово-комунального підприємства ОСОБА_5 , здійснюючи повноваження керівника юридичної особи публічного права, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч.3 ст.18 КК України та примітки 1 ст.364 КК України, є службовою особою.

29 вересня 2021 року тендерним комітетом Першотравенського міського житлово комунального підприємства затверджено тендерну документацію щодо процедури проведення відкритих торгів на закупівлю товару за предметом код за ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія орієнтованою вартістю закупівлі - 13821000 грн.

У подальшому, 01 грудня 2021 року між Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством (ЄДРПОУ 32598423), в особі директора ОСОБА_5 , та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (ЄДРПОУ 42082379), в особі директора начальника Павлоградського центру обслуговування клієнтів ОСОБА_9 , укладено договір №521000056789/53/1/432 на постачання електричної енергії.

Умовами пунктів 2.3. та 3.2. Договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року передбачено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період листопад - грудень 2021 становить 1172000 кВт*год, а відповідно до комерційної пропозиції ціна 1 кВт електричної енергії на момент укладення даного Договору становила 2,891666 грн. без ПДВ.

Крім того, пунктом 1.2 Комерційної пропозиції до договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року ціна за одиницю товару не може змінюватись після підписання Договору про закупівлю до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до Договору.

Ціна електричної енергії підлягає зміні з наступних підстав: коливання ціни на ринку на електричну енергію на добу на перед, що повинно підтверджуватись інформацією ДП «Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet htt:www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

ОСОБА_5 , займаючи посаду директора Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, у невстановлений в ході досудового розслідування час, в період з 09.12.2021 року по 13.12.2021 року, знаходячись в службовому кабінеті у приміщенні Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, місто Першотравенськ, вул. Молодіжна, буд.12, будучи службовою особою, яка наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, умисно, маючи єдиний злочинний умисел, що охоплював заздалегідь поставлену нею мету на одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, а саме: ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, у порушення вимог п.1.2 Комерційної пропозиції №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року про постачання електричної енергії, п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», при відсутності коливання ціни на ринку електричної енергії, безпідставно уклала та підписала, скріпивши гербовою печаткою від імені Першотравенського міського житлово-комунального підприємства додаткові угоди №1, №2, №3, до договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року на постачання Електричної енергії, відповідно до яких придбала електричну енергію за цінами, які значно перевищували початкові договірні ціни, а саме: додатковою угодою №1 від 09.12.2021 року до договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року, якою підвищено ціну за 1 кВт до 3,17794 грн. без ПДВ; додатковою угодою №2 від 10.12.2021 року до договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року, якою підвищено ціну за 1 кВт до 3,49256 грн. без ПДВ; додатковою угодою №3 від 13.12.2021 року до договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року, якою підвищено ціну за 1 кВт до 3,83832 грн. без ПДВ.

У подальшому на підставі актів приймання-передачі електричної енергії, а саме: 253000889885-1/1 за листопад 2021 року та б/н за грудень 2021 року, відповідно до яких з листопада по грудень 2021 року Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством прийнято від ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» електричної енергії у кількості 881 612, 49 кВт, що на 290 387,51 кВт менше від початкового договору та сплачено 4 066 840, 00 грн., враховуючи ПДВ на поточний рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», відкритий у Дніпропетровському обласному управлінні AT «Ощадбанк».

Різниця між сумою перерахованих Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством грошових коштів за електричну енергію на адресу ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» по договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року та вартістю фактично отриманої електричної енергії згідно з актами здачі-прийняття №253000889885-1/1 за листопад та б/н за грудень (з урахування підвищення цін за умовами додаткових угод №1, №2, №3, до договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року) становить 837 393,94 грн., чим завдано збитку у особливо великих розмірах державним інтересам в особі Першотравенського міського житлово-комунального підприємства на вказану суму, оскільки вказаний матеріальний збиток, відповідно до примітки ст.185 КК України у 637 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2021 рік.

Внаслідок використання ОСОБА_5 службового становища всупереч інтересам служби, укладено додаткові угоди №1, №2, №3 до договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року, що призвело до отримання Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством електричної енергії на 290 387,51 кВт менше, а сплачено кошти у повному обсязі. Вказані дії завдали Першотравенському міському житлово-комунальному підприємству збитку на загальну суму 837 393,94 грн.

Отже, директор Першотравенського міського житлово-комунального підприємства ОСОБА_5 , щоразу, укладаючи додаткову угоду про підняття ціни, діяла з прямим умислом (умисно) та з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги».

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.5 ст.191 КК України, а саме як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах в інтересах третіх осіб.

07.11.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Вина ОСОБА_5 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: Договором №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року про постачання електричної енергії; висновком Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2023 року, відповідно якого встановлено, що ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» від час виконання Договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року Першотравенському міському житловокомунальному підприємству завдано матеріальної шкоди; висновком судово-економічної експертизи № 045-23 від 30.08.2023 року, відповідно якого встановлено, що за результатами дослідження, різниця (завищення нарахування за спожиту електричну енергію ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» код ЄРДПОУ 42082379) Першотравенському міському житлово-комунальному підприємству в результаті виконання договору №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 року за період з листопада по грудень 2021 року склала у загальній сумі 837 393,94 грн.; висновком експерта за результатами судової-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/104-23/34871-ПЧ, відповідно до якого, договір №521000056789/53/1/432 та додаткові угоди до вказаного договору підписані саме директором Першотравенського МЖКП ОСОБА_5 .

З огляду на викладене, слідчий вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років.

Підставою для внесення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, і в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що підозрювана ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як остання не дотримується суспільних норм поведінки і моралі, а також може намагатися уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення, крім того у разі визнання особи винуватою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, останній загрожує покарання у вигляді до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як вказане кримінальне правопорушення безпосередньо пов`язане з використанням підозрюваною своїх організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, якими вона наділена як особа, яка займає посаду директора Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, тому існує обґрунтований ризик того, що підозрювана ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище, авторитет та адміністративні можливості, може в незаконний спосіб прямо чи опосередковано впливати на свідків у даному провадженні, які є її підлеглими, з метою зміни їх показань на свою користь як форми позапроцесуальної протидії розгляду справи, спілкуватись з ними з метою узгодження єдиної версії захисту, або надання виправдувальних показів. Також, ОСОБА_5 матиме змогу довести до своїх підлеглих працівників обставини кримінального провадження, які стали їй відомі після вручення повідомлення про підозру, клопотань щодо застосування заходів забезпечення, з метою впливу на їх покази.

У зв`язку з викладеним виникла необхідність в обранні підозрюваній ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як обрання більш м`якого запобіжного заходу не дає можливості запобігти вищевказаним ризикам, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий просить слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 805200,00 грн.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та прохали його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник адвокат ОСОБА_6 прохали відмовити у задоволенні клопотання, вважали, що в даному випадку буде достатньо застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. Захисник звернув увагу суду на те, що підозрювана добре характеризується, як за місцем проживання так і за місцем роботи, раніше не судима, має постійне місце проживання в м.Першотравенську та сталі соціальні зв`язки (проживає спільно з донькою та неповнолітніми онуками).

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно із п.9 ч.2 ст.131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог частини першої статті 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Наявні в матеріалах клопотання докази є достатніми для висновку, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідча суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами, а саме, діюче законодавство не містить заборони застосування більш м`якого запобіжного заходу, наявність у підозрюваної офіційних джерел доходу, місця проживання, до кримінальної відповідальності остання раніше не притягувалась.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором у клопотанні доведена наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик переховування від органів досудового розслідування або суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та даних про особу підозрюваної. В той же час, ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи (рішення у справах «Ідалов проти Росії»; «Гарицький проти Польщі»; «Храїді проти Німеччини»). В той же час сама вірогідність бути засудженим у майбутньому може бути тим фактором, який спонукатиме підозрюваного до втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду.

Оскільки підтверджень того, що підозрювана може знищити, приховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчому судді не представлено, тому вважаю, що твердження про існування вищезазначеного ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, є безпідставним й має форму припущення та висловлений у вигляді ймовірності.

При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч.1 ст.178 КПК України. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п.58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».

За змістом ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, закон покладає обов`язок доказування щодо наявності ризиків та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам на прокурора.

Оцінюючи доводи слідчого та прокурора про необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та те, що слідчим та прокурором у судовому засіданні не доведені обставини, передбачені пунктом 3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику чи ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , а тому з врахуванням даних щодо особи підозрюваної, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-184, 186-187, 193-194, 196-197, 369-372, 376, 309 КПК України, - слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні клопотання слідчої СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 яке погоджене прокурором Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041380000289 від 10 серпня 2023 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Першотравенська, Дніпропетровської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 59 днів, тобто з 08 листопада 2023 року по 05 січня 2024 року включно.

Заборонити ОСОБА_5 залишати постійне місце проживання по АДРЕСА_1 , з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, на час дії запобіжного заходу.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов`язки:

-за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Зобов`язати відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області:

негайно поставити на облік підозрювану ОСОБА_5 ;

-негайно повідомити суд про взяття на облік підозрювану ОСОБА_5 ;

періодично навідувати житло, визначене в ухвалі слідчого судді, з метою контролю поведінки підозрюваної ОСОБА_5 ;

використовувати електронні засоби контролю.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 10 листопада 2023 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1 .